Хто ваш патріарх? Отець Олексій, сини якого стали на захист України, засуджує  Гундяєва. Проте  чи відбувся розрив з РПЦ насправді?

Московський патріархат  активно пропагує «русскій мір» і виправдовує загарбницьку війну проти України через розгалужену мережу своїх структур в Україні.

Підривна діяльність московського патріархату загрожує національній безпеці України.

Закон має покласти цьому край.

Наразі релігійні громади УПЦ мають лише місяць, щоби до 23 грудня 2024 року розірвати зв’язки з московським центром.

Що буде далі? Чи припинить існування московська церква в Україні? Який механізм дії цього закону?

Вже з кінця грудня цього року спеціально створена комісія з етнополітики та свободи совісті  почне з’ясовувати щодо кожної релігійної громади УПЦ, чи й досі вона має зв’язок з РПЦ.

Якщо комісія встановить, що зв'язки церкви з країною-агресоркою не припинені, на таку церковну структуру чекають суд і заборона.

Нарешті!

-  Однак судові процеси про заборону можуть  розтягнутися на довгі роки, і весь цей час церква, що має зв’язок з москвою, продовжуватиме діяти, 

- не поділяє оптимізму  архієпископ Харківський і Слобожанський Митрофан, керівник Харківської єпархії ПЦУ.

- УПЦ не є однією юридичною особою, а складається з окремих єпархій та парафій. В Україні їх понад дев’ять тисяч. І щодо кожної має бути окреме звернення до суду.

Крапку в кожному такому позові має ставити Верховний суд, а можливо Конституційний суд або Європейський суд з прав людини. Тож такі судові процеси тягнутимуться ситуація ситуація роками.

Ситуація ускладнюється ситуація тим, що вже сьогодні суддів  в Україні критично не вистачає.

За даними Вищої кваліфікаційної комісії станом на травень 2024 року місцеві суди заповнені  лише на дві третини – не вистачає майже 1,5 тисячі суддів з 5 тисяч посад, апеляційні інстанції укомплектовані лише наполовину - з 1357  посад  701 вакантна.

Деякі суди сьогодні  взагалі не здійснюють правосуддя через відсутність суддів. Це впливає не лише на доступ до правосуддя, але й на навантаження суддів.

Що буде, коли до судів додатково хлине колосальна кількість  ще «церковних» справ?

-  Закон треба було приймати суто про заборону і без судів, - вважає архієпископ Харківський і Слобожанський Митрофан. - У них було цілих 30 років, щоби це зробити, але вони так і не перейшли до української церкви.

Проте саме судовий шлях є найбільш легітимним, таким, що не викликає різкого засудження з боку західних партнерів щодо порушення релігійної свободи і прав людини.

Хоча про яку релігійну свободу мова, коли московська церква підтримує війну проти України і відкрито заявляє про  знищення української державності, культури, ідентичності і самих українців?

-  Цей закон незрозумілий, - коротко резюмує керівник Харківської єпархії ПЦУ.

Він наголошує, що парафії УПЦ з власними храмами навіть після судових заборон можуть  спокійно діяти і далі.

А таких парафій в Україні більшість.

-  Навіть після припинення реєстрації юридичної особи судом їм нічого не загрожує, - констатує архієпископ Харківський і Слобожанський Митрофан. – Громади можуть діяти і без реєстрації, а храми можуть бути оформлені на фізичних осіб. А прихильники УПЦ і далі можуть в них молитися.

Існує ще одна небезпека.

-  Приватизація новозбудованих храмів, - зазначає архієпископ Харківський і Слобожанський Митрофан. – Храми будуть реєструватися як приватна власність. Адже церква стоїть на приватній землі, побудована за кошти власника, і  тут ніхто нічого не зможе зробити. Жоден закон. І цей процес вже розпочався.

Нині УПЦ МП вперто продовжує стверджувати, що не має жодного стосунку до РПЦ і патріарха кирила, який відкрито підтримує війну і  благославляє окупантів  на вбивства українців.

День пам'яті прмч. Макарія Каневського. 2024. Фото: Ізюмська єпархія УПЦ.

У травні 2022 року року УПЦ МП  навіть зібралася на Собор у Феофанії, на якому оголосила про нібито розрив із РПЦ, виключивши зі свого Статуту положення, що свідчили про зв’язок із московською церквою, а  також заявила, що віднині  вона офіційно називатиметься просто УПЦ  - без приставки МП.

Відтоді у реєстрі релігійних організацій та в офіційних документах УПЦ дійсно не має приставки про московський патріархат.

Втім, чи відбувся такий розрив з РПЦ насправді?

Йдеться не про показний «розрив» на папері, а про  справжній і офіційний. Насамперед,  про розрив церковно-канонічного зв’язку з РПЦ.

Аби дізнатися про це Державна служба з етнополітики та свободи совісті ще минулого року створила експертну групу, яка дослідила це питання.

Що ж з’ясували експерти?

У висновках експертизи, яку провели за рішенням РНБО, зазначається, що статус УПЦ, як структурного підрозділу РПЦ, залишається незмінним. Розриву з РПЦ не відбулося, бо УПЦ (МП) і далі не має статусу автономної чи автокефальної церкви, який би визнавався іншими церквами.

УПЦ (МП) і далі продовжує підпорядковуватися РПЦ, що закріплено в Статуті РПЦ, при цьому рішення керівних органів РПЦ є обов’язковими для УПЦ (МП).

Тобто ухвалення нової редакції Статуту та Постанови Собору УПЦ не призвели до розірвання церковно-канонічного зв’язку УПЦ МП із РПЦ.

Факт, що приставку «московський патріархат» прибрали з назви релігійної організації, аж ніяк не означає, що УПЦ втратила  своє підпорядкування РПЦ.

Адже відсутні будь-які документи, видані керівними органами РПЦ, які б засвідчували  автокефальний чи автономний статус УПЦ.

Отже, всі заяви і декларації очільників та представників УПЦ про "незалежність" чи "самостійність" не більше ніж хитрість, аби  лише на словах відмежуватися від московського патріархату, а насправді зберегти канонічний зв’язок з РПЦ.

 Бо інакше це не церква. Розірвати канонічний зв’язок з РПЦ означає фактично втратити канонічний зв’язок з усіма іншими помісними церквами.

 А що думають про канонічний «розрив» з  РЦП безпосередньо в самій Українській православній церкві? Як реагують на закон про заборону московської церкви?

-  Підождіть, якої московської? – перетипує отець Олексій, благочинний Близнюківського округу. - Я закон не читав, я не можу його коментувать.

Але якщо так, як ви кажете, якщо у нас є церква, яка конкретно підчиняється московському патріархату, будь ласка, поступайте за законом. Коли не знаєш як поступати, поступай за законом. 

Якщо буде доведено, що церква афільована з РПЦ, якщо це встановлять, нехай суд  закриває  цю церкву.

 

Благочинний вкотре не припиняє дивувати.

-  Ви можете і мене назвати московським патріархатом,- у приглушеному голосі благочинного раптом зазвучали нотки  праведного гніву. -  Це все слова. Просто слова…

Я не хочу лукавити, нічого, у нас немає ніяких зв’язків з москвою. По крайній мірі, у Близнюках і в Самійлівці немає ніякого зв’язку з москвою.

А коли він зник?

-  Він був до 1991 року. Був радянський союз, була одна церква – РПЦ.  З 1991 року ми служимо в Україні, - стверджує благочинний. - Друге діло, коли деякі єпископи, священники, вони є, я не кажу, що їх немає, на превеликий жаль, таких багатого є, що  тяготіють за русскім міром, за Гундяєвим, так званим патріархом, кирилом. Будь ласка, для того у нас є правоохоронні органи, хай вони цим займаються.

Такі всюди є всюди, зрадники в армії є, але це не означає, що  армію треба розпустить, в СБУ скільки зрадників, в Криму їх  було 90%, які підтримали росію. Це їхній вибір.

- Я їх не осуждаю, хотя мені дуже боляче,  -  замовкає отець Олексій. Кілька секунд триває гнітюча тиша. - Мій син воює на фронті… І вони стріляють в мою дитину. Вони хочуть її вбити…

 

У мене троє синів на фронті. Один загинув… Артем, йому було 27 років. Він вважається зниклим безвісти. Нам прийшло сповіщення, що він пропав без вісти, але його побратими сказали, що він загинув…

 

-  Син Сергій, йому 24 роки, з першого дня на фронті, - продовжує отець Олексій. - Був у Бахмуті, Авдіївці… Зараз його з частини направили вчитися в  університет ППО.

Ще один син Микола, йому 22 роки, закінчив Академію Національної гвардії у Харкові. І зараз воює на війні. 

Це - прийомні сини.

У панотця дитячий будинок сімейного типу. Наразі він офіційно опікується п’ятьма дітьми. А  ще шість вже пішли  з  дитбудинку в самостійне життя.

Усіх своїх прийомних дітей  отець Олексій вважає синами. Вони насправді йому сини. Так стверджують не тільки люди, які близько знають отця, і бувають у його родині, але, так би мовити,  його опоненти.

Отець Олексій засуджує  Гундяєва, який благославляє вбивати людей, засуджує «русскій мір», який несе війну, і всі жахи, що з нею пов’язані.

-  Але я у своїй українській православній церкві,  - наголошує він. - Я так вважаю. Є священники, які за русскій мір, вони руйнують Україну, так нехай правоохоронці ними займаються.

От така логіка клірика, який служить церкві, що підтримує війну проти України і благославляє  російських військових на знищення  українців, і водночас батька, сини якого, ризикуючи своїм життям, змушені битися проти цієї ординської навали, щоби захистити Україну.

- Щоби зрозуміти, чи є УПЦ  автокефальною і незалежною від РПЦ церквою, як вони зараз на цьому наголошують, достатньо подивитися диптих - офіційний список усіх Помісних Православних Церков, які сьогодні існують в світі, - зазначає отець Андрій, настоятель храму святого рівноапостольного князя Володимира (ПЦУ) села Самійлівки Лозівського району на Харківщині. - В цьому переліку 16 православних автокефальних незалежних церков. УПЦ в цьому  диптиху немає. Натомість є РПЦ, яка входить до помісних православних церков.

- На жаль, коли розвалився радянський союз, Україні ніхто не дав Томосу, як дав пізніше Константинополь ПЦУ, - зауважує отець Андрій. - Нам дали грамоту, яку дають церкві-доньці. Ця грамота є у відкритому доступі. Але це не Томос. І у Томосі, який привезли в Україну 2018 року, УПЦ немає. Вона є «дочірнім підприємством» РПЦ. І доки УПЦ немає  автокефалії, а Москва 

Томосу їй ніколи не дасть, що там ще  можна доводити?

- Собор УПЦ у Феофанії у 2022 році  проголосив себе самостійною церквою,  вони там відхрестися від московського патріархату, прибрали його згадку з назви.

Але канонічний зв'язок зі світовим православ’ям УПЦ здійснює все одно лише через РПЦ, -  наголошує панотець. - Я у них запитую, якщо ви вважаєте, що ви незалежна Помісна церква, хто у вас патріарх?

Кажуть, у нас немає патріарха. Я кажу їм, так це смішно! То якби запитати, хто ваш батько, а ви би сказали, що його немає!

Читайте також:

Шалений тиск на священників ПЦУ: масована пропаганда перевертнів в рясі та обдурювання вірян. Чому сповільнився перехід церков до ПЦУ?