Харків’янин Влад Погрібний отримав нагороду на кінофестивалі ПТАХ у Лондоні, як кращий актор другого плану у фільмі «Історія Лізи», що розповідає  про кохання «сонячних» підлітків

Обидва фільми  - «Сашенька», відзнятий у 2021 році, а також «Історія Лізи» (2019)  - це драматичні історії, що розповідають про людей з інвалідністю: юнака прикутого до візка, та про кохання «сонячних» підлітків, що закінчилося трагедією.

Актор театру і кіно Дмитро Нежельський переміг у номінації кращий актор  у повнометражному ігровому фільмі за головну роль у фільмі «САШЕНЬКА».

А харків’янина Влада Погрібного - «сонячного» підлітка  журі визнало, як кращого актора другого плану в повнометражному ігровому фільмі «Історія Лізи» – за талановите створення світлого щирого образу  вразливої людини.

З Владом ми зазнайомилися сім років тому. Одразу після завершення знімання фільму  «Історія Лізи». Влад надзвичайно талановита, добра і світла людина.

Насправді сонячна. Бо випромінює кіловати позитивної енергії навколо, про що розповідала «Громада» тут..

Протягом всього свого життя він перемагає свою важку недугу, і щоразу  дає все нові приводи розповісти про його унікальні творчі здібності і спортивні здобутки.

Він професійно малює, бере участь в турнірах з шахів, зараз захопився створенням художніх робіт з керамічної мозаїки та блогерством.

- Коли батьки сказали мені про нагороду, я зрадів, - розповідає Влад. – Мені подобалося зніматися у фільмі. Там я знайшов нових друзів, ми багато спілкувалися.

Зі мною Влад спілкується українською. І знаєте що? В нього чудово це виходить! Це навіть не суржик. Вивчає, практикує українську з власної волі.

Згадує моменти, які найбільше йому запам’яталися під час знімання.

- Я там  їв  на зйомках сиру цибулю, бо так було треба, - каже він. Своєю невимушеністю в кадрі він здивував усіх, хто був присутній на знімальному майданчику. Таку жертовність задля фільму Влад пояснює тим, що інакше не можна було.  – А ще я стріляв з рушниці. А у перервах  ми грали в шахи.

- В одній зі сцен Владу потрібно було їсти велику цибулину, як яблуко, - згадує цей епізод режисер і сценарист фільму Олександр Жовна. -  Я довго думав як це зробити і як це взагалі можливо.

Навіть збиралися здійснити це монтажно за допомогою комп’ютера, щоб насправді він їв яблуко, а потім вже підставити справжню цибулину.

Словом надурити глядача, як це часто відбувається в кіно. Але Влад не дав відбутися черговому обману. Він відчайдушно гриз в кадрі натуральну цибулину з таким завзяттям, що не розсміятися було не можливо, що саме й було  потрібно. Тому в цьому кадрі так щиро сміються всі актори. 

Нагадаємо, що у головних ролях фільму - Дарія Творонович, Микола Перестюк та «діти сонця» - Мар'яна Ахрарова і Влад Погрібний.

- Зрозуміло, що таких особливих людей порівняно не так вже й багато. А таких як Влад вкрай мало, - зазначає режисер. - Мені був потрібен хлопець не просто з хромосомною аберацією, а симпатичний, кмітливий і найважливіше - вмів плавати. Останнє - зовсім рідкість серед особливих людей.

Чи важче працювати з «сонячними» акторами на знімальному майданчику?

- Як на мене, з такими людьми працювати значно простіше ніж з тими самими професійними акторами - представниками так званої норми.

І не тому, що я за фахом педагог-дефектолог зі стажем більше сорока років, а тому, що саме ці люди, які не вписуються в загально прийняту норму, найбільш сприятливий творчий матеріал, що піддається формуванню.

Їх найголовніша особливість – щирість, непідробність, - ділиться Олександр Жовна. - Професійні актори лише вміло вводять в оману глядача. Оскільки ж «сонячні» люди цього робити не навчені, кожну мізансцену  вони сприймають як реальність і просто проживають її.

Тому вони такі органічні у фільмі. Звідси й глибина психологічних станів, емоційна переконливість в кожному кадрі – те, чому можуть позаздрити фахові актори. 

- Чесно кажучи, ми не одразу погодилися на зйомки у цьому фільмі, - пригадує Наталія Погрібна, мама Влада. - Нас засмучував трагічний кінець. До того ж, я була вже вагітною Даринкою. Ми розуміли, що знімання займе багато часу, а ще  нас з чоловіком непокоїло, наскільки це буде відчутно для мого тодішнього стану.

Влад Погрібний та Мар’яна Ахрарова.

Ба більше! Думали й про те, що мені і чоловіку довелося брати відпустку. І це також було певною проблемою. Адже знімання фільму тривало майже два місяці.

Ми вагалися. Нам телефонували помічники режисера  Олександра Жовни, переконували, що для Влада – це особливий шанс, який може відкрити для нього нові горизонти. І ми подумали: «А це дійсно шанс!». І погодилися приїхати на проби.

Знімання тривало цілий день, і потім режисер Олександр Жовна  сказав нам, що хотів, аби у фільмі знімався Влад. І ми погодилися. І зараз тішимося, що завдяки Олександру Жовні Влад отримав цей цікавий для нього досвід, який зробив ширшим його всесвіт.

Зйомки відбувалися  у Новомиргороді, що під Кропивницьким, в містечку, де розташований інтернаті для розумово відсталих дітей, в якому понад 40 років працює педагогом Олександр Жовна. Працює там і досі, маючи міжнародне визнання та будучи автором багатьох книжок та сценаріїв для кіно.

На запитання, що  його тримає на такій непростій роботі, він каже: «Тут починаєш вчитися відчувати серцем. Ці люди - з маленьким розумом, але з дуже великим серцем».

-Знімання тривали по 12 годин на день і Влад дуже втомлювався: він приходив ввечері, вечеряв  і моментально засинав. Але йому дуже подобався процес знімання, 

 

- стверджує його мама Наталія Погрібна.

- Ми шукали особливих акторів по всій країні. – розповідає Олександр Жовна. -  З дівчиною визначились одразу. Основною претенденткою на головну жіночу роль стала Мар’яна Ахрарова з Кропивницького, яку я майже одразу ж затвердив. 

На головну ж чоловічу роль відібрали кількох претендентів, але плавати з них міг лише Влад. І не просто плавати, а плавати професійно, адже він брав  участь у змаганнях з плавання навіть за кордоном.

Крім того, я вже згадав, що шукав ще й кмітливого хлопця , а це не так вже й просто. Однак випадок на знімальному майданчику довів, що й з цим у Влада все гаразд.

Він обіграв у шахи всіх дорослих членів знімальної групи, зробивши це легко й елегантно.

Ну й, чесно кажучи, з усіх хто пройшов до фіналу,  Влад був найсимпатичнішим.  Вже потім, під час зйомок, я відчув себе щасливим режисером, здобувши двох таких унікальних «сонячних» акторів, якими потім захоплювались глядачі в багатьох країнах світу.

 -Ми хотіли, щоби цей фільм мав успішну долю, - каже Наталя Погрібна. – Так і сталося.

Фільм «Історія Лізи» став першим в історії України, який придбала всесвітньовідома компанія НВО і показала в чотирнадцяти країнах Європи, що стало на той час несподіваною сенсацією.

На фестивалях і конкурсах  Влада відзначали, як актора, що талановито створив образ свого героя.

- Влад не може не вражати, і вражає не лише мене,  - підкреслює Олександр Жовна. - Здавалося б, я давно звик до таких людей, бо давно працюю з ними. Але Влад справді особливий, наділений багатьма талантами, інтелектом. Я вже згадав про його переможні партії в шахи. Крім того він володіє художнім баченням. Сьогодні про це свідчить його унікальний світлий живопис.

Режисер згадав і батьків «сонячного» актора, бо вважає, що саме  вони зіграли величезну роль в тому, що Влад став таким, яким  він є сьогодні.

- Особисто мене просто захоплювали його стосунки з батьками. Батьки - мудрі, сучасні, соціально свідомі, активні, які щиро люблять свого особливого сина, з розумінням відгукнулися  на моє прохання, аби Влад знімався у фільмі.

Це світла й щаслива родина. Тепер у Влада є ще й чудова сестричка, що радує свого «сонячного» брата і своїх неймовірних батьків. Щастя цій родині!

Зараз Владу 23 роки. Що змінилося в житті Влада з часу виходу фільму?

Влад  два роки працює помічником лікаря у  харківському медичному центрі "Space Clinic", в якому реабілітують дітей і дорослих з порушеннями ментального здоров’я. Гарні відгуки від пацієнтів і персоналу.

- Коли Влад у відпустці, працівники центру телефонують ще задовго до закінчення відпустки, запитують, коли Влад виходить на роботу, - тішиться  мама Наталя.

Кожен день Влада в прямому сенсі розписаний по годинах. Щодня після роботи  - п’ять разів на тиждень він йде в студію малювання Aza Nizi Maza. Її художній керівник Микола Коломієць створив унікальну для України творчу лабораторію, де діти вчаться мистецтву, в тому числі і «сонячні» дітки. Там Влад малює дів-три години.

Микола Коломієць та Влад Погрібний. 

Тричі на тиждень він грає зі звичайними дітьми  та підлітками онлайн у шахи. Любов до них Владові прищепив дідусь ще у дитинстві.  Влад бере участь у шахових турнірах. В останньому серед 10 звичайних дітей він посів восьме місце.

Подією в житті Влада стала його перша персональна виставка живопису.

Потім було чимало групових виставок.

- Нещодавно відкривали художній проєкт  у Бабиному Яру у Києві, на якому ми з Владом були присутні, - розповідає Наталя. - В ньому взяли участь четверо дітей з особливими потребами з харківської   студії «Aza Nizi Maza».

Завдяки цьому проєкту стіни будиночка Рабина, де зберігаються Тори, і який є частиною Меморіального  комплексу поруч із символічною синагогою, перетворились на монументальний розпис.

29/09/2025 - Відкриття розпису Aza Nizi Maza в Бабиному Яру. 

Протягом шести місяців діти малювали власні візуальні уявлення про цей простір. Створені ними роботи з Харкова привезли до Києва,  і протягом двох тижнів інсталювали під керівництвом Миколи Коломійця.

А віднедавна Влад захопився художньою мозаїкою. Раз на тиждень  він ходить на заняття до майстерні «Файна мозаїка», яку відкрили подружжя Маша Коган і Олександр Бондаренко.

Школа-майстерня «ФАЙНАМОЗАЇКА» (кер. Марина Коган та Олександр Бондаренко). 

Складає спочатку невеликі фрагменти з кольорової мозаїки, а потім з них картини. В студії займається 15 «сонячних» дітей. Результатом спільної творчості  стала незвичайна лава, яку встановили на подвір’ї еколого-натуралістичного відділу обласного палацу дитячої та юнацької творчості.

Влад не пропускає жодного заняття. В одну з субот після потужного  ворожого обстрілу Харкова він здивував тим, що був єдиним, хто прийшов на заняття.

- Довелося проводити  для Влада індивідуальне заняття, - жартує Наталя.

Влад створив свій Telegram-канал. Він там  виставляє свої картини, над якими працює, і мозаїку. Він знає кожного свого підписника, радіє кожному коменту, з вдячністю реагує на кожну реакцію.

- Зараз у мене 115 підписників, - ділиться Влад. – Мрію, щоби у мене був мільйон підписників.

Мріє вести блог, в якому розповідатиме не тільки про свою творчість, але й про кулінарію. Влад охоче готує.

- Вмію готувати піцу, різні брускети, сирники, олів’є в тарталетках, - каже він.

Зараз Влад на благодійних засадах працює над картиною на прохання військових. Це, вважає він, його невеличкий внесок в Перемогу.

Читайте також:

Десерт «Каринська» у Львові розповідає про харків’янку, яка отримала перший «Оскар» та створила балетну пачку

Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.