От так «неперспективна» громада! Чому багато сільських голів приїздять в Городоцьку громаду переймати досвід?

Городоцька сільська громада – одна з найуспішніших у Рівненській області. Тут побудували  дороги, встановили вуличне освітлення, продовжують розбудовувати громаду та допомагати  ЗСУ. Багато сільських голів приїздять в Городоцьку громаду переймати досвід.

Як здійснюється розвиток громади? Які стосунки сільради з місцевим бізнесом? І яка частка бюджету спрямовується на віддалені села?

Про все це дізнавалися медійники з 11 регіонів України під час престуру, організованого Харківським пресклубом.

Городоцька громада  утворилася в результаті об’єднання трьох сільських рад – Городоцької, Бронниківської  та Обарівської.

Зараз у Городоцькій громаді 12 населених пунктів. За статистикою  тут мешкає 10 700 мешканців, але  насправді вже більше 13 тисяч. Це не переселенці, це мешканці регіону, які переїхали жити в Городоцьку громаду.

- Ми, можна сказати, вскочили вже в останній вагон децентралізації, - констатує Сергій Поліщук, сільський  голова Городоцької сільської ради. - Ми не хотіли ні до кого приєднуватися, бо вважали, що цілком  здатні працювати самостійно.

Однак нас на той час визнали неперспективною громадою і хотіли приєднати до обласного центру.

Ми пройшли усі етапи пекла.

Я, ще не будучи головою громади, їздив до прем’єр-міністра України, оббивав пороги комітетів Верховної Ради, зустрічався з багатьма народними депутатами. Нам тоді доводили, що, об’єднавшись з Обаровом і Бронниками, ми не будемо перспективною громадою.

Нарешті перспективний план, в якому вже було  розписано хто з ким має об’єднатися, повернули на дорозгляд, і  нам дали можливість створити окрему громаду, незалежну від обласного центру.  

Городоцька громада була створена у 2020 році з базовою дотацією  6,5 мільйонів гривень.

-  За три роки на сьогоднішній день ми вже реверсна громада, - зазначає Сергій Поліщук. – У нас  зараз 30  мільйонів гривень реверсу, тобто своєрідної фінансової допомоги, яку вилучають у більш успішних «багатих» громад на користь «бідніших».

Коли ми заснувалися, бюджет становив 54 млн гривень власних надходжень і 6,5 млн базової дотації.  В 2024 році бюджет зріс більш як втричі,  і зараз становить 202 млн гривень  власних надходжень. Кожного місяця  громада має більше 3 млн гривень перевиконання бюджету.

Зріс і такий важливий показник, як дохід на одного жителя територіальної громади. Якщо у 2021 році він становив 7,9 тисяч гривень, то у 2023 році – 17, 3 тисяч гривень.

От так «неперспективна» громада!

Наповнення бюджету громади стало можливим завдяки промисловим підприємствам, які розташовані на території громади.

-  Насамперед, це був «Рівнеазот» — один з найбільших заводів хімічної промисловості України, -  розповідає  Сергій Поліщук.  - Саме цим ми апелювали до Верховній Раді, бо ми не могли зрозуміти, чого ми будемо неперспективними, якщо ми вже найперспективніші в області. Тим більше, на той час до нас вже заходило ще одне велике підприємство -австрійський «Кроноспан»,  який в короткий час став одним з основних бюджетонаповнювачів нашої громади.

Одразу з’явилися великі перспективи –  податки і робочі місця. Пріоритет при прийомі на роботу надавався  насамперед мешканцям громади.

-  Дещо більше людей з громади працює на «Рівнеазот», - зазначає сільський голова. – Зарплата там 20-30 тисяч гривень. Рік тому фонд заробітної плати  на підприємстві збільшився на 40%. 

Незабаром  на «Кроноспані» відкриється нове виробництво  плит OSB Це ще 200 робочих місць. Зарплати там не менше 20 тисяч гривень. При колишньому курсі долара це було майже 1000 доларів.

Наші люди перестали їздити в Польшу збирати полуницю, молодь перестала виїжджати. Люди мають гарну роботу в громаді.

Минулого року «Кроноспан» сплатив громаді  26,2 мільйона гривень податків – земельний, екологічний і ПДФО. Це можливість  розвивати населені пункти, проводити благоустрій, допомагати ЗСУ.

-  Я був прибічником “Кроноспану», щоби цей завод  був у громаді. Він побудувався на території колишнього тракторного і ливарного заводів. Ці колишні підприємства стояли напівзруйновані, вони були оголошені банкрутами, борги по податках були  страшенні,  платежів  громаді не надходило жодних.  Десятки гектарів землі громади  просто пропадало. 

Знайшовся інвестор і привів сюди кошти.

Але були й противники, щоби підприємство працювало в громаді.

- Я розумію, що люди переживали за якість атмосферного повітря – у нас тут і «Рівнеазот», і Рівненський завод надміцних залізобетонних конструкцій, і ще - «Кроноспан». Але хіба можна не використати  такі промислові потужності на свою користь?

 

Аби довести екологічну безпеку виробництва,  на «Кроноспані» встановили найпотужніші і найсучасніші фільтри, яких в Україні немає, а також  закупили в Австрії  пост спостереження за якістю атмосферного повітря вартістю 200 тисяч доларів.

-  І безкоштовно передали його нам,  - наголошує  сільський голова.  - Тепер  кожен охочий може зайти на наш офіційний сайт і подивитися  стан атмосферного повітря в цю секунду в реальному часі.

Крім сплати податків, «Кроноспан» є ініціатором багатьох соціальних проєктів – спонсорують одну з дитячих команд, почали капітальний ремонт спортивного залу в ліцеї. Це буде зал з гумовим покриттям, з рекуператорами, з альтернативними джерелами обігріву, з поглинанням шуму - європейський спортивний зал.

- Пріоритетом у перші роки було дороги і світло. Громади, які до нас приєдналися, були у жахливому стан, - розповідає Сергій Поліщук. -  В перший рік, ще до війни, ми  заасфальтували там десь 30% доріг.

А торік здійснили капітальний ремонт усіх доріг,  тротуарів на суму 54 мільйони гривень. Завдяки цьому облаштували під’їзд до шкіл, магазинів, храмів, молитовних будинків. У нас регулярно курсують маршрутки у всі населені пункти. І в перший же рік «освітили» всі вулиці в громаді. 

 

-  В темну пору доби  відрізок траси М 22, що проходить через нашу громаду, називають Лас-Вегасом, - жартує сільський голова. - У нас кожний стовп «світиться». Ми поміняли усі лампи у ліхтарях на енергозбережні,  у нас на усіх системах освітлення стоять датчики  - коли темнішає, ліхтарі автоматично вмикаються. Але тепер задля заощадження електроенергії змушені вимикати світло під час комендантської години.

У 2021 році громада  виграла  конкурс у Державному фонді регіонального розвитку і отримала значну суму коштів  на будівництво дитячого садочка.

- Проєкт наш увійшов до п’ятірки кращих проєктів України, - розповідає Сергій Поліщук.-  Ми вже вирили котлован, але війна порушила усі плани. Кошти  забрали, будівництво зараз призупинено.  

Цього року лише у першому кварталі Городоцька громада  виділили 30 млн гривень на ЗСУ. На ці кошти закупили дрони-мавіки з тепловізорами  і передали військовим частинам.

А днями Городоцька  громади передала захисникам, які виконують бойові завдання на найгарячіших ділянках фронту, чергову партію з - 17 квадрокоптерів DJI Mavic PRO.

Зараз боронять Україну від російських загарбників  453 жителі з населених пунктів Городоцької громади.

- Якщо всі громади з початком повномасштабного вторгнення дохід акцентували на реєстрації військових частин,  то ми зробили ставку на земельний податок, - наголошує сільський голова. -  Адже ПДФО  в громаді залишається  лише до певного коефіцієнта. Якщо сума більше, забирають реверс для «бідних» громад.

Скільки би цього  податку не було, залишать стільки, скільки  потрібно. Це тимчасове явище. У нас було море пропозицій. Я тоді сказав військовим, ми вам допоможемо, коли треба, але ідіть в біднішу громаду, реєструйтесь там, хай там будуть кошти. У нас вже  є 30 мільйонів реверсу. Отримаємо ще кошти, ще більше віддамо.

- А земельний податок, скільки би його не було, хоч мільярд, він увесь 100% залишається в громаді. Через що ми одразу усю промислову зону інвентаризували, подивилися, у кого яка нормативна оцінка, у багатьох підприємств ще була нормативно-грошова оцінка землі, мабуть, ще з радянських часів.

На сьогоднішній день ми провели  нормативно-грошову оцінку 102 ділянок землі, і з початку цього року, хто платив земельного податку 15 тисяч, зараз платить 60-100 тисяч гривень.

-  Якби не було децентралізації, всі повноваження розпоряджатися цими землями були  би у адміністрації, а ми би  просто дивилися, що робиться у нас на території, - резюмує Сергій Поліщук.

«Офіс сільради - на головній вулиці Рівного, 

а юридичний відділ очолює 

колишній начальник юрвідділу обласної адміністрації»

Якщо  на території  громади немає потужних підприємств, що у вигляді податків наповнюють бюджет, чи можливий і цьому разі  розвиток громади?

- Якщо у громаді немає підприємств,  у громаді є землі, -  викладає аргумент на користь децентралізації сільський голова. -  Треба проводити інвентаризацію, виставляти на аукціон земельні ділянки, залучати інвесторів-виробників. Не може такого бути, щоби у громаді не було землі! Нормативну оцінку нехай роблять, договори оренди нехай переглядають. Ми зробили нормативно-грошову оцінку і це втричі збільшило  бюджет. В когось є ліси, в когось земля. Все залежить від активної позиції, від бажання розвивати громаду.

- У мене, мабуть, одна громада в області, де серед працівників апарату немає кума, свата, брата, - ділиться сільський голова. - Зі мною після виборів половина рідні не розмовляла, бо я не взяв їх на роботу.

- У нас не вистачає у громаді приміщень, і ми орендуємо офіс у будівлі Рівненської міськради, що знаходиться на центральній вулиці міста. У нас там ЦНАП і 10 відділів. Там є вивіска - «Городоцька сільська рада», - ділиться сільський голова.

- Наше об’єднання співпало  з реорганізацією районної адміністрації. Я вирішив не вигадувати колесо, яке вже давно вигадали, і запропонував відділам Рівненської районної і обласної адміністрації перейти  на роботу до нас, в сільську раду. Зараз у нас начальник фінвідділу  - колишній начальник фінвідділу районної адміністрації, начальник юридичного відділу – колишній начальник юридичного відділу обласної адміністрації. У нас сьогодні працюють найфаховіші  працівники.

Читайте також:

«Ми думаємо вже не про завтрашній, а  про післязавтрашній день…» Постійна загроза  вторгнення та обстріли… Як живе прикордонна Золочівщина за 200 метрів від ворога?