Топ-ІПСО тижня (27.10 – 02.11.2025): «Альтернатива для Німеччини» запрошує до Покровська та Куп'янська; маніпуляція на мільярд; ядерне благо; РПЦ проти Няші

Чесно кажучи, дорогі читачі, я навіть не знаю аналогів у сучасній військовій історії, щоб порівняти те, що відбувається нині у Покровську. Як то кажуть, Сталінград «відпочиває». Сталінградська битва (з 17 липня 1942 року по 2 лютого 1943 року) тривала 200 днів. Запеклі бої за Покровськ продовжуються з 1 серпня 2024 року = 458 днів.

За даними, що надходять від українських військовослужбовців, які знаходяться безпосередньо на Покровському напрямі, ситуація найважча. Противник стягнув до міста величезну масу живої сили, яка у 8 разів перевищує чисельність українських захисників міста.

Бій за Покровськ – центр Покровської агломерації довоєнним населенням майже 380 тисяч осіб, від якого нині залишилися руїни, має важливе стратегічне значення.

Падіння міста розколе лінію оборони України в Донецькій області та ускладнить українські логістичні ланцюжки, полегшуючи захоплення Росією всього регіону.

Однак, попри те, що стверджує військовий злочинець Путін, повного оточення міста не було й немає.

Як «Громада» відзначала у попередньому огляді інформаційно-психологічних спецоперацій, минулого тижня військовий злочинець, начальник російського Гнштабу, генерал Валерій Герасимов доповів своєму Бункерному вождеві про те, що в Покровську в «оточення» потрапив... 31 батальйон ЗСУ. Це приблизно 10 тисяч людей. І ця доповідь весь тиждень поширюються російськими пропагандистами та воєнблогерами.

Це не перші заяви Герасимова Путіну про нібито «успішні оточення українських бійців».

24 жовтня 2024 року Бункерний дід з подачі своїх військових стверджував, що в Курській області оточені 2 тисячі українських військовослужбовців.

8 березня 2025 року – про те, що під «загрозою оточення» перебувають… ті самі 10 тисяч бійців ЗСУ на Курщині.

Заява викликала глузування у військових експертів: неможливо взяти в котел 10 тисяч людей у ​​сучасній війні.

Вочевидь, що Путін все більше сприймає реальність у викривленому стані. Все, що сталося насправді: російські дрони контролюють трасу, якою українські військові могли б забезпечувати зв'язок зі своїми. Це дало ворогові підставу поспішно зробити заяву про повне оточення українських захисників міста.

Ми з вами не знаємо і не можемо поки знати, на чию користь схилиться чаша терезів у безпрецедентній битві за Покровськ.

Помітно, що на тлі операції українського спецназу із зачистки Покровська від груп окупантів, що проникли в місто, почастішали висловлювання експертів про те, що ЗСУ слід подумати про збереження життів своїх бійців. В приклад наводять Бахмут та Авдіївку.

Українські дронщики щодня і щоночі намагаються вишукувати та знищувати противника і ця робота на сьогодні, як зазначає Deep State –  "безкінечна".

P.S. Ходять чутки, що Герасимов зняв з посади командувача 51-ї загальновійськової армії ЗС РФ генерал-лейтенанта Сергія Мільчакова.

Не дивно, оскільки 51-а армія відповідала за провальний наступ росіян на Добропільському виступі, який Сили оборони України зрізали та продовжують зачищати.

Кремль продовжує гнути лінію на "перемир'я для ЗМІ на 5-6 годин" у Покровську та Куп'янську.

Як зазначив керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко, запрошення журналістам відвідати «Покровськ і Купʼянськ» від росіян надсилає колишній помічник депутата німецької «Альтернативи для Німеччини» Шмідта, завербований ФСБ Володимир Сергієнко. Зокрема, він відправив запрошення Рьопке.

 Популярний німецький військовий журналіст Юліан Рьопке пише,  що отримав запорошення від адміністрації диктатора Володимира Путіна. У ньому, російська влада готова призупинити бойові дії в цих районах та організувати коридори для руху ЗМІ.

Російське державне телебачення запрошує мене до Покровська. Не думаю, що поїду. Але ж! Бажаю вам приємно провести час, прокремлівські рупори,

- написав Рьопке.

Це робиться як для досягнення військових, так і політичних/пропагандистських цілей. Для пропаганди важливо, щоб саме Україна відмовилася від "перемир'я на 5-6 годин" - тоді це можна буде рознести через закордонні ЗМІ і потім "подати" Трампу.

А з погляду логіки військової - малі групи ЗС РФ просунулися на нові рубежі, але поки що не закріпилися. І, зважаючи на все, Кремль боїться, що спрямовані під Покровськ та Куп'янськ українські резерви та спецназ ГУР зможуть росіян з цих позицій вибити.

Їм відчайдушно потрібен час, щоб закріпитися та завести на ці нові позиції ще людей, налагодити постачання. На тлі розливу Сіверського Дінця та Оскола логістика для них – хвора тема.

Кремлівські ЗМІ поширюють інформацію про те, що якійсь збройовій компанії зі США нібито вдалося обдурити Україну на один мільярд доларів. Такого висновку у своєму матеріалі нібито дійшла британська газета Financial Times.

Українська державна компанія «Прогрес» уклала угоду з фірмою OTL Firearms з Арізони на суму в один мільярд доларів і не отримала жодного боєприпасу, цитують видання Financial Times».

Після розповсюдження такої інформації StopFake вирішив перевірити, чи справді журналісти Financial Times стверджували, що Україна втратила мільярд доларів на цій угоді.

Financial Times справді опублікувала матеріал із заголовком «Як крихітний магазин зброї зі США виграв — і провалив — контракт на $1 млрд для України». У ньому розповідається про «скромний магазин зброї» з Арізони, який не мав досвіду експортної діяльності та виконання замовлень державного масштабу. Незважаючи на це, пишуть журналісти, компанія отримала велике замовлення з України у 2022 році на постачання зброї, яке так і не змогло виконати через недосвідченість.

Щодо того, що Україна втратила мільярд доларів, то це — чергова вигадка російських пропагандистів. Журналісти Financial Times зазначають, що Україна перерахувала американській компанії лише 17 мільйонів євро як аванс. Не отримавши боєприпаси у встановлений термін, Україна звернулася до суду, який зобов'язав збройову компанію повернути цей аванс, а також відсотки та судові витрати. У результаті вона тепер має виплатити позивачу понад 20 мільйонів євро. Якоїсь інформації про те, що Україна перераховувала всю суму за контрактом — мільярд доларів — у матеріалі просто відсутня.

«Це рішення суду (про виплату Україні понад 20 мільйонів євро – прим.ред.) стало першим юридичним наслідком однієї з найдивніших спроб закупівлі озброєнь під час української війни, надаючи рідкісну можливість заглянути у хаотичний світ логістики на полі бою, де терміновий попит стикається з нестабільною пропозицією», - пише газета.

Журналісти Financial Times звертають увагу на хаос, який панував у сфері закупівлі озброєнь у 2022 році. 

З кремлівською пропагандою все зрозуміло, але коли громадянин США, американський блогер Юрій Швець (колишній агент КДБ у радянській вашингтонській резидентурі), який загалом виступає на боці справедливого опору України російському агресору, маніпулює публікаціями у ЗМІ, щоб періодично звинувачувати українську владу, це, м'яко кажучи, виглядає упереджено та некоректно.

Уявіть собі, під таким заголовком «Московський комсомолец», який уже давно здобув славу «жовтого видання» (втім, разом із «Комсомольською правдою») публікує статтю з підзаголовком: «Росія йде вірним шляхом вгору сходами ядерної ескалації».

Хто ж автор? Старий негідник, ядерний яструб – політолог Сергій Караганов.

Ви тільки почитайте, що пише Караганов:

• «Спочатку ж ми провели навчання стратегічних наступальних ядерних сил з імітацією першого удару. Це було зроблено для того, щоб американці зрозуміли і більше не лізли в європейські ігри»
• «… а в пресі пройшла інформація (що дуже правильно) про те, що «Посейдон» у разі його застосування змиє у морі пів-Великобританії»
• «Думаю, це було зроблено для того, щоб зупинити війну, яку божевільні європейські еліти ведуть проти Росії наростаючою».
• «Це непогано – потрібно відновити у світі страх перед ядерною зброєю, і отже, потрібні його випробування»

Насправді, як і путінські «котли з 10 тисячами українських військовослужбовців», ця «пісня» не є новою, просто почалася спочатку.

Так, загрози застосування ядерної зброї з боку Москви звучать буквально з перших тижнів повномасштабної агресії (цим займається сам військовий злочинець Путін).

У 2023 році журнал «Профіль» опублікував — а видання «Росія у глобальній політиці» передрукувало — статтю політолога Сергія Караганова, суть якої зводиться до того, що Росія «має завдати превентивного ядерного удару по Європі», щоб «зламати волю Заходу» та здобути перемогу у війні з Україною. «Громада» писала про це у статті «Ядерний шантаж від Сибіру до Донбасу».

Погрожувати ядерним ударом по Європі Караганів неодноразово продовжував восени минулого року.

Цейкровожерливий екземпляр – не останній персонаж у кремлівській аналітиці. Доктор історичних наук та політолог Сергій Караганов у проекті «Намедни. Наша ера» журналіста Леоніда Парфьонова коментував радянську політичну історію, викриваючи комунізм та сталінізм.

Але потім Сергій Караганов став одним із засновників Російської Ради із зовнішньої та оборонної політики (СВОП). Це експертний центр, з яким співпрацюють колишні військові, дипломати, чинні політики, дослідники та журналісти. 2004 року СВОП став одним із засновників клубу «Валдай», у засіданнях якого регулярно бере участь Путін.

Попри караганівські ядерні плювки у бік Європи, спікер Кремля, по суті – такий самий злочинець, Пєсков юлит: мовляв, «Росія не порушувала мораторій на ядерні випробування».

• «Представник Кремля підкреслив, що випробування ракетних комплексів «Буревісник» та підводних апаратів «Посейдон» не належать до категорії ядерних, на які поширюється міжнародний мораторій».
• "Він також висловив упевненість, що Трамп міг бути неправильно поінформований щодо характеру російських випробувань, натякнувши на можливість дезінформації з боку його оточення".
• «Пісков підкреслив, що в Москві не вбачають ознак нової гонки озброєнь і додав, що жодних повідомлень про можливі американські ядерні випробування Росія не отримувала»

Урози Караганов фактично доводить невдачами Росії у війні в Україні. При цьому, як вважає політолог, навіть перемога у війні з Україною – і навіть гіпотетичне взяття всієї української території під контроль Росії – не допоможе завершити "зіткнення із Заходом".

Тому Росії, вважає Караганов, необхідна нищівна перемога не над Україною, а над самим Заходом.

Пропонуючи радикальний варіант виходу з патової ситуації, в якій Росія опинилася через військову агресію проти України, політолог цілком може транслювати думку, поширену в силовому — найвпливовішому — блоці російської влади.

Ну а Пєсков? Як завжди, бреше і замилює очі… Заходу.

Колишня кримська вискочка-прокурорка Наталія Поклонська на прізвисько Няш-Мяш зненацька випливла з інформаційного небуття. Вона більше не Наталя: перейшла у язичництво та офіційно стала Радведою.

Інформацію про зміну імені Поклонської опублікував один із відомих z-блогерів. Дані стали відомими із судового позову, який екс-прокурор Криму подала проти нього.

Раніше Поклонська заявила, що більше не сповідує християнство. У своїх соцмережах вона перестала вітати передплатників із православними святами та почала вітати з кельтськими.

Няш-Мяш - мем, отриманий Поклонською в ранзі прокурора Республіки Крим у 2014 році, коли вона перейшла на бік окупаційної влади в період анексії півострова Російською Федерацією. Миловидна панночка заявила журналістам: «Тут я прокурор і тому ніяких няш, м'яш тощо я не допущу!»

Втім, кар'єра Поклонської в Росії так і не склалася, незважаючи на те, що Кремль намагався влаштувати її на різні посади: вона була і депутаткою Держдуми, і послом, і заступником директора Росспівробітництва.

Але нічого хорошого (для неї) із цього не вийшло.

Спочатку у Няші став їхати дах на ґрунті… православного монархізму.

Вона стала шаленою шанувальницею Миколи II і прихильницею вчення про царя-викупника («царебожия»).

Відкрила біля будівлі кримської прокуратури каплицю, будівництво якої розпочалося з її ініціативи. Вона вірила, що там нібито мироточит погруддя імператора Миколи II, пов'язавши це «чудо» зі 100-річчям зречення царя.

Єпархіальна комісія, яка приїхала до каплиці та перевірила бюст та ікони, заявила, що на момент відвідин не виявила слідів мироточення. У РПЦ її поблажливо пробачили...

І ось тепер на бідну Няшу обрушився весь гнів РПЦ: «Господь не простить язичницьке ім'я, що взяла  Поклонська».

"Повернення деяких до язичництва - страшне явище нашого часу"

«Господь прощає всі гріхи, крім гріха на Духа Святого, а це і є зрада православ'я»

Няш-Мяш, яка 2 березня 2022 року записала відеозвернення із закликом зупинити повномасштабне вторгнення РФ в Україну, більше не хоче жити у Росії. Краще – в альтернативній реальності.

Читайте також:

Чарівні матеріали MOF у світі, Україні та Харкові

У наш складний і важкий час, коли інформації багато, а часу на її осмислення мало, професійна журналістська діяльність є вкрай важливою.  Один із способів підтримати наш сайт — поділитися ним і підписатися на нас.