Як Маннергейм уникнув Нюрнберга, а нобеліант Гамсун вимагав суду над собою

Найвідомішим судом людства можна вважати суд над Ісусом Христом. З криками юрби «Розіпни його!», з вимогою відпустити  розбійника і вбивцю, хоча Понтій Пілат пропонував Ісуса. Доводилося читати, що жоден судовий процес не мав стільки помилок. Понтій Пілат  –  прокуратор, представник імператора Риму. За тодішнім римським правом чи справді головна провина Ісуса – в «обрАзі величності». Він назвався Царем, тобто посягнув на верховну владу. Арешт, нічний допит і зрештою слова Ісуса: «Царство моє не від світу цього: якби від світу цього було царство моє, слуги мої воювали б за Мене. Але царство моє не звідси».  Тож чи відбувався суд над Сином Божим із приписуванням йому вини і недотриманням закону можна послухати у подкасті «Градусник». Тему коментує суддя/суддя спікерка Господарського суду Луганської області, який функціонує в Харкові, Олена Фонова.   

У цій публікації  розкриваються  подробиці із життя всесвітньовідомих діячів. Маннергейм і Гамсун. Перший  не потрапив  на лаву підсудних після Другої світової війни, другий  постав перед судом.

МАННЕРГЕЙМ

Від постаті, центральної у християнстві, перейдімо до  особи не сакралізованої, але важливої в історії  та й сучасній геополітиці.            

 Карл Густав Еміль Маннергейм   –   державний  і військовий  діяч Фінляндії, барон. 30 років він провів на службі в російській армії, доки його батьківщина була бездержавною і окупованою Російською імперією.  Маннергейм (президент Фінляндії від серпня 1944 до березня 1946),  який впливав на фінську політику під час Другої світової війни більше, ніж будь-хто інший, покараний за співпрацю з нацистами не був, хоча Фінляндія залежала від багатьох німецьких поставок, а фото очільника країни поряд із Гітлером доступне в мережі всім охочим.

4 червня 1942 року. Фюрер Німеччини  сфотографований під час візиту з нагоди 75-го дня народження командувача збройними силами Фінляндії фельдмаршала Карла Густава Маннергейма (на фото ліворуч). Залізнична станція міста Іматра (Південна Карелія). Крайній праворуч — 5-ий президент Фінляндії Рісто Рюті. Того ж дня Маннегргей був удостоєний звання маршала.

У перший день Зимової війни (чи як звикли називати її наші вцілілі діди й прадіди  –  Фінської) уряд призначив Карла Густава Маннергейма першим головнокомандувачем фінської армії. Як відомо під час війни фельдмаршали не стають президентами, тому Карл Густав був головнокомандувачем фінської армії (1939-44), а тільки потім – у 1944-46 рр. президентом Фінляндії.

Зимова війна, яка забрала життя багатьох українців-червоноармійців, зокрема і вихідців з Харківщини, через 3,5 місяці, 12 березня 1940 р. закінчилася підписанням  радянсько-фінського мирного договору. За ним Фінляндія втрачала Карельський перешийок та узбережжя Ладозького озера, деякі райони в Карелії та на Півночі.

Хоч 22 червня 1941 р. Фінляндія оголосила про нейтралітет, о 6 ранку у радіозверненні Гітлер повідомив, що німецькі та фінські солдати воюють разом. На вимогу Гельсінки Ріббентропу довелося спростовувати слова Гітлера. Увечері 22 червня радянський посол у Гельсінки заявив, що СРСР буде поважати нейтралітет Фінляндії.

Як пише дослідниця Ганна Черкаська,

Маннергейм особисто відмовив Гітлеру в проведенні на території Фінляндії політики Голокосту.Фельдмаршал не дозволив Гітлеру розмістити далекобійну артилерію на Карельському перешийку, ставив перепони для проходу вермахту через фінську територію, сам не починав наступу на радянські позиції біля Ленінграда і  Мурманська. На початку 1942 р. Карл Густав уперся: «Я не буду більше наступати». Але Гітлер все-таки очікував рішучих дій фінів аж до 4 червня 1942 р. У цей день було 75-річчя Маннергейма. Маршал сам шанував оковиту, то й порадував своїх солдат: відправив на передову по дві пляшки на землянку. Армія стала недієздатною.

 Тож маршалу, а згодом президенту Фінляндії  вдалося уникнути будь-якого суду, а тим паче Нюрнберзького трибуналу.

Автор цієї книжки, виданої 2022 року,  намагається зрозуміти суперечливу постать гетьмана Павла Скоропадського, порівнюючи його не з тогочасними українськими політиками, а з товаришами по службі: Карлом Густавом Маннергеймом і Петром Врангелем. Ці майбутні генерали належали до свити останнього російського імператора й добре знали одне одного. До 1917 року їхні кар’єри розвивалася дуже схоже. Після розвалу Російської імперії вони почали на її уламках створювати власні держави. Впоратися із цим завданням пощастило лише одному Маннергейму.

«Українському сучасному суспільству треба засвоїти уроки фінів і Маннергейма. Лише ментальна відпорність кожного українця російському цивілізаційному впливу зробить нас рівноправною нацією і державою серед інших народів і держав світу».

Ігор Гирич, історик, упорядник спогадів гетьмана Павла Скоропадського

 

До речі, росмову молодий Маннергейм вивчав у Харкові, де уславився своїми проєктами його дядько – промисловець, барон Едуард Фердинанд Бергенгейм, «король плитки».  

Така плитка  й досі прикрашає коридори і фойє управління Південної залізниці, чимало будинків кінця 19 – початку 20 століть,  у будівлі Апеляційного Суду, пошкодженій 2022 року росіянами. 

Маннергейм жив у Харкові, вчив російську мову зі спеціальним репетитором,  козаком-кавалеристом, щоб навчатися в Петербурзі.  Як кавалергард був в одній роті з майбутнім гетьманом України Павлом Скоропадським.

Барон Маннергейм – один із організаторів будівництва укріпленої лінії вздовж радянсько- фінляндського кордону ("лінія Маннергейма").

Анексія СРСР частини території Фінляндії призвела до того, що з травня 1940 року Фінляндія взяла курс на зміцнення стосунків з нацистською Німеччиною. У пресі була введена цензура на критику Рейху. 1943 рік. Поразка під Сталінградом. Згодом у мемуарах (вони видані  й українською мовою 2020 року) Маннергейм писав:

 

«Сили німців, безумовно, починають закінчуватися. За зиму Німеччина втратила 60 дивізій. Відновити такі втрати навряд чи можливо. Долю нашої країни ми досі пов’язували з перемогою німецької зброї, однак у зв’ язку з розвитком ситуації  краще звикнути до тієї можливості, що ми ще раз вимушені підписати Московський мирний договір. У Фінляндії поки ще немає свободи для проведення власної зовнішньополітичної лінії, і тому вона змушена продовжувати боротьбу».

2018 року Сергій Жадан записав пісню «Де твоя лінія?», де багато образів і запитань сьогоднішніх. Ось фрагмент її тексту.

Лінія пам'яті, лінія відриву,

Лінія, де хвилі перетворюються в кригу?

Птахи над тобою схожі на каміння,

Демонів пропалює сонячне проміння,

Сонце зліплене з трави та алюмінію,

Бог боїться заступити за лінію...

Де твоя лінія Маннергейма?..

Де твоя лінія Маннергейма?..

Трофейна торба, місячна норма...

Рветься по шву

Піхотинська уніформа...

Лінія відлучення, лінія болю,

Лінія, що йде все життя за тобою...

Чорне, випалене покоління,

Де твоя лінія?.. Ей, де твоя лінія?..

«Лінія Маннергейма»   –  так називається музичний експериментальний проєкт, створений у 2017 харків’янами Сергієм Жаданом, Олегом Кадановим («Оркестр Че», «Мантри Керуака») та Євгеном Турчиновим («Собаки в Космосі», «Барабашоу»). Проєкт поєднує в собі атмосферне гітарне та електронне звучання й глибоке текстове наповнення.

Ось такі поетично-музичні асоціації із світовою історією та прив’язкою до нових поколінь, які знову опинилися на перехрестях війни.

ГАМСУН

Про це норвезьке подружжя продовжують писати книжки і знімати фільми. Нобелівського лауреата і його дружину, актрису й матір чотирьох дітей звинувачували у співпраці з нацистами. У досить поважному віці (народилася 1881 року) Марія Гамсун (в дівоцтві Андерсен) вступила до нацистської партії.

Кнут Гамсун був на 22 роки старшим за дружину. В період Другої світової війни майже втратив слух, тож його коло спілкування обмежувалося родиною.

«Я хочу змушувати мого героя сміятися тоді, коли освічені люди гадають, що він повинен плакати."

Кнут Гамсун

 

Можливо, ось  ця віра в інакшу місію письменника підштовхнула його згодитися на зустріч із Гітлером, але  захистити Норвегію від нових жертв нацизму Гамсуну після цієї аудієнції не вдалося.  Але  бажання бути «проти течії» вилилося в травневий некролог  пам’яті фюрера 1945 року після повідомлення про смерть Гітлера. 

До речі, значно раніше він листувався з молодим перекладачем і поетом Василем Мисиком, який жив у Харкові. Коли Мисика 1934 року арештовували й вели нічний обшук в будинку з комуналок на Холодній Горі, то пропустили листа англійською мовою від Гамсуна до Мисика.  Нобелівський лауреат відповідав на запитання молодого поета й перекладача. Добре, що листівка  малограмотним  нишпоркам  не здалася важливою. Навіть за менші контакти з іноземцями можна було  заплатити життям. Листівка донедавна зберігалася у  фордах Харківського літературного музею.  

Але про суд над норвежцем.

85-річного Кнута Гамсуна 29 травня 1945-го арештовували за підтримку нацистів. З вироком тягнули. Розраховували на природну смерть старого класика. Але він сам наполіг на суді.

 Протягом 1946–1947 років тривав судовий процес. У відповідності із судовою постановою від 19 грудня 1947 року Кнут Гамсун був визнаний винним у співпраці з окупаційною владою та засуджений до виплати норвезькій державі 425 тисяч крон, що призвело до конфіскації значної частки його майна.

Про ці події Гамсун написав згодом у книзі спогадів «На зарослих стежках» (1949). Вона стала сенсацією, адже дев'яносторічний письменник знову дарував світові твір, наповнений поезією і чарівністю життя, гумором та іронією.

1973 року один із відкритих астероїдів назвали на честь Гамсуна. І в ХХІ столітті його твори продовжують перевидавати і перекладати.

Центр Кнута Гамсуна ( Hamsunsenteret ) — музей і освітній центр відкритий у муніципалітеті Хамарой у графстві Нурланд, Норвегія. 

Специфічна споруда  руйнує звичний пейзаж, але й притягує погляд.  Центр  спроєктував            Стівен Холл (1947 р.н. ) — американський архітектор і аквареліст, що живе в Нью-Йорку. Дизайн будівель викликав увагу та дискусію, але Центр Кнута Гамсуна отримав кілька національних та міжнародних архітектурних відзнак.

Концепція музею: «Будівля як тіло: поле битви невидимих ​​сил».  Ця концепція є цитатою з прози Гамсуна, якого  судили, але й досі продовжують тлумачити вчинки і думки його героїв. 

Детальніше можна слухати:

Найвідоміші суди в історії людства  аналізує експертка Олена Фонова в подкасті «Градусник»

Також читайте:

 Триває Стус-фест-2025. В Австралії слухали про Валентину Стус і дружин харківських репресованих поетів