«Ці 20 днів в Маріуполі – найстрашніші в житті»

Для українців цей «Оскар» важить набагато більше, ніж просто найпрестижніша нагорода у світі кіно. Тому що фільм про жорстоку війну на знищення. Про кожного з нас. Про наш біль…

Фільм розповідає про жахіття блокадного Маріуполя, про відчай та неймовірні страждання людей, про шокуючі звірства російських військових.

Разом  з Мстиславом Черновим  над фільмом працювали фотограф Євген Малолєтка та продюсерка й журналістка Василіса Степаненко, які протягом перших 20 днів російського вторгнення  фільмували  в оточеному Маріуполі  злочини російських окупантів - масові смерті мешканців міста і стихійні поховання, бомбування пологового будинку, загибель вагітних жінок і ненароджених немовлят, знищення житлових кварталів міста. Саме ці документальні матеріали і лягли в основу фільму.

На сцену разом з Мстиславом Черновим піднялися Євген Малолєтка і Василіса Степаненко, які разом фільмували  у пеклі Маріуполя, щоби світ дізнався правду про ці жахливі злочини.

Церемонію вручення найпрестижнішої кінопремії «Оскар" дивилися 19,5 мільйонів глядачів  більш  ніж у 200 країнах. Світу. Це рекордна кількість за  чотири останніх роки.

Неймовірні враження церемонії вручення нагород «Оскару». Цей момент, коли фільм "20 днів у Маріуполі" названо переможцем в номінації 

 "Найкращий документальний фільм". Ми так сподівалися, ми так вболівали, ми  так вірили, що переможе саме українська стрічка, тому що світ має знати про ці  жахливі злочини!

Попри це очікувана новина буквально вибухнула шквалом  невимовних емоцій. Від потрясіння і шаленства радості до відчуття вдячності  і гордості  за  цих сміливих, відданих справі  воєнних кореспондентів, які не припиняли знімати  у смертельній пастці, щодня ризикуючи життям.

Режисер  Мстислав  Чернов виголошував свій знаменитий спіч, міцно тримаючи в руках переможного «Оскара», найпотужніший спіч не тільки на цій церемонії, але й взагалі, який я коли-небудь чула, я бачила поруч з ним  елегантного Євгена Малолєтку і вишукану Василісу Степаненко у фантастичній сукні, і серце стискалося не лише від радості, але й від болю.

Адже те, що вони стоять на цій сцені схоже на диво. І не тому, що отримали найвищу нагороду в світі кіно, а тому, що  вони залишилися живими. Вижили в оточеному з усіх боків Маріуполі, чудом вирвалися з того пекла і проїхали через 15 російських  блокпостів з відзнятими матеріалами, флешкою Тайри, прихованими камерами  під сидіннями у розбитій обстрілами машині.

Це і є справжнім дивом. Вони змогли вивезти камери, флешки і все обладнання завдяки сміливому українському поліцейському Володимиру, який так вірив в перемогу України у найтрагічніший для нього і його міста час.

Литовський кінорежисер-документаліст Мантас Кведаравічюс, який у березні 2022-го року також був у Маріуполі  і  також знімав жахіття заблокованого міста, фільм якого  також можливо міг би бути номінований на «Оскар», був розстріляний нелюдами.

Вочевидь, на  хоробрих українських хронікерів Господь мав свої  далекосяжні плани.

 Перемога стрічки "20 днів у Маріуполі" стала справжньою сенсацією  і здобула світове визнання та нагороду від Американської кіноакадемії. Увага всього світу  була прикута до переможців фільму. А згадувала, як Василіса розповідала в інтерв’ю про те, як в оточеному Маріуполі росіяни полювали на знімальну групу. Їх розшукували по всьому місту. Тому що правда про звірства окупантів почала просочуватися на весь світ. Знимки Мстислава Чернова та Євгена Малолєтки облетіли усі світові медіа.  

Мстислав Чернов зізнався, що робота у Маріуполі була найстрашнішою у його житті. Ці 20 днів. Такого за всі вісім років його знімання у зонах збройних конфлікту він ніколи не переживав. Такого з ним не було ніколи. Настільки інтенсивний і безконтрольний, неприцільний  був вогонь  з боку агресора, стільки вбивств цивільного населення.

На «Оскарі» Василіса була невимовно прекрасна.  Такою її бачив цілий світ. А ще бачив у бронежилеті з надписом Pressa, захисній військовій касці, в пікселі. З дуже  втомленими очима.

Для Василіси Степаненко, 22-річної тоді військової кореспондентки, ці 20 днів в Маріуполі також стали найстрашнішими у її житті.

Вона хотіла бути б’юті-журналісткою, писати про моду, музику, кіно, мистецтво. Втім,  з початком повномасштабної війни їй довелося  знімати про людські страждання, біль втрат, руйнування і смерті. Прекрасна Василіса  виявилася з серцем воїна.

І от зараз вона на сцені уславленого театру в Голлівуду, де відбувається церемонія найпрестижнішої  премії «Оскар». Серед  усіх можливих кінозірки світу. Про такий успіх у пеклі Маріуполя навіть ніхто не мислив.

Тоди надзавданням було вижити, щоби розповісти світу про трагедію цього міста і його людей.

А я згадала в цей момент епізод  інтерв’ю з Василісою про бронежилети.

Під час занять у “Школі практичної журналістики та медіаграмотності”  Харківського пресклубу, яке відбувалося в Національній академії Національної гвардії України, майбутніх журналістів вчили, як працювати в умовах війни. Зокрема, вдягати бронежилети, захисні військові каски тощо. І Василіса  тоді дуже дивувалася: навіщо їй це? Хіба їй це знадобиться?

Гірка іронія долі. Зараз Василіса  по суті весь час  працює в бронежилеті.

 В інтерв’ю Василиса  розповідала  мені про те, як вони жили ці 20 днів в обложеному Маріуполі знімали  хроніку знищення  людей і міста.

Про думки, що вона не виживе, про відчай, коли людина опиняється в пастці, з якої немає виходу, про те, що вона готова була до смерті, тому що обстріли не припинялися ні на день, все навколо потужно вибухало,  палало, руйнувалося, скрізь  гинули люди. І в цьому пеклі попри страх і смертельну небезпеку автори тепер вже оскароносного фільму, документували катастрофу знищення міста, щоби світ побачив це і дізнався про  жахливі злочини росіян.

 Дякуємо  творцям фільму за сміливість! Дякуємо за  їхнє служіння людям  та відданість професії! Дякуємо за те, що вижили! 

Інтерв'ю з володарями Оскара читайте в ексклюзивних публікаціях "Громади":

Ексклюзив "Громади". «Треба було вижити, щоби відправити кадри з Маріуполя»

Про страхи, шок, Маріуполь, Ізюм та служіння правді. За кадром...

Будемо раді Вашій підписці в наших соцмережах: 

Телеграм:  https://t.me/gromada_group

Фейсбук:  https://www.facebook.com/gromada.group.novynykharkovataoblasti

https://www.facebook.com/gromada.grp