Яка країна - такі й герої . «Алмаз» виявився скляшкою: що відомо про російського генерала, який обіцяв узяти Харків за 5 днів...

Відповідно до плану Степаніщева, підпорядковані йому підрозділи сухопутних військ мали за 5 днів оточити місто і взяти його «у кільце».

Для цього штурмові групи військ террористической федерации мали прикривати російські винищувачі, а балістичні ракети «Іскандер» атакувати цивільну інфраструктуру обласного центру.

Крім того, під час боїв група спецпризначення воєнної розвідки РФ (відомого як ГРУ) 27 лютого 2022 року намагалася проникнути до Харкова, щоб захопити будівлю місцевої адміністрації та підняти там російський прапор.

Авторка, до речі, пам'ятає, як російські пропагандисти в ті дні запевняли свою аудиторію, буцімто «жодного опору не буде», а намет волонтерів на майдані Свободи з «нацистами», російська ДРГ «зітре до порошку» за секунду...

Насправді окупаційні спецпризначенці потрапили в Харкові в пастку і були знищені  на вул. Шевченка.

В ходе многочасового боя разведчики и десантники армии оккупантов были окружены бойцами 92-й бригады, терробороны, «Кракена», харьковского добровольческого формирования «Фрайкор»,  полицией и уничтожены.

Події на вулиці Шевченка стали ганьбою для елітного російського спецназу. Лише один бій силами оборони міста ,і після цього російська армія до Харкова вже не зайшла.

Таким чином,  «бліцкриг» російського генерала провалився завдяки діям Сил оборони України.

Що очікувало харків'ян у разі успіху плану Степанищева?

Як повідомляє СБУ, у разі захоплення міста Степаніщев планував віддати наказ підпорядкованим підрозділам взяти під свій контроль усі адміністративні та стратегічні об'єкти міста і розпочати повний комплекс ізоляційних і фільтраційних заходів стосовно харків'ян.

За цією короткою констатацією криються однакові методи допитів і тортур, незаконних обшуків, підозр і прямих знущань, які росіяни застосовують на всіх тимчасово окупованих територіях України.

ДОВІДКА «Громади»

Термін «фільтрація» став широко відомий під час російського вторгнення в Україну, хоча ця практика з'явилася значно раніше.

Спеціальні фільтраційні табори для військовополонених і репатріантів існували в Радянському Союзі з 1942 по 1949 рік.

Під час військових дій у Чечні (1994-1996, 1999-2003) через «фільтрацію» російських військових і спецслужб пройшло чеченське населення.

«Фільтрація» обов'язкова для жителів окупованих територій. Крім перевірок на вулицях і блок-поста, створюються спеціальні фільтраційні пункти для «тотальної фільтрації».

Навесні та влітку 2022 року в таких пунктах використовувалися намети та інші тимчасові приміщення. Жителі окупованих територій зобов'язані або самостійно приїхати в ці пункти на своїх автомобілях, або їх привозять туди спеціальними автобусами.

Під час «фільтрації» людей реєструють на підставі українських документів і дактилоскопують, запитують про ставлення до влади України, Росії, місцевої окупаційної влади. Одне з найпопулярніших запитань: «Чи хочете в Україну?».

Обов'язково перевіряють мобільний телефон: тексти в соціальних мережах, список контактних номерів, фотографії. Часто під час перевірки телефону відновлюється резервна копія для перегляду видаленої інформації.

Якщо інформація в соціальних мережах свідчить про патріотизм людини, її підтримку ЗСУ, то це вже достатня підстава для окупантів затримати цю людину і відправити її до катівні на невизначений час, де затримані підвергаються тортурам і жестовим допитам.

Ще один формат фільтрації - повна перевірка всіх жителів міста. Військові заходять у кожен будинок або квартиру, перевіряють документи, телефони, шукають татуювання, обшукують приміщення.

Під час таких заходів масово застосовується насильство: побиття, тортури. Зафіксовано випадки вбивств і зґвалтувань. Такі фільтрації в населеному пункті можуть проводитися багато разів. 

Деяких жителів Балаклії та Ізюма, часто - за доносами, після таких фільтрацій відвозили «на підвал».

Систему катівень росіяни побудували по всіх окупованих територіях, а тортури є ключовим інструментом для отримання інформації.

На Харківщині, Херсонщині та Запоріжжі так звані катівні функціонували відкрито та підкреслено демонстративно. У такий спосіб росіяни всіх мешканців залякували тортурами.

Яскравий приклад такої «фільтрації» - страшне вбивство поета Володимира Вакуленка (1972 - 2022) у селі Каптолівка Ізюмського району..

Після проведених фільтраційних заходів проводиться обхід по квартирах. Якщо квартира порожня, її опечатують, щоб потім передати російським офіцерам або росіянам, які приїхали працювати на окуповані території. Так відбувається майже повне заміщення населення.

Як вдалося з'ясувати «Громаді» з відкритих джерел, виявляється, генерал Степанищев є військовим злочинцем не тільки в Україні.

Насправді його давно треба було судити і за російськими законами. Але його чомусь підвищили на посаді від полковника до генерал-майора і повісили на груди зірку героя Росії.

Як пишуть джерела з середовища російських воєнблогерів, у жовтні 2014 року його прислали в ЛНР командувати 4 бригадою Народної міліції під позивним «Алмаз» (штаб був у смт Алмазна).

У січні 2015 Степанищев угробив загін розвідки з колишньої ДБР «Бетмен» (бої на ВП «Олексій»), відправивши їх похідною колоною в «розвідку боєм» прямо на мінне поле.  А тим, що вижили, коли вони прийшли до штабу з'ясовувати стосунки, нахамив.

Свої ж підлеглі прибігли до самосуду, звинувативши полковника Степанищева в підлості, боягузтві та бездарності, і в гніві прострелили йому ногу «на пам'ять» і зламали руку бонусом.

Полковника евакуювали в Москву, 15 грудня 2015 року указом президента РФ йому було присвоєно звання генерал-майора. У 2017 навчався у Військовій академії Генерального штабу ЗС РФ.

Згодом генералу - негіднику і лузеру дали нову посаду, зірку «Героя Росії», а також наказ на підготовку до повномасштабного вторгнення в Україну.

Путінського полководця Степанищева також звинувачують у тому, що він несе відповідальність за важку поразку РФ на переправі через Сіверський Донець біля Білогорівки.

Як виразно і з презирством написав один із воєнблогерів-орків:

Продажні тварюки вже написали історію мережецентричного взяття Дебальцевого за три дні, а «Алмаз», отримуючи звання генерала і Орден Мужності, розповідав усім, як ногу йому прострелив український кулеметник, коли він піднімав в атаку батальйон боягузливих «махновців».

Хто ще не в курсі, Степанищев - один із тих, хто відповідальний за ганебне невзяття Харкова цієї весни. Це війна. А на війні на всяку брехню згодом невблаганно набігають криваві відсотки...

Такий ось він, Степанищев, очима орка. Яка країна - такі й герої...

Судячи з кількості «м'ясних штурмів» з боку РФ на всіх фронтах, чим більше буде таких генералів степанищевих в окупаційній армії, тим успішніше ЗСУ знищуватимуть противника.

…Слідчі Служби безпеки заочно повідомили Степаніщеву про підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 Кримінального кодексу України (ведення агресивної війни, вчинене за попередньою змовою групою осіб).

Тривають комплексні заходи, щоб знайти і покарати воєнного злочинця країни-агресора.

Розслідування проводили співробітники СБУ у Харківській області за процесуального керівництва обласної прокуратури.

Читайте також:

На полі крові. Вічна притча про Іуду та Херсонська кава, яка народилася в кавуні…