Харківський бізнес та ВПО в нових умовах на Львівщині. Як вони інтегруються?

Про це у рамках престуру: “Ефективне управління громадами на Львівщині під час війни. Досягнення та виклики”, організованого Харківським пресклубом, відбулася розмова у Львівській обласній військовій адміністрації, в якій взяли участь журналісти з десяти регіонів України.

-  З перших днів війни на Львівщині був напрацьований механізм  релокації  підприємств,  аби врятувати бізнес, який перебував у прифронтовій зоні, що могла бути окупована, або з тих регіонів, де вже були великі перебої з інфраструктурою, через що бізнес вимушений був зупинятися, - розповідає Олександр Кулепін, заступник голови Львівської обласної військової адміністрації. - У нас було більше 900 заявок через державний механізм, з них 237 підприємств ми релокували на територію Львівщини.

Найбільше підприємств було переміщено з Харківської, Київської і Дніпропетровської областей. Львівщина стала першою в Україні за кількістю релокованих підприємств. 

-  Ми знайшли їм ділянки або приміщення, знайшли їм бізнес-партнерів, допомогли з ліцензуванням, підключенням до мереж,  - зазначає Олександр Кулепін. -  За рахунок релокованих підприємств у нас було створено більше 5 тисяч робочих місць. Потім частина з підприємств  повернулася у свої регіони, але чимало з них залишили  на Львівщині свої виробництва, які і досі  успішно працюють. 

 

Але ситуація  щодо ведення бізнесу в  багатьох регіонах, і Харківському зокрема, різко погіршилася після масованої атаки російських загарбників  на об’єкти  критичної інфраструктури України 22 березня 2024 року.

Внаслідок ракетних обстрілів російськими агресорами  в Харкові повністю зруйнована одна з найбільших ТЕЦ та усі трансформаторні підстанції. За оцінками фахівців, відновити її - все одно, що будувати нову, і це  завдання на кілька років.

Зруйнована також Зміївська ТЕС, розташована в Харківській області.

Через це у Харкові  склалася надзвичайно складна ситуація з енергопостачанням.   Наразі унеможливлене виробництво електричної та теплової енергії як для жителів, так і для промислових споживачів. Через жорсткий дефіцит електроенергії  на Харківщині запроваджено графіки  погодинних відключень  електроенергії, що вплинуло на роботу підприємств. 

Чи є нові заявки заявки від харківського бізнесу щодо релокації  підприємств на Львівщину?

-  Наразі таких заявок ми не маємо, - заявив Олександр Кулепін. -  Але, якщо вони надійдуть, ми зробимо усе можливе, аби харківський бізнес швидко запрацював на Львівщині.

Сьогодні за офіційними даними на Львівщині проживає 230 тисяч внутрішньо переміщених осіб.

- Втім, реальної картини ніхто не знає, - констатує Олександр Кулепін. -  Є значна частина людей, які знайшли тут роботу, працюють віддалено або створили тут нові бізнеси, і їм не потрібна довідка і соціальна допомога держави. Інші приїхали сюди до родичів і друзів, мають житло довгостроково і не стоять на обліку. В них все добре, вони розвиваються, вони швидко інтегруються і легше адаптуються до нових умов.

На думку Олександра Кулепіна, потребують допомоги саме зареєстровані ВПО. Зокрема, безкоштовного житла.

- Ми вирішуємо цю проблему у двох напрямках,  - зазначає він. - Це реновація  старого фонду житла і зведення нового. Реновація – це  повернення в експлуатацію напівзруйнованих гуртожитків закладів освіти,  які не використовувалися останні 10-20 років. За роки війни ми вклали більше 800 мільйонів гривень в реновацію цих будівель. Було створено більше 9 тисяч місць, які передали для проживання  ВПО. З цієї суми більше половини надала обласна адміністрація, решту – донори, інші організації та громади.

Окрім реновації,  на Львівщині будують  й нове житло для ВПО.

- Вже завершено вісім таких проєктів і було створено три тисячі місць для проживання  ВПО, - повідомляє Олександр Кулепін.  - Зараз є  ще три проєкти будівництва у двох громадах, які дадуть 1,5 тисячі місць для переселенців.

На загал Львівщина надала 13,5 тисяч місць для безплатного проживання ВПО.

-  Але це межа того, що ми можемо робити власними силами, місцевими бюджетами та заохочуючи донорів, – наголошує заступник голови ЛОВА. - Унікальним є й те, що у нас в області є багато діючих релігійних громад.  Вони також допомагають ВПО в плані безкоштовного житла. Запрошують людей у свої шелтери, піклуються про них, допомагають з харчуванням, одягом, ліками,  засобами гігієни, постільними речами тощо.

-  Щодо інтеграції ВПО, то ми тісно співпрацюємо з центром зайнятості, щоби цим людям надавати роботу, - зазначає Олександр Кулепін. - Але тут ми стикнулися з неочікуваною ситуацією. Далеко не усі люди хотіли працювати. Адже вони мали дах над головою, забезпечений побут, харчування за кошти донорів та небайдужих, крім цього, їм  держава виплачувала кошти у вигляді соціальної допомоги. Люди були нагодовані, жили в нормальних умовах, часом в кращих, ніж вони жили раніше. Ми знаходили їм роботу, а вони відмовлялися, бо не хотіли працювати. Були й такі випадки, коли люди й до війни не працювали і зараз не хотіли працювати. Часом ситуація  безкоштовного проживання та соціальної допомоги не мотивують ВПО працювати та самостійно винаймати собі житло. Звісно, тут не йдеться про старших людей, пенсійного і глибоко пенсійного віку, які вже не можуть працювати за віком або за станом здоров’я. 

Втім, більшість ВПО вже знайшла роботу, вони винаймають  житло або кімнату і виїхали з гуртожитків.

За словами Олександра Кулепіна, на Львівщині в якийсь момент вакансій  на ринку праці  було у п’ять разів більше, ніж офіційно зареєстрованих безробітних.

-Така ситуація склалася через те, що частина безробітних знялася з обліку, бо усім безробітним запропонували службу у збройних силах України. А також тому, що  для отримання статусу безробітного, потрібно стати на  військовий облік, і чимало людей уникають цієї процедури, – пояснює він.

– Сьогодні ситуація  на ринку праці дещо змінилася, але можливостей для тих, хто хоче працювати, на Львівщині більш ніж достатньо, - стверджує Олександр Кулепін. - Вакансій на ринку праці так багато, що хто б не приїхав на Львівщину, якщо він хоче працювати, він точно знайде собі місце праці і зможе легко інтегруватися.

Сьогодні у Львівській області зареєстровано 18 тисяч вакансій, і одночасно 7 тисяч безробітних. Найбільший попит мають швачки, водії, кухарі, двірники, продавці продовольчих товарів, касири торговельного залу, двірники,  підсобні робітники і вантажники.

За словами Олександра Кулепіна, ключова функція Львівщини за нинішніх умов - транзитна.

-  Ми хочемо збільшувати пропускну здатність Львівщини з точки зору  митних та прикордонних переходів,  - ділиться він планами. - У нас зараз є 7 пунктів пропуску  для автомобільного сполучення. Але ми говоримо і про залізничне сполучення, як для перевезення пасажирів, так і товарів. Минулого року ми відкрили одне сполучення, яке не працювало 18 років. Це Львів – Варшава з пересадкою у Рава-Руській.  Для цього  ми реконструювали станцію в Рава-Руській і відновили вісім кілометрів вузької колії від кордону до цього містечка. На станції облаштували пункти митного та прикордонного контролю пасажирів.

Але кількість митних та прикордонних переходів  на Львівщині можна збільшити, вважають в ЛОВА.

-  У нас зараз пункти пропуску розташовані з розрахунку на кожні 38 кілометрів кордону, а за європейськими стандартами ця відстань становить 25 кілометрів, - пояснює  Олександр  Кулепін. - Над чим ми зараз працюємо? Ще 2018 року Львівщині було виділено 58 мільйонів євро на збільшення пропускної спроможності  трьох митних переходів  - Краковець, Шегині та Рава-Руська. Але й до цього часу ми не  ще почали використовувати ці кошти  на розбудову цих митних переходів через тривалу реформу  митної служби. Якби була б можливість передати принаймні частково ці функції  місцевому самоврядуванню та громадам, як це відбувається у воєводствах Польщі, ми би вже давно освоїли ці кошти. 

Для нас це приорітетне завдання - зробити так, щоби пасажири з усієї України, а також міжнародні та українські перевізники могли якнайшвидше перетинати кордон.

Читайте також:

Могила "безіменного" Поета під № 319... Його вбили за те, що він любив Україну, але пам’ять про нього не можна вбити

Слідкуйте за нами в соціальних мережах: 

Телеграм: https://t.me/gromada_group 

Фейсбук: https://www.facebook.com/gromada.group.novynykharkovataoblasti    

https://www.facebook.com/gromada.grp 

Інстаграм: https://www.instagram.com/gromada.group.news/