Злочин і покарання. Чого бажають українці?

Зокрема, були отримані результати щодо розуміння українцями справедливості, покарань та компенсацій у контексті військової агресії росії та уявлень про колабораційну діяльність.

Про це говориться у дослідженні «Правосуддя в контексті російської збройної агресії», яку провела Соціологічна група «Рейтинг».

- За даними Офісу Генерального прокурора, наразі в Україні зареєстровані 127 900 злочинів агресії та воєнних злочинів. Понад 124 тисячі з них – за статтею про порушення законів і звичаїв війни, - коментує для "Громади" юрист і правозахисник Олег Михальчук. - В Україні вже винесли кілька вироків щодо воєнних злочинів російських військових під час повномасштабного вторгнення в Україну. Першим стало засудження у травні минулого року до довічного позбавлення волі російського військовослужбовця Вадима Шишимаріна.

Юрист нагадав, що в доповіді Комісії ООН з розслідування злочинів, скоєних під час вторгнення Росії, на окупованих територіях України російські військові здійснюють катування, вбивства та незаконні ув’язнення.

Йдеться про навмисні вбивства, напади на цивільних осіб, незаконне позбавлення волі, тортури, зґвалтування і сексуальне насильство, а також примусове переміщення й депортацію дітей. Серед інших порушень -  використання вибухової зброї в населених районах, зокрема напади на об’єкти енергетичної інфраструктури.

Чи зможе Міжнародний кримінальний суд розглянути хоч крихітну частину цих справ? Чи відповідатимуть військові злочинці за скоєне?

У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт президента РФ та уповноваженої з прав дитини. Пройшло уже досить багато місяців, проте арешт так і не здійснено.

Міжнародний кримінальний суд також видав ордери на арешт командувача дальньої авіації Росії Сергія Кобилаша та командувача Чорноморського флоту Віктора Соколова.

- Зрозуміло, що ці ордери мають суто символічне моральне значення, - вважає юрист, оскільки їхній арешт можливий тільки в тому разі, якщо в РФ відбудеться зміна режиму. На даний момент це виглядає практично неймовірним.

Однак після Другої світової війни десятки тисяч військових злочинців постали перед міжнародними та військовими трибуналами, а також державними судами, - нагадує Олег Михальчук. - Спроби засудити учасників нацистських злочинів тривають навіть у 21-му столітті.

На жаль, багато злочинців так ніколи і не зазнали кримінального переслідування або покарання. І все ж післявоєнні судові процеси допомогли створити низку важливих прецедентів.

У 1946 році ООН одноголосно визнала агресію, воєнні злочини та злочини проти людяності порушеннями міжнародного законодавства. Таким чином, ООН визнавала доповнення до міжнародного кримінального права, призначені для захисту цивільного населення від звірств.

Приміром, 1948 року ООН ухвалила Конвенцію про запобігання злочину геноциду і покарання за нього.

У 1979 році міністерство юстиції США створило Відділ спеціальних розслідувань, завданням якого було переслідування нацистських злочинців, які проживають на території США. Десять років потому Австралія, Велика Британія і Канада також почали переслідування нацистських злочинців на своїй території. Пошуки військових злочинців з Німеччини та інших країн Осі тривають і досі.

У 2002 році розпочав роботу новий, постійний Міжнародний кримінальний суд. Державні суди деяких країн також переслідують осіб, які вчинили міжнародні злочини. Незважаючи на те, що подібні судові переслідування, як і раніше, рідкісні, у наш час прийнято вважати, що держава зобов'язана захищати цивільне населення від звірств і карати злочинців.

Після закінчення Холодної війни низкою спеціальних трибуналів було проведено слідство щодо міжнародних злочинів, скоєних в окремих країнах. Як приклад можна навести геноцид у Руанді 1994 року.

12 лютого 2002 року колишній президент Югославії і Сербії Слободан Мілошевич постав перед гаазьким Міжнародним трибуналом з воєнних злочинів у колишній Югославії за звинуваченнями у злочинах проти людяності, геноциді і військових злочинах, здійснених в період Боснійської і Косовської воєн. Суд тривав більше чотирьох років і не завершився винесенням вироку через несподівану смерть Мілошевича від інфаркту міокарда.

У Парижі у 2010 році  пройшов заочний судовий процес щодо 14 колишніх чилійських військових, пособників диктатури Аугусто Піночета. Їх звинуватили в причетності до зникнення чотирьох громадян Франції в 1973-75 роках. Найвідоміший із 14 обвинувачених на паризькому процесі - генерал Мануель Контрерас, який очолював таємну поліцію Піночета - сумнозвісне Управління Національної розвідки (в абревіатурі DINA). Серед обвинувачених - кілька співробітників цієї служби. 80-річний Мануель Контрерас у Чилі засуджений до 180 років тюремного ув'язнення.

У 2014 році понад 70 колишніх агентів політичної поліції Чилі було засуджено до різних термінів ув'язнення за злочини, скоєні під час диктатури Аугусто Піночета.

Чилійська диктатура тривала 17 років і закінчилася 11 березня 1990 року. Після падіння військової диктатури чилійський уряд сформував кілька комісій для розслідування загальної кількості жертв режиму.

Останній звіт, підготовлений Комісією Валеча та опублікований 2011 року, свідчить про те, що жертвами диктатури стали понад 40 тисяч людей, хоча в ньому не згадано членів родин або засланих людей. Під час роботи на початку 2000-х років Національної комісії з політичного ув'язнення і тортур з'ясувалося, що близько 10 відсотків жертв становили жінки. Майже всі жінки, піддані тортурам під час чилійської диктатури, були зґвалтовані, незалежно від віку.

За злочини, скоєні в період диктатури, - розправи, викрадення і катування - в Чилі були засуджені сотні колишніх військових. Ватажок хунти - генерал Піночет - помер 2006 року у віці 91 року - так і не поставши перед судом.

Нині міжнародні та державні трибунали дотримуються принципу, відповідно до якого всі учасники воєнних злочинів мають понести покарання.

Читайте також:

Популярна ідея: страта в законі. Хто, кого і за що...

Будемо раді Вашій підписці в наших соцмережах: 

Телеграм:  https://t.me/gromada_group

Фейсбук:  https://www.facebook.com/gromada.group.novynykharkovataoblasti

https://www.facebook.com/gromada.grp