Метаморфози Долини нарцисів у Закарпатті. Чи збережемо цю перлину, де вже тисячі років поспіль навесні зацвітає дикий нарцис?

Зазвичай дикі нарциси цвітуть на високогір’ях Альп, Балкан і Карпат, а в Закарпатті знаходиться найбільша  в Європі територія дикого нарцису, що розташована у долині.  

Цвіте Долина  нарцисів трохи більше двох тижнів – з кінця квітня до середини травня. В цей короткий час сюди приїздить багато людей, щоби подивитися на це нарцисове диво. Уявляєте цю красу – неосяжний білий килим нарцисів?

Натомість білосніжного квіткового поля у Долині нарцисів відвідувачі бачать густу траву, верби та чагарники і між ними поодинокі нарциси. І лише вдалині - невеликі й не щільні   смуги білих квітів.

В чому причина? Чи не зменшується популяція і ареал дикого нарцису? І чи не гине унікальна Долина нарцисів?

Про це дізнавалася «Громада» в екслюзивному інтерв’ю.

-  Нарциси  – це високогірний вид рослин. У природному стані він зростає на висоті 1200 метрів і вище  - у Карпатах, Альпах та на Балканах, - розповідає  Федір Гамор, заступник директора  з наукової роботи Карпатського біосферного заповідника, доктор біологічних наук, професор. -  Крім Долини нарцисів, практично більше ніде у світі нарцис не росте так низько в долині. Водночас у нашому біосферному заповіднику є багато заростів нарцисових і на високогір’ях Карпат. Саме там зосереджена основна популяція нарцисів, які  цвітуть пізніше.  

Появу Закарпатської реліктової Долини нарцисів вчені  пов'язують з льодовиковим періодом. Тоді сталися певні геологічні катаклізми й з гір сповз величезний шмат землі разом з унікальними рослинами.

- В результаті сходження льодовика, який опускався все нижче й нижче, донизу разом з ним переміщалися  і всі види рослин. Це тривало сотні тисяч років. У передгір’ях Карпат, у Закарпатті зокрема, цей вид  нарцисів у долині зупинився, акліматизувався і прижився, - зазначає вчений.

Це унікальне природне явище, єдине в світі. Тисячі років тому в долині нарцисів  зростали дубові ліси.  І в тих лісах, як окремі куртини  (відокремлена група однорідних рослин, що міститься в змішаному зеленому масиві) зростали нарциси.

Вони там адаптувалися, льодовик розтанув. Згодом людина почала господарювати, вирубати діброви і освоювати  території для рільництва та випасу худоби. Нарциси завойовували все більший простір. Ареал їх існував не лише у межах нинішньої Долині нарцисів, а простягався від Тячева до Мукачева протягом ста кілометрів.

На жаль, такий  велетенський  квітучий простір залишився у далекому минулому…

Долина  нарцисів з 1992 року  знаходиться у складі Карпатського біосферного заповідника, що входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Попри те, що  Долина нарцисів  знаходиться  у заповідній зоні, охороняється державою і  різними міжнародними конвенціями, площа зростання нарцису вузьколистого, як стверджують вчені, щороку меншає.

Чому так відбувається??

-  Однією з проблем Долини нарцисів є заростання її території деревами та чагарниковими видами, - пояснює Федір Гамор, заступник директора  з наукової роботи Карпатського біосферного заповідника.  – І ця проблема з’явилася не сьогодні.

Вона бере початок ще за радянських часів.  Тоді Долину  нарцисів хотіли переорати, щоби вирощувати сільськогосподарські культури.

-  У радянські часи почався активний період освоєння сільськогосподарських земель. Вирубали ліси, розорювали луки, розчищали  їх від чагарників, щоби сіяти сільгоспкультури, - розповідає Федір Гамор. -  Долина нарцисів загалом була заболочена - це унікальний об’єкт водно-болотних угідь, який охороняється Рамсарською конвенцією. І в цих болотах росли нарциси.  

Попри це в радянські часи тут почали проводити меліорацію – осушення земель.

- Бо на болотах не ростуть сільгоспкультури. Дно річки Хустець опустили, щоби менший рівень води був і можна було використовувати землю під ріллю, набудували канали. Вода зійшла, але нарциси люблять вологу, - переймається вчений. -  Осушення земель  навколо стало однією з причин, що Долина нарцисів не буяє таким цвітом, як було колись.

Недолуга господарська активність призвела до того, що рівень ґрунтових вод значно понизився, гідрологічний режим ґрунтів змінився, І нарцисам стало  не вистачати вологи, без якої вони не можуть рости. Це запустило механізм знищення Долини нарцисів. Більше того,  беспосередньо під оранку було знищено 50 га нарцисів.

-  Коли осушили землі, почали рости верби, - зазначає Федір Гамор. - Тому що верби мають глибоку кореневу систему, яка дістає воду з глибин, а нарцис має маленькі корені, тому води йому не вистачає. І це стало другою проблемою, тому що почалося масове заростання деревами і кущами цих територій. Але поки цю територію використовували селяни, вони викошували її, випасали  там худобу, це не давало вербам рости.

Для збереження популяції нарцисів у 1979 році Долину нарцисів включили до природного заповідного фонду України і запровадили  там заповідний режим.

- Що це означає? Це означає, що косити  траву  там не можна, вирубати  дерева не можна, випасати  худобу не можна  – це все заборонено, - констатує вчений. - Вважали, що це призведе до збереження нарциса вузьколистого. А виявилося, що це навпаки призвело до заростання території чагарником та вербами і до зниження чисельності  і кількості  популяції нарциса вузьколистого. Вже у 80-90 роки минулого століття ми   побачили, що це є великою проблемою.

-  Тоді ми  змінили ставлення до заповідника, - розповідає Федір Гамор. - Ми запровадили режим регульованої заповідності. Це означає, що  Долину можна викошувати з метою відновлення популяції. Ми почали це робити. Але поки наука і  природоохоронний закон твердили, що в Долині нарцисів не можна ні пасти, ні рубати, ні косити, великі масиви вже заросли вербами.

Наука  нарешті зрозуміла, що Долина  нарцисів сьогодні це по суті результат господарської діяльності, і саме в такий спосіб треба створювати умови для відновлення популяції диких квітів.

Адже коли територія Закарпаття свого часу відійшла до Чехословаччини, і частину цих земель продали жителям Хуста, і місцевим мешканці випасати худобу на заповідних землях  дозволялося  лише до Юрія, а господарювати знову можна було тільки з 14 жовтня.  І Долина тоді пишно цвіла.

Як часто треба викошувати долину?

- Ми  проводили різні  експерименти, - повідомляє вчений. - Викошували раз на рік, через три роки, через п’ять, через десять років. Дослідження показали, що треба  викошувати кожен рік. Всю долину. Тоді верби припиняють рости. Але зараз немає ні технічних, ні фінансових, ні фізичних можливостей, щоби викошувати всю долину. 

Там потрібні величезні кошти, а держава не може фінансувати ці роботи. Ми викошуємо лише основні ділянки, де нарциси наймасовіше ростуть у природному стані. 

Викошуємо щороку і зараз – під час війни. Застосовуємо людей, викошуємо тракторами. Ми також відновлюємо гідрологічний режим. Ми зробили там перепади, які зберігають вологу, підживлюють ґрунт протягом року. Проводимо інші природоохоронні заходи, але  ресурсів для того, щоби робити все це в повному обсязі, не вистачає.   

На період цвітіння квітів у Карпатському біосферному заповіднику встановили платне відвідування Долини нарцисів. Вхід коштує 70 гривень. Але це крапля в морі. Кількість туристів під час війни значно скоротилася. А сезон цвітіння надто короткий.

-  Це не вирішує питання, - резюмує Федір Гамор. -  Щоби запроваджувати необхідні заходи потрібні мільйони гривень.

Часом для відновлення популяції нарцисів у заповіднику використовуємо випас овець, але їх небагато. Є буйволи, але це більше як атракція для туристів. Буйволи випасаються, але що таке п’ять буйволів на території  256 гектарів.

Якщо і далі  не косити долину, до яких наслідків це може  призвести?  

-  З часом там буде ліс, - констатує професор. - Через сто років знову буде дубовий ліс. А в дубовому лісі будуть рости нарциси лише куртинани, або поодиноко.

Одним з пріоритетних напрямків діяльності Карпатського біосферного заповідника є збереження заплавних лучних екосистем Долини нарцисів — унікального водно-болотного угіддя міжнародного значення, де росте нарцис вузьколистий.

Для цього  відремонтували шлюзи-загати для підняття рівня ґрунтових і поверхневих вод на водотоках для збереження лучно-болотних комплексів. Збудували господарські споруди для утримання буйволів узимку як складового елемента реалізації природоохоронного та рекреаційного проекту «Випасання карпатських буйволів на території заповідника».

Карпатський біосферний заповідник плідно співпрацює з ГО «Дунайсько-Карпатська програма» у рамках проекту «Врятуй Долину нарцисів» за підтримки Європейської асоціації охорони навколишнього середовища (European Outdoor Conservation Association). Однак війна реалізацію цих проєктів та фінансування  державою нагальних потреб заповідника  поставила на  довгу паузу…

Читайте також:

Історик Ярослав Грицак про національну травму, сім хвиль геноциду, хто і чому програє, а також про головний український ресурс у війні на виснаження...

Будемо раді Вашій підписці в наших соцмережах: 

Телеграм:  https://t.me/gromada_group

Фейсбук:  https://www.facebook.com/profile.php?id=100063960576773

https://www.facebook.com/gromada.group.news

https://www.instagram.com/gromada.group.news/