Хто для кого нелегітимний? Розгортається операція російських спецслужб, мета якої - повалення в Україні влади…

У 2019 році Володимир Зеленський обрався на п'ятирічний термін. Передбачалося, що якщо він не піде на другий термін або програє, його повноваження заквершатся навесні 2024 року з інавгурацією нового лідера. 20 травня виповнюється рівно п'ять років перебування Зеленського при владі.

І ось тепер російська влада і пропагандисти намагаються всіх переконати, що Зеленський втратив легітимність.

Влада РФ, а за нею і російські пропагандисти вже кілька місяців повторюють одну й ту саму тезу - після 20 травня 2024 року президент України Володимир Зеленський нібито втрачає формальну легітимність.

Наприклад, 28 квітня 2024-го про це заявив прессекретар російського президента Дмитро Пєсков:

«Доля Зеленського однозначно вирішена, і зовсім скоро настане момент, коли багато хто, зокрема й в Україні, поставить під сумнів його легітимність... У будь-якому разі навіть із юридичного погляду це доведеться зробити. І йому якось доведеться виправдовуватися».

Про це ж 2 травня сказав Віктор Медведчук - кум Путіна і голова забороненої в Україні проросійської партії «Опозиційна платформа - За життя». В Україні Медведчука звинувачували в державній зраді, у перші дні повномасштабної війни він утік з-під домашнього арешту. У квітні 2022-го його затримали, а потім обміняли на українських військових, які перебували в полоні.

Сам Путін коментував ситуацію обережно, вказуючи, що «на це питання насамперед має відповісти політична і правова система України».

До початку повномасштабної війни планувалося, що наступні вибори відбудуться 31 березня 2024-го, - але зараз їх відкладено через воєнний стан (він діятиме щонайменше до 11 серпня).

- Формально президентський термін Зеленського дійсно закінчився, - коментує для «Громади» юрист і правозахисник Олег Михальчук. - За Конституцією термін повноважень президента чітко обмежений п'ятьма роками.

Водночас 108-та стаття Основного закону України вказує, що президент має виконувати свої обов'язки до обрання нового глави держави. Тобто, продовжує бути гарантом державного суверенітету (стаття 102), забезпечує державну незалежність і нацбезпеку та є верховним головнокомандувачем ЗСУ (стаття 106).

Норми статей 10 і 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» забороняють проводити президентські вибори в умовах воєнного стану до його припинення, а також не дозволяють позбавити повноважень чинного президента.

Крім того, пункт 4 статті 11 Конституції говорить, що: «Повноваження президента України, передбачені Конституцією України, в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені». 

 

Тож згідно з нормами Конституції України, незважаючи на те, що 5-річний президентський термін Володимира Зеленського закінчився, він зберігає цю посаду і повноваження до закінчення або скасування воєнного стану в Україні.

- Щодо парламентських виборів, то в Конституції записано, що в умовах військового стану повноваження Верховної Ради зберігаються, доки не завершиться військовий стан, - свого часу «Громада» вже цитувала пояснення політолога Володимира Фесенка.  - І після закінчення військового стану повноваження передаються новообраному парламенту.

Читайте: Виборчий бюлетень сильніший за кулю? Експертиза «Громади» 

Щодо президента України, то такої норми немає. І виникає дискусія: якщо повноваження Зеленського закінчуються 2024 року, то що робити? Передавати ці повноваження голові парламенту Руслану Стефанчуку?

- Ще простіше рішення, - звертає увагу експерт, - депутати можуть звернутися до Конституційного суду. Закон про воєнний стан забороняє проведення всіх виборів: і парламентських, і президентських, і місцевих. Як бути?

Трактувати Основний Закон може лише Конституційний Суд. І нехай КСУ виступить таким третейським арбітром і скаже нам, що робити у такій складній правовій ситуації.

 

– Мені здається, це найпростіший спосіб вирішити це суто правову суперечність, – висловив свою оцінку експерт.

На думку політичного радника Олександра Харебіна в ефірі Ukrlife з Людмилою Немирей, одне з основних завдань Кремля наразі - це розгойдування політичної стабільності за допомогою кількох методик.

За версією російських спецслужб та інформаційних технологів, для них важливо розкручувати тему нібито швидкої поразки ЗСУ на Харківському та Сумському напрямках, неспроможність наших військ ефективно відбивати ворожі атаки.

 

Олександр Харебін звернув увагу на те, як весь попередній тиждень безліч блогерів, різноманітні «лідери думок» і «корисні ідіоти» (дехто навіть у військовій формі) розповідали про те, що українська армія «відступає», що «два місяці нас попереджали про наступ на Харків», але ми «оборону провалили» тощо.

Незабаром ми побачили, що ЗСУ за три дні вдалося стабілізувати ситуацію, президент Зеленський не побоявся приїхати до Харкова, головнокомандувач керує обороною, Вовчанськ зруйновано, але не взято, у Липці противник не зайшов.

Куп'янськ, який ворог оцінював як основний напрямок для оточення українських захисників, встояв.

Наступ на Харків провалився, завдяки героїзму української армії.

Але як же голосно в інформаційному просторі лунали крики «Зрада! Зрада! Зрада!».

«Громада» не може не помітити, що коли це чуєш ще й від блогерів із мільйонами передплатників, які, до того ж, ведуть мовлення з-за океану, б'ють себе в груди, що вони бажають перемоги Україні, а також читаєш на сторінках західних видань, це дуже неприємно.

І мимоволі думаєш: а чи хочуть усі ці люди перемоги України у війні?

Наступний метод розгойдування внутрішньополітичної ситуації - це питання про легітимність президента Зеленського.

За спостереженнями юриста і правозахисника Олега Михальчука, питання про президентські вибори і зміну влади почало з'являтися в соціальних мережах і коментарях у популярних пабліках ще з літа минулого року. Причому, у доволі агресивних виразах...

- Мені важко сказати, яка політична сила ініціювала таку інформаційну активність, - каже юрист і правозахисник, - у самій суспільній дискусії на цю тему нічого поганого немає.

У всіх цивілізованих країнах владу критикують за помилки, прорахунки й особливо - за корупцію.

Однак сьогодні саме це і підживлює наші українські побоювання і сумніви в нашому майбутньому.

На цю «емоційну вудку» попадаються освічені й активні люди, волонтери, опозиційно налаштовані громадяни.

Невдоволення «зеленою владою» (у такому формулюванні) підігрівається ще й за допомогою нагнітання страху у зв'язку з новим законом про мобілізацію. Від того, як він запрацює, як діятимуть ТЦК і система бронювання на стратегічно важливих підприємствах.

А тепер, подумайте самі, що на нас чекає в умовах війни, якщо ворогу вдасться використати невдоволення владою (вона є завжди і в будь-якому демократичному суспільстві) для роз'єднання нашого народу і провокування тези «все пропало»?

- Ми пишаємося тим, що, незважаючи на жахливі втрати і найстрашнішу війну в Європі за минулі 80 років, ми зберігаємо свою державність, - міркує експерт. - І ось тепер ворог б'є нас у саму душу, намагаючись навіяти, ніби вже «немає ніякої державності, немає виборів, значить, це диктатура» тощо.

Нічого нового: Кремль, як завжди, у своїх власних злочинах проти демократії та людяності, намагається звинуватити жертву своєї агресії. 

Адже чинна російська влада якраз і не є легітимною, оскільки всі вибори, починаючи з 2018 року, в Росії були проведені з урахуванням незаконного голосування на тимчасово окупованих територіях України.

Парламентська асамблея Ради Європи не визнає легітимність Володимира Путіна як президента Російської Федерації і повторює заклик до держав-членів і спостерігачів у Раді Європи, а також Європейського Союзу припинити з ним усі контакти, за винятком контактів із гуманітарною метою та цілями, спрямованими на мир,

 

- з тексту резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи від 17 квітня 2024 року.

Юрист і правозахисник Олег Михальчук також пояснив значення поняття «легітимність»...

- Її можна описати як загальне визнання, суспільну згоду щодо здійснення влади певним політиком, партією, політичним режимом. У разі виникнення обставин, передбачити які було неможливо, легітимність може спиратися на суспільний консенсус.

Більшість українців не підтримують ідею проведення наступних виборів під час війни - як президентських, так і парламентських чи місцевих:

67% (49% респондентів обрали відповідь «однозначно не підтримую», ще 18% - «скоріше не підтримую»).

Про це свідчить всеукраїнське опитування, проведене 17-21 лютого 2024 року українською соціологічною групою «Рейтинг» від імені Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту.

На думку директора «Рейтингу» Олексія Антиповича, українці не ставитимуть питання легітимності Зеленського під час війни.

«Українець спраглий до політики і хоче піти на вибори і сказати своє «фе» українській владі – це в українських традиціях:  цей гетьман не подобається – дайте наступного. Але українець розуміє, що війна надворі – не до виборів, не до політичної конкуренції».

У жовтні 2023-го Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) також опитав українців, коли, на їхню думку, мають відбутися наступні вибори, - і 81% респондентів відповіли, що тільки після війни.

Згодом інститут ставив і більш деталізовані запитання в найрізноманітніших формулюваннях - але щоразу «населення чітко висловлювалося проти» проведення виборів під час війни.

Ще одна велика українська соціологічна організація - «Центр Разумкова» - теж опитувала українців на цю тему.

Соцопитування, проведене з 21 по 27 березня 2024 року, показало: 59,5% респондентів негативно ставляться до ідеї провести вибори до завершення військових дій; позитивно - лише 22%.

Такої ж точки зору дотримуються і західні партнери України. Наприклад, держсекретар США Ентоні Блінкен під час свого візиту до Києва на початку травня заявив: вибори в Україні відбудуться, коли «українці погодяться, що умови дозволяють».

Читайте також:

Степан Гавриш: «Оборона Харкова має вирішальне значення в історії цієї війни...»