Хто не боїться йти в Україну: що стало відомо «Громаді»

За спостереженнями журналістів Reuters у Празі та Варшаві, керівники компаній та урядовці очікують хвилі інвестицій після закінчення бойових дій.

Етап реконструкції «вже йде» – чеський чиновник

- Саме ті країни, які не бояться йти в Україну зараз, стартуватимуть із передових позицій, коли розпочнеться серйозна реконструкція, сказав Томаш Копечний, посланець уряду Чехії з питань відновлення України.

Чеський уряд зобов’язався щорічно до 2025 року витрачати 500 мільйонів крон ($23,5 млн) на підтримку фірм, які прагнуть працювати в Україні, та допомагає своїм компаніям налагоджувати контакти з українськими офіційними особами через регіональні торгові представництва.

Компанії та уряди усвідомлюють, що український ринок стане чудовою можливістю для майбутнього, — сказав Копечний, який очікує, що прибутки чеських компаній в Україні найближчими роками збільшаться в кілька разів. - Реконструкція України, принаймні, її перша фаза вже йде.

Агентство Reuters поговорило приблизно з дюжиною керівників компаній та урядовців, які докладно розповіли про операції та плани в Україні, навіть незважаючи на те, що війна, яка забрала життя десятків тисяч людей і зруйнувала цілі міста, все ще продовжується.

Скріншот "Громади"

Ставки високі. Відповідно до спільної оцінки України та Світового банку, вартість відновлення, ймовірно, становитиме 411 мільярдів доларів, що у 2,6 разу перевищує передбачуваний ВВП України у 2022 році.

За оцінкою польського банку Pekao SA, реконструкція може збільшити економіку сусідньої Польщі на 189 млрд. злотих (45,6 млрд. доларів), або близько 3,8% ВВП.

Будівельний ринок може стати одним із найбільших у Європі

- Коли війна закінчиться, гроші литимуться в Україну, і це буде дуже великий будівельний ринок, можливо, один із найбільших у Європі, - сказав Лешек Голабецьки, заступник генерального директора польської будівельної компанії Unibep.

За словами члена наглядової ради Павла Мотейла, чеська компанія з надання екологічних послуг Dekonta, яка займалася очищенням території після відходу радянських військових у 1991 році, готує інвестпроекти для будівництва водоочисних споруд. Нещодавно він побував на Дніпропетровщині, недалеко від лінії фронту на сході України.- Мы хотели бы построить 11 водоочистных станций и готовим проекты дезактивации к моменту окончания войны», — сказал Мотхейл, чья фирма занимается одним проектом, а другой находится в стадии разработки.

Більше 2300 польських фірм прагнуть взяти участь у проектах реконструкції в рамках програми Польського агентства з інвестицій та торгівлі, в основному це компанії, що займаються будівництвом та будівельними матеріалами.

Польща також веде переговори з представниками інших країн, включаючи Південну Корею, Японію та Велику Британію про партнерство з польськими компаніями, повідомив голова київського офісу державного агентства Кароль Кубіца.

- Ми будуємо стосунки з місцевими органами влади, бо хочемо розпочати реконструкцію знизу, – сказав він. - Проблема полягає і полягатиме в тому, як безпечно відправити співробітників на виконання робіт.

Фото Леоніда Логвиненка. ФБ-сторінка автора

Іноземним фірмам, які працюють на українській території, доведеться мати справу з небезпекою обстрілів, як мінімум – із постійними сигналами повітряної тривоги, а деякі навіть наймають військових консультантів.

- У нас на мобільних телефонах встановлений додаток для сповіщення про повітряну тривогу, - сказав Ярослав Камфрла, керівник проекту чеської медичної компанії Block CRS, який відвідав Україну, щоб оцінити попит на її стерильні хірургічні відділення та мобільні шпиталі.

Кордон Польщі з Україною завдовжки 330 миль (530 км) може зробити країну природним логістичним центром.

- Ми очікуємо, що польські технології матимуть попит, і у нас також є перевага у транспортних витратах, тому що ми ближчі до України, - сказав Кшиштоф Кремпець, президент виробника систем протипожежного захисту Mercor.

Компанія розглядає можливість збільшення потужності свого заводу у Львові.

Але є умова…

У той час як багато центральноєвропейських фірм бачать унікальну можливість, прогрес залежатиме від здатності української влади продемонструвати прозорість, сказав Веслав Новак, виконавчий директор польської будівельної компанії ZUE.

Індекс сприйняття корупції Transparency International ставить Україну на 116-е місце, що набагато нижче за її сусідів по Європейському союзу. Хоча Україна приділяє пріоритетну увагу зусиллям боротьби з хабарництвом, прагнучи вступити до Європейського Союзу.

- Якщо не буде прозорості економічних процесів, чесних тендерів, прозорого витрачання та розрахунків цих коштів, ніхто не інвестуватиме в Україну, - сказав Новак. – Це головний виклик для України.

Що "Громада" дізналася на Lviv Media Forum

Стаття у Reuters, як бачимо, дуже оптимістична за тоном.

Цікаво, що на нещодавньому Lviv Media Forum експерти Проекту «Зміцнення громадської довіри» (UCBI USAID) провели соціологічне дослідження, опитавши населення прифронтових та звільнених територій щодо пріоритетів відновлення у тих чи інших сферах громадянського життя.

Як пояснила дослідниця Ксенія Іванишин, демонструючи на форумі інфографіку опитування, кожен третій респондент зізнався, що поки що не бачить інтересу ззовні до їх громади. І у зв’язку з цим люди налаштовані скептично, вважаючи, що відновлення неможливо.

У пріоритеті – працевлаштування (тобто створення виробництв), дороги, лікарні та школи.

Скріншот "Громади"

Наступний графік стосується перешкод на шляху до відновлення, а також надій та сподівань населення.

Неважко помітити на графіку Харків, де більше половини опитаних дійшли висновку, що місто не має ресурсів для відновлення зруйнованих будівель та інфраструктури. Це – мінус.

Проте корумпованість місцевої влади респонденти оцінили як найнижчу порівняно з оцінкою власної влади жителями інших регіонів – це плюс. І дезорганізованість місцевих громад у Харкові та Миколаєві (де топові за популярністю мери) – нижча.

Це означає, що наше міське ком’юніті набагато згуртованіше. І це дає шанси на успішне відродження.

Скріншот "Громади"

Ідеї відбудови активно дискутуються та стратегуються в експертному середовищі. Яких сфер життя українського суспільства торкнеться відбудова? Варто почати з того, що відбудова — це не сліпе відтворення зруйнованого, а запровадження нового, модерного, вважають експерти.

Олег Дроздов — засновник Харківської школи архітектури, а також - засновник та головний архітектор бюро «Дроздов та партнери» з 1997 року:

- Я хотів би почати з того, що відбувалося в першу ніч повномасштабного вторгнення. То був шок. І за один день ми мали зробити вибір певної цивілізації, способу життя, цінностей. І вже на основі цих цінностей ми вибудовуємо наше бачення майбутнього. Це дуже складний процес, який потребує багато часу, тому що половина населення України жила, а багато хто досі живе, у середовищі, міцно пов’язаному з минулою спадщиною. І тому населення не одразу реагує на ті цінності, які ми можемо назвати сучасними. І, відповідно, необхідно працювати над трансформацією свідомості.

Олег Дроздов. Скріншот "Громади"

Для Олега Дроздова відновлення – це будівництво довкілля навколо людиноцентричних ідей. І для цього необхідно використати методологію бюджету участі. Тому що це єдиний шанс побудувати комфортні міста з глибоким залученням до цього процесу громад.

– Необхідно залучати компетентних експертів. Йдеться про вирішення соціальних питань, нові технічні параметри, новий стиль життя і нові символи, які мотивують людей і спрямовують їх до нового, - підкреслив він.

Ми маємо вельми емансиповане громадянське суспільство, яке може формувати новий порядок денний. І тут ми стикаємося з великою конкуренцією із боку західного світу. Йдеться саме про ресурси, які нам потрібні для відновлення.

Алла Петренко-Лисак — доцентка кафедри галузевої соціології факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, выступая на форуме, так прокомментировала ситуацию:

- Насправді є чимало експертів, які працюють над тим, що саме має бути відновлено. Зазвичай міжнародні експерти вживають англійське слово reconstruction (відновлення), але є й інше слово, відоме усьому світу - "перебудова".

І відповідно постає проблема. Що саме ми відновлюватимемо, а що перебудовуватимемо.

Алла Петренко-Лисак. Скріншот "Громади"

Першочерговою є необхідність для людини мати житло. Однак дослідження показують, що одним із найважливіших смислів повернення на батьківщину і з-за кордону, і з евакуації в інші регіони України, насамперед, мають значення соціальні сенси. Мається на увазі громада та соціальні відносини. І якщо ми говоримо про інфраструктуру, то пріоритетом цієї інфраструктури маємо стати потреби громади та соціальних зв’язків, які ми хочемо або побудувати, або відновити, або перебудувати. І ось цей префікс насправді дуже важливий.

Тому що, якщо ми хочемо просто відновити, це означає, що ми повертаємося до минулих смислів. Але постає питання, а що і скільки всього з минулого ми хочемо повернути на території, які ми маємо намір відновлювати? І відповідно всі практики слід орієнтувати на потреби людей.

Алла навела приклад - епізод із американського комедійного серіалу «Альф». Там в одній із серій запитують: а як подолати дві головні проблеми всього людства – безробіття та бездомність? І герой фільму відповідає: так давайте всім бездомним дамо роботу з будівництва їхнього власного будинку. І одразу вирішимо обидві проблеми.

- Так, давайте всьому суспільству надамо цю можливість - відновлювати, - констатувала Алла, - допомагаючи смислами, над чим працюємо ми як дослідники, і одночасно на це маємо реагувати ті, хто ставить за мету і бачить свою місію в тому, щоб перебудувати Україну і під час нинішнього військового лиха, і після нього.

Читайте також:

Щоби ніхто не зміг сказати, що "цього не було!"

Ніколи знову: як виграти війну, не програвши миру...