"Археологи з Москви вказували пальцем, що необхідно забрати"

Про захист національної історико-культурної спадщини, долю археологічних пам’яток на окупованих територіях та специфіку роботи археологів під час військових дій в інтерв’ю програмі «Про науку. Компетентно» для YouTube-каналу НАН України розповів директор Інституту археології НАН України, член-кореспондент НАН України Віктор Чабай. Ведучий програми – харків’янин - академік Володимир Семиноженко.

Скріншот "Громади"

…А ти знав, читачу, що в Інституті археології НАНУ працює лише 131 науковий співробітник, і це приблизно половина всіх археологів, що діють, на території України. До речі, якщо порівняти Україну та Польщу, то у Польщі близько 5000 археологів, хоча територія Польщі дещо менша.

14 співробітників інституту воюють на Східному та Південному фронтах, серед них – шість кандидатів та один доктор наук у званнях від рядового до капітана. Практично всі вони – на передовій.

– Фахівців недостатньо, і це впливає на нашу роботу, бо трудиться кожному доводиться за двох, а то й за трьох осіб, – зізнається Віктор Чабай. – І війна, яка для всієї української археології практично розпочалася з 2014 року, знищує предмет досліджень не лише для нас, а й майбутніх поколінь вчених.

Археологічний десант на Чернігівщині та Київщині

У зоні бойових дій та на окупованих територіях виявилося чимало пам’яток, які не мають аналогів на земній кулі. І інформація, яку ми здобуваємо, виходячи з наших комплексних досліджень із залученням природничих та точних наук, по-справжньому унікальна.

Тому що археологія – це комплексна наука. Це не лише пошук давніх скарбів та артефактів, це насамперед контекст цих скарбів та артефактів. Фактично ми робимо реконструкцію історичних подій на основі матеріальної культури.

На деокупованих територіях Київської та Чернігівської областей працює моніторингова експедиція Інституту археології НАНУ минулого року. Фінансується вона, завдяки Німецькому археологічному інституту (нім. Deutsches Archäologisches Institut, DAI).

Deutsches Archäologisches Institut допомагає Україні. Скріншот "Громади"

За результатами роботи моніторингової групи минулого року було виявлено 197 зруйнованих та пошкоджених археологічних пам’яток. Це переважно пам’ятники середньовіччя, Київської Русі, слов’янської давнини, часів палеоліту. Все, що представляє археологічна спадщина північної частини України.

Головна мета місії – документація всіх руйнувань для того, щоб ці докази були подані у Міжнародному суді, і країні-агресору було висунуто звинувачення.

Фото: Інститут археології НАН України - Institute of Archaeology of the NASU

Ця робота проводиться у тісній співпраці з Міністерством культури та інформаційної політики, Національним університетом імені Т. Г. Шевченка та Міністерством оборони.

На жаль, до цього часу робота ускладнена тим, що не на всю територію Київської та Чернігівської областей фахівці мають можливість безпечного доступу.

Приголомшливі результати з передової

Починаючи з 2014 року, вчений секретар Інституту археології Сергій Теліженко вів роз’яснювальну роботу із бійцями на передовій. Він читав лекції, написав методичні вказівки, як діяти військовослужбовцеві, якщо той знаходить археологічний артефакт.

– І результати приголомшили навіть нас, – наголошує Віктор Чабай. - Дуже багато знахідок передають нам під час будівництва військових укріплень. І бійці надсилають нам посилки зі знайденими предметами із зазначенням даних GPS-навігатора і навіть з описом обставин, за яких було зроблено ту чи іншу знахідку.

Фото: Інститут археології НАН України - Institute of Archaeology of the NASU

Наприклад, ми маємо дуже гарну співпрацю з батальйоном імені Шейха Мансура, бійці якого надсилають нам історичні артефакти. Ми, своєю чергою, надіслали їм подяку на ім’я міністра оборони. І отримали відповідь, що міністр оборони відзначив їхню роботу щодо збереження археологічної спадщини України.

Знахідки з Донеччини та Луганщини, в основному, є керамічним посудом епохи бронзи. І знайшли кілька справді унікальних горщиків. Нині вони перебувають у фондах Інституту археології, а цей фонд належить до Музейного фонду України. Тобто фактично всі вони знаходяться вже на державному зберіганні.

– Ми плануємо організувати виставку археологічних знахідок, виявлених українськими бійцями на передовій. Проблема полягає лише в тому, що з початком обстрілів Києва експозицію музею Інституту археології було демонтовано, експонати приховані.

Довідка «Громади»

Відділ Археологічний музей ІА НАН України складається з трох секторів:

сектора експозиції Археологічного музею;

сектора наукових фондів;

сектора Музей археології Києва.

Ну а коли демонтували існуючу експозицію, зрозуміли, що потрібно робити ремонт і створювати нову експозицію – сучасну.

Пам’ятники на дні Каховського моря

За твердженням директора Інституту археології НАНУ, сьогодні достеменно відомо, що 142 археологічні пам’ятки потенційно могли бути пошкоджені внаслідок руйнування греблі Каховської ГЕС. Це пам’ятники від часів палеоліту до козацької доби. Це і стоянки, і поселення, і стародавні могильники, і різноманітні укріплення, які споруджували наші предки.

На підтримку України у Кантональному музеї археології та історії Palais de Rumine, м. Лозанна, відбулася конференція "Під загрозою у війні", присвячена дослідженням археології України. Виступають археологи, співробітники НАН України, які тимчасово знаходяться у Швейцарії. Організатори: Універсітет Лозанни (UNIL), Кантональний музей археології Palais de Rumine в Лозанні (MCAH). Фото: Інститут археології НАН України - Institute of Archaeology of the NASU.

Це питання порушувалося на РНБО. Інститут археології НАНУ подав довідку про пошкоджені пам’ятники.

– Насамперед, як я це бачу, коли нам дозволять приїхати (а експедиція вже фактично сформована), – каже Віктор Чабай, – необхідно обстежити стан пам’ятників та визначити, що робити далі.

Якщо пам’ятники не остаточно зруйновані, то є шанс їх законсервувати. Процеси ерозії берегів будуть прогресувати нижче греблі.

По суті, світова археологія не знає такого досвіду – роботи на водосховищах, що зникли. Зазвичай археологічні роботи ведуться перед тим, як будується водоймище.

Наприклад, один із найяскравіших епізодів в історії археології – це експедиція ЮНЕСКО перед будівництвом Асуанської греблі в Єгипті. Суданська Нубія.

Довідка «Громади»

Нубія - історична область в долині Нілу, між першим і шостим порогами, тобто на північ від суданської столиці Хартума і на південь від Асуана в Єгипті.

Ця експедиція дала унікальні знахідки для усієї світової археології. У нас же зовсім інша ситуація – водосховище було злито і, отже, нам належить дослідити, що там залишилося, які фізико-хімічні процеси відбувалися на дні, і як все це вплинуло на збереження культурного шару та артефактів.

Така робота у світовій археології має бути вперше, і необхідно працювати разом з геологами, гідрогеологами та гідробіологами. Це має бути комплексна наукова експедиція для того, щоб дослідити, що ж там сталося і в якому воно перебуває в стані.

У Природничому музеї міста Базель та Базельському університеті 11—12 листопада 2022 р. відбулася міжнародна антропологічна конференція і практичний семінар, організовані Швейцарською асоціацією антропологів. У доповідях розглядалися питання етики зберігання, вивчення і демонстрації антропологічних колекцій та інше. Фото: Інститут археології НАН України - Institute of Archaeology of the NASU

Є ймовірність, що буде виявлено сліди досить багатої матеріальної культури, інженерно-фортифікаційних споруд. Скажімо, ділянки з виробництва тих самих човнів-чайок.

Все що завгодно! Дуже широкий спектр знахідок та результатів діяльності наших предків, що дозволить відновити та дуже детально відтворити історичні процеси та життя людей на цих територіях. Це життя людей у заплавах великих річок, де є острови, затоки тощо.

Наприклад, Башта Вітовта. Це частина історії Великого князівства Литовського.

Довідка «Громади»

Вітовтова вежа» — єдина збережена оборонна споруда часів литовсько-руської держави на півдні України, що знаходиться у селі Веселе. Збудована наприкінці XIV століття.

- На місці працювала наша експедиція ще позаминулого року, і знайшла справді чимало слідів литовського впливу на цій території, які відбилися і в побутовій, і у військовій матеріальній культурі.

Прес-конференція та відкриття виставки знахідок у нашому Археологічному музеї, де був присутній посол Литви в Україні, відбулися за чотири дні до повномасштабного вторгнення.

І це лише одна частина історії цих берегів. Всесвітньо відомий сарматський могильник, що знаходиться на берегах Дніпра на Херсонщині. Скіфський період чудово представлений на цій території. Представлено грецьку колонізацію Північного Причорномор’я.

Грандіозний потік води досяг Ольвії (антична грецька колонія, заснована вихідцями з Мілета в першій чверті VI століття до н. району Миколаївської області).

Античний місто Ольвія. Завдяки розкопкам вітчизняних і зарубіжних археологів на території Ольвії були відкриті і досліджені руїни кріпосних стін і веж, подвійні ворота, агора і Східний і Західний теменосі. Фото: Миколаївська обласна рада.

Наскільки було пошкоджено культурний шар, що там сталося, – фахівці судити не можуть, бо туди немає доступу.

Системне розграбування музеїв Херсона та Маріуполя

Приїжджали археологи з Москви, оцінювали та вказували пальцем, що необхідно забрати насамперед.

Так само системно гітлерівці грабували музеї на окупованих територіях під час Другої світової війни. Грабували музеї тодішнього Дніпропетровська, Запоріжжя, Києва.

Артефакти візантійського періоду, вивезені з Національного заповідника «Херсонес Таврійський» до РФ. Фото: Інститут археології НАН України - Institute of Archaeology of the NASU

З погляду вченого, проблему пограбування наших цінностей слід поділити на дві частини.

Територія Донбасу, де фактично не ведеться цілеспрямована археологічна діяльність, та територія Криму, де був по-справжньому археологічний бум з 2014 року.

Росіяни будували автодорогу «Таврида» (Керч – Сімферополь – Севастополь). На шляху десятки курганів були розкопані, десятки поселень і скіфських, і античного часу.

Віктор Чабай свого часу керував Кримською філією Інституту археології НАНУ, добре знає цю територію та чудово уявляє, хто там працює зараз.

Тому там зараз дуже специфічна ситуація, але, попри все, археологічна спадщина Криму – це державна власність України. І це питання доведеться вирішувати після деокупації півострова.

Що робили вікінги під Києвом?

– Поселення вікінгів на території України відомі дуже давно, вони знайдені на території Чернігівської, Київської областей. І їхня присутність на землях нинішньої України починається з IX – X століть.

На Чернігівщині є поселення Виползів, яке досліджується під керівництвом члена–кореспондента НАН України, доктора історичних наук Олександра Моці.

Вікінги мали переправу на Десні, будували свої човни.

У Музеї Мосгорд (м. Орхус, Данія) виставка «Русь – вікінги на сході» (2022). З України було запрошено Інститут археології НАН України, Національний музей історії України, Чернігівський обласний історичний музей імені В. В. Тарновського та Запорізький обласний краєзнавчий музей. Із колекції Археологічного музею ІА НАН України на виставку надано 158 експонатів із давньоруських Монастирка, Шестовиці, Києва, пам’яток салтівської культурно-історичної спільності (Верхній Салтів, Хотомля, Нетайлівка). Фото: Інститут археології НАН України - Institute of Archaeology of the NASU.

Є й інший момент – це відкритий могильник біля села Острів Київської області, де було знайдено унікальну матеріальну культуру.

Могильник Острів знаходиться у Рокитнянському районі Київської області, на правому березі р. Рось та займає площу близько 10 га. Він був виявлений у 2017 р. у ході розвідувальних робіт. На сьогоднішній день виявлені артефакти, характерні для культури західних балтів - фібули, браслети, предмети озброєння.

Фахівці спочатку розгубилися, не знаючи, з чим вони мають справу.

Звернулися до академіка Петра Петровича Толочка як провідного фахівця із середньовіччя. Петро Петрович сказав: за 60 років роботи особисто не бачив нічого подібного, але знає книгу, де про таке написано.

І виявилося, що знайдено матеріальну культуру балтських племен.

Причому переселилися не раби, не бранці, а дуже забезпечені люди зі своєю зброєю та багатими прикрасами. І заснували поселення, швидше за все, за часів правління Володимира Великого, котрий будував оборонну лінію – так звані Змієві вали. І була потрібна їхня охорона.

Довідка «Громади»

Змі́єві вали — народна назва одного з видів дерево-земляних оборонних (белігеративних) споруд у вигляді довгих валів. Поширені на території Середньої Наддніпрянщини. Їхні залишки розташовані переважно в лісостеповій зоні України. Зазвичай, в науковій літературі під терміном Змієві вали розуміють вали споруджені в ХІ-ХІІ століттях.

Карта Змієвих валів В. Б. Антоновича,1884 р.

Язичники - балти охороняли ділянку на річці Рось і залишили по собі величезний багатий могильник. Зброя міститься навіть у жіночих похованнях. Браслети з головами дракона, фахівці вважають, що такі браслети є знаком ініціації молодих людей, які ставали воїнами.

– Поселення проіснувало майже сто років. – продовжує Віктор Чабай. – І, що цікаво, вельми специфічний тип захворювання був у перших поселенців, що спостерігається лише у поморського населення. Як з’ясувала наша співробітниця Олександра Козак, яка вивчає вплив зовнішніх умов середовища, та їх зміни на організм давньої людини, зв’язок захворювань з екологічними умовами, господарством та міграціями, -  у них у вухах відкладається сіль, бо вони живуть і працюють на солоному вітрі, морській воді.

У київських лісах такі сольові відкладення у принципі неможливі. І ось піонери, котрі першими оселилися на Київщині, мали таку особливість.

Інститут археології НАН України та Всеукраїнська громадська організація "Спілка археологів України". Спільне видання — науково-популярна книга "Археологія України за роки Незалежності" за редакцією Я. П. Гершковича й Д. С. Гречка (Київ: ІА НАН України, 2022). Фото: Інститут археології НАН України - Institute of Archaeology of the NASU.

На сьогоднішній день за проектом «Острів» розкопано понад сотню поховань. Крім того, виявлено цілий комплекс із цивільним поселенням без фортифікаційних споруд та військове поселення з фортецею. І річка поряд. Можна припустити, що, швидше за все, це стояло на переправі.

…Отже археологія – історія, яка ґрунтується на доказових фактах. Адже «пропагандисти»-літописці можуть і «прибрехати». А матеріальна культура розповідає нам те, що було насправді. Щоправда, залишаючи чимало загадок та питань, змушуючи знову і знову йти слідами далеких предків.

Дивитися та слухати:

Читайте також:

Крапелька із п’яточки. Скринінг немовлят, війна і генна мутація

Після Каховського цунамі: коли відновиться зона затоплення?