Ракетний апетит Кремля: на скільки Росії вистачить балістики для ударів по Києву, Харкову чи Одесі?

Розбираємося без паніки, що насправді коїться з ракетами у ворога і чому наше ППО зараз переживає не найкращі часи.

Почнемо з неприємного, але чесного факту: за перші десять днів липня Росія випустила по Україні 66 балістичних та гіперзвукових ракет, з яких 90% цілили саме в Київ. Збити вдалося лише 6% (всього 4 ракети). Для порівняння: взимку ефективність протидії балістиці доходила до рекордних 60%.

Куди поділася колишня магія Patriot? Магії не існує, є логістика. Експерти вказують на гострий дефіцит протиракет PAC-3.

Річ у тім, що після початку війни між США та Іраном (яка спалахнула 28 лютого цього року), американці та їхні союзники почали масово витрачати дефіцитні снаряди на власні потреби.

В результаті ефективність українського протиракетного щита падала пропорційно спустошенню західних складів: 37% у березні, 14% у квітні та критичні 11% у травні. Звісно, у Кремлі про цей дефіцит чудово знали й одразу влаштували літній «балістичний терор».

Головне питання, яке турбує всіх: звідки у них стільки заліза після чотирьох років війни? Розвідка та аналітики заспокоюють (наскільки це можливо): Росія працює на межі своїх потужностей.

Ракети, якими зараз обстрілюють Київ, вироблені наприкінці 2025-го або на початку 2026 року. Тобто ворог воює «з коліс» — ракети везуть в Україну фактично прямо з заводських цехів, паралельно виїдаючи залишки недоторканного стратегічного запасу (на складах залишилося близько 200 «Іскандерів»).

За даними ГУР, РФ здатна випускати близько 60–65 ракет для «Іскандера-М» на місяць (загалом близько 100 балістичних одиниць разом із іншими типами). Наростити ці цифри без серйозної зовнішньої допомоги або тотального спрощення технологій Москва вже не може — вони досягли свого технологічного піку.

Російський ВПК так і не зміг досягти точності ракет менш ніж 30 метрів (хоча пропаганда обіцяла 5 метрів). Саме цими технологічними прорахунками експерти пояснюють регулярні влучання в житлові багатоповерхівки Києва, які розташовані поруч із реальними інфраструктурними цілями росіян.

Щоб остаточно заплутати та перевантажити українські радари, окупанти почали активно застосовувати протикорабельні гіперзвукові ракети «Циркон» (пристосувавши під них наземні комплекси «Бастіон»). Тільки за півтора місяця літа вони вистрілили 26 штук — а це річна норма виробництва цієї зброї в Росії!

Мало того, росіяни змінили місце пуску: замість окупованого Криму установки тепер приховують у Курській області (350–400 км від Києва). Через це час підльоту ракети до столиці скоротився до божевільних 2–3 хвилин. Збити таку систему без Patriot PAC-3 неможливо.

Проте «Циркон» — іграшка занадто дорога і складна, штучний товар (запас становить близько 120 одиниць), тому закидати ними Київ щодня у них просто забракне бюджету та потужностей.

Вікно можливостей зачиняється: чого чекати далі?

Експерти одностайні: влаштовувати масовані нальоти щотижня Росія фізично не зможе — її оборонка банально не встигає за апетитами генералів. Вони продовжать практикувати поодинокі удари, щоб тримати тил у напрузі.

Проте «вікно безкарності» для Москви вже починає зачинятися.

Пакетна допомога: Володимир Зеленський підтвердив, що найближчими днями Україна отримає дефіцитну партію ракет PAC-3 для систем Patriot.

Ліцензія на майбутнє: Київ домовився з США про власне ліцензійне виробництво цих ракет (щоправда, це забере 2–3 роки).

Українська «Фрея»: Наша відповідь американському Patriot — власна протиракетна система «Фрея» (ракета FP-7 від компанії Fire Point), яку розробляють спільно з європейцями. Перші випробувальні пуски українського аналога обіцяють уже за рік.

За аналітичним матеріалом Бі-бі-сі (BBC).

Читайте також:

Топ-ІПсО тижня (06.07. – 12.07.2026): інформаційні шахраї полювали на харківських підлітків; штучний «мер» у Харкові та «чорний квадрат» в Будапешті

"Громада" розповідає про важливі новини та злободенні теми, робить цікаві подкасти та яскраві відео про життя у громадах Харківського регіону, України та у світі.

Наша місія – просувати демократичні цінності, відповідальну журналістику та права людини.