Віткофф знову у таємній справі; від шахедів відіб'ємося ... «ПіСюном»; сюрреалістичний похід НАТО в Європі; де ми вже бачили «фізіономію особливо зрадницького коня»?

Що б це означало?

Якщо згадати, що містер Вїткофф постає з темою переговорів, коли гору беруть прихильники припинення війни на умовах РФ. А ось держсекретар Рубіо виступає на перший план, коли ми чекаємо на досить жорстке покарання країни-агресора за війну, нав'язану практично всьому цивілізованому світу.

Адміністрація Трампа таємно співпрацює з Росією у розробці нового плану щодо припинення російсько-країнської війни, повідомили Axios американські та російські офіційні особи.

Спецпосланець Трампа Стів Віткофф очолив розробку документа, а також детально обговорив його зі спецпредставником Кремля Кирилом Дмитрієвим.

Віткофф нібито обговорив план із радником Зеленського з національної безпеки Рустемом Умеровим на зустрічі на початку цього тижня в Майамі.

Кирило Дмитрієв заявив, що американська сторона зараз пояснює українцям та європейцям «переваги» свого поточного підходу.

Посадовець США підтвердив, що Білий дім почав інформувати європейських чиновників про новий план, окрім… українців.

Reuters розкрив основні пункти пропозиції Віткоффа-Дмитрієва.

Пропозиція по суті включає всі ті вимоги, які раніше Кремль висував Україні як ультиматум:

• скорочення армії вдвічі;

•  відмова від певних видів озброєнь;

•  здача Донбасу.

Зеленському було подано сигнал, що Україна має прийняти основні пункти цієї пропозиції, яка б дорівнювала її капітуляції.

Тим часом, як зазначає Politico, до Києва прибули прибули високопосадовці Пентагону для обговорення мирних перемовин.

Як зазначає відання, цей візит відбувається в той час, коли Росія активізувала свою смертельну ракетну та безпілотну кампанію проти цивільних цілей в Україні, а західні союзники намагаються знайти нові способи продовження поставок зброї країні, що перебуває у скрутному становищі.

На думку вашої оглядачки, два ці інформаційні приводи — про секретні переговори оточення Трампа з Росією (Axios) та про офіційний візит Пентагону до Києва для обговорення мирних переговорів (Politico),— що з'явилися практично одночасно, демонструють глибоке роздвоєння в американській політиці та міжнародній дипломатії щодо війни в Україні.

Хто такі Віткофф, Дмитрієв та Умеров, щоб вирішувати подібні завдання в обхід перших осіб держав? Схоже, існують два паралельних та багато в чому суперечливих дипломатичних треків, кожен з яких переслідує свої цілі.

Оточення Дональда Трампа, а також російські переговорники, зацікавлені у максимально швидкому припиненні конфлікту на вигідних для Кремля умовах.

Стівен Віткофф, великий донор і друг Трампа, і Кирило Дмитрієв (підсанкціонований глава Російського фонду прямих інвестицій) є ключовими фігурами цього тіньового треку.

Їх використання - готовність спілкуватися з особами, які перебувають під санкціями, є прямим сигналом Кремлю про можливість скасування обмежень у рамках "великої угоди".

Візит військових Пентагону: це сигнал-противага секретним переговорам Трампа. Заспокоює Київ: підтверджуючи, що незалежно від політичних чуток офіційна адміністрація продовжує працювати над стратегічною підтримкою.

Протиставлення цих двох треків створює величезну невизначеність, яка вже четвертий рік війни є основним чинником геополітичної дестабілізації.

Кремль відмовився коментувати повідомлення американського ЗМІ Axios про те, що Вашингтон і Москва тихо готують мирний план для припинення війни в Україні.

Європейський дипломат, коментуючи ймовірні нові американські пропозиції, сказав, що це може бути черговою спробою адміністрації Трампа "загнати Київ у кут", але додав, що не може бути рішення, яке не враховує позицію України чи європейських союзників Вашингтона.

Bloomberg розповів про українського дрона-перехоплювача «P1-SUN»

Щодо деталей:

• Він здатний розвивати швидкість до 300 км/год та набирати висоту до 5 тисяч метрів.
• Дрон може збивати як російські ударні дрони, так і гелікоптери.

Компанія SkyFall, виробник українського військового безпілотника Shrike FPV, вперше продемонструвала свій новий перехоплювач за межами рідної країни на авіашоу в Дубаї .

Чекаємо масового застосування на фронті та при захисті наших міст та сіл!

НАТО хоче скоротити термін перекидання військ на Схід Європи до 3-5 діб. Зараз цей термін — аж 45 днів, пише FT.

•  застаріла інфраструктура та лабіринт бюрократичних правил;

   

• для переправлення військової техніки через континент, потрібне отримання дипломатичних дозволів у кожній країні, причому в деяких країнах ЄС видача дозволу може тривати до 45 днів;

   

•  безліч мостів та доріг у Європі не здатні витримати вагу сучасного танка;

   

•  невідповідність залізничної колії в країнах Балтії потребує трудомісткого перевантаження військ.

Як вважає Едвард Карр, заступник редактора журналу The Economist, корінь проблеми пана Путіна полягає в тому, що він не зміг перемогти Україну на полі бою.

Наступ влітку 2025 року — його третя і найамбітніша операція — зазнав жахливого провалу. Тактика Росії полягає в тому, щоб відправляти невеликі групи людей у ​​зону знищення. Однак, якщо деякі прориваються, решта не можуть скористатися їхнім прогресом. Щойно вони збираються в маси, їх знищують.

Ця відсутність прогресу пояснює, чому пан Путін також завдає ударів по українських містах та інфраструктурі.

Він сподівається зробити деякі частини України непридатними для життя та підірвати моральний дух.

Ніхто не повинен применшувати страждання українців, але напади на мирних жителів, на думку оглядача,  рідко призводять до колапсу країни. Люди вже знають, що Росія безжальна. Кожна ракета, яка вражає цивільну ціль, лише підкреслює, скільки їм доведеться втратити, якщо пан Путін переможе.

Аргументи про те, що Україна є ключем до європейської безпеки, є залізними. Якщо Київ впаде, пан Путін матиме контроль над найбільшою армією Європи та потужною збройовою промисловістю.

Триває робота над створенням надійного багаторічного механізму фінансування, який виходить за рамки конфіскації російських активів. Якщо це вдасться, пан Путін знатиме, що економіка України може пережити російську.

Дехто вважає, що російський президент, мабуть, вірить, що час на його боці, інакше він би вже просив про мир.

Однак урок В'єтнаму, Афганістану та Іраку полягає в тому, що лідери чіпляються за свої сили в надії, що щось — будь-що — трапиться. Тож є ймовірність, що пан Путін продовжуватиме воювати у 2026 році, чекаючи, поки його генерали знайдуть новий спосіб ведення війни, поки в України закінчаться люди, поки уряд пана Зеленського розпадеться, або поки пан Трамп чи Європа втратять терпіння.

Але якщо нічого з цього не станеться, пан Путін збиратиме жахливі розрахунки. Росія заклала свою економіку, змусила Фінляндію та Швецію вступити до НАТО , підпорядкувала себе Китаю та знищила ціле покоління молодих людей. І заради чого?

Щойно це питання виникне на вустах росіян, світ зіткнеться з новою небезпекою. Пан Путін може прийняти поразку за кордоном і запровадити терор у себе вдома. Або ж він може ескалувати ситуацію.

Том Купер - австрійський військовий аналітик, письменник, журналіст, який спеціалізується на військовій авіації, пише у своєму блозі, що російська система протиповітряної оборони переживає системну кризу, яка стає все більш очевидною на тлі невиконаних експортних контрактів та масштабних втрат від українських ударів.

Тим часом Україна методично знищує російські системи ППО, прокладаючи "коридори" для ударів по нафтовій промисловості та енергетичній інфраструктурі Росії.

Інакше кажучи, у цій війні є принаймні деякий проблиск "хороших новин", констатує він.

Наприклад, незважаючи на відому заяву Путіна про те, що: "Росія виробляє більше ракет ППО, ніж решта світу разом узята", і, перефразовуючи Гамлета Шекспіра, "щось згнило в російської федерації"… так само і в галузі ППО держави Путіна (оглядач з гумором називає його Пуддінгом).

Коли я підраховую, що залишилося від системи ППО ВКС у Криму, наприклад, а це навіть не 50% від того, що було розгорнуто там станом на 2022 рік, а потім додаю ймовірні втрати досвідчених російських операторів ППО… мене не дивують ані затримки поставок С-400 до Індії, ані повідомлення про українські удари по С-400 аж під Новоросійськом.

Загалом есперт гадає, що Нью-Делі доведеться довго, дуже-дуже довго чекати, щоб отримати решту С-400.

…якщо взагалі колись їх отримає…

І це, зі свого боку, робить очевидною одну річ: стан російського виробництва ЗРК (а отже, і російського експорту ЗРК, а також російської ППО) дуже нагадує стан російських нафтових об'єктів у Чорному морі після останніх ударів України…

Війна закінчилася, Німеччина лежала у руїнах: 20 листопада 1945 року у Нюрнберзі розпочався головний процес над військовими злочинцями. Умови для того, щоб дізнатися правду про нацистський режим, були жахливими, вважає швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung (NZZ).

Група нью-йоркських юристів на чолі з тодішнім військовим міністром Генрі Стімсоном вперше замислилася над створенням Міжнародного військового трибуналу взимку 1944/45 року.

Як обвинувачені були навмисно обрані численні особи, які обіймали відповідальні посади в уряді, промисловості та бізнесі Німеччини.

На лаві підсудних опинилися ті, хто хоч якось входив до складу Третього рейху: Герман Герінг, колишня «друга людина в рейху», а також колишній міністр закордонних справ Рейху Йоахім фон Ріббентроп та колишній міністр економіки Рейха Вальтер Функ. У Нюрнберзі також постали колишній рейхсюгендфюрер та гауляйтер Відня Бальдур фон Ширах та архітектор Гітлера та міністр озброєнь Альберт Шпеєр.

Найбільш зневаженим підсудним був колишній міністр закордонних справ Рейху Йоахім фон Ріббентроп.

Його вважали втіленням зверхності, поряд з Ернстом Кальтенбруннером, якого спостерігачка процесу Ребека Вест описала як того, хто має фізіономію особливо зрадницького коня, і колишнім гауляйтером Франконії Юліусом Штрейхером, якого інші підсудні також уникали. Вест назвала його «жалюгідним» і охарактеризував як «брудного дідуся з тих, хто влаштовує заворушення в парках».

Крім того, були присутні високопоставлені військові офіцери, такі як фельдмаршал Вільгельм Кейтель, колишній начальник Верховного головнокомандування вермахту, генерал-полковник Альфред Йодль, колишній начальник оперативного штабу вермахту, гросс-адмірал Еріх Редер і гросс-адмірал Карл Деніц, його прем останній глава уряду Рейху, а також наступник Гітлера на посаді глави держави протягом 23 днів.

Нюрнберзький процес 1945/46 років став останнім випадком, коли головних героїв «Третього рейху» було зібрано в тісних приміщеннях і під постійним наглядом.

Проте умови розкриття правди про нацистському режимі були несприятливими. Злочинці не хотіли відкрито визнавати свої дії, а лише прагнули врятувати власну шкуру, що у більшості випадків було приречено на провал.

Дванадцятьох обвинувачених було засуджено до страти, семеро — до тюремного ув'язнення.

Роберт Лей, голова «Німецького трудового фронту», вже уник суду, наклавши на себе руки ще до його початку. Виправдані були лише Фріцше, фон Папен і Шахт, і лише Альберт Шпеєр після звільнення з в'язниці 1966 року зумів повернутися на публіку з неоднозначними бестселерами «Мемуари» та «Щоденники Шпандау».

Агентство ООН, яке засуджує «кілька одночасних голодоморів» у світі, оцінює, що воно може надати продовольчу допомогу лише 110 мільйонам людей з 318 мільйонів постраждалих.

Всесвітня продовольча програма Організації Об'єднаних Націй (ВПП) сильно постраждала від різкого скорочення гуманітарного фінансування, тоді як потреби зростають, пише Le Monde.

Глобальна продовольча криза не показує жодних ознак зменшення у 2026 році, оскільки очікується, що конфлікти, екстремальні погодні явища та економічна нестабільність призведуть до ще одного року серйозної продовольчої нестабільності , 

– додала Сінді Маккейн, виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми (ВПП).

Читайте також:

Стратегія розвитку біля лінії фронту. Як Куньєвська громада живе, розвивається і в чому може стати прикладом для багатьох тилових?

Якщо Ви хочете бути в курсі, про що пише світова преса, читайте наші щотижневі огляди щосереди.

Будемо раді Вашій підписці в наших соцмережах: