«Ранок» видав першу в Україні книжку, створену за участю штучного інтелекту. Чи вдалося ШІ перемогти у творчому поєдинку з людиною?
Статтi | | 733 | Автор: Наталя Меркулова

Колаж Олени Зеленіної
«Хочу на Марс!» - таку назву має перша в Україні книга, створена за допомогою штучного інтелекту, яка вийшла друком у харківському видавництві «Ранок». Книжка написана у жанрі фантастики й містить «інструкцію» від штучного інтелекту про те, що треба робити, аби стати космонавтом, та маленьку енциклопедію з фактами про космос. Що показав цей унікальний видавничий досвід?
«Співавторами» нейромережі у створенні унікальної книжки стали редакторка видавництва Мар'яна Горянська та дизайнер Олександр Ковалєвський.
Книга «Хочу на Марс» встановила рекорд, як перша в Україні книга створена за допомогою штучного інтелекту. Рекорд був засвідчений представниками Книги рекордів України. А видавництво «Ранок» нагороджено дипломом в категорії «Видавництво, вперше видана книга, створена з залученням ШІ».
Як відбувалося спілкування з ШІ? Чи складно було з ним було працювати? Які були несподіванки? І чи зможе ШІ замінити інтелектуалів, письменників та дизайнерів у видавничому бізнесі? Про це дізнавалася «Громада».

«ШІ часто припускався логічних
і фактичних помилок»
- Це був свого роду експеримент, - ділиться задумом генеральний директор видавництва «Ранок» Віктор Круглов. - Ми вирішили випробувати можливості штучного розуму та перевірити, чи може він замінити вже зараз, чи в найближчому майбутньому спеціалістів, які працюють над створенням книги, а саме, авторів та художників.
Ми хотіли зрозуміти, чи може видавництво працювати із ШІ, які перспективи його використання у видавничому бізнесі, а результатом у вигляді надрукованої книжки поділилися із читачами, щоб вони також оцінили це видання.
Для книги-експерименту видавництво обрало жанр фантастики. Темою стала колонізація людьми Марсу. Головний герой – дитина віком 5-6 років. Вона мріє не лише про подорожі у космос, але й про життя на інших планетах. Тож чом би не полетіти на Марс та не стати його колонізатором?
А що для цього потрібно?

Різнобічні питання на цю тему штучному інтелекту від імені п'ятирічної дитини ставила редакторка Мар'яна Горянська, далі вона відбирала відповіді та редагувала їх, щоби зробити тексти більш зрозумілими. Дизайнер Олександр Ковалєвський «співпрацював» з іншим ШІ, створюючи ілюстрації до книжки. Так вперше в Україні була створена книжка за участі нейромережі.
Що показав досвід співпраці видавництва «Ранок» зі штучним інтелектом?
- По-перше, це пришвидшує процес підготовки видання, - ділиться Віктор Круглов. - Якщо над звичайною книжкою ми працюємо від кількох місяців до року, то «Хочу на Марс» ми створили приблизно за три тижні. По-друге, це економічно вигідно - книжка, навіть з урахуванням підписки на Midjourney, обійшлася видавництву набагато дешевше, ніж інші видання.
Втім є недоліки. І їх значно більше.
- З недоліків — це помилки штучного інтелекту, - відзначає директор видавництва «Ранок». - Читацькою аудиторією «Хочу на Марс» є діти, однак ШІ не розумів, для кого він пише тексти, тож вони вийшли трохи складними для розуміння.
Крім того, нейромережа часто припускалася логічних і фактичних помилок. Деякі з них ми навмисне не виправляли, щоб читачі змогли самі побачити, наскільки недосконалим є штучний інтелект.
Так, в тексті зазначено, що Марс обертається довкола Сонця за 2,5 земні роки, коли насправді він здійснює оберт менш як за 2 роки. Точну інформацію ми подали у виносці. Тексти, які пропонує нейромережа, редактор має перевіряти особливо ретельно, тож навряд чи це себе виправдовує.
Помилявся штучний інтелект і в ілюстраціях. Так, на обкладинці в космонавта на задньому фоні шість, а не п’ять пальців.
«ШІ не може замінити людину
у видавничому бізнесі»

Останнім часом у світі з’являється все більше книжок, які частково або повністю створені за допомогою нейромережі. Не так давно світ облетіла резонансна подія.
Лавреатка найпрестижнішої японської літературної премії Акутагави японська письменниця Ріє Кудан під час нагородження переможців зізналася, що вона користувалася штучним інтелектом під час написання свого роману.
За її словами, нейромережа написала приблизно 5% тексту. Тим часом журі премії назвало футуристичний роман Ріє Кудан «Токійська вежа співчуття» майже бездоганним.
На Amazon та інших майданчиках сьогодні продаються тисячі книжок, що були повністю створені за допомогою штучного інтелекту - від обкладинки до тексту. Але найчастіше це видання, що були розроблені поза видавництвом.
- Після роботи над проєктом ми зрозуміли, що до використання штучного інтелекту у творчих сферах, зокрема й у видавничому бізнесі, потрібно підходити з обережністю, - резюмує Віктор Круглов. – Загалом ШІ поки не може замінити людину у видавничому бізнесі.
Він може бути допоміжним інструментом для ефективного планування робочого процесу чи генерації ідей, для оптимізації та автоматизації роботи.
Однак усе інше має залишатися за творчими людьми, бо книжкова сфера — це насамперед про творчість. Штучний інтелект поки що недосконалий. Він не розуміє людських емоцій, не розрізняє групи читачів, тож не зможе замінити автора, редактора чи ілюстратора.
Впровадження ШІ в роботу видавництв
гальмує відсутність захисту авторського права
- Нині у світі точаться дискусії щодо порушення нейромережею авторських прав, - зазначає Віктор Круглов. - Через цю проблему багато авторів, художників та дизайнерів опинилися у вразливому становищі.
Так, ШІ дає змогу швидше й дешевше створювати якийсь контент, однак він не завжди якісний, він не створений із тими емоціями, які людина вкладає під час написання свого твору чи зображення. Тож зараз важливо підтримувати письменників, ілюстраторів, допомагати їм розвивати свій потенціал і талант та давати можливість отримувати справедливу нагороду за свою роботу.

- Сьогодні в Україні є видавці, що звертаються до ШІ для створення обкладинок до книжок. Але говорити про повне впровадження нейромережі в робочий процес видавництва, коли не має дієвого механізму захисту авторського права, поки зарано.
«Спочатку була казочка…»
Мар’яна Горянська, дитяча письменниця, редакторка видавництва «Ранок» - «співавторка» штучного інтелекта у створенні книги «Хочу на Марс!» розповідає про кумедні моменти, що трапилися під час її спілкування з ШІ.
- Спочатку я просила його написати казочку, - розповідає вона. - Про Тигрика та його маму. Він написав казочку, але вона, чесно кажучи, не тягнула на казочку через надмірну схематичність. Коли я її прочитала, то зрозуміла, що видати таке ми не можемо. Коли я сказала йому, що ця казка мені не подобається, пиши іншу, він … завис. Потім кожного разу, коли я запитувала його про казочки, він зависав. Це було весело.
Мабуть, ШІ був зовсім не казкар.

- І текст, і сюжет казки були дуже пласкими, - згадує Мар’яна Горянська. - І жодних емоцій! Все було ніби за схемою, все виглядало надто штучно. Я розуміла, що він намагався створити конфлікт, але він «недопрацював» ще до того, так би мовити, конфлікту, тому у мене не виникало ні співчуття героям, ні бажання їм допомагати.. А сам конфлікт не був природнім. Там Тигрик цей загубив маму і пішов її шукати. І йому хтось сказав, що з мамою біда, вона потрапила в якусь пастку. А далі ШІ вирішує конфлікт так: хтось невідомий прийшов, допоміг і все стало добре. І Тигрик зрозумів, що маму треба берегти.
В такому вигляді видавати казку було неможливо.
- Тоді ми дали ШІ інше завдання, - розповідає редакторка. - Виходили з того, що ШІ славиться тим, що він все знає. Якщо це так, будемо робити щось на зразок енциклопедії. Ми хотіли розпитати ШІ про Марс.
Ми спілкували з ним в режимі інтерв’ю. Було таке. Я йому пишу: мені 5 років, я коли виросту, хочу стати космонавтом і полетіти на Марс. Що ти мені порадиш? Він щось там радить, а потім в переліку раптом видає таке – брати участь в студентських конференціях.
Це було смішно. Пишу йому: мені 5 років! Декілька разів я його питала, що ти мені порадиш, і у кожній відповіді він давав до восьми пунктів. І на основі їх ми ставили далі запитання. Зокрема, що космонавти їдять? На це питання інший ШІ намалював чомусь помідори.
Кумедний момент був, коли ШІ просили намалювати модель Сонячної системи.
- Це треба бачити! - вигукує Мар’яна Горянська. - Словами описати це неможливо! У нього всі планети були одна в одній. А не на орбітах! На запит, що їдять космонавти, ШІ намалював космонавта у скафандрі, який через скло їсть піцу.
- Це був дуже цікавий і захоплюючий досвід, - констатує Мар’яна Горянська. - Але дещо пізніше з ШІ буде ще цікавіше спілкуватися. Адже він розвивається, удосконалюється, набуває нових знань.
Читайте також:
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз