Інженерна фортеця — сміливі ідеї: у харківських безпечних просторах гартують технологічну еліту

Це вже другий регіональний осередок Всеукраїнської програми «Інженерне майбутнє України» (Future of Ukraine: Engineering Renaissance).

Перший — Придніпровсько-Східний центр — запустили 22 червня 2026 року в Дніпрі.

На черзі — Захід та Центр. Проте саме для Харкова ця подія має особливий, майже екзистенційний вимір.

Навіщо це саме зараз? Бо ситуація з кадрами в країні — на межі фолу. За даними GLOBAL ECONOMIC, за рівнем «відтоку мізків» Україна вже сьома з кінця у світовому антирейтингу, а подача заяв до технічних вишів лише цього року впала на третину.

Про те, у якій точці ми опинилися і куди рухатися далі, без прикрас заявив голова Північно-Східного наукового центру, віцепрезидент НАН України, академік Володимир Семиноженко:

Українська технічна освіта пройшла жорстку дистанцію — від екстремального виживання під обстрілами та руйнування навчальних корпусів до вимушеного перезавантаження під потреби фронту й енергетики. Але маємо парадокс: країні критично бракує інженерів, а вступники й далі масово обирають право чи менеджмент. Якщо ми не об'єднаємо університети з реальним виробництвом просто зараз, за кілька років відбудовувати країну буде просто нікому.

Прямою відповіддю на цей виклик стало підписання угоди не в чиновницьких кабінетах, а у новозбудованому безпечному підземному просторі ХАІ. Там, де ще вчора були темні підвали з купами мотлоху, сьогодні сяють екрани та гудуть навчальні прилади.

Цікаво, що ректор ХАІ Олексій Литвинов, підбиваючи підсумки зустрічі на своїй сторінці в соцмережах, згадує ці роки з особливим відчуттям:

Коли очільники харківських вишів зібралися разом у новому підземному просторі для підписання угоди, мене накрило відчуття тихої, впертої гордості. Безпечні аудиторії, живі очі студентів, робочий гул із навчальних лабораторій… Як цим можна не пишатися? Це були три роки впертого руху вперед. Іноді — буквально під вогнем (шрапнель, яка 6 квітня посікла ректорський кабінет, не дасть збрехати). Три роки, коли кожен день роботи і кожен запущений прилад важили більше за будь-які декларації.

Але створити укриття — це лише половина справи. Головне — дати студенту не просто диплом, а реальну роботу й сучасні навички. Для цього до кластера залучили великий бізнес, зокрема компанію «Прогрестех-Україна» — ключового інженерного партнера авіагіганта Boeing.

Директор компанії Олег Уруський пояснює, чому підприємства більше не чекають готових фахівців з вишів, а заходять у аудиторії самі:

Час, коли бізнес був просто пасивним споживачем випускників, минув. Ми заходимо в освітній процес з першого курсу: 50–60% часу студент здобуває фундаментальну базу у виші, а решту 40–50% — працює над реальними індустріальними завданнями, проходить стажування та має менторів із виробництва. Більше того, ми беремося за підвищення кваліфікації самих викладачів. Навчати сучасній авіаінженерії можна тільки тоді, коли ти сам щодня тримаєш руку на пульсі світових технологій.

 

Харківський кластер об'єднав одразу шість провідних вишів регіону: ХАІ, НТУ «ХПІ», ХНУРЕ, Університет міського господарства ім. Бекетова, ХНАДУ та УкрДУЗТ.

Це дозволяє закрити весь спектр потреб — від літаків і IT до залізниць, мостів та міської інфраструктури.

До ланцюжка також залучають школярів через Малу академію наук (МАН), а фінансово та організаційно підставив плече Благодійний фонд імені Святого Володимира.

Серед інших промислових партнерів, які чекають на випускників кластера, — флагмани вітчизняного виробництва: АТ «Українські енергетичні машини», АТ «Світло Шахтаря», ДНВП «Об’єднання Комунар», ПАТ «Завод Південкабель» та Харківське державне авіаційне виробниче підприємство.

Саме така співпраця дозволяє прив'язати навчальні програми до практичних потреб індустрії та дає випускникам чітку гарантію працевлаштування в Україні.

Схема роботи проста й зрозуміла: Школа (STEM-гуртки, хакатони) ➔ Університет ➔ Кластер ➔ Робота на високотехнологічному підприємстві.

Окремий акцент зроблять на підтримці молодіжних досліджень та інженерних стартапів, щоб перспективні ідеї не залишалися на папері, а швидко доводилися до серійного виробництва. 

Технологічні пріоритети Харківського кластера сформульовані під жорсткі вимоги часу. Це:

• Безпілотні авіаційні системи та оборонні технології;

• Авіаційна та космічна техніка;

• Штучний інтелект, робототехніка та цифрове машинобудування;

• Адитивні технології (3D-друк металом і композитами), нові матеріали та кібербезпека.

За словами академіка Володимира Семиноженка, уже сформовано Координаційну раду та робочу групу для підготовки детальної програми дій, яку незабаром презентують керівництву регіону.

Зараз, коли країна щодня виборює свою незалежність, створення такого кластера в Харкові — це не про дипломи. Це про те, хто завтра проєктуватиме українські дрони, відновлюватиме зруйновані енергоблоки, будуватиме мости та створюватиме системи захисту неба.

Харків знову доводить: місто не просто тримає удар — воно будує інженерну матрицю майбутньої України. І це майбутнє починається сьогодні в безпечних підземеллях ХАІ.

Читайте також:

Коли гасне маяк: як тріщини в демократії розв'язують руки глобальним агресорам

"Громада" розповідає про важливі новини та злободенні теми, робить цікаві подкасти та яскраві відео про життя у громадах Харківського регіону, України та у світі.

Мережа місцевих медіа «Громада Груп» працює завдяки вашій довірі.

 Підтримайте незалежну регіональну журналістику донатом.