Як змусити Росію заплатити за Північну Салтівку, Бахмут та наші страждання?
Статтi | | 1,567 | Автор: Текст: Олена Зеленіна; карикатура: Олександр Сидоренко

Карикатура: Олександр Сидоренко
Міжнародний реєстр збитків, завданих російською агресією Україні, охоплюватиме всі види шкоди, а не тільки матеріальну. Йдеться про шкоду, завдану життю та здоров’ю людей, природному середовищу. Цікаво, а чи можна виміряти у грошах моральну шкоду громадянам України? Зрозуміло, тим, хто виживе у полум’ї війни...
Як наголосила заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра, Україна запропонувала світовій спільноті унікальну концепцію Міжнародного компенсаційного механізму, який складатиметься з трьох компонентів:
Реєстр збитків.
Комісія з розгляду заяв (компенсаційна комісія).
Компенсаційний фонд.
Важливим досягненням було ухвалення 14 листопада 2022 року Резолюції Генеральної Асамблеї ООН про «Сприяння відшкодуванню та репараціям за агресію проти України», якою визнано потребу у створенні міжнародного механізму репарацій за збитки, втрати чи ушкодження, і які витікають з міжнародно-протиправних діянь російської федерації в Україні чи проти України.
Реєстр буде розташований в Гаазі
Першим кроком на шляху до виконання цієї Резолюції є впровадження Міжнародного реєстру збитків, який слугуватиме фіксацією в документальній формі доказів та претензій щодо збитків, втрат або ушкоджень для всіх зацікавлених фізичних і юридичних осіб, а також держави Україна, та сприятиме і координуватиме збір доказів.
До договору про його створення вже приєдналися 42 країни та Європейський Союз як організація. Реєстр буде розташований в Гаазі і матиме сателітний офіс в Україні, який координуватиме збір усієї необхідної інформації від громадян, бізнесу, держави.
Нині триває процедура створення органів управління, вирішуються практичні питання для того, щоб реєстр запрацював: технологічне забезпечення, підбір персоналу, розробка правил реєстру. Вже визначено початковий бюджет та конкретні кроки, щоб реєстр розпочав приймати заяви від постраждалих якомога швидше.
Держави-члени Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією російської федерації проти України, консенсусом проголосували за кандидатуру Маркіяна Ключковського на посаду виконавчого директора Реєстру.
Довідка «Громади»
Маркіян Ключковський – експерт з 19-річним досвідом у сфері міжнародного арбітражу та транскордонних судових спорів. Він входить до числа кращих юристів у сфері арбітражу в Україні за версіями міжнародних юридичних рейтингів. У травні 2022 року Маркіяна призначили членом робочої групи з розробки та впровадження міжнародно-правових механізмів відшкодування збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації. Раніше він працював над концепцією міжнародного механізму відшкодування збитків та брав участь у переговорах, результатом яких стала резолюція Генеральної Асамблеї ООН, якою було визнано потребу у впровадженні такого механізму.
Наступний етап впровадження міжнародного компенсаційного механізму — це створення комісії, яка на підставі даних з реєстру буде присуджувати суми до виплати постраждалим.
Джерелом таких виплат мають стати, у першу чергу, російські активи. Їх конфіскація відбуватиметься, як ми бачимо на сьогодні, швидше всього — без згоди країни-агресорки, тому правовий фундамент для цього та для діяльності такої комісії має бути максимально міцним і легітимним.
Україна на сьогодні спільно з міжнародними партнерами обговорює укладення міжнародного багатостороннього договору, яким і буде передбачено створення міжнародного компенсаційного механізму. Його фундаментальним положенням буде визначення і закріплення відповідальності Росії за агресію і воєнні дії проти України та неухильне зобов’язання компенсувати завдані збитки, шкоду чи пошкодження. Договір стане правовою основою для роботи комісії з розгляду заяв (компенсаційної комісії) і компенсаційного фонду.
Саме за російські гроші має відбуватись відбудова та відновлення України, а також компенсація тим нашим людям, кому російська війна принесла біль, страждання та смерть рідних.
Тому, з метою забезпечення національних інтересів України надзвичайно важливо, щоб максимальна кількість активів, які прямо чи опосередковано належать підсанкційним особам, особам, які причетні до збройної агресії в Україні, до скоєння воєнних злочинів, тих, які спонсорують війну в Україні і її підтримують, були заморожені, арештовані та передані до компенсаційного фонду для відшкодування збитків та відновлення України.
Вже маємо ще один виток цієї історії: у Сенаті США зареєстрований законопроєкт про конфіскацію та передачу Україні в якості репарацій державних активів рф — насамперед Центробанку РФ.
Тож, зворотного шляху вже не буде, а тільки поступова та неминуча розплата РФ за все заподіяне. Вирок від світової спільноти вже отримано.
- Саме агрессор має заплатити за відновлення нашої країни. Саме росія повинна відбудовувати Маріуполь і вставляти склопакети у багатостраждальній Північній Салтівці у Харкові. Росія має заплатити за все!» - підкреслила заступниця міністра юстиції України.
Раніше президент ПАРЄ Тіні Кокс привітав створення Міжнародного реєстру збитків для України як «перший практичний крок» до отримання компенсації за збитки, завдані українському народу агресивною війною росії, і закликав реєструвати також збитки або шкоду, завдану приватними військовими групами, контрольованими Росією, такими як групи Вагнера та Кадирова.
Кокс сказав, що він пишається тим, що ПАРЄбула першим органом Ради Європи, який закликав до створення такого реєстру після пропозицій, поданих українською владою, і подякував Генеральному секретарю Ради Європи та Комітету міністрів за їхню «наполегливу та невпинну роботу», щоб досягти цього.
Агрессор має заплатити...
Зараз, коли на Київ, Харків та інші міста продовжують падати ракети і бомби, а кількість загиблих і збитки збільшуються з кожною годиною, багато хто починає міркувати про те, як Росія (Московська Конфедерація, Об’єднані Колонії Сибіру, Сполучені Штати Ічкерії - або чого там ще можна очікувати, - жарт) допомагатиме відновленню зруйнованої України.
Тобто виплачувати репарації.
- Репарації - це, по суті, компенсаційні виплати, які сплачує держава за шкоду, завдану внаслідок її злочинних дій. Суми та способи виплати репарацій визначаються рішеннями міжнародних інститутів чи мирним договором після завершення війни, пояснює військовий історик Микола Ткачов.
Одним із найвідоміших випадків репарацій стали виплати Німеччини після поразки у Першій світовій війні країнам Антанти. Сума репарацій за Версальським договором була величезною – 269 мільярдів золотих марок. Протягом наступних років вона кілька разів скорочувалася, проте на те, щоб повністю розплатитися, Німеччині знадобилося близько 90 років – останній платіж було зроблено у 2010 році.
Німеччина виплачувала репарації за Першу світову навіть після поразки у Другій світовій війні! Їхніми одержувачами були СРСР, США, Великобританія та Франція.
Виплачувалися репарації й у сучасній історії. Серед них можна назвати репарації Іраку за окупацію Кувейту в 1990-1991 роках. Підставою для виплат стали резолюції Ради Безпеки ООН. Саме на прецедент Іраку та Кувейту посилався постійний представник України при Генасамблеї ООН.
Загалом Ірак виплатив Кувейту 52 мільярди американських доларів.
Юридично зобов’язуюче рішення про виплату репарацій міг би ухвалити Міжнародний кримінальний суд у Гаазі (МКС). Але його предметна юрисдикція обмежена переслідуваннями осіб, звинуваченими у геноциді, а також злочинами проти людяності, військовими злочинами та злочинами агресії. Однак для того, щоб суд міг порушити справу за звинуваченням у злочинах агресії (в даному випадку - проти Росії), потрібна резолюція Ради Безпеки ООН, а РФ, як постійний член Ради безпеки ООН, очікувано накладе вето на це рішення. Тож у час обговорюється створення спеціального трибуналу.
Резолюції Генасамблеї ООН мають рекомендаційний характер, тобто не є обов’язковими до виконання з погляду міжнародного права. Такі документи мають, швидше, політичну вагу, оскільки відображають думку міжнародного суспільства. Мета цього документа - не дати забути, що Росія як держава-агресор має відшкодувати завдану нею шкоду, а мета України домогтися того, щоб декларації стали реальністю.
До речі, Парламентська асамблея Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) на пленарній сесії схвалила резолюцію щодо створення спеціального трибуналу для притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини проти України. Нещодавно член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, представник президента Федір Веніславський заявив, що міжнародний Спецтрибунал над військово-політичним керівництвом РФ за скоєння злочину агресії проти України може запрацювати вже у 2024 році.
Він уточнив, що деякі партнери наполягають на тому, що для притягнення до відповідальності російського військово-політичного керівництва має застосовуватися юридична система права України із залученням міжнародних суддів. Веніславський зауважив, що найбільш прийнятним варіантом для України є створення окремого спеціального міжнародного трибуналу на зразок Нюрнберзького процесу. Наразі триває активна дискусія з приводу остаточного формату Спецтрибуналу.
…У світової спільноти поки ще немає адекватного розуміння, що потрібно робити у випадку масових злочинів, скоєних у межах великомасштабних військових конфліктів. Уроки минулого важливі, але сучасні робочі рішення — все ще питання теперішнього і майбутнього.
Домагатися відплати за злочини — важлива мета. Але самої її недостатньо для відновлення справедливості, так як вона не може «відіграти назад» скоєне зло.
Читайте також:
"Вікторія Амеліна: "Я всередині нового Розстріляного Відродження"
"Їжак", "Ізраїль", НАТО або сіра зона? Експертиза "Громади"
Ще декілька актуальних новин на зараз