Не лише зірки: як українські астрономи рятують наш GPS та розгадують таємниці «космічного канібалізму»

В інтерв’ю для програми «Про науку компетентно» Михайло Лашко, завідувач лабораторії Головної астрономічної обсерваторії НАН України, розповів автору та ведучому – академіку Володимиру Семиноженку, чому без роботи астрономів сучасний світ ризикує зануритися в хаос.

Більшість із нас звикли до GPS-навігації як до належного, але мало хто знає, що робота цієї системи безпосередньо залежить від наземних обсерваторій. Михайло Лашко пояснює: Земля обертається нерівномірно, її рух постійно варіюється.

Якщо ми не будемо моніторити обертання Землі, в один прекрасний день супутники просто упадуть і згорять в атмосфері. Ми залишимося без зв’язку, інтернету та навігації.

У Головній астрономічній обсерваторії працює станція лазерного позиціонування, яка щодня уточнює орбіти апаратів, дозволяючи нам безперешкодно користуватися смартфонами та картами.

Головна астрономічна обсерваторія Національної академії наук України. 

Одне з найбільш вражаючих досліджень українських учених стосується подій глибокого минулого, які змінили вигляд нашої системи. Астрономи змоделювали рух кулястих зоряних скупчень — об’єктів віком до 13 мільярдів років.

З’ясувалося, що близько 300–330 мільйонів років тому одне з таких скупчень (масою в сотні тисяч зірок) пройшло на небезпечно близькій відстані від Сонячної системи — лише у 30–60 світлових роках.

Ця гравітаційна «струска» викликала потужні збурення. Величезні брили льоду та каміння спрямували у внутрішні шари нашої системи, влаштувавши «масоване бомбардування» планет. Ті самі кратери, які ми бачимо на Місяці сьогодні — це багато в чому шрами від тієї давньої події, що призвела до змін у біорізноманітті Землі.

Українська наука залишається інтегрованою у світову спільноту. У 2020 році фахівці обсерваторії в колаборації з іноземними колегами відкрили новий вид об’єктів — екзокомети (комети у інших зоряних системах). Це відкриття було опубліковано у престижному журналі Nature, що підтвердило високий статус української астрономічної школи.

Група українських науковців відкрила нові галактики з полярними кільцями. На ілюстрації зображено чи не найпопулярнішу в мережі серед галактик із полярним кільцем – NGC 660 (фото з телескопа «Субару»). 

Проблема, що стає критичною — засмічення орбіти. Починаючи з 80-х років, фіксуються випадки, коли крихітні фрагменти (всього кілька міліметрів) на величезних швидкостях пробивають обшивку апаратів та сонячні батареї.

Особливу тривогу у вчених викликає проєкт Starlink. Михайло Лашко зазначає, що тисячі яскравих супутників Ілона Маска створюють серйозні перешкоди для наземних спостережень

Це візуальний шум: супутники «засвічують» кадри, заважаючи вивчати слабкі далекі об’єкти.

Накопичення апаратів також може призвести до того, що наземні станції вчасно не помітять потенційно небезпечний астероїд, який летить до Землі.

Астрономія сьогодні — це ще й геологорозвідка майбутнього. В умовах дефіциту рідкоземельних металів на Землі, вчені (зокрема й українські) активно досліджують астероїди та Місяць. На деяких небесних тілах елементи, за які на Землі точаться війни, знаходяться в надлишку. На думку експерта, видобуток копалин у космосі може стати реальністю, що допоможе уникнути політичних конфліктів та монополій.

Астрономія у XXI столітті перетворилася на «космічну екологію» та службу безпеки планети. Робота Головної астрономічної обсерваторії НАН України доводить: вивчаючи зірки, ми, перш за все, захищаємо життя тут, на Землі.

Подивитися повне інтерв'ю та дізнатися більше про роботу українських астрономів можна на каналі Nas of Ukraine.

Читайте також:

Харків в «Акордах Артеміди». Країна, яка перестає дивитися в небо, рано чи пізно втрачає і свою землю

Неупереджена журналістика, експертний аналіз, обґрунтовані думки. Тільки перевірена інформація на нашому сайті та в наших соцмережах.