Харків'янки на першій шпальті Reuters; чому мер мало не впав зі стільця; чи стане губернатор президентом; на феремерів насувається посуха...

У цей момент Кремль забиває ефір повідомленнями, що Україна - виявляється! - хоче зірвати переговори. Треба думати, цинічно підставляючи під російські дрони і ракети об'єкти всесвітньої культурної спадщини, пологові будинки і житлові будівлі.

Вбивства Росією цивільних, зокрема дітей, - це демонстрація прихильності дипломатії?

А викриття військових злочинів Росії та удари по військових об'єктах РФ, зокрема - пускових установках балістичних ракет і аеродромах, - це спроби зірвати діалог.

Агентство Reuters публікує репортаж свого кореспондента про черговий нічний обстріл Харкова.

Обидві сторони заперечують, що нападали на мирних жителів у війні, яку Росія розпочала проти свого сусіда у лютому 2022 року. Однак у ході конфлікту загинули тисячі мирних жителів, переважна більшість із яких – українці.

Що ж, у цьому перекинутому світі російська брехня та маніпуляції нас давно не дивують. Але млява реакція демократичних країн, як і раніше, викликає подив...

Як зазначає FT, цей пакет, можливо, є найпотужнішим із часів тих, що були введені у перші місяці війни. Однак його ухвалення вимагає підтримки всіх 27 країн ЄС і, швидше за все, президента США Дональда Трампа.

Угорщина та Словаччина заявили, що виступають проти нових санкційних заходів. Інші столиці ЄС кажуть, що це вже чули раніше, але Будапешт і Братислава зрештою здалися і погодилися, і тому немає причин думати, що це не повториться.

Трамп – це інша справа. Чиновники ЄС зацікавлені у пропозиції нових заходів до майбутнього саміту G7, який розпочинається в неділю, щоб набрати обертів та переконати Білий дім, що є сенс у чиненні більшого тиску на Володимира Путіна.

Зниження світових цін на нафту — споконвічне бажання будь-якого лідера США стало б додатковим стимулом.

Міністр фінансів Трампа Скотт Бессент скептично поставився до зміни цін на нафту, коли вона обговорювалася на зустрічі міністрів фінансів G7 минулого місяця. Але чиновники зазначають, що остаточне рішення ухвалює лише одна людина, і неясно, яка позиція Трампа щодо тиску на Путіна.

Президент Дональд Трамп любить демонструвати військову силу. Цього тижня він демонструє два абсолютно різні види, вважає Politico.

На одному узбережжі військові сили прибувають тисячами, щоб захистити федеральні будівлі та агентів від протестувальників проти імміграційної програми президента.

На іншому узбережжі вони готуються до демонстрації американської військової сили на параді, що проводиться в день народження армії — і Трампа.

Події у Лос-Анджелесі та Вашингтоні наголошують, як Трамп використовує свою роль головнокомандувача, втілюючи образ сильного військового командира, яким він давно захоплювався в інших іноземних лідерах, як союзниках, так і противниках.

Трамп хотів провести військовий парад у Вашингтоні з того часу, як супроводжував президента Франції Еммануеля Макрона на параді на честь Дня взяття Бастилії в 2017 році, де війська марширували Єлисейськими полями, а винищувачі літали над ними, залишаючи за собою сліди червоного, білого і синього.

Пізніше Трамп назвав це «одним із найбільших парадів, які я коли-небудь бачив», але тоді помічники порадили йому не влаштовувати подібний захід.

Військові завжди були його фішкою, — сказав один колишній чиновник Міністерства оборони про нещодавні події. - Йому подобається загрожувати світові своєю міццю. А тепер він загрожує своїм внутрішнім ворогам — тим, кого вважає лібералом чи демократом, і всім, хто виступає проти нього.

За даними армії, вартість параду може змінюватись від $25 до $50 млн.

Для свого очікуваного висування кандидатом у президенти у 2028 році Гевін Ньюсом хотів повчитися у Трампа. Але ескалація в Лос-Анджелесі змушує губернатора Каліфорнії очолити опір жорсткій міграційній політиці Вашингтона.

Для красномовного, красивого та багатого Ньюсома Каліфорнія завжди була надто мала, переконана NZZ.

У День незалежності 2022 року він запустив рекламний відеоролик у консервативній Флориді, націлившись на політику губернатора-республіканця Рона ДеСантіса. Він розкритикував заборону певних книг у школах та обмеження права на аборт.

У вашому штаті свобода перебуває під загрозою, - сказав Ньюсом. - Я закликаю всіх, хто мешкає у Флориді, приєднатися до нашої боротьби. Або переїхати до Каліфорнії, де ми досі віримо у свободу.

 

Конфронтація з Трампом дає Ньюсом можливість проявити себе як лідер демократичного опору, яким він завжди себе уявляв.

Тим не менш, Ньюсом має і щось спільне з Трампом. Закінчивши коледж, він виявив себе успішним підприємцем.

Будучи дислексиком і сином матері-одиначки, що працювала на трьох роботах, Ньюсом також довелося подолати негаразди у своєму житті.

Але його батько, Білл, був суддею та сином впливового бізнесмена.

Білл Ньюсом також навчався у середній школі з Гордоном Гетті, сином нафтового магната. З фінансовою допомогою Гордона Гетті та його сина як діловий партнер Ньюсом-молодший побудував невелику ресторанну імперію з вісімнадцятьма ресторанами, винними магазинами та готелями.

 

Батько Ньюсома також мав добрі політичні зв'язки. Його сестра була одружена з рідним братом чоловіка найбагатшої жінки США та колишньої спікерки-демократки Ненсі Пелосі.

Пелосі входить до галереї політичних гігантів Каліфорнії, які вирощували Ньюсома протягом усієї його кар'єри.

Є також особистий зв'язок із Трампом. Перший шлюб Гевіна Ньюсома був із прокуроркою, а потім телеведучою Кімберлі Гілфойл. Після їхнього розлучення в 2006 році Гілфойл жила в Нью-Йорку, пізніше побралася зі старшим сином Трампа і тепер збирається стати послом США в Греції.

Під час розлучення тодішній мер Ньюсом закрутив роман із співробітницею, яка була одружена з його другом та керівницею апарату. Ньюсом вибачився за це у 2007 році та оголосив, що хоче пройти курс лікування від своєї алкогольної залежності. Пізніше він пояснив, що ніколи не проходил курс лікування. Він просто кинув пити.

Якийсь час у 2006 році він з'являвся на публіці з 19-річною моделлю. Але цей скандал не зашкодив його політичній кар'єрі.

У 2008 році Ньюсом одружився з режисеркою та актрисою Дженніфер Сібел. Мати його чотирьох дітей раніше полягала у стосунках із голлівудською зіркою Джорджем Клуні.

Конфронтація з Трампом тепер може визначити, чи має він все необхідне, щоб зіграти свою улюблену роль: роль президента?

Ще недавно французьке місто Бурж, загублене в сільськогосподарському серці країни — так званій порожній діагоналі — здавалося символом занепаду провінційної Франції.

Колись Наполеон III побудував тут арсенал, щоб тримати виробництво гармат подалі від східних кордонів.

Але все змінилося. В умовах війни в Україні та зростаючої нестабільності в США європейські уряди різко збільшили військові бюджети.

 

The Economist зазначає, що поряд із Буржем, ще два міста — Унтерлюсс у Німеччині та Стальова-Воля у Польщі — переживають аналогічний підйом, стикаючись при цьому не лише з можливостями, а й із серйозними викликами.

Сьогодні Бурж переживає справжній промисловий бум. Два великі європейські виробники озброєнь — MBDA (який спеціалізується на ракетах) і KNDS (франко-німецький виробник гаубиць CAESAR і 155-мм снарядів) — планують інвестувати в місто близько мільярда євро протягом наступних п'яти років.

Коли почув цю цифру, трохи зі стільця не впав», — зізнається лівий мер Ян Галю. — Мільярд євро, ви тільки подумайте!

Рівень безробіття знизився з 10,3% у 2015 році до 6,7% у третьому кварталі 2024-го нижче національного рівня. Однак разом із новим витком індустріалізації приходять і виклики: необхідно розширювати дитячі садки, школи, інфраструктуру та медичні послуги для населення, що росте.

Мер Галю написав 54 іншим мерам «оборонних» міст із пропозицією об'єднати зусилля для отримання додаткової держпідтримки. Паралельно він досяг того, щоб у 2028 році Бурж став «Європейською культурною столицею» — для залучення туристів та створення культурного балансу.

 

Бракує і кваліфікованих кадрів. Бізнес вже скаржиться на складність із наймом.

Мешканці побоюються зростання цін на житло. Ці тривоги поділяють і в іншому військовому місті Європи.

Тут знаходиться найбільше виробництво Rheinmetall – флагмана німецького ВПК. Сьогодні гуркіт випробувальних стрілянин став невід'ємною частиною звукового пейзажу. Вантажівки з технікою ходять вулицями, а в години пік на дорогах утворюються пробки з робітників.

Rheinmetall розширюється настільки швидко, що незабаром на заводі буде зайнято майже стільки ж людей, скільки живе в самому місті - близько 3500.

Компанія будує новий завод з виробництва боєприпасів на додаток до тих, що вже діють, що випускають самохідні гаубиці, а також бронемашини Lynx і Puma.

Компанія пропонує гідну зарплату та активно наймає як фахівців, так і робітників без високої кваліфікації.

Але невдоволення серед мешканців зростає. На нещодавніх виборах 35,7% проголосували за ультраправу «Альтернативу для Німеччини» — це значно вище за національний рівень у 20,8%.

Місто страждає від нестачі магазинів, кафе та церков. Як і у Франції, місцеві фірми бояться, що Rheinmetall переманить у них кваліфікованих співробітників.

Третій приклад - польське місто Сталева-Воля, розташоване на південному сході країни. Тут інші виклики.

Польща виділяє рекордні 4,7% ВВП на оборону, але основне озброєння закуповує за кордоном.

Проблема в тому, що державний гігант PGZ (Polska Grupa Zbrojeniowa), який об'єднує близько 50 підприємств, монополізував галузь, але при цьому важко справляється навіть із внутрішніми замовленнями.

Після масових звільнень у 1990-х, промисловість міста частково пожвавила іноземні інвестиції.

"Дивіденди оборони" - рідкісна, але важлива дилема для європейських міст, зазначає The Economist.

За оцінкою Єврокомісії, якщо зростання військових видатків продовжиться, ВВП ЄС зросте на 0,5% до 2028 року. Але на місцях цим зростанням треба грамотно керувати.

Без справедливого розподілу вигод та вкладень в інфраструктуру розчарування серед мешканців може перерости на підтримку радикальних партій.

Реіндустріалізація на кшталт XXI століття вже розпочалася. Але щоб вона стала стійким та справедливим процесом, кожному місту доведеться не лише модернізувати виробництво, а й переосмислити, для кого воно працює — для інвесторів, держави чи мешканців.

Українці зробили значний внесок в економіку Польщі і не стали причиною зростання безробіття чи зниження заробітної плати польських робітників, йдеться в опублікованій у вівторок доповіді Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та компанії Deloitte.

Як пише Reuters, понад три роки після вторгнення Росії багато хто в Польщі втомився від напливу біженців зі свого охопленого війною сусіда.

Цей звіт розвінчує кілька міфів, - заявив на прес-конференції, присвяченій презентації звіту, представник УВКБ ООН Рафал Костшиньськи. - Неправда, що вплив біженців на польську економіку є негативним.

 

Дозволивши українським біженцям негайно розпочати роботу та відкрити малий бізнес... Польща збільшила свій ВВП на колосальні 2,7% у 2024 році,

— заявив представник УВКБ ООН у Польщі Кевін Дж. Аллен.

У звіті йдеться, що усунення прогалин в інтеграції українців на ринку праці може принести макроекономічний зиск у розмірі 6 млрд злотих ($1,60 млрд) на рік.

Три роки тому ЄС призупинив усі імпортні тарифи на український імпорт до ЄС. Метою цього заходу було надання фінансової допомоги Україні, яка переживала економічні труднощі після початку російської агресивної війни.

Політики в Брюсселі відзначили угоду драматичними словами, назвавши її «безпрецедентною», нагадує NZZ.

Однак, з самого початку, режим зустрів шалений опір з боку європейських фермерів. Вони перебувають під тиском з багатьох сторін, і їм не потрібен конкурент на додачу до цього. Особливо враховуючи, що українське сільське господарство в деяких галузях є надзвичайно конкурентним.

Країна може похвалитися фермами з площею до 200 000 гектарів. У Польщі, навпаки, фермери обробляють в середньому 11 гектарів. Такі дрібні ферми неконкурентоспроможні на міжнародному рівні.

Тому польські фермери були серед тих, хто найрішуче протестував проти звільнення від тарифів. Але опір виник і в багатьох інших країнах, наприклад, в Угорщині, Румунії, Словаччині та Франції.

Це поставило Європейську комісію у скрутне становище. Вона завжди була рішучим прихильником вільної торгівлі з Україною та відповідає за торговельну політику союзу. Однак вона не може діяти так, як їй заманеться.

Однак, нещодавно Україна також знайшла нових клієнтів. Українці заповнюють прогалину в Китаї. Американське зерно стало там набагато дорожчим в результаті тарифної суперечки і вже майже не користується попитом.

Тим часом Україна та ЄС продовжують переговори щодо угоди, яка замінить систему вільної торгівлі, що діяла з 2022 по 2025 рік.

Однак напруженість у цей період демонструє, що хоча надати Україні статус кандидата легко, як це зробив ЄС у червні 2022 року, сільськогосподарський сектор України настільки великий, що він становить величезну перешкоду для безперешкодного вступу країни до ЄС.

За даними Служби зі зміни клімату «Коперник» (C3S), ця весна видалася виключно сухою на північному заході Європи та другим найтеплішим травнем в історії світу.

The Guadian зазначає, що, якщо влітку не випадуть сильні опади, виникнуть побоювання нестачі води, а фермери почали повідомляти про майбутні неврожаї.

Суха погода зберігається у багатьох частинах світу. У травні 2025 року більша частина північної та центральної Європи, а також південні регіони Росії, України та Туреччини були сухішими, ніж зазвичай.

 

У деяких частинах північно-західної Європи спостерігалися найнижчі рівні опадів та вологості ґрунту принаймні з 1979 року.

Читайте також:

Топ-ІПСО тижня (02.06. - 08.06.2025): у Харкові “розгромили бункери”; у F16 замість голови - хвіст; “Матрьошка” сварить народи з біженцями з України; NRx проти Святої Трійці…

Якщо Ви хочете бути в курсі, про що пише світова преса, читайте наші щотижневі огляди щосереди: