Ворог в Авдіївці. Наступна станція - Куп'янськ?

Такого  висновку дійшов Інститут вивчення війни (ISW), проаналізувавши події минулих трагічних днів.

Командувач Таврійського угруповання військ України бригадний генерал Олександр Тарнавський  заявив, що за ці чотири місяці російські війська втратили понад 47 тис. осіб особового складу, 364 танки, 248 артилерійських систем, 748 бойових броньованих машин і 5 літаків.

Російські сили також не змогли завершити повне оперативне оточення Авдіївки протягом цього чотиримісячного вікна, і українські сили, схоже, змогли відійти, в основному, в доброму порядку.

Деякі коментатори поспішили порівняти виведення українського гарнізону з Авдіївки з втратою Бахмута або навіть оточенням у Дебальцевому.

- Процес виведення військ під вогнем противника - одна з найскладніших військових операцій. Якщо не найскладніша, - коментує наш військовий експерт Федір Дорошенко. - Виходили в кілька етапів, тому завданням 3-ї штурмової бригади було прикрити відхід Авдіївського гарнізону під вогнем противника.

При цьому воїни 3 ОШБр боролися в умовах тотальної кількісної переваги ворога в живій силі, в техніці, в снарядах.

Раніше командувач ОСГВ "Таврія" бригадний генерал Олександр Тарнавський зазначив, що завдяки рішенню про виведення військ вдалося запобігти оточенню українських підрозділів.

Військові аналітики ще довго розбиратимуться, яким чином хто відходив, які віддавали команди і в якій послідовності здійснювалося виведення Авдіївського гарнізону.

Усі українські експерти також говорять про те, що район Авдіївки був для ЗСУ зручним наступальним плацдармом на височині, звідки можна контролювати напрямок на Донецьк і Ясинуватську транспортну розв'язку.

Після виведення українських військ з Авдіївки ISW та кілька українських і західних джерел оцінили, що затримки з західною допомогою, а саме артилерійськими боєприпасами та критично важливими системами ППО, завадили українським військам оборонятись від наступу Росії в Авдіївці.

Воїни ЗСУ давали бій у надскладних умовах, адже співвідношення снарядів становило десять до одного.

Експерти також зазначають, що, попри "запаморочення від успіхів", противник сильно виснажений і знесилений. Не тільки український Генштаб констатує величезні втрати росіян у боях за Авдіївку, це також визнають практично всі російські воєнкори.

Один із російских війскових блогерів, сардонічно зазначив, що танкові полки і танкові дивізії, які діяли під Авдіївкою, «відзначилися», просунувшись за чотири місяці на кілька кілометрів і зазнавши величезних втрат в особовому складі.

Навпаки, за його словами, українські сили зазнали набагато менше втрат і змогли відійти на підготовлені оборонні позиції здебільшого на власних умовах, а це означає, що виснаженим російським силам тепер доведеться знову битися з українськими військами на нових рубежах.

 

- У результаті ЗСУ в Авдіївці зробили все, що могли: противник зазнав колосальних втрат. І тепер найголовніше - не допустити подальшого його просування, - констатує Федір Дорошенко.

Аналізуючи ситуацію, українські військові оглядачі сходяться на тому, що росіяни тепер спрямують додаткові сили на інші напрямки. У короткостроковій перспективі ворог зможе свої вивільнені ресурси перекинути саме на Куп'янськ.

Повідомляється, що російські війська передислокували підрозділи в район Куп’янськ-Сватове.

Російське військове командування, ймовірно, усвідомлює, що безпекова допомога з боку європейських партнерів України, зокрема обіцяні європейські поставки артилерійських боєприпасів, почне давати результати в середньостроковій перспективі, ймовірно, до осені 2024 року, і намагається скористатися нинішнім снарядним голодом України та тиснути на українські війська на всьому театрі бойових дій.

Наразі російські війська здійснюють щонайменше три наступальні дії — вздовж кордону Харківсько-Луганської області, зокрема в напрямках Куп’янська та Лиману; в Авдіївці та навколо неї; і поблизу Роботиного на заході Запорізької області.

Проте, зазнчає ISW, російські сили, які зазнали великих втрат у особовому складі та техніці під час захоплення Авдіївки, ймовірно, досягнуть кульмінації, коли вони зіткнуться з відносно свіжими українськими підрозділами, які займають підготовлені оборонні позиції.

З моменту активізації наступальних зусиль Росії в Авдіївці в жовтні 2023 року російським військам вдалося пройти через Авдіївку та навколо неї менше 10 кілометрів. І їм доведеться йти ще далі та через більш укріплену територію, щоб досягти району Слов’янськ-Краматорськ на півночі Донецької області.

Російські наступальні зусилля з взяття Куп’янська могли б змусити українців перейти на лівий берег річки Оскіл, але російські сили в цьому районі протягом місяців залишалися здебільшого на невеликих тактичних позиціях у куп’янському напрямку.

Такий результат, ймовірно, повториться в наступальних операціях, що тривають на лінії кордону Харків-Луганська область і на заході Запорізької області.

Однак, як підкреслює ISW можливе надання Україні більшої європейської допомоги у сфері безпеки не заповнить прогалину в критично важливому обладнанні, яку створило б повне припинення військової допомоги США, зокрема з передовими системами протиповітряної оборони, такими як ракети «земля-повітря» Patriot.

Розширення європейської допомоги у сфері безпеки є необхідним, але недостатнім для того, щоб українські сили стабілізували фронт, не кажучи вже про те, щоб відновити ініціативу в областях, де російські війська чинять тиск.

Читайте також:

Чому країна-терорист прагне встигнути до 2026 року? Експертиза "Громади"

Будемо раді Вашій підписці в наших соцмережах: 

Телеграм:  https://t.me/gromada_group

Фейсбук:  https://www.facebook.com/gromada.group.novynykharkovataoblasti

https://www.facebook.com/gromada.grp