Аерокосмічна оборона США стежить за польотом Санта Клауса. «Авіаносець» ХНАТОБ для харківських підлітків. Момент істини: коли скидаються маски

У західній культурі Різдво – це сакральний дедлайн. Політики завжди прагнуть принести своїм виборцям «добрі новини» цього дня.

Головна сенсація ранку 24 грудня – публікація деталей мирного плану, що обговорювався у Майамі між командою Трампа, українськими та європейськими представниками.

План включає 20 пунктів, серед яких: припинення вогню, створення «вільної економічної зони» на Донбасі (включно з Енергодаром), обмін полоненими «всіх на всіх» та без'ядерний статус України.

Поки політики говорять про мир, на фронті та в тилу ситуація украй напружена.

ЗМІ пишуть про «різдвяний терор» — за останню добу Росія випустила рекордну кількість дронів (близько 650) та десятки ракет, цілячись в енергосистему.

Таким чином світова преса зараз транслює обережний скепсис.

З одного боку, фінансова допомога від ЄС (ті ж 90 млрд євро, про які «Громада» вже писала) гарантує, що Україна не впаде економічно. З іншого боку, тиск Вашингтона з метою досягти угоди до кінця року створює ситуацію, яку багато хто називає «моментом істини».

Термін «момент істини» у сьогоднішньому контексті світові ЗМІ (такі як The Guardian чи The Economist) використовують тому, що зараз настав пік тиску на обидві сторони. Україну підштовхують до складних компромісів, а Росію до фіксації кордонів. Це "момент істини" для дипломатії: або вона спрацює зараз, на базі цього "плану з 20 пунктів", або війна перейде у фазу нескінченного і ще кривавішого виснаження без зовнішніх лімітів.

Це точка, після якої події підуть або шляхом заморозки, або шляхом неконтрольованої ескалації.

"Момент істини" - це коли маски скинуті…

Навіть на четвертому році війни проти України Росія, як і в попередні роки, мала перевагу на полі бою: близько 1 млн. солдатів і військова економіка, яка цілодобово — за допомогою Китаю — виробляє зброю та боєприпаси для війни Путіна. Проте 2025 року їй вдалося захопити лише 4400 квадратних кілометрів — менше ніж 1% незайнятої української території.

Це випливає із аналізу політичного оглядача BILD Юліана Рьопке.

У 2025 році загинуло майже 100 000 громадян Росії, тому німецький воєнкор оцінює реалістичні оцінки за межами російської та української пропаганди.

Як зазначає Рьопке, Росія, як і раніше, знаходиться далеко від своєї мети — захоплення чотирьох регіонів, анексованих Путіним у 2022 році.

У Донецькій області Україна, як і раніше, утримує 5700 квадратних кілометрів, у Запорізькій — 5800 та у Херсонській — 6400 кв. км.

Таким чином, навіть якщо Росія залишиться такою ж «успішною», як у 2025 році, кремлівській армії потрібно ще як мінімум чотири роки, щоб взяти під контроль анексовані території.

Єдиною надією Росії на «швидку перемогу» в Україні залишаються спільні зусилля з адміністрацією президента США Дональда Трампа, яка має змусити Київ добровільно вивести свою армію із критично важливих районів, резюмує кореспондент BILD.

Незважаючи на регулярні бесіди зі своїми довіреними особами про проблеми, що посилюються в економіці, Володимир Путін вірить у можливість повної перемоги в Україні, пише Financial Times із посиланням на високопоставлені джерела.

У цьому його переконали рапорти військових, які малюють ситуацію на фронті у позитивному для Росії ключі.

Російські військові та розвідка регулярно надають Путіну зведення про хід війни, розповіли співрозмовники видання. Вони завищуються втрати України, підкреслюються переваги Росії у ресурсах і зменшуються тактичні невдачі російських військових.

Дезінформація про російські успіхи на фронті досягла аудиторії за межами Кремля, переконавши велику частину в оточенні Дональда Трампа в тому, що Москва перемагає, 

сказав експерт.по Росії з аналітичного центру Chatham House Кір Джайлз.

Як нагадує FT:

Самообманна петля дезінформації» у системі призвела до катастрофічних рішень — від повномасштабного вторгнення до недооцінки наступу ЗСУ у Курській області (серпень 2024 р.).

Після скандалу з Куп’янськом російські Z-канали відкрито висміювали «Шредінгерівський Куп’янськ» та «території, взяті в кредит».

Експертка Carnegie Endowment Дара Массіко:

Путін подовжив часові рамки для досягнення мети — підпорядкування України.

Вона додає: «Втрати, необхідні для цього, величезні, але Путіна це не дуже турбує».

 Поки Путін отримує лише позитивні звіти, він вірить у перемогу силою — і відкидає компроміси. Це робить мирну угоду ще менш досяжною.

Неофіційний канал зв'язку з Лукашенком, про який розповіли понад десяток нинішніх і колишніх американських та європейських чиновників, став невід'ємною частиною контактів, очолюваних партнером Трампа з гольфу Стівом Віткоффом, з метою покласти край найсмертельнішому конфлікту в Європі з часів Другої світової війни.

The Wall Street Journal дізналося, що «Лукашенко, який колись був міжнародним ізгоєм, давав США поради, як підходити до Путіна, і допоміг організувати саміт США та Росії на Алясці минулого літа».

За інформацією видання, він також дає поради, як США мають вчинити з венесуельським лідером Ніколасом Мадуро. Минулого тижня він сказав ведучей Newsmax Греті Ван Сустерен, що Мадуро може переїхати до Мінська.

Ці контакти викликали суперечливу реакцію серед європейських союзників та білоруських дисидентів, які раді поверненню ув'язнених, але з побоюванням ставляться до того, що одному з найбільших у світі «торгівців заручниками» надають надмірну увагу та роблять економічні поступки.

Чудовий репортаж із Харкова напередодні Різдва опублікували журналісти швейцарської газети NZZ Фолькер Пабст (текст) та Домінік Нар (фото). Хоча, судячи з фото, знімали ще влітку. 

Цікаво, що Харківський театр опери та балету швейцарські репортери назвали «архітектурною чудовиськом», порівнявши з авіаносцем:

Плоский дах його великого верхнього поверху утворює величезний бетонний майданчик, який, якщо трохи пофантазувати, нагадує авіаносець.

Автори визнають, що незвичайний дизайн театру не применшує його художніх амбіцій. Трупа входить до числа найкращих в Україні і продовжує виступати і зараз, незважаючи на близькість фронту та пов'язані з війною втрати. Однак із міркувань безпеки вистави відбуваються у підземній залі.

Романа Журавльова та його друзів не цікавить художня чи архітектурна якість будівлі. Для них ХНАТОБ, як скорочено називають Харківський національний академічний театр опери та балету, з площею та численними сходами, — це просто ідеальне місце для їхнього улюбленого заняття: катання на скейтах.

Щодня після обіду підлітки та юнаки збираються, щоб попрактикуватися у трюках. Іноді до них приєднується дівчина-скейтбордистка. Гудіння коліс і стукіт дошки, що приземляється на бетон після стрибка, вже давно стали частиною звукового ландшафту Операплац

Роман Журавльов — один із найталановитіших скейтбордистів.

Елегантно і, здавалося б, без зусиль він високо піднімає дошку в повітря, перелітає через кілька сходинок та благополучно приземляється на нижчому рівні. Інші скейтери схвально вітають його стрибок жестами рук.

Юний скейтбордист підстрибує, коли російська бомба, що планує, падає недалеко від площі перед театром.

Вибухи відбуваються навіть вдень, вражені репортери!

 «Було дуже галасливо», — недбало каже їм Рома. На початку війни він боявся. Але це давно минулося.

Ми продовжуємо жити своїм життям. Але це не означає, що ми ігноруємо війну.

Рома пишається своїм містом. Він не може уявити собі життя за кордоном. Дівчина Роми виїхала до Словаччини після початку війни. Вона повернулася навесні.

Вона сумувала за містом. Ми, харківці, відомі своїм місцевим патріотизмом.

Родина Роми досі живе за кордоном у Празі. "Якщо мені потрібна нова дошка, я замовляю її в них", - каже Рома. Він пояснює, що у Харкові не продається гарне обладнання. Однак сам він не може уявити собі життя за кордоном.

Одна з останніх фотографій друга Роми, Деніса, який загинув на фронті.

«Знаєш, що кажуть у Харкові? — раптом питає він. — Поки чути звук скейтбордів, що проїжджають повз оперний театр, місто живе. Це ще одна причина, чому ми катаємось на скейтбордах». 

З цими словами він ставить дошку на бетон і розбігається для наступного стрибка.

Понад 1000 волонтерів прийматимуть дзвінки за номером 1-877-HI-NORAD у переддень Різдва з 4:00 до півночі за гірським стандартним часом. Цього року вперше шукачі Санти можуть зателефонувати через вебсайт програми, що, за словами організаторів, буде простіше для людей за межами Північної Америки.

Як інформує Associated Press, вебсайт дозволяє людям стежити за подорожжю Санти дев'ятьма мовами, включаючи англійську та японську.

NORAD – Командування повітряно-космічної оборони Північної Америки (англ. North American Aerospace Defense Command) — об'єднана система аерокосмічної оборони США та Канади. Її завданнями є контроль повітряного та навколоземного простору, попередження про повітряний або ракетний напад, протиповітряна та протиракетна оборона. Штаб-квартира і командний центр організації розміщені на американській авіабазі Петерсон.

Ця традиція розпочалася в 1955 році, коли попередник NORAD, Континентальне командування протиповітряної оборони, шукало будь-які ознаки можливого ядерного нападу з боку тодішнього Радянського Союзу.

Дитина помилково зателефонувала до центру бойових операцій і попросила поговорити з Санта-Клаусом. Черговий командир, полковник ВПС Гаррі Шуп, не хотів розчаровувати дитину, тому наказав співробітникам почати стежити за Сантою та приймати дзвінки від дітей.

Історія розповідає, що перший телефонний дзвінок був або наслідком друкарської помилки, або неправильного набору номера, розміщеного в рекламі Sears у газеті Колорадо-Спрінгс, яка закликала дітей телефонувати Санті.

В інтерв'ю Associated Press 1999 року Шуп згадував, як підіграв, коли зрозумів, що відбувається, і сказав першому абоненту: «Хо, хо, хо, я Санта».

Екіпаж дивився на мене так, ніби я збожеволів.

– згадував він.

Він сказав, що розповів своїм співробітникам, що відбувається, і запропонував їм також підіграти.

У святий вечір Санту помітили у повітряному просторі над Україною, — Flightradar:

Читайте також:

Хто має знати, що його розтопчуть: «Пси зі звалища» у Білому домі; прокурор проти Трамп-Тауера; навіщо росіяни твердять про мир?

Якщо Ви хочете бути в курсі, про що пише світова преса, читайте наші щотижневі огляди щосереди.