Убивство харків'ян на проспекті Малої, як випускник Каразінського університету втік із ЗАЕС і навмисний голод у Маріуполі...

The Guardian (у перекладі українською - "Страж", видання засноване 1821 року), сайт якого вважається найбільш відвідуваним у Британії, присвятив велику статтю бомбардуванням Харкова під заголовком Everywhere is dangerous’: Russia’s attacks on Kharkiv’s homes, shops and resorts ("Небезпечно скрізь": атаки Росії на будинки, магазини та місця відпочинку Харкова).

На заголовному фото - один із героїв репортажу Руслан Бурдов, 53-річний власник зони відпочинку в селі Черкаська Лозова.

Як повідомляла "Громада", 19 травня, у неділю, об 11 годині ранку, коли в зоні відпочинку було багато відпочивальників, росіяни несподівано вразили її ракетою "Іскандер".

Напис під фото: 

"Я вклав у це місце душу": Руслан Бурдов на місці удару на базі відпочинку під Харковом.

Фахівці The Guardian навіть склали для своїх читачів детальну інфографіку травневих ударів рашистів по столиці Слобожанщини.

Що примітно: репортери видання - Люк Хардінг у Харкові та Артем Мажулін - не вдаються до двозначних формулювань на кшталт "Україна заявила, водночас Росія заявила...". Репортери британської газети побували в кількох місцях обстрілів у Харкові, зокрема на проспекті Любові Малої у Новобаварському районі, опитали очевидців-харків'ян і написали про все, що побачили на власні очі.

До речі, саме ця газета невпинно висвітлює російсько-українську війну в прямому ефірі, тобто в режимі постійно оновлюваної спеціальної стрічки новин. Респект!

Напередодні Глобального саміту миру, де, як відомо, Україна порушила питання про ядерну безпеку, британська The Economist у своєму додатку - журналі "1843", що орієнтується на англомовну аудиторію в усьому світі, опублікувала аналітичну статтю про проблему ядерної безпеки у зв'язку з окупацією ЗАЕС.

“Monkeys with a grenade”: inside the nuclear-power station on Ukraine’s front line («Обезьяны с гранатой»: внутри АЭС на передовой в Украине) с подзаголовком:

"Колишні співробітники кажуть, що росіяни небезпечно неправильно керують підприємством".

Якщо під час відключення електроенергії в генераторах закінчиться паливо, може статися "аварія, як на Фукусімі",

- попереджає видання.

До вторгнення на ЗАЕС працювало 11 тисяч осіб. За останні два роки половина з них зуміла евакуюватися на територію, контрольовану Україною. Чверть із них усе ще живуть в Енергодарі, але їм заборонено відвідувати АЕС, оскільки вони відмовилися підписувати контракт із Росатомом, російським агентством з атомної енергетики, яке нині контролює АЕС.

Зараз там працює близько 4000 робітників - до решти штатних співробітників приєдналися нові співробітники, багато з яких не мають технічної кваліфікації, цитує The Economist главу української компанії "Енергоатом" Петра Котіна.

Журналіст Венделл Стівенсон написав розлогий і зворушливий нарис про долю ЗАЕС та її співробітників під російською окупацією. Його героєм став випускник Каразінського університету - інженер, один із технічних керівників ЗАЕС Борис.

У вересні 2023 року співробітники ФСБ провели обшук у квартирі Бориса. (Борис вважає, що хтось розповів росіянам про його проукраїнські погляди). Вони знайшли його секретний телефон під диванною подушкою.

Його доставили у відділення поліції. 

"Вони привели мене в кімнату, поклали долоні на стіл і прикріпили електричний дріт до двох моїх пальців, підключених до польового телефону. Один солдат стояв позаду мене. Мене почали допитувати, запитували, чому я не працюю, чому я проукраїнськи налаштований, чому не підписав контракт. Коли ввімкнули електрику, солдат позаду мене вдарив мене по ребрах ззаду".

Під тиском Борис погодився, що подаст заяву на отримання російського паспорта і перестане відвідувати українські сайти. "Я обіцяв багато речей. Через дві години мене звільнили". Він був такий радий, що його звільнили, що побіг усю дорогу додому, незважаючи на болісний біль у забитих ребрах.

Зрештою з неймовірними труднощами йому вдалося покинути окуповану територію через РФ, Естонію та Польщу.

"Коли я перетнув кордон і побачив український прапор, я впав на коліна", 

 

- сказав Борис британському журналісту зі сльозами на очах.

Деякі деталі в цій історії змінені з метою захисту особистості Бориса.

Сенсаційні дані публікує все та ж The Guardian з посиланням на юристів міжнародної правничої організації Global Rights Compliance (GRC), міжнародної правничої організації Global Rights Compliance (GRC), які звернулися до Міжнарожного кримінального суду із поданням, в якому йдеться про те, що керівництво РФ свідомо створило в українському місті умови, що призвели до голоду і смерті тисяч людей.

Про це йдеться у статті Russia accused of ‘deliberate’ starvation tactics in Mariupol in submission to ICC (Росію звинуватили в "навмисній" тактиці голодування в Маріуполі в поданні до МКС).

Юристи дійшли висновку, що російський напад складався з чотирьох етапів. Спочатку військові РФ атакували цивільну інфраструктуру, що призвело до припинення постачання електроенергії, опалення та води. Потім людям було відмовлено в гуманітарній евакуації. Тих, хто намагався виїхати, атакували. На третьому етапі армія РФ цілила по залишках критичної інфраструктури, обстрілювала пункти видачі гуманітарної допомоги та місця, де була питна вода.

“Нарешті, на четвертому етапі Росія здійснила стратегічні атаки, щоб знищити або захопити будь-які об’єкти інфраструктури, що залишилися”, 

— заявила Катріона Мердок, партнер Global Rights Compliance.

Поетапний напад на Маріуполь, за її словами, продемонстрував, що Росія планувала захопити прифронтове місто без пощади і жалю до його цивільного населення, чисельність якого оцінювали в 450 000 осіб (до 24 лютого 2022 року).

У доповіді правозахисників ідеться про те, що близько 90% медичних установ і будинків у місті було зруйновано або пошкоджено під час облоги, а пункти роздачі продовольства, а також маршрути гуманітарної евакуації зазнали бомбардувань.

З огляду на важливість Маріуполя і централізацію ухвалення рішень у Росії, вину за загибель тисяч мирних жителів покладають на верховну владу РФ, наголошується в доповіді.

"Винні Володимир Путін, - сказала Мердок, - і представники всіх рівнів російського військового керівництва".

The Guardian зазначає, що Міжнародний кримінальний суд (МКС) приймає матеріали третіх сторін, хоча й не обов'язково ухвалює на їх підставі рішення.

Голод і позбавлення зручностей, необхідних для життя цивільного населення, вважаються військовими злочинами, але це залишається відносно новою галуззю міжнародного права, і досі жодного передбачуваного злочинця не притягли до відповідальності.

Як прокоментувала цей позов Харківська правозахисна група, у серпні минулого року правозахисна ініціатива T4P надіслала до МКС подання, в якому теж розглядала голод у Маріуполі як інструмент злочинних дій Російської Федерації.

Але українські правозахисники обґрунтували, що Росія не просто скоїла в Маріуполі низку воєнних злочинів, а вчинила справжній геноцид, що відбувся у трьох формах: вбивства, депортація дітей і створення життєвих умов, які призводять до знищення захищеної групи. Останній пункт, поміж іншим, містить позбавлення людей доступу до їжі та води.

“Атаки на склади з продовольством відбувались майже з перших днів вторгнення, що наштовхує на думку про цілеспрямований та свідомий характер цих атак, — розповідала одна з авторок подання “Геноцид у Маріуполі” кандидатка юридичних наук Катерина Буряковська. — Людей хотіли позбавити доступу до їжі. Двічі було атаковано Маріупольський офіс Міжнародного комітету Червоного Хреста. Голова Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Біслі тоді заявляв, що люди ‘вмирають з голоду’ в обложеному російською армією Маріуполі. Відсутність доступу до їжі, помножена на щільні обстріли, створювала особливу небезпеку для уразливих груп населення. Додаткового забезпечення гуманітарною допомогою протягом березня не відбувалось, попри численні спроби ООН, МКЧХ та іноземних держав”. 

 

— йдеться в дослідженні Харківської правозахисної групи.

Одним рядком

Reuters:

• Міжнародний кримінальний суд розслідує кібератаки на українську критичну інфраструктуру як можливі воєнні злочини. Зокрема, йдеться про атаки, які призвели до порушення електро- і водопостачання, збою мобільного зв'язку.

 VSquare:

• НАТО обмежило обмін розвідувальною інформацією з Угорщиною. Розуміючи, що секретні дані Північноатлантичного союзу через угорську розвідку можуть опинитися на столі Орбана, інші члени НАТО створили окремі канали передачі інформації, закривши доступ Будапешту.

Bloomberg:

• Влада Фінляндії інвентаризувала всі об'єкти нерухомості в країні, що належать росіянам. Уряд розглядає їх як потенційну загрозу безпеці, оскільки ця нерухомість може бути використана для здійснення диверсій або як плацдарм для проведення великих операцій.

Читайте також:

Віддайте території, скасуйте санкції, і я більше не буду нікого вбивати... Чому Путін терміново вискочив із заявою і назвав політику Заходу "ідіотською"?