Людина розумна і детонація війни: коли вчений стає Героєм. Топ наукових досягнень Харкова та України 2024 року

За традицією кожного нового року «Громада» складає топ-список наукових досягнень. Але цього разу ми починаємо з найсвіжішої рани і втрат для нашої науки. І продовжуємо її новими перемогами...

Всім відомий факт, що сильні потрясіння або хронічний стрес можуть призвести до таких емоційних наслідків, як втрата апетиту та сну, дратівливості, або, навпаки, апатичності. І тільки нещодавно вчені встановили, що хронічний стрес завдає й фізичних ушкоджень нашому мозку.

Стрес порушує функціонування двох основних систем головного мозку - їх умовно називають «системою емоцій» і «системою пізнання”. Це може негативно змінити наші реакції на найпростіші щоденні проблеми, а також здатність контролювати емоції, запам’ятовувати та обробляти нову інформацію.

Над дослідженням цих проблем працював видатний український нейрофізіолог Ігор Зима.

Ігор Зима знав усе про реакцію головного мозку людини на вплив запаху, а згодом - на сприйняття стресових чинників та емоційну поведінку.

Його докторська дисертація «Нейрофізіологічні механізми сприйняття природних запахів у людини» стала важливим внеском у сучасну науку.

 

Ігор Зима продовжував вивчати сприйняття мозком різної палітри подразників, як-от, наприклад, наприклад, на міміку обличчя та мову. Ці дослідження увійшли до документального фільму «Код нації», у створенні якого вчений узяв участь.

Зима викладав курси, що вивчають біологічні основи функціонування мозку і розлади, які впливають на цей важливий орган, для студентів, які спеціалізуються в галузі медицини та нейропсихології.

З початком російсько-української війни вчений працював над темою «Розробка засобів нейрофізіологічної діагностики та корекції наслідків поранення головного мозку, контузії і посттравматичного стресового розладу в учасників АТО».

Окрім викладацької діяльності, Ігор Григорович був відомим популяризатором науки. Він виступав із лекціями на публічних платформах, знімався у науково-популярних фільмах, (крім «Коду нації», ще й у «Анатомії людини»).

Як розповіли у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, його вміння доносити складні наукові концепти до широкої аудиторії зробили його улюбленцем як студентів, так і звичайних слухачів.

Олеся Сокур перші кроки в науці зробила в Інституті клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України, де у 1998 році захистила кандидатську дисертацію, присвячену дослідженню антиоксидантних систем у постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС.

Олеся Вадимівна працювала над вивченням біохімічних механізмів уражень клітин при патологіях шлунково-кишкового тракту, що стало основою її докторської дисертації, успішно захищеної у 2013 році. Її праці зробили вагомий внесок у розвиток біохімії, зокрема у розуміння впливу радіації на організм.

У листопаді 2022 року в бою за Україну загинув син Ігоря Григоровича Андрій, який пішов на війну добровольцем…

Влітку минулого року Національна академія наук України повідомила про те, що в одному із найстаріших і найпрестижніших журналів фізіологічного профілю “Journal of Physiology” (Лондон, Велика Британія) вийшла з друку стаття, де першим автором є Герой України, науковий співробітник відділу нервово-м’язової фізіології Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України кандидат біологічних наук Біжан Шаропов.

Публікація містить результати останніх досліджень Біжана та його колег з Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, а також коротку біографічну довідку про вченого і його фотопортрет у бойовому спорядженні.

Стаття опублікована... посмертно. Біжан Шаропов поліг смертю хоробрих на Харківщині під Боровою.

Завдяки цій статті слава про громадянський подвиг і науковий доробок Біжана вийде за межі України і стане відомою світовій науковій громадськості.

У 2016 році разом с кількома іншими ветеранами «Айдару» Шаропов заснував приватну біотехнологічну компанію «Українські генетичні технології». Він став головним біологом компанії.

Метою компанії було виробляти дешеві реактиви для біологічних лабораторних досліджень в Україні. Компанія стала відомою навесні 2020 року, коли оголосила про створення тест-системи на основі ПЛР для виявлення збудника коронавірусної хвороби-2019.

Він виступав з науково-популярними лекціями під час «Тижнів мозку» та в межах інших подібних подій. Давав численні інтерв'ю з питань нейробіології та коронавірусної хвороби 2019, зокрема Громадському радіо.

Від початку російського вторгнення повернувся до війська. Брав участь у боях за звільнення Київщини, заходив у звільнений Чорнобиль, обороняв Ізюм.

13 квітня 2022 року, виконуючи бойове завдання із прориву оточення у напрямку населеного пункту Підлиман Харківської області, підрозділ Біжана потрапив у засідку в районі села Борове та вступив у бій з російськими окупаційними військами. Втративши техніку, воїни були змушені прориватися малими групами. Після цього Біжан та його бойові побратими на зв'язок не виходили.

Тільки через рік, 20 березня 2023 року, на Майдані Незалежності у Києві відбулося прощання з Біжаном Шароповим. Поховання здійснено на Алеї Слави Лук'янівського кладовища.

Звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (29 вересня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові.

З інтерв'ю молодого вченого-нейрофізіолога, молодшого наукового співробітника відділу нервово-м’язової фізіології Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України Біжана Шаропова радіостанції «Громадське радіо»:

Будь-який процес мислення має, так би мовити, свій матеріальний денотат, відповідник, або ж фізіологічне підґрунтя. Поки що не можна стверджувати, що наука знайшла відповіді на всі запитання, а нейрофізіолог розуміє механізми роботи мозку так, як інженер розуміє, як працює комп’ютер. Але ми до цього дуже швидко наближаємось, і, гадаю, за 20-30 років знатимемо вже достатньо багато. А наразі нейрофізіологія залишається одним із найпопулярніших – поряд із онкологією та кардіологією – біологічних напрямів. Про це свідчать і нейрофізіологічні конгреси, які регулярно проводяться Європейським нейрофізіологічних товариством та збирають кількадесят тисяч дослідників із усіх куточків світу…

У книзі Володимира Горбуліна і Валентина Бадрака «Російська війна проти України. Як нарешті розірвати чотирьохсотрічне замкнене коло», яка нещодавно побачила світ, детально проаналізовано події 2022-2024 років, можливості, що відкрила Україні Велика війна, та небезпеки, які чатують на нас у найближчі місяці та роки.

Володимир Горбулін, академік, перший віцепрезидент НАН України в інтерв'ю «Укрінформу»:

Російсько-українська війна ще не є війною майбутнього. Скоріше, це війна перехідного періоду. Однак саме вона формує нові правила і випробовує нові інструменти.

 

І все ж, війна ще не завершена, й існують умови, коли завдяки новітнім технологіям ядерна зброя все ж таки перетвориться на воєнний рудимент, ядерна ера піде у історію.

 

Ці умови пов’язані із розвитком сучасних технологій дальнього перехоплення носіїв ядерних боєголовок – на випередження, коли небезпека ураження ядерних ракет на території володаря цієї зброї дорівнюватиме небезпеці країни, на яку спрямовуватиметься атака.

 

Напрацювання у створенні такої зброї вже є, і вони дають сподівання щодо остаточної нейтралізації ядерної ідеології. Особливо на тлі недолугого поводження з небезпечною для людства зброєю – маю на увазі знакове, а можливо й епохальне самознищення улюбленої іграшки Путіна – ракети «Сармат».

 

У 2024 році Указом Президента України авторам роботи, більшість з яких представляють харків'ян - науковців Інституту радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України (ІРЕ НАНУ), присуджено Національну премію України імені Бориса Патона  за роботу «Визначення фізичних характеристик електродинамічних структур різного призначення методами мікрохвильової спектроскопії».

Анекдот: «Новий закон мікрохвильовки: яким би боком ти не ставив кухоль у мікрохвильовку, після закінчення готування він неодмінно стоятиме ручкою від тебе...»

Це, звісно ж, жарт. Мікрохвилі - річ дуже серйозна.

Дослідження у галузі мікрохвиль потрібні, щоб пізнавати світ, у якому ми живемо. Ці знання також потрібні для створення мікрохвильових пристроїв чи систем, без яких не обійтися у сільському господарстві, промисловості, науці, медицині, телекомунікації й, особливо, в «оборонці».

Шляхом теоретичних і експериментальних досліджень на основі уявлення про мікрохвильовий відгук матеріальних середовищ (твердотільна плазма, надпровідники, метаматеріали, графени, біохімічні рідини, мазерні кристали) отримано нові знання про фундаментальні властивості зазначених середовищ, які мають важливе значення для розвитку сучасної мікрохвильовий фізики і техніки.

Уваги заслуговує розвиток мікрохвильовий техніки в галузях радіокомунікації і радіолокації, особливо в системах оборонної техніки.

Треба сказати, що ІРЕ НАНУ славиться своїми оборонними розробками і є володарем нагороди NАТО SPS Partnership Prize, зокрема, за «Компактні сенсорні системи для безпілотних літальних апаратів».

Науково-технологічний комплекс Інститут монокристалів НАН України (Харків) вивів у практику проєкт, який присвячено розробці та створенню мультіфункціональної біологічно активної композиції на основі наночастинок ортованадатів рідкісноземельних елементів.

Що таке ортовандати рідкоземельних металів у нашому мовному сегменті навіть гуглити марно (авторка пробувала)! Інформації практично немає. Шукати слід в англомовних ресурсах, причому автори будуть українські, переважно з Харкова, що свідчить про світову унікальність розробок.

Наночастинки, які є членами сімейства наноматеріалів рідкоземельних ортованадатів, викликали у харківських учених значний інтерес завдяки своїм різноманітним властивостям і перспективним біомедичним застосуванням.

Харківськи науковці пройшли досить довгий шлях, починаючи з розробки ефективних відтворюваних методів синтезу наночастинок, вивчення їх фізико-хімічних властивостей до дослідження їх біологічної активності та механізмів дії.

Проєкт став можливий, завдяки співпраці НТК Інститут монокристалів з партнерами - інститутами біомедичного профілю. Це Інститут проблем кріобіології і кріомедицини, Харківський медичний університет, Інститут проблем ендокринної патології, Державний біотехнологічний університет та багато інших.

Унікальні наноматеріали вже успішно пройшли предклінічні дослідження на нешкідливість та специфічну активність

- Результатом доробку вчених є унікальні наноматеріали, що мають антивікові властивості, які вже успішно пройшли предклінічні дослідження, та стануть основою для створення біологічно активної добавки, яка з’явиться на фармацевтичному ринку України найближчим часом - це буде перший препарат такого спрямування, 

- прокоментував для «Громади» генеральний директор Науково-технологічного комплексу "Інститут монокристалів" НАН України, академік НАН України, Володимир Семиноженко.

Опубліковано науковий збірник «Космічні дослідження в Україні у 2022–2024 роках».

Звіт узагальнює результати космічних досліджень, проведених протягом 2022—2024 років.

У цьому виданні представлено сучасний стан української космічної науки за такими напрямами: космічна астрономія та астрофізика, спостереження Землі та навколоземні космічні дослідження, науки про життя, космічні технології та науки про матеріали.

Низку робіт присвячено створенню наукового обладнання для перспективних космічних місій. Значну увагу приділено прикладним дослідженням космічного моніторингу Землі.

Розділ про космічну астрономію та астрофізику містить огляд від великої міжнародної групи, присвячений здобуткам у створенні низькочастотних широкосмугових антен для приймання випромінювання космічних об’єктів на надзвичайно низьких частотах і тестуванню прототипів цих антен у реальних умовах, а також визначенню параметрів іонізованого газу всередині та поза залишком наднової зорі Кассіопея А.

Досягнення, представлені у розділі про космічні технології та матеріалознавство, теж орієнтовані на майбутні космічні місії.

Йдеться, зокрема, про науково-дослідну діяльність Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» імені М.К. Янгеля» з вивчення Місяця та про розробки Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України – сучасні засоби для зварювання у космосі (зокрема на Місяці) й деякі інші технології. Групи інженерів і вчених пропонують концептуальні проєкти перспективних орбітальних платформ і систем.

Серед авторів статей – науковці з Харкова (Радіоастрономічного інституту НАН України та Інституту іоносфери НАН України та МОН України), Одеси, Львова, Дніпра, Києва, Полтави.

Усі ці міста були об’єктами російських обстрілів, а їхні наукові осередки зазнали пошкоджень і руйнувань. Унаслідок російської агресії чимало вчених постраждали або загинули.

Відбулася стартова зустріч учасників дворічного проєкту «EU-UA Nuclear Research and Education Capacity Building» (скорочено – NURECAB), який реалізуватиметься в межах Робочої програми EURATOM на 2023–2025 роки. Координатор проєкту – Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України.

Головна мета NURECAB – підтримати подальшу інтеграції ядерної української дослідницької спільноти в європейську дослідницьку мережу та дослідження Євроатома.

Особлива увага вдосконаленню української освіти й академічної бази навчання для нарощування потенціалу і забезпечення безпечної експлуатації українських ядерних установок та інклюзивної співпраці у сфері досліджень поділу ядер і термоядерного синтезу.

Консорціум проєкту NURECAB складається з координатора (Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України) і учасників (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Національний університет «Одеська політехніка», Українське ядерне товариство, Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»», Європейська мережа ядерної освіти).

Інститут електродинаміки НАН України почав будувати найпотужнішу в Національній академії наук України дахову сонячну електростанцію. Її запуск в експлуатацію та встановлення системи накопичення енергії заплановано на перший квартал 2025 року.

Проєкт, в якому беруть участь науковці Інституту проблем математичних машин і систем НАН України PolarRES (ГОРИЗОНТ 2020) допомагає краще зрозуміти, як атмосфера, океани та морський лід взаємодіють у полярних регіонах Арктики та Антарктики.

Середня температура в Європі за березень 2024 року була на 2,12°C вище середнього показника за період 1991-2020 років для березня, що робить цей місяць другим найтеплішим березнем за всю історію спостережень на континенті, лише на 0,02°C прохолоднішим за березень 2014 року.

Об’єм морського льоду в Антарктиді продовжує скорочуватися, і в березні 2024 року він був на 20% нижче за середній рівень, що стало шостим найнижчим показником за всю історію супутникових спостережень.

Полярні регіони також потерпають від змін, що викликає наслідки у глобальній кліматичній системі. Танення льодовикового покриву Гренландії та Антарктиди сприяє підвищенню рівня моря. Це створює ризики для прибережних регіонів по всьому світу.

Останні дослідження демонструють, що льодовики тануть швидше, аніж передбачалося раніше.

Підвищення температур, танення льодовиків і збільшення екстремальних погодних явищ загрожують стабільності нашої планети та життя на ній. Тому дуже важливим є розуміння різноманітних процесів, які відбуваються в атмосфері, океані та кріосфері, а також адаптація і захист прибережних зон від майбутніх змін.

Вийшла друком двомовна (українською та англійською) наукова монографія «Професійне декоративне мистецтво України доби глобалізації», яку підготувала кандидат мистецтвознавства Зоя Чегусова, старший науковий співробітник відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтв Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.

У виданні досліджено образно-пластичну еволюцію та загальні художні тенденції розвитку декоративного мистецтва впродовж ХХ століття, а також його сучасні стильові трансформації на основі доробку провідних професійних митців України.

Дослідниця у своїй праці надала перевагу авторським роботам (тобто створеним від ескізу до реалізації в матеріалі одноосібно – без виконавців), що вирізняються творчим переосмисленням національних традицій.

Читайте також:

Що сказав би доктор Стрейнджлав? Кінець війни 9 травня; чверть століття в Кремлі як шлях до катастрофи; ненажерливий інтелект...