Хто сказав, що земля... померла? Науковці про мілітарне пошкодження українських чорноземів та рішеннях для відновлення

Харківський прес-клуб розпитав про це вчених  Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського».

 - Мілітарний вплив на стан українських земель дуже негативний. Ця аксіома не потребує доказів. Але проблема ще й у тому, якщо говорити про деокуповані території (де нині не відбувається активних бойових дій), що наші аграрії прагнуть якомога швидше запустити агровиробництво.

Про це говорить завідувач лабораторії інструментальних методів досліджень грунтів, стандартизації і метрології, доктор сільськогосподарських наук Максим Солоха.

Агрозаходи здійснюються, як висловився науковець, на грані фолу.

Міжнародні експерти підрахували, що на розмінування наших територій, які побували під окупацією, знадобиться до 700 років. Однак на сьогоднішній день цей прогноз уже не актуальний.

Наші аграрії з втратами і техніки, і навіть людей, змогли поліпшити ситуацію. Щойно минуло не більше ніж півроку, наші сільгоспвиробники засівають землю!

Тобто те, що ми зараз спостерігаємо на деокупованих територіях, у Чкаловській, Золочівській громаді, Чугуївському, Богодухівському районах тощо. Там уже триває аграрна діяльність.

На жаль, ми пропустили терміни посіву деяких культур і наші агрозаходи скориговані, тобто необхідної сівозміни неможливо дотримуватися так, як це було перед війною.

- Від бойових дій постраждало 15 млн га грутів. Ми розуміємо, що не кожен гектар сильно пошкоджений, проте понад мільйон гектарів потрапили під руйнівний вплив, - констатує завідувач відділу грунтових ресурсів, кандидат сільськогосподарських наук Вадим Соловей.

За словами науковця, вчені намагаються регулярно здійснювати моніторинг сільгоспугідь. Щоправда, не до всіх уражених площ вони поки що мають безпосередній доступ, тому доводиться використовувати й дистанційні методи, створюються карти стану ґрунтів.

- Здебільшого пошкоджено чорноземний шар, - підкреслює Вадим Соловей. - На території Харківської області постраждали чорноземи звичайні (Ізюм, Барвінкове, Куп'янськ). На півночі області постраждали чорноземи опідзолені та типові. Практично всі види чорноземних ґрунтів пошкоджені.

 

Безумовно, що кожен ґрунт реагує на мілітарний вплив по-своєму, бо в кожного є свій ґрунтовий профіль. Слід також враховувати, якого роду це пошкодження: або це воронка від вибуху, або фортифікаційні споруди, - дуже багато різних нюансів.

- Щоб відновити ґрунт, необхідно спочатку поставити діагноз, - підкреслює Вадим Соловей. - У нашому ННЦ розроблено класифікацію мілітарної деградації ґрунтів. Визначено понад 70 видів негативного мілітарного впливу: механічного, хімічного, пірогенезу тощо. І відповідно до діагнозу призначається лікування.

Як визнає вчений, добре, що частково нам допомагає сама Природа. Він зазначає, що в основі родючості українських земель - не лише чорноземи, дуже багато залежить від підґрунтя - це так звана "материнська порода", леси та лесовидні суміші.

Його колега, доктор сільськогосподарських наук Максим Солоха зазначає, що під час регулярного моніторингу за пошкодженими ґрунтами фахівці переконуються, що навіть після ущільнення земля відновлюється.

Вадим Соловей навів як приклад випадки утворення воронок від розривів снарядів. Можна почекати, коли ґрунт відновиться природним шляхом, можна домогтися прискорення відновлення і рекультивації. Для цієї мети наука володіє різними методами і способами.

Однак, попереджають фахівці, відновити повністю ґрунт до такого стану, як це зробила Природа протягом тисячоліть, практично неможливо.

- Але ми можемо відновити їхню родючість практично до того рівня, який був до мілітарної деградації, - пояснює Вадим Соловей.

Фахівці визнають, що для цього знадобляться астрономічні суми коштів.

Вони також класифікують пошкодження на п'ять ступенів із відповідними параметрами.

У повоєнній історії різні країни вдавалися до різних методів, наприклад, створювали національні заповідні території. Але Україна не може собі такого дозволити, наші ґрунти створені для землеробства.

З погляду економічної доцільності можливе тимчасове виведення із сільгоспобігу або консервація в тих випадках, де постраждало понад 70% ґрунтового покриву, причому ці пошкодження катастрофічні. Зробити це буде можливо з дозволу землекористувача, який вважатиме подібний метод доцільним.

- Тож це питання, скажімо так, поки що не зовсім вирішене, - констатує вал завідувач відділу грунтових ресурсів.

- Наразі, за нашими спостереженнями, найнебезпечніше - це хімічний вплив на ґрунт, - занепокоєний Максим Солоха, - після використання важкої військової техніки. 

Там де вибухали боєкомплекти, техніка горіла, - там спостерігається значне перевищення хімічних елементів і важких металів. А це безпосередньо впливає не тільки на стан ґрунтів, а й на здоров'я людей.

- Це для нас абсолютно нова реальність, - каже Максим. - Ніхто до нас із такими масштабними пошкодженнями не стикався, навіть в історичній ретроспективі.

І перед нами стоїть дилема: ми зобов'язані законсервувати ті ділянки сільгоспугідь, де постійно вибухала і продовжує вибухати під час боїв техніка - десятки і сотні одиниць! Тільки російської техніки на полях битв в Україні знищено понад 8000 одиниць. Наша техніка теж палає і ті ж самі мікроелементи і важкі метали потрапляють у ґрунт.

Тож, попереджає науковець, у тих місцях, де вибухала і палала техніка, запускати землю в сільськогосподарський обіг не можна. І, з точки зору науковців, пора вже запроваджувати регуляторні рішення на рівні уряду.

Що стосується рекультивації земель після хімічного забруднення, науковці активно ведуть дослідження, яким чином дуже дбайливо можна оновити заражені ґрунти.

Нова реальність, у якій ми всі опинилися, у мирний час видавалася б нам фантастичною. Тому вчені також пропонують способи, які, на перший погляд, можуть здатися фантастичними. Які?

Більше можна дізнатися, подивившись і послухавши ефір Харківського прес-клубу:

Читайте також:

Мільйони тонн викидів СО2. Як війна в Україні впливає на клімат?

Будемо раді Вашій підписці в наших соцмережах: 

Телеграм:  https://t.me/gromada_group

Фейсбук:  https://www.facebook.com/gromada.group.novynykharkovataoblasti

https://www.facebook.com/gromada.grp