Топ-ІПсО тижня (17.08. – 23.08. 2026): чутки про Терехова; «розчленованка» в Кремлі; полонені орки в Ізюмі «вбили Білецького»; «кольорова революція» 3.0 в Києві

Баба Ганна спокійно протирає окуляри і зітхає:

— Та тю на тебе, Петре... Вони як про наші триразові обіди дізналися, то благали засув міцніше засунути і ключ у колодязь викинути. Тікати? Та вони краще довічно на балансі колонії сидітимуть, аби тільки їх назад на болота не випустили!

Сміх сміхом, але сценаристи ворожих ІПсО дедалі частіше нагадують авторів дешевих детективів...

Днями харківський сегмент Telegram-каналів накрила чергова «тривожна сенсація»: мережею почали ганяти страшилку про те, що з колонії в Ізюмському районі нібито вирвалися двоє російських полонених, ще й знову вчинили злочин.

Щоб нагнати більше жаху та змусити читача спітніти, автори вкиду дістали з кишені класичний набір: розмиті фотографії, «секретні» позивні та грізні прізвища «втікачів». Мовляв, дивіться, все офіційно, біжіть замикати двері!

Проте кіно з елементами екшену розвалилося, так і не розпочавшись. Державна кримінально-виконавча служба України швидко вийшла в ефір і пояснила: ніхто нікуди не біг, нікого не вбивав, а всі полонені як сиділи на місці, так і сидять.

Окрема «краса» цього вкиду — його візуальне оформлення. До дописів долучили стандартний орієнтувальний блок: обличчя крупним планом, вигадані прізвища, посади та позивні.

Для більшої переконливості «втікачам» домалювали кримінальний бэкграунд із натяком на особливу небезпеку. Розрахунок робився на те, що пересічний користувач сприйме такі «орієнтування» за чисту монету, адже зовні вони копіюють офіційні орієнтування силових структур.

Втім, аудиторію оцінили занадто низько — читачі виявилися розумнішими за авторів фейку.

У коментарях під дописом швидко розпочався здоровий скепсис: люди почали прямо називати публікацію фейком.

Рецепт паніки: взяти прифронтовий регіон, додати дрібку жаху про «озброєних утікачів» — і чекати, поки перелякані читачі самі рознесуть цей фейк по родинних чатах.

Магія «деталей»: вигадати позивний «Лютий» чи «Граніт» набагато простіше, ніж вигадати правду. Але саме такі дрібниці створюють ілюзію, ніби новина справжня.

Безкоштовний дрон-ретранслятор: змусити місцеві пабліки працювати рупором паніки безкоштовно — улюблений трюк ворожих копірайтерів.

Тож поки пропагандисти малюють у фантазіях голлівудські втечі, реальність куди простіша: перевіряємо джерела і не годуємо чужі фейки власними нервами.

Найбільше здивування в цій історії викликає навіть не факт чергової ворожої маніпуляції, а майданчик її поширення. Сторінка «Харків City» має значну аудиторію та чималий рівень довіри серед містян.

Навіщо популярному ресурсу так необачно гробити власну репутацію, підхоплюючи неперевірену нісенітницю без найменшої верифікації через офіційні служби? Погоня за швидкими переглядами та клікбейтом укотре зіграла проти тих, хто мав би дбати про інформаційну гігієну своїх підписників.

У мережі почали поширювати анонімні «аналітичні» дописи, автори яких порівнюють фото мера Харкова Ігоря Терехова з різницею в рік і роблять панічні висновки. Мовляв, очільник міста виглядає «виснаженим», втратив об’єми обличчя, а шкіра натягнулася, що нібито свідчить про тяжку хворобу.

Терехов з усмішкою спростував ці домисли, заявивши, що абсолютно здоровий. За його словами, він свідомо працює над собою, щодня пробігає або проходить близько 10 кілометрів і контролює харчування, щоб бути «легким на підйом», як того вимагає статус мера прифронтового міста. Більше того, комп’ютерне обстеження показує його біологічний вік на рівні 44 років.

Втім, до цього варто додати: при тих шалених емоційних та психологічних навантаженнях, які щодня відчувають мери прифронтових міст під постійними обстрілами, для похудіння іноді не потрібно навіть бігати...

Telegram-канал DeepStateUA зафіксував нову естетику ворожого ІПcО: замість реальних проривів фронту російські джерела почали запускати у мережу відеоролики, повністю згенеровані за допомогою штучного інтелекту.

На один із таких кадрів звернули увагу під час моніторингу ворожих ресурсів, які переконували, що «війська РФ уже зайшли на околиці Оскола» в Ізюмському районі Харківської області.

При побіжному перегляді на екрані смартфона відео здається переконуючим: динамічна зйомка з дрона, дим, солдати зі зброєю.

Проте детальний аналіз швидко викриває «силіконову» природу кадрів. Нейромережа видає себе неприродною фізикою руху, артефактами при деталізації облич і спорядження, а також викривленою географією місцевості, яка не має нічого спільного з реальним ландшафтом села Оскіл.

Мета: створити ефект «невпинного просування» та сіяти паніку серед місцевого населення і волонтерів, які працюють у прифронтовій зоні.

Чому ШІ? Знімати реальні успіхи на цій ділянці ворог не має змоги, а прозвітувати перед власною аудиторією та підняти дух у тилу треба вже зараз. Згенероване відео коштує копійки й створюється за кілька хвилин.

Небезпека таких вкидів полягає в тому, що алгоритми соціальних мереж активно просувають відеоконтент, а недосвідчений читач рідко вглядається в деталі географії чи фізику рухів солдатів на екрані.

Spravdi фіксує російську інформаційну атаку, спрямовану на дискредитацію призначення Євгенія Хмари на посаду міністра оборони України. 

Засобами моніторингу виявлено близько 1 тис.  публікацій, розміщених протягом 19-20 серпня на пов’язаних з РФ ресурсах, задіяних в інформаційних операціях та зловмисних втручаннях у медіаполе інших держав.

 Одним із перших мережевих вкидів стала вигадка, нібито Хмару звільнили з військової служби за станом здоров'я через ВЛК.

Насправді: відповідно до закону про цивільний статус очільника МОУ, його було звільнено з військової служби за спеціальною правовою нормою, а перед цим він пройшов найсуворішу ВЛК для спецпідрозділів СБУ з повною придатністю.

Ярлик «генерала-терориста»: для зовнішнього та внутрішньоросійського споживача кремлівські медіа відпрацьовують шаблонну методичку про «силовика-радикала».

Твердження про причетність Євгена Хмари до теракту у «Крокус Сіті Холлі» почали активно поширюватися російськими державними медіа.

Насправді відповідальність за вчинення теракту взяв на себе осередок Ісламської держави (ІДІЛ-К), опублікувавши відеозаписи, зроблені нападниками безпосередньо під час масового вбивства.

Про це «Громада» писала тут.

Збити довіру до нового керівництва Міністерства оборони, створити штучне відчуття кадрового хаосу та посіяти сумніви серед партнерів щодо законності процедур цивільно-військового демобілізування.

У результаті спроба перетворити бойовий шлях спецпризначенця на «компромат» розбилася об офіційні факти, а ворожа пропаганда вкотре довела: найбільше в Кремлі бояться українських генералів, які вміють ефективно нищити ворожу агентуру та окупантів на практиці.

Черговий фейк від російських «некрологів» — масштабна хвиля дезінформації про нібито загибель командира 3-ї окремої штурмової бригади Андрія Білецького під час ракетного удару по Києву. Роспропаганда з помпою запустила цю «сенсацію», намагаючись створити ілюзію успішного «удару по штабах».

Командир Третього армійського корпусу, бригадний генерал Андрій Білецький,

разом із бійцями корпусу провів церемонію прощання із засновником УВО та

ОУН, командиром Корпусу Січових Стрільців полковником Євгеном

Коновальцем. Церемонія відбулася у Патріаршому соборі Воскресіння

Христового УГКЦ — у першу ніч повернення полковника додому. 

Білецький — уродженець Харкова та випускник істфаку Каразінського університету, тому місцеві чудово знають і його самого, і рівень фантазії сусідніх «казкарів».

Це вже далеко не перший випадок, коли російські джерела «ліквідовують» Білецького у своїх віртуальних звітах. Його «вбивають» із завидною регулярністю щоразу, коли ворогу потрібна гучна медійна перемога для перекриття власних невдач.

Фейк швидко розвалився — Білецький живий, здоровий і продовжує керувати бригадою, а сам StopFake офіційно розібрав цей черговий дезінформаційний вкид.

Спроба посіяти зневіру серед бійців 3-ї ОШБр та викликати паніку в українському медіапросторі.

Російське держагентство ТАСС із посиланням на «джерела в силових структурах» видало черговий шедевр кремлівської аналітики. За їхньою версією, Захід реалізує в Україні класичний сценарій «кольорової революції».

Головна зброя Заходу, на думку чекістів, — це створення штучного дефіциту туалетного паперу та збої в безготівковій оплаті, аби спровокувати побутові конфлікти й вивести людей на протести.

Джерела ТАСС цілком серйозно лякають нас тим, що фонд Сороса щодня виводить на вулиці Києва «десятки людей за гроші», роздає їм бутильовану воду, а Грінпіс підігріває паніку заявами про брудну воду з-під крана.

Проблеми з картками тривали лише кілька годин 15 серпня через технічний збій у ПриватБанку, який швидко усунули.

А тимчасовий ажіотаж довкола туалетного паперу «Сніжна Панда» виник не через «політтехнологів Сороса», а через прямі російські ракетні удари по виробництву в Одесі та логістичному комплексу в Броварах.

Смішно, але пропагандисти прямо порівнюють ситуацію в Україні з розпадом СРСР та Венесуелою, де «пам'ятають відсутність туалетного паперу».

У результаті Кремль укотре видав наслідки своїх же воєнних злочинів за «таємні технології Дядька Сема», а росЗМІ на повному серйозі зробили туалетний папір головним детонатором українського суверенітету.

Новий приклад пропагандистської сліпоти розібрали журналісти The Insider. Російські ресурси  масово підхопили й поширили гучну «сенсацію» з підводкою про те, що в США нібито закликали ЦРУ усунути Володимира Зеленського заради миру в Україні.

Джерелом цієї «аналітики» виявилася стаття у виданні The American Conservative, яку написав колишній член Палати представників США від Техасу Рон Пол.

Російські ЗМІ відрекомендували Рона Пола як «поважного американського політика», але скромно оминули той факт, що 88-річний ексконгресмен відомий своїми маргінальними конспірологічними поглядами та системним просуванням наративів Кремля.

Пол у своїй статті прямо закликає ліквідувати Зеленського, наводячи як «переконливий аргумент» приклад убивства президента Південного В'єтнаму Нго Дін Зьєма у 1963 році.

У результаті кремлівська медіамашина знову прокрутила стандартний трюк: взяла марення від одіозного відставного діяча, видала його за «позицію США» і видала бажане за дійсне у власних новинах.

Роспропаганда намагається створити в українського та російського читача враження, ніби західні союзники вже «списали» українське керівництво й готують силове рішення, хоча насправді трансують лише заяви поодиноких маргінальних конспірологів.

Поки російські слідчі шукають розчленувальників по підворіттях Пітера, головний кримінальний сюжет розгортається просто в Кремлі. Гундяєв із Путіним влаштували справжню «поножовщину з історією»: відкопали скелет Дмитра Донського, розпиляли його останки на шматки, розфасували по ковчегах і відправили «десантні супові набори» на СВО..

З кримінальної точки зору — це чисте розчленування з метою збуту «в особливо великих розмірах» під прикриттям РПЦ.

У «вбитого» князя, до речі, вже недорахувалися лівої п'яткової кістки (схоже, згубив, коли накивав п'ятами з Москви від хана Тохтамиша).

За цією кримінальною анатомією стоїть банальний  відчай. Трохи більше місяця тому мощі Александра Невського, які возили окопами для «підняття духу», безповоротно зникли — чи то після прильоту українського дрона, чи то самі кістки зрозуміли, куди потрапили, і просто накивали балабасами.

Про це «Громада» писала тут.

Святе місце порожнім не буває: замість «збіглого» Невського терміново мобілізували та пустили під ніж Донського.

Тепер дух Дмитра Донського повинен відстежувати переміщення великого пальця своєї ноги, кульшовий суглоб, ступні ніг та кисті рук одночасно майже по всьому Донбасу.

За Умберто Еко сценарій із «випадковим» знайденням кісток під підлогою собору під час ремонту — це класичний фальсифікат із роману «Бавдоліно». Він показує, як люди самі творять віру в те, у що хочуть вірити. Коли фронт тріщить, а армія потребує дива, у хід іде будь-який розкопаний сировинний матеріал.

Святий від КДБ: сам «розчленкований» князь — це суто радянський фейк.Його канонізувала РПЦ лише у 1988 році за вказівкою чекістів до 1000-ліття хрещення Русі, а в пантеон «героїв» його свого часу запровадив особисто Сталін.

Історична бутафорія: подвиг князя — суцільна вигадка. Донський бився на Куліковому полі як васал законного татарського хана проти узурпатора Мамая. А сама «битва» була лише 30-хвилинною сутичкою авангардів, а не летописним побоїщем.

… Поки кремлівське угруповання розвозить «пакунки» з кістками по окопах, свята княгиня Ольга — покровителька українських безпілотників, яка свого часу за допомогою птахів як перших «живих дронів» спалила Іскоростень, — обов'язково простежить за долею й цього кримінального десанту.

Читайте також:

Повалений хрест і київське золото: як Київ врятував Польщу та перекроїв карту Європи

Кремль діє підступно: там, де не може перемогти на полі бою, намагається перемогти в головах. Команда Харківського пресклубу, продовжує тримати інформаційну оборону, фіксуючи правду, яку неможливо стерти жодним фейком.