Погляд на врожай: посуха і міни в прифронтовій Харківщині

Погляд на врожай: посуха і міни в прифронтовій Харківщині на порталі Gromada Group
Колаж Олени Зеленіної.

Харківські аграрії потерпають і від війни, і від погодних умов: спочатку на ріст сільгоспкультур вплинули весняні приморозки, потім - посуха. І сьогодні на Харківщині середня врожайність оцінюється в 25-27 центнерів з гектара. Це вдвічі менше, ніж навіть минулого воєнного року.

- Наші агропідприємства розташовані в Куп'янському районі, до лінії вогню - 15-50 км, - розповів віце-президент Інвестиційної компанії "СігмаБлейзер" Валерій Дема в ефірі програми "Знати більше" Харківського пресклубу. - Одна з основних проблем аграрного бізнесу, особливо в зонах сходу та півдня Харківської області - це замінованість.

 

 

За даними на кінець 2022 року, у нас було заміновано 20 тисяч гектарів.

 

Цікаво, що компанія "СігмаБлейзер" здійснює розмінування власними силами, створивши спеціального оператора для цієї діяльності на кошти агропідприємства.

 

Як підкреслив Валерій Дема, харківські аграрії здебільшого власним коштом розміновують поля.

 

- Зараз ми поступово землю очищаємо, але це дуже високі витрати, і ще приблизно 10-12 тисяч га з цієї причини ми не можемо використовувати для вирощування сільгоспкультур. А необхідно платити і орендну плату, і податки.

 

 

Сьогодні оголошено державну програму підтримки та компенсації витрат на розмінування. Вона ось-ось має запрацювати...

 

Загалом аграрному бізнесу дуже тяжко. Це і проблеми з експортом, як із морським, який більш-менш запрацював, так і з блокуванням на західних кордонах.

 

Це призводить до падіння цін. Наприклад, у 2023 році ціни на пшеницю були на рівні 2003-2004 років, тобто на рівні $100 за тонну. До початку повномасштабного вторгнення ціна була $200.

 

Зрозуміло, що це погано впливає на аграрний ринок. Однак ми продовжуємо працювати, як і всі наші колеги по аграрному бізнесу в області.

 

Питання економічної ефективності перед нами не стоїть, завдання - вижити,

 

- констатує  віце-президент Інвестиційної компанії "СігмаБлейзер"  .

 

- Якщо ми цього року не отримаємо збитків, а вийдемо на "нуль", то вважатимемо це плюсом.

 

Говорячи про квотування українського експорту, Валерій Дема нагадав, що квоти на постачання нашої агропродукції до Європи існували і до війни, але це ніяк не впливало на розвиток українського агровиробництва.

 

Квоти, звичайно, нехороший фактор, але річ у тім, що ми поки що не знаємо розмірів цих квот. До повномасштабної війни експорт з України в ЄС квотувався за 42 позиціями.

 

- При цьому ми забезпечували надані квоти тільки за 28 позиціями. І доти, доки ми не побачимо розміри нових квот, нам нема чого поки що коментувати.

Цікаво, що, на відміну від низки інших коментаторів, Валерій Дема вважає, що блокування української агропродукції польськими "активістами" на нашому західному кордоні - це "зовсім не економічне питання". Він назвав його радше соціально-політичним.

 

- Я багато говорив на цю тему з польськими колегами, і вони розуміють, що прикордонні блокади з боку Польщі - це провокації, які спонсоруються проросійськими колами. А ще це спекуляції місцевих політиків. Щойно завершиться етап місцевих виборів у Польщі, так ці проблеми припиняться, - вважає Валерій Дема.

 

Читайте також:

 

Економіка воюючої держави: більше оптимізму чи песимізму?

 

Соціальні мережі

 

Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту