Про що «хлопчик Бенксі» плаче в Ізюмі; рокова записка Трампа; таємниця трьох бункерів Путіна; Макрон ризикує, а Бессент бажає врізати по морді…

Швейцарська німецькомовна газета NZZ публікує мапу:

«Громада» вже пропонувала вашій увазі докладний огляд події та різні її оцінки.

Світова преса також обговорює фатальну записку з архіву покійного Джеффрі Епштейна, який, як ми також повідомляли, підозрюється у створенні індустрії секс-розваг відомих політиків із неповнолітніми.

Адвокати спадкоємців Джеффрі Епштейна передали Конгресу копію книги пам'яток, складеної до 50-річчя фінансиста, яка містить лист із підписом президента Трампа, якого, за його словами, не існує.

The Wall Street Journal (WSJ) першою опублікувала інформацію про існування записки. Після цього Трамп подав на них до суду.

WSJ опублікувала записку та малюнок із альбому, який Епштейн отримав на свій 50-й день народження. На записці, ймовірно підписаної Трампом, був текст із двозначними виразами.

У відповідь на публікацію, Білий дім та особисто Трамп поспішили заявити, що підпис – це підробка. Прес-секретар Білого дому Кароліна Лівіт заявила, що вони готові підтримати експертизу підпису, щоби довести, що це не почерк Трампа.

Передісторія: проте ЗМІ та експерти зазначають, що манера підпису Трампа у 2003 році, коли була написана записка, відрізнялася від його нинішньої. Раніше він часто підписувався лише "Дональд" з характерною лінією після імені, що дуже схоже на підпис в альбомі Епштейна.

Сексуальний злочинець – педофіл Джеффрі Епштейн шість років тому за загадкових обставин наклав на себе руки в одиночній камері у в'язниці. Навколо його смерті є чимало теорій змови.

Трамп заперечував свою обізнаність або причетність до злочинів Епштейна та заявив, що він розірвав їхню дружбу багато років тому.

Міністерство юстиції США звинуватило чоловіка, обвинуваченого у смертельному ножовому пораненні української дівчини-біженки в приміському поїзді Північної Кароліни минулого місяця, у федеральному злочині, який може каратися смертю.

Associated Press зазначає, що федеральне звинувачення з'явилося на тлі зростаючих питань щодо того, чому Декарлос Браун-молодший опинився на вулиці, незважаючи на 14 попередніх кримінальних арештів, перш ніж його звинуватили у витяганні ножа та вбивстві 23-річної Ірини Заруцької.

На цьому фото, наданому офісом шерифа округу Мекленбург зображено Декарлоса Брауна-молодшого, якого звинувачують у смертельному ножовому пораненні української дівчини.

Ця справа стала черговою гарячою темою в дебатах щодо того, чи такі міста, як Шарлотт, належним чином не вирішують проблеми насильницьких злочинів, психічних захворювань та безпеки громадського транспорту.

Ірина Заруцька була молодою жінкою, яка жила американською мрією — її жахливе вбивство є прямим наслідком невдалої політики пом’якшення злочинності, яка ставила злочинців вище за невинних людей, 

— заявила Генеральний прокурор Пам Бонді.

Російський президент працює з мережі спеціально збудованих бункерів. Саме в одному з них він віддав наказ про арешт Евана Гершковича за сфабрикованим звинуваченням у шпигунстві.

The Times пише про нову книгу журналістів-розслідувачів Дрю Хіншоу та Джо Паркінсона, яка розкриває, що сталося.

Нова книга журналістів Wall Street Journal Дрю Хіншоу та Джо Паркінсона називається "Swap: A Secret History of the New Cold War" (у перекладі - "Обмін: таємна історія нової холодної війни").

Книга присвячена шпигунській війні між США та Росією, яка перетворилася на «гру в заручників», де Кремль використовує затримання американських громадян для обміну на своїх агентів.

У книзі докладно розповідається про долю різних людей, які опинилися в цьому конфлікті, включаючи баскетболістку Брітні Грайнер, морського піхотинця Пола Уїлана і, звісно, ​​їхнього колегу — журналіста Евана Гершковича.

Книжка вийшла 19 серпня 2025 року.

Як запевняють журналісти-розслідувачі, російський володар керує найбільшою країною світу з кількох ретельно спроектованих та однакових конференц-залів.

Наскільки відомо ЦРУ, їх було три по всій Росії. Кожен побудований на індивідуальне замовлення і обставлений абсолютно ідентично іншим, аж до точного розташування президентської підставки для олівців з гравіюванням у вигляді двоголового орла на лакованому дерев'яному столі.

Ні десять ідеально заточених олівців усередині, ні будь-які інші деталі в кімнатах без вікон не підказували про реальне місцезнаходження Путіна.

Людина, яка керувала Росією майже чверть століття, відмовлялася користуватися мобільним телефоном і рідко користувалася інтернетом. Натомість він проводив зустрічі через плоский монітор, встановлений на підставці на колесах. Похмурі чиновники, що мелькають на екрані, багато з яких провели десятиліття в його найближчому оточенні, часто не знали, з якого з 11 часових поясів країни дзвонить їхній головнокомандувач.

Співробітники Путіна іноді оголошували, що він виїжджає з одного міста в інше, а потім відправляли порожній кортеж до аеропорту та літака-приманки, перш ніж він з'являвся на відеоконференції, вдаючи, що знаходиться там, де його насправді немає.

Якщо вірити розслідуванню авторів книги, один із керівників путінських спецслужб зателефонував президенту з відеозв'язку.

Вони вважають, що це – високий, вусатий та неусміхнений генерал-майор Владислав Меньщиков (саме так – з літерою «щ» у прізвищі, - ред.) входив до числа «силовиків» зі спецслужб, які піднялися на хвилі популярності Путіна. Президент довіряв йому настільки, що той керував ядерними бункерами Росії та грав у хокей із його заступниками.

Елітна спецслужба під його командуванням (Перше управління ФСБ – контррозвідка, – ред.) організувала арешт американської чемпіонки з баскетболу Бріттні Грайнер. Видання пише, що Менщиков допоміг організувати її обмін на Віктора Бута, сумнозвісного російського торговця зброєю на прізвисько «Торгівець смертю».

Наступним кроком Менщиків запропонував перейти межу, яку Москва не переступала з часів Холодної війни — посадити американського журналіста у в'язницю за шпигунство.

Якщо операція піде за планом, його можна буде обміняти на ув'язненого, якого Путін назвав «патріотом» — офіцера ФСБ, який відбуває довічне ув'язнення у Німеччині за вбивство чеченського польового командира. Вбивця Вбивця - Вадим Красіков, який діяв під ім'ям Вадим Соколов.

Вбивця був такий близький до президента, що вони разом ходили на стрільбищі. В останні місяці три керівники російської розвідки просили ЦРУ звільнити його, але марно.

Декількома днями раніше один із помічників Путіна зателефонував директору ЦРУ Біллу Бернсу і ще раз попросив про допомогу, але йому знову відповіли, що вся ця ідея немислима.

Це був кінець березня 2023 року, рік і місяць після початку «спеціальної військової операції» Росії, і Гершкович приїхав до «Ворота Сибіру», Єкатеринбурга, столиці військово-промислового комплексу країни, щоб зрозуміти, як військова економіка реагує на втрату чотирьох танків на день у боях в Україні. Джерело, представник профспілки військового заводу «Уралвагонзавод», погодилося зустрітися з ним у ресторані «Буковскій Гріль» на проспекті Леніна о 16:00.

…До ресторану під'їхав білий фургон без розпізнавальних знаків і зупинився навпроти входу. З фургона вийшли шість чоловіків у пуховиках, толстовках із капюшонами та масках і встали біля входу.

У кабінці ресторану представник профспілки дістав аркуш паперу і штовхнув його через стіл.

Група чоловіків увірвалася до ресторану, грубо відштовхуючи хостес. Офіціанти, бармен і клієнти обернулися і здивовано мовчали спостерігали за тим, що відбувається.

Було трохи більше 13:00 (за місцевим часом, - ред.)  в офісі служби безпеки Wall Street Journal у Нью-Джерсі, коли програма для відстеження розташування Гершковича перестала надсилати сигнали.

Тим часом газета запланувала дзвінок російському послу у Вашингтоні, але коли настав час, їм повідомили: «На жаль, він недоступний».

Офіс головного юрисконсульта Journal Джея Конті надіслав електронного листа прес-секретареві Державного департаменту із заголовком «Терміново — репортер Wall Street Journal у Росії». 

Проблема дійшла нового головного редактора Journal Емми Такер.

Фіналіст Пулітцерівської премії та фахівець із Росії з її команди зробив похмурий прогноз. Якщо його затримала російська ФСБ, то це буде не коротке випробування. "Він проведе свій третій десяток у в'язниці".

Провівши 16 місяців у в'язниці за неправдивим обвинуваченням у шпигунстві, Еван Гершкович був звільнений в рамках обміну ув'язненими 1 серпня 2024 року.

Французькі ЗМІ коментують призначення Себастьєна Лекорню на посаду прем'єр-міністра як продовження курсу Еммануеля Макрона в умовах глибокої політичної кризи. Це призначення відбулося після того, як колишній прем'єр-міністр Франсуа Байру втратив довіру до парламенту.

Le Monde і Libération наголошують, що призначення Лекорню, який вважається давнім та вірним соратником Макрона, свідчить про небажання президента йти на широкі коаліції. Замість того, щоб обрати кандидата, здатного заручитися підтримкою опозиційних партій (наприклад, від соціалістів чи "Нового народного фронту"), Макрон вважав за краще довіритися своєму найближчому колу.

Le Figaro пишет, что этот выбор отражает стремление Макрона сохранить контроль над правительством и продолжить свою экономическую повестку, несмотря на отсутствие парламентского большинства.

France 24 аналізує бекграунд Лікарню Його називають "прагматичним технократом" та "кризовим менеджером". У його послужному списку — керівництво міністерством оборони, де він успішно керував бюджетом та співпрацював із союзниками в рамках підтримки України.

Цей досвід, на думку ЗМІ, буде вкрай важливим для вирішення головного завдання нового уряду — ухвалення бюджету на 2026 рік, який спричинив падіння кабінету Байру.

Libération зазначає, що призначення Лекорню — це "ляпас" парламенту, що може спровокувати нові протести. Соціалістична партія, зокрема, вже висловила своє розчарування, оскільки розглядала можливість співпраці з Макроном.

ЗМІ пишуть, що Лекорню доведеться домовлятися з опозицією щодо кожного законопроекту. Його призначення може зміцнити альянс лівих та ультраправих у парламенті, що зробить управління країною ще важчим.

Загалом французькі ЗМІ розглядають призначення Лекорню як ризикований крок Макрона, який може допомогти йому впоратися з поточною кризою, або, навпаки, посилити інституційний глухий кут.

Тихі суперечки між міністром фінансів США та головою департаменту житлового фінансування Біллом Пултом вибухнули минулого тижня під час приватної вечері.

Politico дізнавалася всі подробиці.

Приватна вечеря, на якій були присутні десятки посадовців адміністрації та близьких радників президента Дональда Трампа, була тимчасово затьмарена драматичним зіткненням між двома високопоставленими економічними чиновниками Трампа, причому міністр фінансів Скотт Бессент в якийсь момент погрожував вдарити високопосадовця з питань фінансування житла Білла Пулта «в обличчя».

Це була як вечеря в Executive Branch, ультраексклюзивному клубі Джорджтауна, створеному найбагатшими світовими лідерами Трампа, так і вечірка з нагоди дня народження дружнього до MAGA подкастера Чамата Паліхапітії.

Довгий стіл для приблизно 30 гостей був накритий з високоякісного кришталю та порцеляни.

Серед гостей були міністри, директорка Національної розвідки Тулсі Габбард, а також венчурний капіталіст Девід Сакс, партнер Паліхапітії в подкасті «All In».

Але посеред гамору коктейльної години Бессент накинувся на Пулта. Міністр фінансів чув від кількох людей, що директор Федерального агентства з фінансування житла погано висловлював його перед Трампом.

Чого, бляха, ти розмовляєш з президентом про мене? Та йдіть ви до біса, — сказав Бессент Пулту. – Я вдарю тебе  по твоєму клятому обличчю.

Ця конфронтація, яку один інсайдер Трампа назвав «божевільною», а інший — «нездоровою», підкреслює несподівану напруженість між високопосадовцями Трампа, яким доручено працювати над найчутливішими економічними питаннями країни.

У травні Трамп оголосив, що Бессент, Латнік та Пулт співпрацюватимуть над планом приватизації Fannie Mae та Freddie Mac, федеральних органів з фінансування житла.

Але за лаштунками ці двоє чоловіків зіткнулися у щось на зразок війни за територію через іпотечні гіганти, а також з інших економічних питань.

Бессент вважає, як кажуть деякі люди, знайомі з їхнім конфліктом, що Пулт втрутився у справи, які міністр вважає своєю юрисдикцією.

Бессент, який публічно справляє враження тихого співрозмовника, завоював довіру Трампа як «заспокійливий» помічник на нестабільних ринках на тлі непередбачуваних дій президента щодо тарифів та інших економічних питань. Обережний діяч, якого називають особою, що «стримує вплив» на адміністрацію, мільярдер та колишній менеджер хедж-фонду подолав свої минулі зв'язки з мегадонором-демократом Джорджем Соросом і тепер вважається одним із найближчих союзників Трампа.

Тим часом, Пулт — зухвалий 37-річний чоловік з 3 мільйонами підписників на X — обрав більш войовничий підхід на своїй менш помітній роботі. Нащадок родини, яка збагатила на будівництві будинків, він швидко звільнив понад 100 співробітників Fannie та Freddie, взявши під прямий контроль ключові суб'єкти житлового фінансування — часто впроваджуючи нові ініціативи на X.

В останні тижні його авторитет у Білому домі та в світі MAGA загалом зріс, оскільки він використав свою посаду для початку розслідувань, пов'язаних з іпотекою, проти кількох критиків президента.

Графіті Бенксі, на якій суддя б'є молотком безпорадного протестувальника, з'явилася на стінах Королівського суду правосуддя в Лондоні, перш ніж її швидко закрили охоронці.

Як пише The Guardian, вважається, що остання робота художника в Королівському суді Лондона стосується пропалестинських демонстрацій.

Протестувальника зображено лежачим на землі, який тримає білий плакат з червоною плямою, що нагадує кров.

Бенксі підтвердив, що це його витвір мистецтва, опублікувавши фотографію в Instagram.

Поліція затримала близько 900 осіб під час демонстрації проти заборони протестної групи «Палестинська дія».

Речник організації «Захистимо наших присяжних», яка організувала протести проти заборони «Палестинської дії», заявив: «Коли закон використовується як інструмент для придушення громадянських свобод, він не знищує інакомислення, а зміцнює його. Як показують роботи Бенксі, держава може намагатися позбавити нас громадянських свобод, але нас забагато, і нашу рішучість протистояти несправедливості неможливо перевершити».

Речник Служби судів та трибуналів Її Величності заявив, що витвір мистецтва демонтують, оскільки суд є пам'яткою архітектури, і вони «зобов'язані зберегти його первозданний вигляд».

Всесвітньо відомий вуличний художник Бенксі створив свої мурали в Україні в листопаді 2022 року в різних містах, які постраждали від бойових дій: у Бородянці, Ірпені, Києві (Михайлівська площа), Гостомелі, Горенці, Вишгороді.

Є припущення, що Бенксі також малював в Ізюмі, але автор офіційно підтвердив, що створив сім муралів в Україні, але Ізюм у цьому списку не згадувався.

Однак у квітні 2023 року британський фотограф Ед Рем опублікував у своєму Instagram фотографію графіті, яке він знайшов в Ізюмі.

На малюнку зображений хлопчик, що плаче, а стиль роботи дуже нагадує почерк Бенксі. Це викликало хвилю спекуляцій у ЗМІ про те, що це може бути ще одна, неанонсована робота художника.

Мурал знаходиться на зруйнованому радянському пам'ятнику на горі Кременець.

Багато журналістів припускають, що це або стилізація під роботи Бенксі, або один із прихованих муралів, про які він не повідомляв.

Читайте також:

«Кіно заради Свободи»: шість фільмів Харківського пресклубу представлено у Торонто

Якщо Ви хочете бути в курсі, про що пише світова преса, читайте наші щотижневі огляди щосереди.