Унікальний досвід: як у Рівному працює перший в Україні соціальний хаб для переселенців та постраждалих від війни

Про унікальний досвід  великого хабу соціальних послуг, створеного  на Рівненщини, про те, як він працює дізнавалися журналісти з 11 регіонів України під час престуру, організованого Харківським пресклубом.

На Рівненщині на початку війни було 90 тисяч ВПО, зараз інтегрувалося 42 тисячі внутрішньо переміщених осіб.

- Ми мали допомогти цим людям десь поселятися. У співпраці з громадами ми відкрили близько 75 місць компактного перебування людей. Ми поселяли людей в кожній громаді. Робота була системна, налагоджена, але ми розуміли, що щось не так, - розповідає Олена Хомич, голова ГО «Центр Інтеграції», керівниця Простору Інтеграції та  Центру життєстійкості. -  Внутрішнє відчуття нашої команди було, що ми щось недопрацьовуємо. Ніби все працює, але гуманітарна допомога надається всіма громадськими організаціями хаотично.

- Ми з командою вирішили, що нам треба зробити ЦНАП для ВПО.  Ми написали заявку і виграли 700 тисяч євро. Кошти виділив «Гуманітарний фонд для України».

 ЦНАП розташований на першому поверсі двоповерхової будівлі  Простору Інтеграції, що знаходиться у самому центрі Рівного.  Тут на рецепціях евакуації з багатофункціональними сервісами методом чергування працюють усі громадські організації, які представлені в області, аби забезпечити права ВПО. Люди тут  мають можливість отримувати фінансову підтримку, юридичні консультації. В інший день інші громадські організації допомагають з працевлаштуванням, надають психологічні консультації.

Тут працює Департамент соціальної політики – надає консультації щодо зміни статусу, заміни довідки ВПО. Тут працює  також центр зайнятості.

По суті, Простір Інтеграції став величезним соціальним хабом для вимушених переселенців. 

 - Ми побачили, якщо це складна життєва обставина, то послуга працює тільки тоді, коли вона надається кейсом, - розповідає Олена Хомич. - Тому у нас працює кейс-менеджмент. Якщо людина приїхала до нас як ВПО, їй треба допомогти з поселенням, і в цьому їй допоможе адміністратор на рецепції. Далі  потрібно встановити статус, для цього потрібно пройти бюрократичні процедури, і це у нас роблять дівчата з громадських організацій. Далі ми допоможемо людині працевлаштуватися.

А ще допоможемо відправити дітей в садочок. Тобто це має бути кейсова послуга, аби глобально вирішити питання людини, яка потрапила у складні життєві обставини. Аж до відкриття власного бізнесу.

-  Аналогічну ситуацію ми побачили і по ветеранах, - ділиться досвідом Олена. -  У нас виникла ідея створити  для них адаптив хаб. Це комплексна допомога ветеранам, які вже відносяться до цивільного населення. Тобто людина може отримати тут психологічну допомогу, консультацію з працевлаштування або з відкриття власного бізнесу.

У Просторі Інтеграції незабаром має з’явитися три майстерні для опанування нової професії -  баристи, масажиста та майстра з  виготовлення шкіргалантереї.

- Наша фішка в тому, що ми шукаємо менторів, лідерів думок, які вже започаткували свою справу, які успішно працюють, і які б мотивували тих, хто хоче відкрити власний бізнес, - наголошує керівниця Простору Інтеграції та  Центру життєстійкості. – Тобто людина вже отримала психологічну консультацію, отримала консультацію проєктного менеджера, але не вистачає ментора, який запалить власним прикладом, адже він вже  сам пройшов весь цей шлях, і в нього вийшло.

-  У нас є військовий Андрій Суржук на позивний «Барс», який на грантові кошти відкрив мережу кав’ярень у Рівному. Ми його запросили з командою, щоби він підтримав військових, які на якомусь етапі відкриття бізнесу «здуваються», - ділиться  задумом Олена Хомич. – Сенс цього задуму в тому, такий військовий може зателефонувати йому, і Андрій, як лідер думки, мотивуватиме  його на подальшу роботу.  А далі ми вже самі підхопимо. Якщо до кінця року  у нас буде 5-6 таких успішних людей, які зможуть відкрити справу, вони в подальшому також стануть лідерами думок для наступних військових, що створюватимуть бізнес. 

Мабуть, саме цей приклад  найяскравіше свідчить про те, що тут дбають про людей не суто формально, а допомагають на найтоншому рівні.

Якщо на першому поверсі Простору  Інтеграції опікуються вимушеними переселенцями, то другий поверх є місцем коворкінгу, розвитку та комунікації для  громадських організацій, волонтерів та бізнесу Рівненщини. Тут облаштовані комп’ютерні робочі місця, тут можна працюючи в зумі, проводити наради, тут є кімнати для переговорів.

-  Простір Інтеграції має на меті сприяти розвитку громадянського суспільства Рівненщини, підвищувати потенціал місцевих організацій та волонтерських ініціатив, - зазначає Олена Хомич. - Ми  сконцентровалися на підвищенні спроможності організацій громадянського суспільства. Ми розуміємо, що міжнародні великі фонди скоро відійдуть або підуть на схід, де в них є більша потреба, а ми маємо ростити свої громадські організації, щоби вони могли писати мікрозаявки, підтягувати у регіон донорів, народжувати нові ідеї.

У Просторі Інтеграції усі приміщення організаціям громадянського суспільства  надаються безкоштовно.

Є в Просторі Інтеграції ще один проєкт, який найближчим часом має завершитися. Тут у напівпідвальному приміщенні планують закінчити ремонт двох кімнат для тимчасового перебування людей, які потрапили у складні життєві обставини. Ці кімнати передбачені проєктом. Вони з душовими кабінами, з ліжками, там є кухня. Переваги в наданні  тимчасового перебування надаватимуть насамперед мамам з маленькими дітьми.

Рівненщина – один із регіонів, де вперше в Україні  в громадах запрацювали Центри життєстійкості. Це пілотний проєкт Міністерства соціальної політики України, покликаний покращити ментальне здоров’я громадян.

У Рівному Центр життєстійкості функціонує на базі Простору Інтеграції. Лише за перший місяць роботи сюди звернулося понад 2 тисячі громадян різного віку та соціального статусу.

-Тут надають соціальні  послуги людям, які опинилися у важких життєвих обставинах. Але під час війни у складних життєвих обставинах опинилися всі українці, - резюмує Олена Хомич. -  

Тому сюди може прийти будь-який рівнянин чи житель області, щоби отримати, зокрема, консультацію найфаховішого психолога у Рівному. Це єдиний психолог, який має право проводити допит дітей, які постраждали  від домашнього або сексуального насильства.

В Центрі життєстійкості працює 8 фахівців: три психологи, чотири соціальних фахівця і соціальна менеджерка.

-  Метою діяльності Центру життєстійкості є допомога кожному мешканцю громади в подоланні стресу, відновленні після кризових ситуацій та збереженні активного способу життя, незважаючи на усі труднощі, - пояснює сутність Центру Олена Хомич. – Тут  навчають долати страхи, давати раду з дитячими істериками, адаптуватися до нових умов життя і психологічно відновлюватися. Якщо коротко, ми надаємо  комплексну  соціальну послугу життєстійкості.

В Центрі життєстійкості соціальні фахівці проводять оцінку потреб людини, дуже затребувані заняття у психологів.

- У нас є індивідуальні і групові заняття. Люди потім приходять до нас  просто почаювати, бо не всі хочуть йти в кафе, тому що війна. Можуть пограти у настільні ігри,  беруть участь у численних заходах,  які ми проводимо  тут щодня. Центр життєстійкості  - це розвантажувальний хаб для всіх, який повертає людям життєву стійкість в умовах війни, - окреслює сутність цього проєкту  Олена Хомич.

З початку лютого, як відкрився Центрі життєстійкості у Рівному, тут проведено понад 9 тисяч різноманітних заходів для дорослих і дітей різного віку .

Читайте також:

Що гості з Рівненщини побачили в Харкові, що потрібно ветерану, як робітнича молодь "просуває" бізнес та як легальний видобуток «сонячного каміння» за три роки зріс у 15 разів