Вибух політичного мозку: «воскреслий» Лавров загрожує Вашингтону, перетасовки в Києві, суд над прокремлівськими афроамериканцями, європейські демократії в розгубленості...

Лавров прокоментував повідомлення Reuters про те, що США близькі до угоди про постачання Україні крилатих ракет великої дальності JASSM , які можуть досягти глибини Росії, про що лобіював президент України Володимир Зеленський.

 

У них закладено генетичне переконання, що їх ніхто не чіпатиме,

- цитує Reuters Лаврова.

 Це, за його словами, підриває всі принципи, які лежали в основі стратегічної стабільності з Вашингтоном з радянських часів.

Це відчуття взаємного стримування - вони чомусь починають його втрачати. ​​Це небезпечно,

- пригрозив він.

Reuters  зазначає, що це був другий раз за трохи більше ніж тиждень, коли Лавров попередив США, що Третя світова війна не обмежиться Європою.

Кремль заявив, що Росія вносить зміни у свою ядерну доктрину , оскільки Вашингтон та його союзники погрожували Росії, розгортаючи війну в Україні та грубо порушуючи те, що вони називали законними інтересами безпеки Москви.

Він не повідомив, як він планує оновити програмний документ, що визначає обставини, за яких Кремль може застосувати ядерну зброю, або коли зміни набудуть чинності.

Британська The Times також звертається до теми ядерної ескалації з боку терористичної федерації, намагаючись знайти відповідь на питання: чи застосує Росія ядерну зброю?

Видання відзначає зростаючі побоювання, що Путін уже розглядає можливість виведення ядерного пристрою на навколоземну орбіту.

Путін глибоко зацікавлений у суперзброї, про що свідчить його публічний ентузіазм щодо гіперзвукових ракет, а також крилатих ракет і торпед з ядерною зброєю і нібито необмеженою дальністю польоту.

Який нинішній ядерний потенціал Росії? Ядерний потенціал Росії, як і раніше, значний, незважаючи на те, що після закінчення Холодної війни вона підписала різні договори про контроль над озброєннями. За даними Федерації американських учених, Москва володіє найбільшим у світі ядерним арсеналом, що налічує 5 580 ядерних боєголовок.

У 2023 році Путін заявив, що Росія відмовиться від останньої угоди, що залишилася, зі США про контроль над ядерними озброєннями - договору «Новий старт», який обмежував кількість і розгортання ядерних ракет великої дальності, боєголовок і пускових платформ з обох сторін.

Це була остання угода про контроль над озброєннями між Москвою і Вашингтоном, після того як президент Трамп вийшов з договору про озброєння середньої дальності, посилаючись на порушення з боку Росії.

Утім, припинення Путіним участі Росії не виключає її повернення в угоду, термін дії якої спливає 2026 року. Однак, підкреслює The Times, Кремль заявив, що не може бути ніяких переговорів про нову ядерну угоду, поки НАТО постачає зброю Україні.

Усі світові ЗМІ звернули увагу на те, як у Києві набирає обертів найбільше перетрушування уряду воєнного часу. 

Осінь буде надзвичайно важливою для України. І наші державні інститути мають бути налаштовані таким чином, щоб Україна досягла всіх необхідних результатів... Для цього нам потрібно посилити деякі напрямки в уряді, і кадрові рішення вже підготовлені,

 

- цитує главу нашої держави The Financial Times.

Президент України заявив, що в його кабінеті, найімовірніше, відбудуться нові зміни, і що «деякі напрямки нашої зовнішньої та внутрішньої політики матимуть дещо інший акцент».

Деякі з міністрів, які подали заяви про відставку, найімовірніше, залишаться в уряді, але обіймуть нові посади або розширять портфелі, повідомили Financial Times кілька чиновників, які звільнилися.

Перестановки відбулися після того, як було знято з посади главу енергетичного відомства України Володимира Кудрицького. Незабаром з'явилися скарги, що його звільнення було «політично мотивованим».

Цей крок посилив побоювання за енергосистему країни, оскільки Кудрицький, який очолював «Укренерго» з 2020 року, був шанованою фігурою в енергетичній галузі. Його раптове звільнення зазнало різкої критики з боку високопоставлених депутатів і аналітиків.

Деякі чиновники висловили FT стурбованість, що ці кроки були частиною, на їхню думку, зусиль Зеленського з консолідації влади всередині своєї адміністрації.

Складно назвати будь-яку країну світу, в якій «оптові» заяви про відставку міністрів не були б ознакою масштабної політичної кризи або, принаймні, не стали б політичним землетрусом,

- коментує оглядач Бі-бі-сі Святослав Хоменко.

Нинішня Україна доводить, що неможливе можливо. Навіть з урахуванням того, що Рада схвалила відставки тільки чотирьох керівників міністерств і ще не розглядала заяву Дмитра Кулеби, кадрова ротація навряд чи призведе до якихось фундаментальних змін у житті країни, а більшістю її населення так і зовсім залишиться непоміченою, резюмує Бі-Бі-Сі.

У Флориді слухається гучна справа, фігурантами якої виступають прокремлівські афроамериканці.

За даними прокуратури штату, Росія, використовуючи відносно низькотехнологічні методи, знайшла в США групу, що викликає симпатії, запросила її лідера відвідати Москву і встановила довгострокові відносини. Потім ця група, яка вже давно діє в штаті Флорида, пропагувала російські погляди на своєму сайті, в соціальних мережах і на радіостанції

Усі четверо підсудних є чинними або колишніми членами Африканської народної соціалістичної партії, організації, що виступає за владу чорношкірих; троє з них також є членами Руху Ухуру, активістського підрозділу партії, що базується в Санкт-Петербурзі (США) і Сент-Луїсі.

Один з обвинувачених також заснував іншу групу, Black Hammer, радикальну чорну сепаратистську організацію в Атланті. Рух Ухуру виступає за самовизначення чорношкірого населення і впродовж десятиліть протестує проти расизму, колоніалізму і дій місцевої поліції щодо боротьби з афроамериканськими кримінальними угрупованнями.

Експерти кажуть, що ця справа дає змогу зрозуміти, як російський уряд намагається вплинути на американські вибори і просунути свій власний геополітичний порядок денний.

Проникнення в громадські рухи було основою російського шпигунства з 1950-х років, -

сказав The New York Times старший науковий співробітник Німецького фонду Маршалла Брет Шафер.

- І це не обов'язково означає проросійські позиції, а стоїть завдання - просто ще більше радикалізувати ці угруповання і створити розкол в американському суспільстві. У такому разі можна сказати, що це - очевидна перемога для Росії.

Політичні тектонічні плити Європи продовжують зміщуватися, похитнувшись народною реакцією проти масової імміграції.

Успіх ультраправої AfD на регіональних виборах у східних німецьких землях Тюрінгії та Саксонії став ще одним цвяхом у труну головних партій у найбільшій країні континенту, пишет о победе правых партий на региональных выборах в восточных землях The Daily Telegraph.

По всій Європі така ж історія.

У Франції традиційні вечірки були затьмарені подібними до Національного ралі (мається на увазі «Національне об'єднання», до 1 червня 2018 року «Націона́льний фронт» — французька праворадикальна націоналістична політична партія, заснована Жаном-Марі Ле Пеном у 1972 роц).

 

В Італії при владі партія , історично пов'язана з фашистами Муссоліні.

 

У Німеччині AfD здобула найбільшу кількість голосів за будь-яку ультраправу партію з часів нацистів .

Вплив такого результату, враховуючи історію країни, є глибоким, вважає The Daily Telegraph.

Але незважаючи на те, що причини цього очевидні, у багатьох виборців це створить відчуття, що їх не слухають. Вони звертаються не лише до AfD. Третє місце на виборах посіла партія, заснована колишнім членом старої східнонімецької комуністичної партії.

Відмова від мейнстріму є згубною спадщиною Ангели Меркель, чиє рішення у 2015 році дозволити одному мільйону мігрантів в’їхати в країну сприяло просуванню маргінальних партій, особливо на сході.

Оскільки до федеральних виборів залишився лише рік, AfD займає друге місце в національних опитуваннях, а популярність правлячої коаліції під керівництвом соціал-демократів різко падає.

Навіть з «брандмауером» («Союзом проти правих») пана Шольца існує реальна перспектива того, що ефективне управління в найбільшій країні Європи більше не буде можливим без співпраці з AfD.

Катя Хоєр — німецько-британський історик і журналіст аналізує в «Гардіан» причини явища.

Невдоволення основною політикою довго розглядалося як особливість колишньої Східної Німеччини, яка включала Саксонію та Тюрінгію.

Віце-президент Бундестагу Катрін Герінг-Еккардт із партії Зелених, яка сама була корінною жителькою Тюрінга, не єдина стверджувала, що деякі східні німці «застрягли в героїзації диктатури».

Тепер «Зелені» Герінг-Еккардт вигнані з  парламенту Тюрінгії та набрали 11% голосів на національному рівні.

 

Виявляється, що говорити виборцям про те, що їхні занепокоєння нереальні, це не стратегія перемоги на виборах.

Як вважає Катя Хоєр,  східняки далеко не антидемократи. Під час підготовки до виборів всюди точилися жваві публічні дебати.

Люди обговорювали політику на робочих місцях і за кухонним столом. Явка була рекордно високою, проголосували три чверті людей. Східним німцам не набридли ні політика, ні демократія. Їм набридло, що їх не сприймають серйозно.

Те саме стосується й інших демографічних показників. Приголомшливі 37% молодих виборців у Тюрінгії проголосували за AfD. У Саксонії – 31%.

 

AfD також з деякою перевагою виграла голоси робітничого класу на європейських виборах, але цей факт привернув мало уваги ЗМІ та, здається, не викликав здивування в інших політичних партій.

Робітничий клас був основною базою СДПН, даючи їй більше 30% голосів на кожних виборах з кінця 1950-х до 2005 року. Але відтоді цей показник впав до історичного мінімуму не тому, що східні німці не розуміють демократії.

Запитайте німців, що їх найбільше хвилює. Імміграція очолює список , за нею йдуть ціни на енергоносії, війни та економіка.

Як зазначає оглядачка, слово, яке вона чула знову і знову протягом останніх місяців, було страх .

Враховуючи те, що все більше іммігрантів звинувачують у насильницьких злочинах, кількість яких зростає , багато хто вважає, що це проблема безпеки.

Але це стосується не лише імміграції: люди посилаються на глибший страх за економічне та політичне майбутнє країни, який посилюється на сході, але поширений у Німеччині та на Заході.

Це незручні теми для обговорення, особливо для лівих партій, але обговорення їх – це саме те, що вони повинні робити замість того, щоб передавати монополію на ці питання AfD, пише Катя Хоєр.

На ії думку, реакцією на регіональні вибори має бути більше, ніж запобігання захопленню влади ультраправими. Це запізнілий тривожний дзвінок для головних партій Німеччини.

Читайте також:

Топ-ІПСО тижня (26.08 - 02.08): харків'янки в Парижі, кров і сльози Покровська під «хайповими» заголовками, Харків «розплачується за Курськ»... Негатив проти України розганяють під «патріотичними» аватарками