Окрилені в Білій Криниці. Коли громада може успішно розвиватися?

А ще тут допомагають вимушеним переселенцям, донатять на ЗСУ, проводять  фестивалі узвару.

Медійники з 11 регіонів України побували у Білокриницькій громаді в рамках престуру, організованого Харківським пресклубом. Що вразило найбільше?

Білокриницька громада створилася у жовтні 2020 року, об’єднавшись з двома громадами. Сьогодні у громаді 11 населених пунктів, в яких мешкає майже 12 тисяч людей.

-  Ми об’єдналися одні з останніх на Рівненщині, - розповідає Тетяна Гончарук, Білокриницький сільський голова. - Перші роки ми переживали, чи матимемо бюджет, чи виживемо, як будемо розвиватися?

А коли в січні 2022 року у нас вже було 10 млн гривень вільних залишків, ми зрозуміли, що громада здатна успішно розвиватися.

За 22 роки, що я в органах місцевого самоврядування, це були найбільші надходження в громаді. Ми були окрилені. І почали втілювати важливий, на нашу думку, проєкт - будівництво ЦНАПу. І в січні  2022 року проплатили 240 тисяч за обсяг виконаних робіт.

А в лютому почалася війна. Цю роботу  ми призупинили, бо на початку війни Білокриницька громада прийняла понад 700 внутрішньо переміщених осіб. 

-  Наша громада розташована на трасі Київ-Чоп, і у перші дні війни цією трасою рухався нескінчений  потік автомобілів у напрямку західного кордону. Люди з Київщини, Чернігівщини, інших регіонів довгий час були в дорозі, були виснажені, голодні.

У нас вони зупинялися, перепочивали, ми їх годували, допомагали, чим могли. Частина людей, що тікали від війни, вирішила залишитися в нашій громаді.

Однієї локації, куди їх прийняти не було, але люди  в громаді розібрали  вимушених переселенців по своїх будинках.

- У моєму будинку жила сім’я з Харкова, - розповідає очільниця громади. - Переважно у нас були люди з Київської та Чернігівської області, і після деокупації цих територій частина з них повернулася додому. Сьогодні в громаді проживає 200 переселенців. Ці люди стали повноцінними жителями нашої громади.

ЦНАП у громаді відкрили під час війни - у вересні 2023 року.

-  Він був побудований та відкритий саме під час повномасштабного вторгнення, - розповідає Олена Плетьонка, начальниця відділу центру надання адмінпослуг Білокриницької сільської ради. - Ми працюємо за принципом «єдиного вікна». Якщо до нас звернулася людина, ми на місці всебічно вирішуємо всі її питання.

Зараз ЦНАП надає 152 послуги. Аби без черг отримати необхідні адмінпослуги до Білої Криниці приїздять навіть з Рівного.

А незабаром  тут хочуть впровадити ще одну послугу, яка користується попитом у населення,  – виготовлення українських та закордонних паспортів.

-  Ми зараз пишемо проєкти, звертаємося до міжнародних донорів, щоби придбати паспортну станцію для  виготовлення українських  та закордонних паспортів, -  зазначає Олена Плетьонка. - Ця послуга дуже затребувана. Тим більш, що ми уклали меморандуми з сусідніми громадами щодо надання цих послуг у нас в громаді, щоби людям не треба було  їхати по паспорти до Рівного.

Однак обладнання це дуже дороговартісне. Паспортна станція коштує  близько 800 тисяч гривень і стільки же - захищений вузол зв’язку, щоби не було витоку персональних даних, для обміну даними з Державною міграційною службою.

Сподіваємося, що завдяки міжнароднии донорам, спектр наших послуг ще більш розшириться.

Рішення про будівництво Центру безпеки ухвалили ще 2017 року, коли  Білокриницька сільрада не була об’єднаною. Вартість будівництва на той час становила  майже шість мільйонів гривень  Звели Центр безпеки власним коштом.

Це був перший Центр безпеки у західному регіоні. 

А 2023 року до 5-ої річниці створення  Центру безпеки добудували другий поверх цієї будівлі, на якому розмістили дитячий простір.

У Центрі безпеки розташований гараж для спецавтомобілів, місцева добровільна пожежна команда, станція перебування  поліцейського офіцера громади, станція надання домедичної допомоги. Є також спальні місця для рятувальників, що чергують, кухня, душові кабіни.

 

-  Починали ми з навчань 11 наших хлопців-добровольців, які в рамках проєкту пройшли навчання  у Польщі, - розповідає Тетяна Гончарук. - Сьогодні маємо 24 добровольці, серед них чотири жінки. Команда за п’ять років  вже спрацьована,  всі одягнені, взуті, є усі необхідні матеріали для долання будь-яких  надзвичайних ситуацій. Це не тільки пожежогасіння, адже ми розташовані понад трасою Київ-Чоп, і часто маємо ДТП.

Добровольці-рятувальники працюють далекобійниками, поліцейськими, підприємцями, перевізниками,  є співробітники агрохолдингу, відділу земельних ресурсів  та медична сестра.  

В арсеналі пожежників-рятувальників два спецавтомобілі.

-  Стару пожежну машину нам дали у ДСНС, ми її  підладнали, повністю замінили колеса, відремонтували мотор, - зазначає очільниця громади. - Цей автомобіль є унікальний тим, що він може проїхати у будь-яке місце і в будь-яку пору року.  

А потім з’явилася сучасна пожежна машина.

-  На початку війни польська родина  передала нам у користування цей німецький автомобіль, - зазначає Тетяна Гончарук. - Машина була повністю укомплектована – від рукавиць, чобіт, відра  до необхідних інструментів. Зокрема, бензорізу. Але першу машину ДСНС  ми не повернули. Змінилося законодавство і рішенням сесії даний автомобіль вже на балансі  органу місцевого самоврядування.

-  Минулого літа  в одному з віддалених населених пунктів повністю пропала вода, замулилася свердловина, - наводить приклад очільниця громади. - Протягом місяця наші хлопці-добровольці довозили технічну воду до кожного будинку. Ліквідація надзвичайних ситуацій, навіть заміна шиферу на даху після буревія та обрізання дерев – все це  також входить до обов’язків добровольців-пожежників.

Дещо кумедна історія

- Дзвонить мені якось мешканець нашої громада, каже, я сам вдома з дітьми, щось таке трапилося, запалив я котел, а дим чомусь йде всередину приміщення, - розповідає пані Тетяна. - Виїжджає наш пожежний автомобіль, виявляється,  що в комині будинку за зиму птахи звили гніздо  і чадний газ не виходив нагору. Ми надали допомогу, вже пройшло скільки років, а цей чоловік часом згадує цей випадок  і дякує за допомогу.

З чого починається робочий день рятівника?

-  ДСНС  запитує, хто  сьогодні на чергуванні, скільки машин у бойовій готовності,  і скільки літрів пального. Виклик надходить центрального пункту  ДСНС, тоді цей сигнал   передається нашим добровольцям, хлопці у вайбері розкидують  це повідомлення, і збігаються всі, хто може, щоби вирушити на надзвичайну ситуацію. Наш добровільний рух прижився і хлопці безкоштовно готові прийти на допомогу.

В чому сутність добровільного руху?

-  Завдання рятівника-добровольця  першим прибути на  місце надзвичайного лиха, і у дорогоцінні перші хвилини надати первинну допомогу  щодо ліквідації пожежі до прибуття спеціалізованого транспорту. Тобто придушити вогонь на самому початку, щоби врятувати життя  людей і майно, - резюмує Тетяна Гончарук.

На другому поверсі Центру безпеки відкрили дитячий простір, де дітей навчають пожежній безпеці, а також професії пожежника-рятувальника, щоби в майбутньому команда добровольців поповнювалася новими рятувальниками.

-  Тут дітки, граючись, навчаються безпеці, ми з ними малюємо, дивимося мультфільми, їм цікаво вдягати дитячу форму маленького пожежника, - розповідає  Ірина Даюк, секретарка Білокриницької сільської ради. -  Мета цього дитячого простору – підготувати підростаюче  покоління до участі у добровільно-пожежному русі, який має стати основою розвитку  територіальних громад.

Наталя Бурій, директорка будинку культури Білокриницької громади показала журналістам відремонтовану глядацьку залу на 170 місць, що  технічно оснащена для проведення будь-яких культурних заходів. Розповіла, що 2018 року  тут зроблено капітальний ремонт, запросила у танцювальну залу, де займається зразковий ансамбль сучасного танцю «Зіронька», який налічує близько 70 дітей.

-  У нас ще є вокальний ансамбль «Криниченька», який два роки тому здобув звання народного,  - наголосила вона. – В ньому співають вчителі, медики, кухарі. Є вокальний ансамбль «Веселі дзвіночки» , де співають маленькі діти. Усі заняття  у Будинку культури безкоштовні.

 

А ще Біла Криниця  вже 13 років поспіль виборює звання кращого спортивного села на Рівненщині

Біла Криниця  має свій локальний  гастрономічний спеціалітет – білокриницький узвар, зварений на чистій воді з джерел, які витікають за селом. Щороку тут у другу неділю вересня відбувається фестиваль узвару.

-  Скільки рецептур білокриницького узвару ніхто точно не рахував. – сміється Тетяна Гончарук. – Є узвар з медом, є з шипшиною, є з м’ятою, є з іншими травами і додатками.   В кожному з 11 сіл вигадують щось своє, особливе, на свій смак. Але, мабуть, більше 20 рецептів узвару в громаді є.

Нас пригощали узваром. Смакота!

У Білій Криці є ще один гастрономічний спеціалітет - грубі коржі з маком.

- Це традиційне  печиво, його печуть у кожному населеному пункті громади, - каже пані Тетяна. - Так їх називала моя бабуся, так пекла моя мама, так печу їх я. Смак цих коржів знає моя донька.

Традиційно  в селах громади печуть ще сирник та яблучний пиріг з волоським горіхом і корицею. І на свята, я на ярмарки, на яких донатять на ЗСУ.

А скільки ж випивають узвару під час фестивалю? Кажуть, 100 літрів і більше.

Читайте також:

От так «неперспективна» громада! Чому багато сільських голів приїздять в Городоцьку громаду переймати досвід?