Полонені рф і політв’язні Сталіна. Життя після повернення

Примусова психолого-психіатрична експертиза ворога є методом впливу на українців-полонених. Якою вона була за часів Союзу? Схожі знущання в таборах сталінських і нинішніх руйнують особистість. Чия психіка ламається швидше – чоловіків чи жінок? Коментує психотерапевт Олександр Плотников. Також розповідає про знайомство з актрисою Марією Капніст, яка витримала 20 років неволі. Поради рідним військовополонених.

Примусова психолого-психіатрична експертиза ворога є методом впливу на українців-полонених. Якою вона була за часів Союзу? Схожі знущання в таборах сталінських і нинішніх руйнують особистість. Чия психіка ламається швидше – чоловіків чи жінок? Коментує психотерапевт Олександр Плотников. Також розповідає про знайомство з актрисою Марією Капніст, яка витримала 20 років неволі. Поради рідним військовополонених.

При СРСР існувало три потужних психіатричних школи – московська, ленінградська і харківська. Київ, Харків, Дніпропетровськ були центрами психіатричних експертиз. Політичні замовлення брала на себе Москва.

«Всесоюзний науково-дослідний інститут загальної і судової психіатрії імені професора В.П.Сербського – центральна державна установа, яка розробляла в СРСР наукові основи соціальної і судової психіатрії та проводила судово-психіатричні експертизи (СПЕ) осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності. Заснований у 1921 у Москві. Із середини 1930-х Інститут став обслуговувати політичні замовлення влади. Формально знаходячись у підпорядкуванні Міністерства охорони здоров’я СРСР, ряд підрозділів інституту фактично були у віданні органів держбезпеки. Починаючи з кінця 1950-х оголошення інакодумців душевнохворими стало важливою складовою радянської каральної політики. Інститут став послідовно обслуговувати цей вид репресій»

(Інформація віртуального музею «Дисидентський рух в Україні», Харківська правозахисна група).

https://museum.khpg.org/1162536893

Особисте знайомство психотерапевта Олександра Плотникова і заслуженої артистки України Марії Капніст-Сірко почалося у Володимирівському соборі Києва. «Тендітна жінка із сталевим характером». Прозвучить і голос Марії Ростиславівни, яким він був у фільмі «Олеся» (кіностудія ім.Довженка, 1971 р., зйомки над річкою Тетерів на Житомирщині).

 Подкаст слухати тут:

Читайте також: Записка для жайворонка. Пам’яті просвітниці Радислави Капніст

Як індіанська «Школа вовків» допомогла утвердитися викладачці ПТУ

Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту