«Друзі Путіна» в Європі: чим це загрожує для України? Оцінки харківських експертів...

Правоцентристські християнські демократи з Австрійської народної партії (ÖVP), своєю чергою, значно програли, втративши майже третину місць у парламенті. Серед інших «переможених» - «Зелені», які втрачають позиції по всій Європі.

Успіх FPÖ в Австрії - не поодинокий випадок, а, як уже писала «Громада», частина ширшої хвилі правого популізму, що йде Європою.

Останніми роками в багатьох країнах вкрай праві партії домоглися значних успіхів: як, наприклад, партія чинної прем'єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні «Брати Італії» або «Партія свободи» Герта Вілдерса, яка продовжує набирати популярність, у Нідерландах.

Домоглися успіху праві партії і на червневих виборах до Європарламенту.

Ця хвиля поступово призводить до зміцнення в ЄС блоку ультраправих євроскептиків, який просто зараз активно святкує перемогу FPÖ. Так, Кікля вже привітали колеги з «Альтернативи для Німеччини» (AfD) і особисто багаторічний прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.

ДОВІДКА «Громади»

FPÖ була заснована в 1956 році роках двома колишніми нацистськими чиновниками. Один із них, Антон Райнтхоллер, був у нацистському уряді міністром сільського господарства. А його колега, Фрідріх Пітер, під час Другої світової війни служив у відділенні СС, яке воювало на території України.

І вже точно не в інтересах нової коаліції буде підвищення цін на електроенергію та інфляція, скорочення імпорту дешевого російського трубопровідного газу, який Австрія рекордними обсягами продовжує закуповувати у Кремля

Ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» зуміла отримати третину голосів у двох східнонімецьких землях на місцевих виборах у вересні.

AfD святкує свою історичну перемогу, і сотні людей пройшли маршем вулицями Ерфурта в день підрахунку голосів, і дехто з них плакав через те, що вперше з часів нацистської Німеччини ультраправа партія перемогла на виборах у федеральній землі.

Вибори відбулися за тиждень після нападу з ножем у місті Золінген на заході країни, скоєного, імовірно, прохачем притулку з Сирії. Тоді загинули три людини.

Вбивство вразило жителів Німеччини і викликало в суспільстві запеклі суперечки з приводу імміграції.

ДОВІДКА «Громади»

Альтернатива для Німеччини — націоналістична та право-популістська проросійська політична партія Німеччини. Основна ідеологія партії спрямована проти євроінтеграції та проти імміграції іноземців. Партія заснована 6 лютого 2013 на хвилі єврокризи як партія єврокритиків.

Для України це важливо, тому що від внутрішньої політики Німеччини сильно залежить її зовнішня політика, включно з підтримкою нашої країни.

Місцеві вибори стали генеральною репетицією перед федеральними виборами до Бундестагу і формуванням нового уряду рівно за рік у вересні 2025 року, і від того, хто і на яких умовах прийде до влади, критично залежить майбутнє німецької допомоги Україні, а також європейської допомоги загалом, оскільки вплив і вага Німеччини в Європі коментарів не потребують, а сама Німеччина є другим після США донором зарубіжної допомоги.

Очевидно, що втрата підтримки Німеччини, та ще з урахуванням невизначеності з результатами виборів і подальшою підтримкою Штатів, може буквально підкосити Україну.

«Альтернатива для Німеччини» виступає за припинення постачань зброї Україні, як і ліва популістська партія BSW, що посіла третє місце в Тюрінгії та Саксонії.

ДОВІДКА «Громади»

BSW - Альянс Сари Вагенкнехт: за здоровий глузд і справедливість— німецька політична партія, заснована 8 січня 2024 року. Позиції BSW включають обмеження імміграції, антиглобалізм, опозицію до зеленої політики, припинення військової допомоги Україні та врегулювання російського вторгнення в Україну шляхом переговорів.

Утім, зростання рейтингів популістів, передусім з «Альтернативи», спостерігається все ж таки більше у східних землях, тобто на території колишньої НДР, яка поступається за площею та чисельністю населення західним землям.

За всіма прогнозами, перше місце на виборах до Бундестагу у вересні майбутнього року має посісти ХДС на чолі з новим лідером Фрідріхом Мерцем, який нещодавно отримав статус офіційного кандидата на пост канцлера від нині опозиційного блоку ХДС/ХСС.

Чи отримає ХДС/ХСС можливість одноосібно формувати уряд? Тим паче що у східних землях ХДС має досить скромні рейтинги.

Оглядачі припускають, що постане проблема про формування коаліції. З урахуванням нинішніх електоральних розкладів у Німеччині, ця проблема може 2025 року вилитися в багатомісячну «коаліціадау», аж до позачергових виборів.

Водночас на парламентських виборах у Бельгії знову переміг «Новий фламандський альянс», партія консервативних націоналістів із Фландрії, багатшого північного регіону Бельгії, де більшість населення розмовляє нідерландською мовою.

Високі результати крайніх представників ідеологічного спектра - ультраправих і ультралівих сил - за зниження результату центристів сильно ускладнять переговори з формування бельгійського уряду, які й так ніколи не були легкими.

ДОВІДКА «Громади»

Новий фламандський альянс — політична партія в Бельгії, що діє у Фламандському співтоваристві. Ідеологія партії заснована на ідеях поміркованого консерватизму і фламандського націоналізму аж до відділення Фландрії від Бельгії.

Прем'єр-міністру країни Александру Де Кро, який був ключовим лобістом вилучення заморожених у Європі російських активів, довелося піти у відставку.

Саме за головування Бельгії в Європейській раді Брюсселю та іншим європейським столицям вдалося домовитися, що ці гроші будуть використані для допомоги Києву. Щоправда, поки що тільки доходи, накопичені за два роки управління російськими замороженими активами, але навіть ця сума забезпечить Україні у 2024 році додатково майже 3 млрд євро.

Внутрішньополітичні процеси, що протікають зараз у ЄС, безумовно, вигідні Москві, яка не втомлюється повторювати про «кризу в Європі» і прийдешній європейський «тріумф Росії».

Йдеться насамперед про зростання рейтингів радикал-популістів, які виступають не тільки проти підтримки України, а й за «дружбу» з Москвою в тому чи іншому вигляді.

Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер під час свого візиту в Німеччину згадав про загрозу популізму та ультраправих політсил, популярність яких зростає в багатьох країнах Європи.

Його слова у спілкуванні зі ЗМІ наводить Reuters.

- Сучасні мейнстримні партії перебувають у глибокій кризі, оскільки вони не можуть відповісти на виклики, які хвилюють їхніх виборців. Зокрема, це стосується міграції.

 

Ліберали втрачають голоси, не будучи здатними переконати свій електорат у перспективності їхнього ціннісного проєкту, що допускає впровадження антиліберального по суті ісламського наративу в європейські суспільства.

Соціал-демократи, залишаючись послідовними інтернаціоналістами, не зважають на те, що мігранти становлять загрозу для соціально-економічного становища їхнього виборця не тільки тому, що вони конкурують за робочі місця з корінними жителями, а й є претендентами на соціальний пакет. Виборець починає шукати інші партії.

Схожа ситуація у Франції, де «Національний фронт» (нинішнє «Національне об'єднання») ще з часів Жан-Марі Ле Пена раптом став партією робітничого класу. Якщо політик свідомо не хоче розв'язувати наболілу проблему, то люди сприймають це так, ніби їхній мейнстримний соціал-демократичний або ліберальний кандидат їх кинув.

Тому, коли з'являються хлопці, які будують свій дискурс на антимігрантському й антиєвропейському пафосі, то простий виборець мігрує до них, і робить це вже багато років.

На це запитання відповідали харківські експерти в ефірі «Політичної кав'ярні» Харківського пресклубу.

Так, доктор політичних наук Ігор Поліщук не схильний перебільшувати зростання правих популістів, які нерідко декларують у Європі солідарність із кремлівською політикою.

- Річ у тім, що успіхи правих популістів у Німеччині, Франції «локалізовані», - міркує Ігор Поліщук. - Так, зростає їхня популярність, що свідчить про певні зміни в громадській думці.

Це, звісно, тривожний дзвінок. Але на сьогодні, на думку політолога, зростання популістських настроїв у Європі не критичне для України.

Історик і політолог Євген Ярошенко схильний вважати популістські тенденції в Євросоюзі вельми тривожними.

Якщо не брати до уваги однозначність ситуації в Угорщині та Словаччині, потужні демократії ЄС теж стикаються з цим явищем. Навіть канцлер Німеччини Шольц - представник соціал-демократів, позиція яких відрізняється від їхніх суперників ХДС-ХСС.

Проте на місцевих виборах перемагають політики з «Альтернативи для Німеччини саме в землях колишньої НДР».

- В Австрії ситуація складніша, - вважає Євгеній Ярошенко, нагадуючи при цьому про Італію, де, перемігши на виборах, пані Джорджа Мелоні (жартома за нібито проросійськість її навіть прозвали «пані Диніна», оскільки melon у перекладі з англійської - «диня»), стала найкращим другом України.

На думку Євгена Ярошенка, оскільки Еманюель Макрон уже завершує свою другу президентську каденцію, хто б не прийшов йому на зміну, міцний політичний фундамент у цих країнах протягом найближчих десяти років навряд чи буде порушено.

Експерт-міжнародник Володимир Воля констатує, що є спроби деяких політиків у Європі набрати популярність за рахунок критики України і прив'язати це до вирішення внутрішніх соціально-економічних проблем. Успіхи тієї ж партії «Свободи» в Австрії чи «Альтернативи для Німеччини» у східнонімецьких землях засвідчують наявність виборців, які вважають, що їх не має хвилювати те, що світ прогинається під Путіна, їм важливіша ковбаса.

- І що ми бачимо? У правих є помітні результати, але вони не критичні, - каже Володимир Воля, - Ті ж соціал-демократи в Німеччині зазнали електоральних втрат, ну не буде соціал-демократична партія ядром нової коаліції - буде ХДС-ХСС, і підтримка України збережеться.

 

Те ж саме і в Австрії, Австрійська народна партія впродовж восьми десятиліть є однією з основних дійових осіб австрійського політичного життя, стає ядром правлячої коаліції.

А якщо говорити про Францію, то у партії «Національне об'єднання» (до 1 червня 2018 року - «Національний фронт», - ред.) сьогодні є чітка антиросійська позиція.

- Серед політиків, звичайно, є деякі розбіжності щодо обсягу допомоги Україні, - продовжив експерт. - Але, я думаю, що в усіх європейських країнах, окрім Угорщини та Словаччини (через їхню велику економічну нафтогазову залежність від РФ), прокинувся інстинкт самоповаги у більшості представників політичних еліт. І ми бачимо на прикладі Великої Британії, що зміна урядів не означає зміни підтримки України.

Читайте також:

І не те, щоб - так, і не те, щоб - ні... «Великий експеримент» в Україні: чи буде ухвалено рішення про удари далекобійною зброєю вглиб РФ?