З 2025 року  інститути НАМН  України фінансуватимуться за Програмою медичних гарантій НСЗУ. Чи не перетворяться  наукові установи на звичайні клініки? Що буде з наукою?

Аби таке фінансування стало можливим,  державні наукові установи Академії  мають перетворитися на державні некомерційні підприємства. Так наполягає Комітет Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Про це йшлося в інтерв’ю академіка НАН України Володимира Семиноженка з президентом Національної академії  медичних наук, академіком НАН і НАМН України Віталієм Цимбалюком у програмі «Про науку. Компетентно», що виходить YouTube-каналі Національної академії наук України.

-  Я взагалі за реформи в медицині, - наголошує президент НАМН України Віталій Цимбалюк. - І я повністю  згодний з принципом медичної реформи, коли кошти йдуть не на ліжко-день, а на оплату медичних послуг, що надані пацієнту.Однак, в рамках цієї реформи, ініційованої Комітетом Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування, з 2025 року клінічна діяльність інститутів Національної академії медичних наук України має фінансуватися  через НСЗУ, точніше за Програмою медичних гарантій.

На наступний рік у нас забрали майже 6 мільярдів гривень фінансування. І залишили всього… 1  мільярд гривень.

Відповідно до проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» видатки на клінічну діяльність Установ НАМН України за бюджетною програмою 6561060 передано МОЗ України для укладання у 2025 році договорів з НСЗУ за Програмою медичних гарантій.

Тобто фактично нас позбавили бюджетного фінансування, і ми маємо створити із державних наукових установ, так звані, державні унітарні (некомерційні) підприємства. Але ж підприємство і установа - це абсолютно різні суб’єкти господарювання.

Всі ці рішення не узгоджуються з нормами Указу Президента України від 24 лютого 1993 року № 59/93 (про створення Академії) та Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» від 26 листопада 2015 року № 848-VIII, якими визначено, що ми державні наукові установи (а не заклади) і маємо фінансуватися державою.

-  Щоби ми стали підприємствами, потрібно внести зміни до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», - пояснює  президент НАМН України. - В цьому законі чітко написано, що ми державні наукові установи і опікуємося державою. І фінансуємося державою.До того ж, реорганізація наукових установ НАМН України в державні підприємства не відповідає вимогам чинного законодавства України, а саме абз. 2 ч. 4 ст. 104 Цивільного Кодексу України.

Отже,  для того, щоби нас перевести в підприємство, треба скасувати або внести зміни  до усіх цих законів. Цього  наразі ніхто не зробив. 

По-друге, у 2018 році був виданий закон про перетворення закладів, підкреслюю, закладів охорони здоров'я в некомерційні підприємства, - зазначає Віталій Цимбалюк. - Я неодноразово пояснював  членам парламентського комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, що інститути Академії  наук не є закладами.

Нас цей закон не може регламентувати, він стосується міських лікарень, обласних  клінічних лікарень. Вони  є закладами охорони здоров’я, а ми державні наукові установи.

-  Ми не проти  доєднання підпорядкованих НАМН України державних наукових установ до єдиного медичного простору,  - стверджує Віталій Цимбалюк. – Але  ж ми насамперед здійснюємо наукову діяльність - проводимо наукові дослідження в галузі медицини та їх впровадження, в першу чергу, у власних клінічних підрозділах, пошук нових методів діагностики, лікування та профілактики хвороб людини, а також підготовку наукових кадрів (аспірантів, докторантів).

Ліжковий фонд Академії, складає 2,3 відсотка від загальної кількості ліжок у медичних закладах країни, на яких у ході проведення наукових досліджень та за їх результатами надається спеціалізована високотехнологічна медична допомога «тематичним хворим» (від 70 до 92 відсотків від загальної кількості пролікованих хворих). 

Такий відсоток «тематичних хворих» забезпечує вимоги щодо здійснення адекватної та якісної наукової діяльності установ Академії, результати якої можуть бути екстрапольовані та прийняті за кордоном.Нас непокоїть, що академічні інститути можуть перетворитися просто на клініки. Ми просто не зможемо розвивати власну науку, створювати унікальні власні технології, які працюють зараз в багатьох галузях медицини. Адже ніхто не подарує нам свою медичну науку, свої технології.

Програма медичних гарантій відповідно до законодавства передбачає лікування хворих за протоколами і стандартами, відступ від яких карається Законом. 

Повний перехід Установ НАМН України на надання медичних послуг за Програмою медичних гарантій не дасть можливості розробляти, відпрацьовувати та впроваджувати нові передові технології та методи діагностики, профілактики і лікування найпоширеніших захворювань, в тому числі й тих, що мають тривалий період лікування.Фактично Установи НАМН України будуть позбавлені можливості досліджувати хвороби пацієнтів через відсутність фінансування і переведення всього науково-медичного персоналу на надання медичних послуг, що призведе до зупинення фундаментальних та прикладних НДР (через відсутність пацієнтів) і в підсумку до знищення медичної науки в країні. 

Науковці Академії активні розробники вітчизняних протоколів і стандартів лікування захворювань (на сьогодні 221 стандарт і протокол розроблені фахівцями Академії затверджені МОЗ України, 122 – в розробці). І ця робота також буде припинена.

-  Тільки власні напрацювання  ми можемо використовувати, тільки власні розробки, тим більше, що такого досвіду, який ми отримали в умовах війни, ніхто не має. Унікальні операції і дослідження не можуть існувати без власної медичної науки, має бути єдиний ланцюжок, коли досягнення медичної науки  впроваджуються в медичну практику.

 

Французький фізик Фредерік Жолію-Кюрі (лауреат Нобелівської премії 1935р.) мудро передбачив - «Наука необхідна кожному народові. Наука відкриває тим, хто їй служить, грандіозні перспективи. Держава, яка не розвиває науку, неминуче перетворюється на колонію».

На сьогоднішній день  лише 14 установ  НАМНУ готові до входження до єдиного медичного простору, ще 9 інститутів — в стадії активної підготовки, 6 установ повністю не готові до роботи за Програмою медичних гарантій. 

Про це останньому засіданні комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації повідомив його голова Михайло  Радуцький.

Каменем спотикання  на шляху входження інститутів Академії до єдиного медичного простору стало фінансування науки.

Академічні установи згодні перейти на єдині стандарти, за якими працюють медичні заклади, але за умови окремого фінансуванням наукової роботи. Дискусії навколо цього питання тривають вже більше півтора року.

Водночас Інститути НАМНУ звертають увагу на те, що і досі не розроблені обґрунтовані тарифи та  окремі коефіцієнти  на надання високоспеціалізованої медичної допомоги. Є і суто технічні причини, які стають на перешкоді входження до єдиного медичного простору.

В свою чергу, на засіданні комітету звучали запевнення, що наукова діяльність установ НАМНУ не буде припинена й обов’язково фінансуватиметься державою за окремою бюджетною програмою, як це передбачено законодавством.

Перший заступник міністра фінансів вже тричі наголошував, що перехід в НСЗУ не передбачає передачу фінансування науки до НСЗУ, підкреслив голова комітету з питань здоров'я нації Михайло Радуцький. 

Держава як фінансувала науку для інститутів академії наук, так і буде фінансувати. І ніхто її не збирається зменшувати.

Він додав, що нинішній закон визначає два варіанти фінансування: базове та на конкурсній основі. Базове фінансування забезпечує проведення фундаментальних наукових досліджень, розвиток інфраструктури та оновлення матеріально-технічної бази.

Таке фінансування не підпадає під тендерну процедуру. Водночас  є ще грантове фінансування,  яке проходить через конкурсний відбір та відбувається з укладанням договору.

В такий спосіб зараз фінансуються наукові дослідження у Національному інституті раку, який працює у програмі медичних гарантій (ПМГ). Відповідно, статус державного некомерційного підприємства не обмежує можливість фінансування інституту.

Михайло Радуцький  навів успішні приклади роботи відомчого закладу та інституту Національної академії медичних наук за договорами з НСЗУ –  це лікарня «Феофанія» та Національний інститут раку, що входить до НАМНУ.

Інститут раку 2023 року вперше почав надавати послуги за 16 пакетами НСЗУ. У 2024-му укладено договір уже на 19 пакетів, а сума фінансування збільшилася майже на 30%.

Якщо до кінця 2024 року процес трансформації установ НАМН не буде завершено і вони не увійдуть до єдиного медичному простору, чи означатиме це, що з початку наступного року українці не зможуть отримувати високоспеціалізовану медичну допомогу в Інститутах Академії?

Це питання сьогодні хвилює багатьох українців.

У відповідь міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко зазначив, що у бюджеті на 2025 рік запланований стабілізаційний фонд, кошти якого підуть на підтримку установ, які тимчасово не зможуть почати працювати з НСЗУ. Фактично йдеться про тимчасове дофінансування на той час, доки інститути Академії не вирішать всі проблемні питання.

У проєкті бюджету на 2025 рік на охорону здоров’я передбачено 210,7 млрд гривень. Цього року медичний бюджет країни - 203, 4 млрд гривень.

У 2025 році на фінансування Програми медичних гарантій  передбачено понад 175 млрд гривень. Бюджет ПМГ-2024 становить понад 159 млрд гривень.

У бюджеті-2025  також передбачено  6,9 млрд гривень на програму «Доступні ліки» для відшкодування вартості лікарських засобів та медвиробів.

Пацієнти зможуть безоплатно або з частковою доплатою отримувати понад 500 препаратів, які входять до визначеного переліку. Цього року на програму  «Доступні ліки» виділено 5,2 млрд гривень.

Читайте також:

«Фронтові хірурги можуть розкрити грудну клітку, дістатися до серця і накласти кисетний шов». Досягненнями учених медиків України зацікавилися у НАТО