"Їжак", "Ізраїль", НАТО або сіра зона? Експертиза "Громади"

Питання гарантій безпеки для України стало предметом гострих дебатів напередодні саміту НАТО 2023 року, який пройде у Вільнюсі 11-12 липня. Днями було оприлюднено дуже цікаве дослідження, проведене DGAP (Німецькою радою з міжнародних відносин). Воно доводить, що членство України в НАТО є єдиним життєздатним варіантом, щоб уникнути створення небезпечної сірої зони …
Реактивна система залпового вогню RM-70 Vampire. Джерело: DW

Питання гарантій безпеки для України стало предметом гострих дебатів напередодні саміту НАТО 2023 року, який пройде у Вільнюсі 11-12 липня. Днями було оприлюднено дуже цікаве дослідження, проведене DGAP (Німецькою радою з міжнародних відносин). Воно доводить, що членство України в НАТО є єдиним життєздатним варіантом, щоб уникнути створення небезпечної сірої зони …

 

Доктор Талліс, як то кажуть, "жжот"

Скріншот "Громади"

Головні висновки та рекомендації від автора досліджння - старшего наукового співробітника Центру майбутнього Європи імені Альфреда фон Оппенгейма  доктора Бенджаміна Талліса:

❌Можливості для озброєння України, такі, як варіант «їжак» – потужне озброєння для захисту від майбутнього російського нападу або варіант «Ізраїль» – зобов’язання гарантувати якісну військову перевагу (QME) – не є реалістичними.

Першого вкрай недостатньо для стримування Росії, а другому бракує «зубів», оскільки на відміну від Ізраїлю Україна не має ядерної зброї.

Хоча такий розширений ізраїльський варіант (з ядерною зброєю) міг би надати Україні значну спроможність стримування, він мав би серйозний шкідливий вплив на європейську та глобальну безпеку, в тому числі через ширші наслідки розповсюдження ядерної зброї.

Ізраїльський варіант часто хибно плутають із справжньою двосторонньою угодою про безпеку, подібною до тієї, яку Сполучені Штати уклали з Японією. У випадку з Україною таку надійну двосторонню гарантію навряд чи можна знайти.

❗Уявити, що Росію можна стримати, а Україну зберегти в безпеці в довгостроковій перспективі без членства в НАТО, означає ігнорувати уроки Бухарестського саміту 2008 року (де Україні вперше було запропоновано перспективу, але не шлях вступу до НАТО) і наступні напівщирі зобов’язання Заходу перед Україною.  У цій угоді Україна відмовилася від ядерної зброї в обмін на слабкі гарантії безпеки, які не були дотримані.

Багато німецьких політиків не вважають ні членство в НАТО, ні ядерну Україну приємними, але, як показали останні два роки, Берлін повинен працювати з тими варіантами, які він має, а не з тими, які він хотів би мати.

Зволікання Німеччини та труднощі в правильному підході до України, а також повторення помилок, зроблених у відносинах з Росією з Китаєм, свідчать про те, що Німеччина все ще має проблеми з належним розрахунком своїх справжніх інтересів. У той же час тиск з боку союзників допоміг Німеччині почати переорієнтувати свою політику, позицію та стратегічний погляд – і ці ключові відносини є життєво важливими для спроб Берліна виробити кращу зовнішню політику та політику безпеки в майбутньому.

Інфографіка DW.

✌Зосереджуючись на згладжуванні вступу до НАТО, проміжне рішення має бути: захистити Україну, щоб стримати російську агресію, підтримати інвестиції, необхідні для реконструкції та зміцнити внесок європейців (включно з Німеччиною) у власну безпеку.

З точки зору доктора Талліса, розширення Об’єднаних експедиційних сил (JEF) за рахунок України та Польщі є єдиним варіантом, який відповідає цим критеріям, але союзники повинні думати ширше та включити Францію та інші охочі країни до цієї структури на основі НАТО.

Довідка «Громади»

Об’єднані експедиційні сили Сполученого Королівства (англ. UK Joint Expeditionary Force — JEF) — це багатонаціональні експедиційні сили, які створені у 2015 році Сполученим Королівством та складаються з дев’яти її північноєвропейських союзників, серед яких Данія, Фінляндія, Естонія, Ісландія, Латвія, Литва, Нідерланди, Швеція та Норвегія. За потреби ОЕС можуть розгорнути понад 10 000 військових для проведення гуманітарних місій, або бойових операцій високої інтенсивності.

Німеччина повинна приєднатися до трансформації розширеного JEF у Спільну європейську оборонну ініціативу  (Joint European Defence Initiative - JEDI), яка може захистити інтереси, цінності та ключові відносини Європи, дотримуючись своєї самопроголошеної «особливої відповідальності» за європейську безпеку.

Якщо Берлін буде залишатися надто боязким у питанні підтримки членста України в НАТО, він ризикує залишитися позаду та знову буде змушений реагувати на стратегію інших, а не формувати власний і конструктивний колективний підхід.

Куди вказує Стратегічний компас…

Як з’ясувала "Громада", з 2020 року в ЄС проходила підготовка Стратегічного компаса, нового документа у сфері безпеки та оборони, який мав бути побудований на системній та всеохопній співпраці членів ЄС у визначенні спільних підходів до сучасних глобальних та регіональних викликів, що постали перед Європейським Союзом.

До кінця 2027 року Європейський оборонний фонд інвестує 8 мільярдів євро в оборонні дослідження та проекти розвитку потенціалу. Джерело: Європейська Комісія

Бюджет у розмірі близько 8 мільярдів євро на 2021-2027 роки виділено Європейському оборонному фонду. 2,7 млрд євро на фінансування спільних оборонних досліджень та 5,3 млрд євро на фінансування спільних проектів щодо розвитку потенціалу, що доповнюють національні внески.

Робоча програма Європейського оборонного фонду  - EDF на 2023 рік охоплює 34 теми, структуровані за чотирма тематичними конкурсами пропозицій, а також трьома конкурсами знизу вгору, зосередженими на революційних технологіях і МСП. Він націлений на оборонні технології та потенціал відповідно до пріоритетів потенціалу ЄС, узгоджених державами-членами та додатково розроблених у Стратегічному компасі.

Фінансування, призначене для для малого та середнього підприємництва та конкурсів дослідницьких організацій на нетематичні дослідження та розробки, збільшено на 50% порівняно з 2022 роком, що забезпечує сильнішу підтримку малим і середнім оборонним компаніям.

Одним з позитивних кроків Заходу у питанні військової підтримки України, стало рішення про створення Місії Європейського Союзу з надання військової допомоги Україні (EUMAM Ukraine) в жовтні 2022 року. Місія має забезпечити військову та спеціальну підготовку представників Збройних Сил України, а також  координацію  зусиль членів ЄС, які залучені до тренінгової активності.

фото з відкритих джерел.

Зважаючи на питання безпеки, місія діятиме на території держав ЄС, а штаб-квартира місії знаходитиметься у Брюсселі. Мандат місії розрахований на два роки, а бюджет складає понад 100 млн євро.

Геннадій Максак, виконавчий директор Ради зовнішньої політики "Українська призма", голова Громадської ради при Комітеті Верховної Ради України у закордонних справах:

- На жаль, рішення про запровадження навчальної місії ЄС зайняло багато часу через бюрократичні перепони та затягування з боку окремих країн-членів ЄС.

За цей час окремі країни-члени  підготували власні навчальні центри на своїй території для підготовки українських спеціалістів з використання та обслуговування військової техніки та озброєння, яке надавалось Україні.

Тут важливо зазначити, що первинний запит щодо розгортання відповідної військової навчальної місії офіційний Київ спрямував до Брюсселя ще влітку 2021 року. І лише в лютому 2022 року незадовго до повномасштабної агресії Росії Рада ЄС досягла попередніх домовленостей щодо запуску місії, а у воєнний час ухвалення фінального рішення на рівні ЄС зайняло ще майже пів року.

На жаль, Україна не може похвалитись активним залученням до проєктів PESCO, попри активне бажання бути активним учасником низки проєктів оборонного характеру.

Довідка «Громади»

Постійна структурована співпраця (PESCO) — частина політики безпеки та оборони Європейського Союзу (ЄС) (CSDP), в якій 25 з 27 національних збройних сил мають на меті структурну інтеграцію.

Ще у 2020 році, коли Європейський Союз відкрив можливість приєднання до проєктів третім країнам, офіційний Київ задекларував свою зацікавленість участі у 20 спільних проєктах.

На жаль, вимоги ЄС щодо участі третіх країн виявилися для України нездоланними, хоча політично мотивованими. Тому Україна не є учасником вказаної програми.

Водночас Україна отримала підтримку від окремих проєктних ініціатив. Наприклад, у лютому за декілька днів до початку повномасштабної агресії Україна звернулась до лідерів ЄС за допомогою у боротьбі з кібератаками на українські об’єкти військової інфраструктури. У відповідь європейські інституції активували Команду швидкого кіберреагування ЄС та спрямували європейських експертів на допомогу українській стороні.

Крім кібербезпеки проєкти PESCO також охоплюють напрям військово-медичної співпраці. З травня 2022 року проєкт Європейського медичного командування, який координує Німеччина, є платформою для координації зусиль цивільних і військових служб ЄС та НАТО в організації евакуації поранених та тяжкохворих з території України.   

Далекобійна ракета Storm Shadow. Фото: DW.

Але окрім певних політичних та бюрократичних перепон, що не дозволяють отримувати достатню кількість озброєння відповідно до запитів ЗСУ, спроби посилити військову співпрацю також наштовхуються на значний супротив з боку Росії, яка намагається дискретизувати Україну в очах західних партнерів. Російська пропаганда для зриву військової співпраці України з ЄС та США намагається дискредитувати Київ  як недобросовісного партнера у використанні західного озброєння для потреб захисту нашої держави.

Багато інформаційних вкидів за допомогою відомих медійних каналів намагаються створити враження хаосу, розкрадання та контрабанди допомоги. На цьому тлі лунають заклики окремих західних політиків та урядовців щодо посилення контролю над прозорістю використання отриманої Україною військової допомоги. 

У відповідь, Україна демонструє свою відкритість до співпраці з відповідними органами контролю партнерських держав, а  також кроки щодо адаптації в Україні. В жовтні 2022 для представників держав-донорів була проведена презентація результатів впровадження логістичної програми НАТО з обліку та контролю озброєнь LOGFAS, інтеграції її з національними  програмами. Але інформаційна робота має продовжуватись і на рівні роз’яснення суспільствам західних країн, які можуть бути цілями цих дезінформаційних кампаній Кремля. 

Обіцянки біжать попереду "паровозу"

США, ФРН та Великобританія надали Україні значно менше зброї ніж обіцяли. А заявлені обсяги нової допомоги зменшуються, йдеться у дослідженні https://dgap.org/en/research/publications/security-guarantees-ukraine-0  Кільського інституту світової економіки.

Бойовї безпілотники Switchblade. Фото: DW.

Фактичні постачання Україні озброєнь від союзників були значно нижчими від обіцяних. "Загалом поставлено лише трохи більше половини заявленого важкого озброєння", - йдеться у дослідженні Кільського інституту світової економіки, оприлюдненому у четвер, 6 липня.

Зокрема США, Німеччина та Великобританія, швидко збільшували розміри зобов’язань, однак їхні постачання залишаються значно нижчими від обіцяних. Натомість країни Східної Європи, як-от Чехія, Словенія, Польща та Словаччина, поставили понад 80 відсотків обіцяних важких озброєнь.

Попри це, ФРН наразі є другим найбільшим постачальником військової допомоги Україні в абсолютному вираженні.

 Читайте також:

"Археологи з Москви вказували пальцем, що необхідно забрати"

Про страхи, шок, Маріуполь та служвння правді. За кадром...

 

 

 

 

 

Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту