«Вдар крота»: штраф для Google на ундецильйони рублів; польська “парасолька” над Україною; чи обвалиться економіка війни; увійти в Собор Паризької Богоматері...

Про це та інші події читайте в черговому огляді зарубіжної преси.

Покарання у 2 ундецильйони рублів призначено за блокування акаунтів російських телеканалів на YouTube.

Відеохостинг, що належить Google, не відновив акаунти таких телеканалів, як «Звезда», Перший канал, ВГТРК, НТВ та інші. У відповідь на це суд зобов'язав Google відновити доступ до каналів, інакше стягнути неустойку.

Сума штрафу буде щодня збільшуватися, поки рішення суду не виконано.

У разі невиконання вимог протягом дев'яти місяців з моменту набрання чинності, штраф становитиме 100 тис. рублів за кожен день. Сума подвоюється щотижня до виконання вимог.

Нагадаємо, що блокування акаунтів почалося в березні 2022 року, коли Google у зв'язку з повномасштабним вторгненням Росії в Україну призупинив роботу Першого каналу, «Россия-1», RT та інших. Причиною стало державне фінансування і публікація ними матеріалів, що пропагують війну.

Водночас американська корпорація Google ініціювала судові процеси у США та Британії, щоб запобігти виконанню російських судових рішень за кордоном.

Експерти в галузі права висловлюють занепокоєння з приводу націоналізму, що піднімає голову в судах по всьому світу, звертає увагу Bloomberg. 

Коли YouTube заблокував три російські канали, які, на його думку, контролювалися прихильниками дій Володимира Путіна в Україні, які потрапили під санкції, в американському відеохостингу думали, що будь-які суперечки вирішуватимуться в судах Каліфорнії та Англії.

Однак російські медіакомпанії, що стоять за цими каналами, звернулися до південноафриканських судів в останній спробі домогтися виконання рішення московського судді про накладення штрафів на Google, материнську компанію YouTube, які тепер обчислюються мільярдами доларів.

Ця справа - ознака того, як багатонаціональні компанії несподівано для себе опиняються втягнутими в російську правову систему і, своєю чергою, в ширші політичні суперечки,

- дивується Bloomberg.

Після того як російські судді використовували нові закони, що дозволяють підприємствам, які постраждали від санкцій, переслідувати західні компанії за кордоном, суди в Англії та інших країнах винесли рідкісні раніше зустрічні рішення.

Експерти побоюються, що ці суперечки можуть підірвати десятиліття взаємного визнання правових систем, які лежать в основі світової торгівлі.

Двопартійні лідери Гельсінської комісії США закликають президента Байдена дозволити союзнику по НАТО Польщі поширити свою протиповітряну оборону на небо України, допомагаючи збивати російські ракети під приводом самооборони, повідомляють у листі, який отримав ексклюзивно The Hill.

Прохання ґрунтується на прагненні Польщі використовувати свої щити ППО і, можливо, розширити їх, що дасть змогу захистити їхнє небо від російських ракет, а також допомогти Україні в її обороні.

Видання нагадує, що в листопаді 2022 року два польські фермери загинули внаслідок падіння української ракети на польській території. У березні російські ракети, які атакували Україну, ненадовго перетнули повітряний простір Польщі.

Міністр закордонних справ Польщі Радек Сікорський запропонував цю схему у вересні в інтерв'ю Financial Times.

І хоча держсекретар Ентоні Блінкен у той час заявив, що це питання є частиною дискусій між союзниками по НАТО, колишній генеральний секретар Єнс Столтенберг відкинув цю пропозицію, заявивши, що вона ризикує призвести до того, що НАТО «стане частиною конфлікту».

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, який приступив до виконання своїх обов'язків у жовтні, поки не висловлювався з цього питання.

• Хельсінкська комісія - незалежний орган при Конгресі США, покликаний контролювати дотримання гуманітарних статей Заключного акта Наради з безпеки і співробітництва в Європі.

Європі та США настав час закрутити фінансові гайки щодо Росії та прискорити припинення конфлікту.

У російської влади закінчується простір для маневрів у фінансовій сфері. У Заходу з'явився шанс наблизити закінчення війни в Україні, закривши лазівки в санкціях, які дають змогу Москві заробляти.

Старший науковий співробітник Фонду захисту демократій Пітер Доран у своїй статті для Politico пише, що плани Володимира Путіна щодо витрат на 2025 рік показують, що Кремль має намір витратити на оборону 145 мільярдів доларів із приблизно 436 мільярдів доларів держвитрат. Це становить понад 6,3% від ВВП Росії, що є найвищим рівнем витрат з часів Холодної війни.

Водночас він вказав, що по всьому річному бюджету розкидані додаткові виплати, пов'язані з війною, включно із зарплатою, яку Москва платить робітникам у незаконно окупованих регіонах України; медичним обслуговуванням поранених солдатів; розбиранням завалів; ремонтом інфраструктури та нерозкритими «секретними» витратами.

Доран вказав, що реальне навантаження на російську економіку наближається до вражаючих 10% ВВП.

… «Громада» пам'ятає, як у березні 2022 року багато економістів припускали крах економіки РФ через 7-9 місяців, тобто до кінця 2022 року. Але цього не сталося... Країни-ізгої знаходять собі партнерів для обходу санкцій.

Аналітики порахували, що навіть країни ЄС оплатили 1,5 року війни проти України, купуючи російські енергоносії. Станом на 19 жовтня 2024 року загальна вартість енергетичного імпорту ЄС із Росії становить 204 мільярди євро, а щоденні витрати Москви на війну - 36,6 мільйона євро.

Ваша оглядачка не може не помітити, що ключова кредитна ставка 21% - це повна зупинка кредитування, долар по 100 - це зубожіння населення, але очікувалися результати набагато гірші.

Майже три роки Путін веде війну проти світової фінансової системи, основних центрів науково-технічного прогресу і своїх основних торговельних партнерів, а його економіка продовжує сіяти смерть мало не по всьому світу!

Франція з нетерпінням чекає відкриття однієї зі своїх найвідоміших визначних пам’яток: Собор Паризької Богоматері, який сильно постраждав під час пожежі в квітні 2019 року, знову буде відкритий для відвідувачів із 7 грудня. Він залишався закритим на реставраційні роботи більше п'яти років.

Відвідування Нотр-Дам, як і всіх церков і соборів Франції, поки що було безкоштовним. Тепер міністерка культури Франції Рашіда Даті пропонує стягувати плату за вхід у п’ять євро.

В інтерв’ю французькій щоденній газеті «Le Figaro», яку цитує «Neue Zürcher Zeitung» (NZZ) — швейцарська німецькомовна щоденна газета, Даті наголосила на фінансових перевагах цього нового збору:

 Всього за п’ять євро на відвідувача ми заробили б 75 мільйонів євро на рік. Таким чином Нотр-Дам врятував би всі церкви в Парижі та Франції.

 

Багато інших релігійних споруд можна було б відновити за ці гроші, сказала Даті. За її власними заявами, вона передала пропозицію архієпископу Парижу Лорану Ульріху.

Однак Паризька єпархія - місцева церковна адміністрація - каже, що Даті ніколи не консультувалася з нею.

У своїй заяві єпархія рішуче відкидає ідею плати за вхід. Вільний доступ до соборів і церков базується на законі про секуляризм 1905 року, який регулює відокремлення церкви від держави.

Крім того, місія церкви полягає в тому, щоб приймати кожного чоловіка і жінку, незалежно від їхнього походження, релігії чи світогляду, «беззастережно і тому абсолютно безкоштовно».

Також читайте:

«Мюнхенська змова-2": хто готує здачу територій?  «Туркестанська народна республіка» замість ЛДНР. Ким Путін заселить захоплені землі?