Перемога роботів під Липцями - світова військова сенсація

Ця подія російсько-української війни викликала захоплення та високу оцінку в усьому світі. А ми можемо сказати, що анітрохи не сумнівалися в таланті харківських і загалом українських робототехніків.

Практично всі військові оглядачі сходяться на думці, що це один із найбільш значущих прикладів бою безпілотників у цій війні і провісник воєн майбутнього.

Така комбінація можливостей наземної та повітряної атаки означає, що операція фактично була повітряно-земельною. Але, ймовірно, це був той випадок, який сильно відрізнявся від того, що передбачали архітектори доктрини битв часів Холодної війни .

Дрон на гусеничній платформі, який може використовуватися для мінування, розвідки та нанесення ударів. Успішно пройшов випробування на Бахмутському напрямку, знищивши ворожий БТР. Фото з відкритих джерел.

Інформацію про атаку роботів надав речник бригади "Хартія" . Ця бригада була сформована в березні 2022 року і приписана до Національної гвардії України, яка є військовим формуванням під командуванням МВС України.

У серпні цього року Національна гвардія створила спеціалізований підрозділ «Тайфун» , який працює лише з безпілотними системами.

Битва під Липцями може стати віхою в історії  збройних конфліктів. Про це ще напишуть майбутні історики. Але буде справедливо сказати, що це важливий крок у трансформації характеру війни від суто людських зусиль до чогось зовсім іншого у ХХІ столітті.

Дрон Wiman 2 здатен виконувати функції камікадзе та розвідки, навіть в умовах потужної протидії ворожого РЕБу. Виріб уже кодифікований та використовується військовими. Фото Brave 1.

Від початку широкомасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року безпілотні літаючі апарати використовувалися в широкому спектрі місій як українцями, так і росіянами.

Однак у ході війни український флот почав експериментувати з розробкою та застосуванням безекіпажних морських ударних систем, а зараз уже освоїв їх.

Низка невеликих човнів і напівпідводних апаратів була використана для нанесення ударів по російським військово-морським суднам у Чорному морі, що змусило росіян обмежити свої операції в західній частині моря.

Український морський дрон MAGURA V5 від «СпецТехноЕкспорт»

Однак до кінця другого року війни безпілотні наземні системи в Україні були відносно небезпечними для противника на полі бою. Для цього було кілька практичних причин.

По-перше, автономні та дистанційно керовані транспортні засоби мають труднощі з навігацією та перетином багатьох форм місцевості, - прокоментував для «Громади» полковник у відставці Федір Дорошенко. - Це одна з головних перешкод для широкого використання безпілотних наземних систем.

Другою причиною їх пізньої появи на українських фронтах  було те, що наземне середовище зазвичай має більшу щільність військових сил, ніж повітря чи море.

І останнє, чого хочуть наземні сили, — це бути випадково застреленими їхніми власними озброєними наземними дронами. Це як технологічне, так і організаційне питання, яке потребує вирішення.

По-третє, наземні системи також споживають більшу кількість бортової енергії, ніж системи в інших середовищах, через необхідність подорожувати по вибоїстій місцевості з рослинністю на низьких швидкостях.

Наземні системи живлення та підзарядки в тактичному середовищі можуть бути проблемою, і для цього потрібні практичні та масштабовані рішення, які можуть використовуватися великою кількістю підрозділів з мінімальною підготовкою та підтримкою.

Нарешті, довіра людей до цих систем є викликом. Але так само, якщо роботизовані системи використовуються для утримання частини лінії в схемі оборонного маневру, інші солдати хочуть бути впевненими, що вони можуть їм довіряти і ті не пропустять ворога.

Переконаність у тому, що безпілотний наземний апарат (УГВ\UGV) працюватимуть так, як було задумано, і будуть націлені лише на ворога, є важливою проблемою для військових.

Самоходный комплекс RATSEL S, который взорвал мост в Донбассе. Фото: ratel.ukraine / instagram

Багато комерційних компаній розробляють рішення цих проблем. Найбільшим сучасним стимулом для використання безпілотників є те, що обидві протиборчі сторони шукають рішення для більш прозорого та набагато більш смертоносного наземного бойового середовища, водночас вони намагаються впоратися з дефіцитом живої сили (більша проблема для України, ніж для Росії).

Малопомітність, можливість використання у великих кількостях робить їх дуже привабливими на українській лінії фронту.

Український Д-21-11 УГВ. Джерело: Brave1

Розгортання УГВ в Україні – це велика бойова лабораторія в реальному часі. Це важливий елемент великої битви, яка відбувається в багатьох аспектах війни.

Наземний колісний дрон. Це універсальний модуль, який може транспортувати і поранених, і боєкомплекти, а також проводити розмінування і навпаки - за потреби замінувати територію. Фото з відкритих джерел.

Хоча Україна загалом лідирує в розгортанні безпілотних наземних систем, вороги також експериментують з ними та розгортають їх на полі бою.

За словами керівника напрямку розвитку Brave1 Максима Макарчука, український оборонний технокластер за рік роботи насправді вже об’єднав дуже велику кількість різноманітних розробок. Станом на зараз у нас понад 2600 розробок від більше ніж 1200 різних компаній.

Серед них є як і рішення РЕБ, десь більше 180 різних продуктів, наземні роботизовані комплекси — більше 250 продуктів.

Портативний РЕБ для піхотинця від компанії Kvertus. Фото Kvertus.

Ще майже 200 рішень, які використовують методи штучного інтелекту та машинного навчання і так далі. З них кодифіковано і пройшли повний етап перевірок і випробувань 180 рішень, станом на зараз.

ШаБля» — дистанційний бойовий модуль — він активно працює на фронті. Нещодавно успішно відбивав наступ двох ворожих рот солдатів на авдіївському напрямку. Росіяни його навіть називають «залізний піхотинець». Фото: Федоров/Телеграм

Це і БПЛА, і наземні роботизовані комплекси, і засоби РЕБ і т.д. Багато із цих розробок, які вже кодифіковані, вже контрактуються державою або повністю готові до контрактування. Велика частина із них насправді уже є в силах оборони.

Це — сучасний сухопутний дрон на чотирьох «лапах», яким дистанційно керує оператор. Головною функцією собаки-робота є розвідка, як на відкритій території, так і на різних об’єктах, що значно знижує ризик для поліцейських під час виконання небезпечних завдань. Фото МВС.

Експерименти на полі бою, деякі офіційні та здебільшого -  неофіційні, дають уявлення про застосування UGV, різноманітність можливостей, необхідних для того, щоб зробити їх можливими в наземному середовищі.

Цей процес свідчить про розгортання послідовних поколінь безпілотних наземних систем в Україні. Неминуче їхні уроки також просочуються далі в армії по всьому світу.

По словам министра цифровой трансформации Михаила Федорова, в этом году закуплено несколько тысяч наземных платформ, а в следующем году «нам понадобятся десятки тысяч».

Читайте також:

ТОП-ІПСО тижня (16.12 - 22.12): ППО «спустили на землю»; кого «комариний генерал» налякав своєю загибеллю; старший лейтенант - відеофейкомет, Україна «сама винна»...