Кліматичний шок. Як до нього адаптуватися? Підземні резервуари з водою, природотерапія, «розумні» гаджети

Аномальна спека, раптові повені, буревії, що ми спостерігаємо останнім часом, це не просто екстремальні погодні явища, а ознаки системних змін.

Чи стали кліматичні шоки новою нормою для України? Як природні екосистеми реагують на ці стреси? Чи встигає людство адаптуватися до них? Яка роль академічної науки в розробці адаптивних стратегій?

Про це в розмові академіка НАН України Володимира Семиноженка  з кліматологинею, провідною науковою співробітницею Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України, докторкою географічних наук Світланою Бойченко в програмі «Про науку. Компетентно».

- Те, що відбувається останнім часом  на території України  у вигляді природніх катаклізмів, від яких страждають люди, екосистеми та інфраструктура, це і є кліматичні шоки, - пояснює Світлана Бойченко. - Останні 30 років є найспекотнішими в світі в цілому і в Україні, зокрема.

Ми говоримо про аномально високі температури влітку. На більшій території України температура повітря становить 30-35° і вище. Ми добре пам'ятаємо минуле  спекотне літо, коли навіть кондиціонери не могли впоратися  з розпеченим повітрям.

Спеку спричинили антициклони, які прийшли  з південного сходу і  які були заблоковані іншими повітряними масами, так званими, блокуючими антициклонмии, які стояли у нас більше двох місяців.

Характерними для літнього періоду в Україні стали й потужні зливи, які випадають зненацька. За короткий час одразу випадає  дві-три норми місячних опадів. Причому, до цього довгий час триває бездощів’я. І так  не тільки у нас, але  й в Європі.

Тривале бездощів’я висушує грунт, і коли випадають зливи, це призводить до підтопленнь та літніх повеней. Найгірше, що грунт не встигає засвоїти цю вологу і  вона просто стікає в річки та низовини.

Серед екстремальних погодних явищ  і стрімке настання весни, коли в квітні раз - і одразу 20-25 градусів тепла. А у травні  - заморозки і температура жовтня-листопада.

Восени у нас   - температури літа, ніби воно триває й далі. Тобто вегетаційний період стає доволі довгим.

Якщо останнім часом заморозки навесні були невеликі, переважно на ґрунті і в певних регіонах, особливо на сході України, то цього року ми пережили доволі прохолодну хвилю в квітні, коли були морози і сніг. Навіть жартували, що Великдень буде зі снігом.

Коли ми говоримо про зимовий період, то він став характеризуватися значною мінливістю,  коли температура біля нуля, а потім протягом короткого періоду раптом починає змінюватись то в плюс, то в мінус. Маємо то намерзання, то розмерзання. Зими у нас стали більш сухі, коли немає снігу, взимку йдуть дощі, або мокрий сніг.

Тобто в кліматі все змінюється, з’являється щось нове, щось зникає, але можна сказати, що явища ці стали більш потужними і поширеними по всій території України.

-  Найгірше, що всі ці екстремальні погодні явища відбуваються випадково. Тому їх складно прогнозувати заздалегідь.

В цілому  наша земна кліматична система зараз в такому збудженому стані, що вона не контролює себе, - резюмує кліматологиня. -  І тому синоптикам складно.

-  Якщо ми говоримо про природні екосистеми, то залежно від прояву кліматичних аномалій в певних локаціях може відбутися деградація, - зазначає Світлана Бойченко. -  Як це сталося весною 2013 року, коли 23 березня, саме  на День метеоролога, випало дуже багато снігу.

У всіх був просто шок. Тоді прийшов циклон і засніжило всю Україну. Просто завалило снігом. 

Потім ми їздили в Міжріченський ландшафтний парк, розташований в міжріччі Дніпра та Десни, звідки він і отримав назву. Це найбільший ландшафтний парк в Україні.

Ми спостерігали за рослинністю на болотах, і помітили, що берези стояли в товщі воді. Води було  дуже багато через танення снігу. Наступного року усі берези просто вимерли. Вони посохли. Цілий березовий гай перетворився на сухостій.

У минулому році ми поїхали на те ж місце подивитися на відновлення,  і побачили, що там почалася відновлюватися  зовсім інша екосистема, інші дерева. Там були вже не берези, а осики, різна суміш інших дерев, які почали захоплювати цей простір.

Тобто навіть таке разове явище, як випадіння снігу у березні, танення якого підняло грунтові води і підтопило дерева, змінило  природну екосистему.

Через глобальне потепління  страждають і наші ліси.

-  Аномальні тепле літо спричиняє поширення шкідників дерев, особливо страждають через них сосни, - констатує науковиця. - У нас є ділянка у лісі, на якій ми спостерігаємо, як поширюються шкідники, і там реально видно, що дерева втрачають свій імунітет. Для лісів це дуже негативні процеси.

Кліматичні шоки негативно позначаються і на діяльності аграріїв.

-  Ми спостерігаємо зменшення кількості опадів за рік, особливо в літній період, коли це найбільш потрібно для природної екосистеми. Посушливими стали весна і осінь, - зазначає Світлана Бойченко. -  Для аграріїв ці зміни несподівані, непрогнозовані, вони призводять до економічних втрат. Заздалегідь спрогнозувати це неможливо. Найбільш реальний прогноз синоптиків – до 10 днів, найкращий - 3-5 днів.

Аномальні кліматичні процеси, або климатичні шоки впливають на усі сфери нашого життя – економіку, природні екосистеми, комунальну інфраструктуру міст, наше самопочуття і здоров’я.

Чи існує в Україні  національна стратегія адаптації до кліматичних змін або кліматичних шоків?

-  Так, ми приєдналися  до стратегії Європейського Союзу, - зазначає Світлана Бойченко.  –  Є цікаві європейські програми кліматичної стратегії, наприклад, нейтральні кліматичні міста, які мають на меті так переобладнати міста, щоби вони були нейтральні з точки зору викидів парникових газів.

Ми   також розробили свою стратегію адаптації до кліматичних змін до 2030 року. Але  зараз в нашій ситуації її складно виконувати через відсутність коштів в бюджеті.

- Але в будь-якому разі ми маємо  визнати, що кліматичні шоки - це нова глобальна реальність, в якій нам треба вчитися жити, до якої треба адаптуватися і планувати господарську діяльність так, щоби вона була стійкою до аномальних кліматичних явищ, -  вважає науковиця. - Тобто для сільського господарства це системи крапельного зрошення, захист від великої води – опадів у вигляді зливи, повеней та багато іншого, про що ми раніше не замислювались.

Під час сильної  зливи у нас  можуть бути проблеми із забрудненнями води, руйнуванням інфраструктури.

А в багатьох європейських країнах абсолютно інша система водозабезпечення. Там є підземні резервуари в містах, які накопичують дощову воду. Це  прісна вода, яку треба тільки доочистити. Не треба проводити повну очистку, як води з річок. Тобто Міністерству інфраструктури та міським голам є  над чим подумати.

Кліматичний шок  - це  аномально високі температури, перепади тиску, небезпечні явища погоди, які  перш за все відчувають на собі люди.

-  Щодо погоди, то перший крок уже зроблено,  - розповідає Світлана Бойченко.  – У нас в гаджетах є такий показник як температура тепловідчуття, яка перераховується за спеціальною формою з урахуванням температури та вологості повітря, швидкості вітру.

Гаджет видає «підказку»: температура  минус 2, а відчувається як мінус 10. Це називається температурний комфорт або дискомфорт. Це допомагає володіти інформацією, як нам правильно одягнутися, щоби почуватися комфортно.

- Кліматичний шок у вигляді аномально високих температур вимагає створення у містах, так званих, зелених коридорів – зелених зон, де можна сховатися від спеки, -  наголошує вчена. - Цей розділ  має бути  на законодавчому рівні внесений до стратегій розвитку  усіх міст України, щоби місцева влада  рекреаційні землі виділяла під міські парки і зелені зони, а не під забудову. Зелені насадження, сквери, гаї, лісопарки - все це об’єкти природотерапії,  і їх потрібно розвивати. Інколи, перебуваючи в стресовій ситуації, достатньо побути деякий час серед природи, щоби принаймні емоційно відновитися.

Науковиця поділилася ще однією проблемою, яка шкодить нашим містам.

-  Екологи зараз б'ють на сполох щодо варварського скошування трави у містах, - наголошує вона. -  У нас переважно літо засушливе, дощів мало, і коли  траву скосили, вона  вже потім не відновлюється, рештки її  висихають, а скошені ділянки перетворюються на саванну посеред  міського пейзажу.

 

Це не тільки не гарно і не естетично, але  й екологічно шкідливо: трав’яне покриття не виконує функцію поглинання зайвої вологи під час дощів. Ми просимо  комунальників не скошувати траву у місті, але вони цю рекомендацію ігнорують.

Кліматичні шоки - це нова реальність. І ця реальність вимагає  сьогодні ухвалення  відповідних рішень на всіх рівнях влади, щоби адаптуватися до кліматичних змін та мінімізувати негативні наслідки у всіх сферах життя.

Читайте також:

До в’язниці на довгий строк і конфіскація майна. Лише такі вироки проти корупціонерів українці вважають справедливими

Якщо вам цікавий цей зміст, один із способів підтримати наш сайт — поділитися ним і підписатися на нас: