Ніхто не промовив би слово «щастя»?

Про це розмірковує генеральний директор Gallup Джон Кліфтон у своїй новій книзі "Сліпа пляма: глобальне зростання нещастя і як лідери його втратили".

Як інформує Блог Геллапа на порталі агентства REUTERS,  автор не зовсім упевнений, якою була б відповідь на його запитання, але припускає, про що б вони не сказали, ніхто з них не вимовив би слово «щастя».

У результаті ніхто з них не знає, скільки нещастя сьогодні у світі. І це викликає занепокоєння, бо нещастя зараз перебуває на рекордно високому рівні. Згідно з Gallup, люди відчувають більше гніву, смутку, болю, занепокоєння та стресу, ніж будь-коли раніше.

Зростання глобального нещастя. Інфографіка: Gallup. Скріншот «Громади»

Тепер я знаю, про що ви думаєте, пише Кліфтон: «Мені не потрібні були дані, щоб зробити висновок, що пандемія зробила всіх нещасними. Чому тут дивуватися?».

COVID-19 був поганим для всіх, але ми не можемо звинувачувати у зростанні нещастя лише пандемію, упевнений генеральний директор авторитетної дослідницької служби.

Глобальне лихо зростало задовго до пандемії. Насправді рівень нещастя неухильно зростав протягом десятиліття, і його зростання було у сліпій зоні майже кожного світового лідера.

Експерти вміють рахувати практично все: викиди CO2, чисельність населення міських нетрів, внесок туризму в економіку кожної країни і навіть кількість дерев у пустелі Сахара. Але хоча експерти, здається, враховують майже все, вони не вимірюють систематично те, що люди відчувають.

Невдоволення зростало в усьому світі протягом десятиліття, але майже кожен світовий лідер випустив це з уваги. Чому? Тому що вони були зосереджені на таких показниках, як ВВП та безробіття. Майже ніхто не звертав уваги на самопочуття людей.

Шановні 7,7 мільярда громадян світу, як просувається ваше життя?

У 2006 році Gallup почав проводити глобальні дослідження суб’єктивного благополуччя, яке взаємозамінне зі словом «щастя». Мета дослідження полягала в тому, щоб дати вичерпний звіт — країнами — про те, як люди живуть і що відчувають з їхньої власної точки зору. Світ став більш напруженим? Чи стали люди повнішими надій? Чи, навпаки, стали нещаснішими і злішими?

Тисячі інтерв’юерів розпитували людей по всій планеті. Це дослідження в даний час становить понад 98% населення світу і на момент написання цієї статті включає понад 5 мільйонів інтерв’ю.

«Дивно, наскільки відкрито люди діляться своїм смутком, болем чи гнівом. Але нас також непокоїть те, що багато людей поділяють із нами негативні емоції. Але чому? Чому так багато людей почуваються так?», - запитує автор книги.

Відповідь пов’язана з нерівністю. Лідери розуміють нерівність доходів — зростаючий розрив між бідними та незаможними. Чого вони не знають, так це зростаючого розриву між заможними і незаможними на всьому світі. Це називається нерівністю добробуту.

Скріншот "Громади"

На початку кожного опитування про благополуччя Gallup просить людей розповісти, наскільки гарне їхнє життя. Ось питання дослівно:

«Уявіть собі сходи зі сходами, пронумерованими від нуля донизу до 10 вгорі. Вершина сходів є для вас найкращим можливим життям, а нижня сходинка є для вас найгіршим можливим життям. На якій сходинці, на ваше особисте відчуття, ви стоїте зараз?

Коли Gallup вперше поставила світові це питання у 2006 році, 3,4% людей відповіли, що їхнє життя було на 10 балів — найкращим із можливих. І лише 1,6% відповіли, що їхнє життя було нульовим — найгіршим із можливих життів.

Після 15 років регулярних досліджень ці цифри значно змінилися. Кількість людей, які живуть найкращим життям, збільшилася більш ніж удвічі (до 7,4%), а кількість людей, які живуть найгіршим життям, збільшилася більш ніж у чотири рази (до 7,6%).

Але стає гірше...

Якщо ви ізолюєте 20% людей у всьому світі, які оцінюють своє життя найкраще, і порівняйте їх із 20% людей, які оцінюють своє життя найгірше, ви виявите, наскільки нерівним стає світ з точки зору благополуччя та щастя.

2006 року 20% людей у світі, які оцінили своє життя найкраще, мали середній рейтинг життя 8,3. 20%, які оцінили своє життя як найгірше, мали середній рейтинг життя 2,5.

Тепер подивимося на 2021 рік. 20%, які оцінили своє життя найкраще, мали середній рейтинг життя 8,9, а 20%, які оцінили своє життя найгірше, мали середній рейтинг життя 1,2. Розрив у цих рейтингах життя тепер становить 7,7 бала – найвищий показник за всю історію відстеження Gallup.

«Ви можете подумати, що нерівність у доходах пояснює нерівність у добробуті і, отже, зростання нещастя, – розмірковує Кліфтон. - Це, безперечно, частина цього. Але життя загалом – це більше, ніж просто гроші. Вивчивши 20% людей, які повідомляють, що мають прекрасне життя, Gallup з’ясував п’ять спільних рис: вони задоволені своєю роботою, не відчувають фінансового стресу, живуть у великих спільнотах, мають гарне фізичне здоров’я та мають близьких, яких вони люблять і яким можна звернутися по допомогу.

Джон Кліфтон.  "Сліпа пляма: глобальне зростання нещастя і як лідери його втратили".Скріншот "Громади"

У 20% людей, які оцінюють своє життя як найгірше, практично немає чогось із перерахованого вище. Вони не мають якісної роботи, їх доходів недостатньо, щоб вижити, вони живуть у неблагополучних громадах, вони голодні чи недоїдають, і в їхньому житті немає нікого, на чию допомогу вони могли б розраховувати. І ці 20%, які так низько оцінюють своє життя, стають все більш нещасними, напруженими та злими, ніж будь-коли раніше.

Мета нової книги Геллапа «Сліпа пляма» — показати, де світ страждає, а де він може вдосконалюватися. «Ми не можемо зробити світ кращим, якщо не знаємо, як він влаштований. У книзі описані індикатори, які лідерам держав слід враховувати, щоб їх більше ніколи не дивувало зростання стресу, смутку чи гніву», – констатує гендиректор Gallup.

Як в Україні? Коментар «Громади»…

Треба сказати, що опитування компанії Gallup, звичайно цікаві та важливі, але ця компанія – не єдина, яка стурбована «всесвітнім щастям чи нещастям».

Давним-давно підраховується рейтинг World Happiness Report на замовлення ООН: оцінюється від 130 до 155 країн.

Цікаво, що за цим міжнародним індексом наша країна в 2017 році посіла 132-е місце зі 155 країн. При цьому до подій на Донбасі, 2013 року, ми були на 87-му місці!

Важливо, що, незважаючи на руйнівний вплив війни в Україні, до вересня 2022 року оцінки життя залишалися вищими, ніж після анексії Криму Росією у 2014 році, що, як стверджується у звіті, підкріплюється сильнішим почуттям спільної мети, доброзичливості один до одного та довіри українців до керівництва країни.

І навіть у 2022 році Україна опинилися на 92 місці з-поміж 137 держав, охоплених дослідженням. Для порівняння: у 2020 році Україна була на 110 місці у світовому рейтингу щастя, у 2021 – на 98.

"Російське вторгнення сформувало Україну в націю", - зазначив Ян-Еммануель Де Неве, співредактор звіту.

Харків. Автор графіті: Гамлет Зіньківський. Фото "Громади"

Як зазначив генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто, у соціологічних дослідженнях 70% опитаних говорять про зниження доходів. 60% - про погіршення фізичного та психічного здоров’я, про відрив від сім’ї - приблизно 30%. Про втрату роботи – 20%, втрату близьких – 16%. Близько 40% пережили бомбардування чи обстріл. Рівень психологічного дистресу зріс.

У той же час відбулася мобілізація населення на боротьбу з ворогом, зросла взаємодопомога, волонтерський рух. За даними нашого жовтневого опитування, більшість українців — 60% — почуваються частиною національного спротиву, ще 32% почуваються хоча б частково залученими до спротиву ворогові.

Хоча до "призових" місць рейтингу щастя ще не близько, сам факт того, що під час жахливої війни з РФ українці не піддаються відчаю, говорить про глибокий життєвий оптимізм і силу нашого народу.

Однак, з огляду на шалену турбулентність, що закручується по всьому світу, в епіцентрі якої сьогодні опинилася Україна, ми не можемо не визнати: на відміну від благодушних досліджень ООН, дані служби Gallup звучать дуже тривожно. Нерівність у світі зростає і це дає привід усіляким політичним авантюристам грати нашими життями та нашим відчуттям щастя та нещастя…

Довідка «Громади»

У топ-10 найщасливіших країн входять

Фінляндія

Данія

Ісландія

Ізраїль

Нідерланди

Швеція

Норвегія

Швейцарія

Люксембург

Нова Зеландія

Ірландія була визнана чотирнадцятою щасливою країною, за нею йдуть Сполучені Штати (15 місце), Німеччина (16), Бельгія (17), Чехія (18), Великобританія (19) та Литва (20).

Остання країна – новачок у топ-20, який також залишається практично незмінним останніми роками. Литва "виштовхнула" на 21 місце Францію.

За останні шість років балтійська країна неухильно піднімалася з 52 місця у 2017 році до 20 в останньому списку. Інші країни Балтії, Естонія (31) та Латвія (41) також піднімаються у рейтингу.

Читайте також:

"Чорний список" FATF та реєстр збитків: що далі?

Хто не боїться йти в Україну: що стало відомо "Громаді"