Уявіть собі, Квітка їде у кареті, на Гончарівку, його супроводжують наші артисти в образі його героїв, церемонія рухається містом, і харківці стають учасниками цього дійства…

І найголовніше, як в українському Харкові  український театр повертається до українських витоків у мистецтві. Про це дізнавалася «Громада».

Харківський академічний  драматичний театр, який багато років носив ім’я Пушкіна позбавляється  свого російського минулого. Театр хочуть перейменувати на честь відомого українського письменника і драматурга Григорія Квітки-Основ’яненка, життя і творчість якого пов’язане зі Слобожанщиною.  

Ще 1 березня 2022 року колектив  виступив з ініціативою про перейменування театру, яку підтримала ХОВА.

Росіяни руйнували Харків, під обстрілами гинули люди, і колектив театру хотів прибрати з назви «російський» та «імені Пушкіна», які асоціюються з «русскім міром».

Однак депутати відмовилися міняти російську назву. Харківці були приголомшені, коли  у вересні 2022 року Харківська обласна рада провалила голосування за зміну назви російського театру імені Пушкіна.

Пів року росіяни бомбували Харків, знищували його ракетними ударами, а театр попри здоровий глузд все ще залишався російським та імені Пушкіна.

Вистава "Полин моя солодка" створена за однойменною п’єсою українського актора та режисера, харків’янина Володимира Джури. Дія п’єси відбувається в один з днів літа 2022 року у Харкові.

І лише  у грудні  2022 року театр  нарешті позбавився  ознак « русского міра» у назві. Він став Харківським академічним  драматичним театром.

Однак пропозицію, аби перейменувати театр на честь Квітки-Основ’яненка  депутати так і не розглянули.

І лише у червні  цього року нарешті відбулося засідання профільної комісії обласної ради, на якій цю ініціативу було підтримано.

- Ми проводили опитування наших глядачів щодо нової назви театру, і 80% підтримали перейменування на честь Квітки-Основ’яненка, - розповідає директор Харківського академічного драматичного театру Олег Яцина. - Ми провели збори колективу, обговорили всі пропозиції, і також проголосували за Квітку-Основ’яненка. Написали листа до облради, нашого засновника.

Американські гірки» за мотивами п'єси Еріка Ассу «Круті віражі». 

 Далі нас підтримала регіональна спілка театральних діячів, почесні громадяни Харкова і Харківської області, Інститут національної пам’яті. В червні я був на комісії, де обґрунтував рішення колективу театру.

-  Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко - видатний наш земляк, один з перших директорів стаціонарного театру, драматург, який написав чимало вистав, які і сьогодні  користуються популярністю, та ж «Конотопська відьма», - зазначає він. -  Квітка-Основ’яненко  народився і все життя прожив у Харкові, у своїх  творах увічнив рідну Слобожанщину.

 Він є одним із засновників наукового товариства у Харкові, Інституту шляхетних дівчат, публічної бібліотеки. Це письменник, який був одним із засновників сучасної української літературної мови, він відіграє значну роль як будитель національно-культурного відродження.

 

Квітка-Основ’яненко є одним з творців української нації. Він спілкувався з Шевченком, вони надихали один одного. Хіба цього замало?

За словами Олега Яцини, у публічному просторі Квітка-Основ’яненко входить до трійки найбільш популярних діячів після Сковороди і Каразіна.

Водночас жоден театр України не носить його ім’я.

-  Тож сам Бог велів нам, харківцям, увічнити пам’ять легендарного земляка, - резюмує Олег Яцина. – Незабаром розпочнуться публічні обговорення, круглі столи, в яких ми братимемо участь. А далі дуже сподіваємося, що нас підтримає сесія облради.

-  Звичайно, кожен з українських письменників, який жив й творив у Харкові, вніс свій вклад у розвиток української літератури, у розбудову української нації, -  зазначає Олег Яцина.  - Зокрема, письменники «Розстріляного Відродження», які працювали у Харкові, жили у будинку «Слово», і яких знищив радянський режим.

Дві вистави письменників «Розстріляного Відродження» вже поставили в театрі.

-  У нас вже з весни йде вистава за мотивами роману «Місто»  Валеріана Підмогильного. Ми і у Дніпрі з ним були, і у Полтаві – і скрізь глядач був вражений виставою, були бурхливі оплески, вистава дуже популярна, - розповідає  Олег Яцина. – А 13 липня відбудеться прем’єра вистави за творами Майка Йогансена «Суєта або Позапланова експедиція в Слобожанську Швейцарію», який також є представником українського «Розстріляного Відродження».

Нарешті.

«Людина не могла б вигадати багатоособових богів, не бувши сама різноманітна». Валер'ян Підмогильний "Місто". Сцена з вистави.

Нарешті в українському Харкові, на сцені українського театру  йдуть вистави українських майстрів українською мовою.  

«Суєта! Все суєта! От жінки! Для чого вони одягають лакові черевички, підмащують губи й дивляться скоса на сміливих парубків? Суєта! Все суєта!»

Вистава за Майком Йогансеном «Суєта або Позапланова експедиція в Слобожанську Щвейцарію». Сцена з репетиції. 

Ще одна театральна прем’єра - вистава «Дон Кіхот» відбудеться 5 липня. А в планах  вже нові вистави.

-  Харківський драматург Дмитро Терновий пише для театру п’єсу, в якій одним з героїв буде Квітка-Основ’яненко, - ділиться  директор театру. – Ми хочемо поставити виставу до дня пам’яті Квітки Основ’яненка, яку відзначатимуть 29 листопада.

Неймовірно, але  практично за відсутності фінансування, під шаленими обстрілами російських терористів, в умовах постійних блекаутів незламні актори у незламному Харкові готують нові вистави.

-  Репетиції проводимо у себе в театрі, під час повітряних  тривог спускаємося в укриття, - розповідає Олег Яцина. - А вистави проходять у мистецьких підвалах, зокрема, у відомому Арт-укритті, в укритті каразінського університету та інших.

Новий директор театру Олег Яцина, який на посаді з жовтня минулого року, захоплений  популяризацією театру, українського театрального мистецтва, залученням до цього процесу широких верств харківців.

-  Є ідея зробити екскурсію театром, пройтися за його лаштунками, заглибитися в атмосферу театру,  - ділиться  найближчими планами директор.

Він прагне, щоби  в театр приходили не лише на вистави.

- Ми єдиний державний театр, який за власною ініціативою відкрив студію театрального мистецтва для дорослих і дітей. Вже відбувся перший випуск. Діти підготували випускну виставу «Русалоньку». Отримали сертифікати. Діти були щасливі! Одна з дівчат вирішила вступати до театрального вишу.

Молодша театральна студія «ХАДТ». 

У першій студії театрального мистецтва навчались 14 дітей та 8 дорослих. Дорослі замість  вистави ставитимуть етюди, бо для вистави їх замало. До слова, в студії викладають актори театру, які також викладають студентам в університеті мистецтв.

Харківський академічний  драматичний театр буквально на очах стає  потужним центром українства, що повертає харків’ян до  своєї національної ідентичності.

А ще у планах  директора й надалі популяризувати Квітку-Основ’яненка. Започаткувати  щорічний фестиваль-ярмарок імені знаменитого земляка, художньо реконструювати епоху, в якій він жив.

-  Уявіть собі, Квітка їде у кареті, на Гончарівку, описану у його відомому творі, його супроводжують наші артисти в образі героїв його творів, церемонія рухається містом, і харківці не лише спостерігають, а стають учасниками цього театралізованого дійства.

А в парку Квітки-Основ’яненка – сцена, на якій театральні колективи  показують уривки вистав за його творами, а поряд гомонить-вирує велелюдний ярмарок з наїдками та напоями…

Але все це після війни.

Читайте також:

Магія "українських Афін". На гостину до хати Параски Харук…