Підозрюваний у вбивстві Ірини Фаріон. Спроба психологічного портрета...

Поки невідомо, чи сам 18-річний підозрюваний В'ячеслав Зінченко за даними правоохоронців, міг готувати замахи на професорку Фаріон, чи належав до якоїсь молодіжної екстремістської організації, чи мав куратора, наприклад, у ФСБ РФ, який явно або підспудно спрямовував діяльність юнака.

Зате громадськість має у своєму розпорядженні безліч відеосюжетів, наприклад, із зали суду, де підозрюваному обирали запобіжний захід, за якими гарний фахівець може спробувати скласти психологічний портрет молодої людини.

На прохання «Громади» оприлюднені відеосюжети коментує кандидат медичних наук, медичний психолог, психіатр Владислав Власов.

При цьому фахівець застеріг, що все ним сказане слід розцінювати лише як теоретичні припущення і вони не можуть бути приводом для звинувачення.

- Почнемо з того, що перед нами зовсім молода людина, яка тільки-но вступила у вік офіційного повноліття, але з іще не сформованою, нестійкою психікою, - каже фахівець. - Проте ця молода людина вже досить непогано контролює свою поведінку.

18-річний вік називають пізньою юністю. Юність - період у розвитку людини, що відповідає переходу від підліткового віку до самостійного дорослого життя. Юнаків і дівчат усе ще хвилюють проблеми, успадковані від підліткового віку, зумовлені віковою специфікою, насамперед це - право на автономію від дорослих.

Тож не дивно, що батьки та знайомі, які спілкувалися з пресою, не можуть собі уявити його поведінку, відмінну від підліткової, дитячої, для них він - ще дитина.

Цікаво, що ВООЗ відносить до підлітків дітей і молодих людей від 10 до 19 років.

 Для себе ж хлопець вирішив, що має право на власні рішення, дії та «видатні» вчинки.

- Багато журналістів і коментаторів звернули увагу, що В'ячеслав Зінченко ріс у патріотично налаштованій, україномовній сім'ї, що відповідає він на запитання гарною українською мовою. І дивуються, чому ж тоді юнак міг скоїти такий тяжкий злочин проти української політичної діячки та мовознавиці...

- У молодих людей у цьому віці відбувається осмислення свого життя і цілей у ньому, встановлюється своя система поглядів на події, що відбуваються. І якщо ми подивимося на скріни тих дописів у соціальних мережах та його записи, оприлюднені правоохоронцями, ми побачимо, що хлопець цікавився політикою та політиками.

Схоже, що він щодня читав багато політичних новин. Навіть у дорослої, зрілої та високоосвіченої людини від новинних стрічок голова обертом іде, одні кажуть одне, інші - прямо протилежне. 

І часто навіть від зрілої людини можна почути сентенцію: не знаю, кому вірити.

Що вже казати про 18-річного юнака? Не випадково в багатьох європейських країнах вік повноліття визначається з 21 року, а, наприклад, у В'єтнамі - з 24 років.

До цього віку формується свідомість, молоді люди починають мислити раціонально, здобувають емоційну стабільність і справжню, а не уявну незалежність.

«Наразі правоохоронці аналізують та вивчають зміст матеріалів, які були вилучені з телефону підозрюваного. Зокрема, йдеться про скріншоти листувань, пошукових запитів щодо діяльності місцевих органів влади та конкретних осіб. Ймовірно, підозрюваний у вбивстві Ірини Фаріон готувався до скоєння інших злочинів»,

 

- повідомили в МВС.

Не спілкуючись із людиною, важко сказати, що саме було в неї на думці, але виходячи з тієї інформації, зокрема, про те, що вже за два дні після вбивства Ірини Фаріон він, можливо, готувал нові злочини, зокрема, й проти політичних діячів із прямо протилежними поглядами, ніж у пані Ірини, можна висловити версію, що юнак зробив самостійний висновок: «винні» всі політики, «політики - це зло».

Цілком може бути, що з юнацьким максималізмом визначив свою місію - «позбавлення світу від зла».

Одним із прикладів такого типу вбивць є Марк Чепмен, який убив Джона Леннона, щоб привернути увагу до книжки «Над прірвою в житі» та позбавити світ «найбільшого шахрая з усіх».

- Що фахівець може сказати про поведінку молодої людини до скоєння замаху?

- Насамперед це навмисна, демонстративна конспірологія. Смішний незвичайний капелюх, окуляри, багатоденне спостереження за будинком пані Ірини, коли його бачили безліч людей.

Кумедно також, що «юний терорист» вивчав сумнівної властивості «інструкції ЦРУ і КДБ».

Здається, що це інструкції часів середини минулого століття, почерпнуті якимись авторами зі шпигунських романів, а не справжніх навчальних посібників спецслужб.

Помітний зовнішній вигляд, на його думку, напевно, мав ввести слідство в оману: мовляв, шукатимуть людину в капелюсі й червоній футболці, що запам'ятовується, а не в непримітних чорних шортах і футболці.

І все це зайвий раз свідчить про незрілість, неграмотність і простодушність підлітка.

Підлітки, які постійно бачать агресію в ЗМІ, Youtube, комп'ютерних іграх, рано чи пізно можуть почати втілювати це в життя. Психіка дітей зараз перенасичена різного роду інформацією, їм складно піддавати її критиці та аналізувати.

 

Ми не можемо забувати і про те, що в нашій країні вже 10 років триває війна. Агресія витає в повітрі. Діти, підлітки на це реагують. Це також одна з причин, яка може призвести підлітка до використання зброї.

Можливо, ознайомившись з інформаційним потоком про всілякі «теорії змови», він вирішив сфорулювати свою і здійснити її на практиці.

- Що можна сказати про «мову рухів тіла» В'ячеслава Зінченка в залі суду, про те, як він відповідав на запитання журналістів?

- Багато про що говорить поза молодої людини в залі суду, як він сидить на лаві підозрюваних. Він сидить, широко розсунувши ноги.

Звертає на себе увагу, що цю позу навряд чи можна назвати позою людини, яка не розуміє, за що її затримали, оскільки вона ні в чому не винна.

Несправедливо підозрюваний молодий чоловік, скоріше, впаде в розпач, і може навіть розплакатися, не знаючи, як йому довести свою невинність.

Поза, в якій сидить В'ячеслав, не схожа на позу людини, яка зневірилася від свавілля правоохоронців і несправедливості, що відбуваються.

У такої пози навіть є своя назва: менспрединг (англ. manspreading) - звичка чоловіків сидіти в громадському транспорті, широко розсунувши ноги, тим самим займаючи більше одного місця.

Це ознака домінантності та суперництва. Людина, яка сидить у такій позі, найімовірніше, вважатиме себе вищою за вас і навряд чи відразу погодиться з вашою точкою зору. Людина в такій позі готова оборонятися і навіть нападати.

Схоже, що молода людина в суді відчуває почуття гордості, що живить її самооцінку, і презирства до оточуючих

Характерно, що у відповідь на запитання доньки пані Фаріон «Навіщо ти це зробив? І «Ти, що, язик проковтнув?», - юнак просто показує язик.  Цей жест - вираз зневаги, презирства до будь-кого.

Людина, яка не знає, не відчуває за собою провини і переживає за те, чи вдасться їй відстояти справедливість, - так поводитися не буде.

Цікаво також, що підозрюваний, вочевидь, дивився різноманітні телешоу - ігри на кшталт «запитання-відповідь», коли учасники, не знаючи якоїсь відповіді, вимовляють фразу «наступне запитання». Тобто запитання журналістів ним сприймаються як гра.

Схрещені на грудях руки або постійні спроби гортати матеріали справи, які лежать у нього на колінах у залі суду, - це також пояснюється за допомогою мови рухів тіла.

Схрещені на грудях руки можна інтерпретувати як знак закритості, ворожості або незацікавленості в тому, що відбувається.

Порожній погляд («Я дивлюся на вас, але не слухаю»), відхилення тіла назад, підборіддя підняте догори (авторитарна поза) - виражають крайній ступінь навмисної байдужості до того, що відбувається. Їй дуже важливо показати «всьому світові», що їй, як «зайцям» із шлягера «Діамантової руки», - «все одно».

Якщо людина прагне не дивитися на оточуючих, то, найімовірніше, вона щось приховує.

А ось періодичне перегортання «паперів» на колінах свідчить про те, що його незміцніла психіка все ж таки не витримує напруги, він дуже хоче відволіктися від того, що відбувається, але не може...

- З якими аналогічними злочинами можна порівняти цей злочин, якщо погодитися, що в ньому підозрюється зовсім молода людина, по суті - все ще підліток?

- Багато блогерів уже стали порівнювати інформацію про затримання В'ячеслава Зінченка зі «справою Шеремета», мовляв, юнака підставили...

Не знаючи всіх подробиць справи, важко судити, так чи не так. Але, з моєї точки зору, аналогія зі «справою Шеремета» - не обґрунтована. Абсолютно різні фігуранти, обставини розслідування та й правоохоронці - зовсім інші.

Їм можна тільки подякувати за виконану оперативну роботу.

Висловлю своє особисте враження. Перша аналогія, до якої я дійшов, дізнавшись інформацію про підозрюваного, - 20-річний Томас Крукс, який нещодавно вчинив замах на кандидата в президенти США Дональда Трампа.

Непримітний, вихований молодий чоловік із благополучної сім'ї, «ботан» у школі та коледжі, який періодично зазнавав булінгу з боку однолітків.

Його політичні погляди неоднозначні або остаточно не сформовані, як і у підозрюваного юнака.

Крукс був зареєстрованим республіканцем, і однокласник охарактеризував його як «безумовно консервативного». Однак 2021 року він також пожертвував невелику суму демократичному руху.

Політичні вбивці зазвичай діляться на дві категорії: ті, хто керується ідеєю про те, що їхні дії призведуть до значних політичних або соціальних змін, і ті, хто керується ідеєю про те, що вбивство кого-небудь зробить їх «безсмертними».

В обох, ймовірно, є якісь проблеми з психічним здоров'ям - чи то галюцинації, чи то депресія, чи то параноя. Хоча судити про це може тільки психатрична експертиза.

На думку судових психіатрів, у того ж Чепмена, який убив Джона Леннона, був психічний розлад, але він був осудним і, скоюючи злочин, усвідомлював те, що робить. Головним мотивом злочину, за визнанням самого Чепмена і думкою психологів, стало бажання прославитися.

Подібні особистості часто страждають від украй ущемленого самолюбства і відчувають бажання позбутися того, у кого є те, чого вони найбільше бажають, - це може бути успіх, популярність або політичне лідерство.

Цілком можливо, що колишній президент Трамп - у випадку Крукса та Ірина Фаріон - у випадку підозрюваного юнака з Дніпра могли уособлювати те, чого ці молоді люди палко прагнули - славу, успіх або становище в суспільстві та політиці.

Застереження. Відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Читайте також:

Топ-ІПСО липня: скандальні інтерпретації результатів соціологічного опитування. Чи хочуть українці відмовитися від окупованих територій? І від чого це позбавить чи не позбавить Україну?