«Мистецькі містки» від Іспанії до України збирають кошти захисникам

Нова адреса міжнародного благодійного проєкту «Мистецькі містки» - Іспанія, Мадрид.

Почнімо з фото Лілії Ткачук , яка керує дитячим хором «Передзвін»   в Іспанії. Місто Кордоба в Андалусії  на її знімку для мене перегукується з перекладами українською мовою  поезій Федеріко Гарсія Лорки, які втілив колишній  харківський студент, травмований іншою війною – Другою світовою, поранений у Харкові, Микола Лукаш.

 Лорку з його Андалусією, Гранадою  він представив світу вперше іще в 1960-х роках.

«Дві річки, що в Гранаді,

одна сльози, друга кров.

Ой де ділась,

де поділася любов?»

Дон-Кіхот, преславний гідальго  теж заговорив стараннями Лукаша  як «парубок моторний,.. хоч куди козак»:

«Його величність король учинив як обачний войовник, - сказав Дон Кіхот,   –  укріпивши загодя свої володіння, щоб ворог не заскочив його зненацька; та якби він був звернувся за порадою до мене, я на такий указав би спосіб, який, мабуть, і не сниться нині його королівській милості». Сервантес і його перекладач на своїх «містках часу» ніби щось знали і про наші некоролівські пошуки сили й захисту.

Один із сучасників писав про поліглота і перекладача Миколу Лукаша:

 

«Лукашева мова — як небеса, побачені в телескоп. Міріади слів, які годі спостерігати простим оком, виступають у його мові зі своїм глибинним світлом».

Ось таке світло  рідної мови притягує засновників проєкту «Мистецькі містки» і учасників та глядачів (слухачів) щомісячних ефірів. Вісім країн  і значно більше міст і містечок влаштовують творчі зустрічі заради волонтерської підтримки захисників із ЗСУ і моральної  для розкиданих війною по світу українських літераторів, а здебільшого літераторок, співачок і акторів та актрис. Почутися-побачитися хоча б у Zoomі важливо і для тих, хто залишається в Харкові та нашій прифронтовій області, і для тих, хто ще не вріс у повсякдення і ще роззирається на берегах мовних річок у країнах свого нинішнього перебування.

«Боже великий, єдиний, Нам Україну храни, Волі і світу промінням Ти її осіни. Світлом науки і знання Нас, дітей, просвіти».  Ці знамениті рядки  переклала іспанською мовою Ольга Ледо. 

Колектив створено 2014 року. Про нього та інших учасників розповідали ведучі –  Галина Коризма, яка . очолює об'єднання українців  «Наше слово» в Мадриді. Вона –  мама військового, який від 2014 року захищає Україну. Її співведуча –    поетеса та перекладачка української поезії, віцепрезидентка благодійної та волонтерської асоціації “Unimos Corazones” (Мадрид),

 Ольга Ледо. Пані Ольга також є авторкою перекладів іспанською серії документальних фільмів «Культура проти війни», створених асоціацією «Дивись українське!».

Технічне забезпечення листопадової зустрічі здійснювала літераторка і освітянка з Харківщини Ольга Халепа, яка читала в ефірі власні вірші.

За посиланням наприкінці публікації зможете переглянути  відеозапис цієї події.

 

Благодійна мета творчої зустрічі.

Цього разу  долучаємося до збору коштів на сервісне обслуговування 20 ноутбуків і 20 комп’ютерів, які прибули з Литви та очікують передачі  95-ій  ОДШБр. Кошти йдуть напряму до українських волонтерів, які опікуються гарячими напрямками фронту.

«Мистецькі містки» щоразу знайомлять із творчістю фронтовиків. Так було й під час  листопадового спілкування.

Він   – підполковник ЗСУ, учасник російсько-української війни на сході України, поет (військово-патріотична та інтимна лірика), перекладач англійської "окопної" поезії українською мовою. Упорядник двомовшої, українсько-французької антології «In principio erat verbum:» («Спочатку було слово: Україна. Поезія війни»).

Упорядник цієї антології – учасник проєкту «Мистецькі містки»  продовжив сумовиту тенденцію прямих ефірів. Як і в жовтні з Харкова доводилося через проблеми з електрикою  після обстрілів читати вірші з вулиці, так в листопаді Володимир Тимчук ловив зв’язок-місток між Києвом і Мадридом.

Серед авторів антології – офіцер-фронтовик з Харкова, поет Олександр Лисак.  Його вірші звучали в проєкті. Бардівські пісні, створені на його тексти у Харкові, сподіваюся, ще прозвучать для аудиторії проєкту в різних країнах світу.

Пісня «Давай, щоб не я,  давай, щоб не ти»  подружжя Людмили і Руслана Горових  «Мистецькі містки» ще не завойовувала, але в мережі набирає популярності. Як і гумор  Руслана  – журналіста і письменника, режисера і  волонтера. Для листопадової зустрічі він читав із книжки гумористичних підслуханих історій

«Києве мій».

Київські панорами переважали у відео, зо супроводжувало   прем’єру  пісні інших авторів  – «За тебе молюсь, моя Україно!». Її виконала  співачка і диригентка  Леся Королик-Бойко,  голова МО «Поступ жінок-мироносиць у діаспорі».  

«Мистецькі містки»  підштовхують до пошуку нових імен і тем. Наприклад, дізнатися після зустрічі, що пишуть іспанські літераторки – авторки світових бестселерів, виданих вже й в Україні.

Наприклад, Роса Монтеро Гайо, донька мадридського бандеріл'єро (учасника кориди, який прохромлює тіло бика маленькими списами, роздражнює його для поєдинку з тореадором) розповіла в інтерв’ю:

«Завжди кажу, що я не щаслива людина, а радше людина з природною схильністю до радості. – розповіла письменниця в одному з інтервʼю. – Радість – це звичка, бо її можна вдосконалювати та розвивати, але також можна мати до неї природну схильність».

 

 

 

Її роман Crónica del desamor («Хроніка нелюбові») критики назвали центром іспанської феміністичної літератури. Головна героїня, молода журналістка, живе в Мадриді, намагаючись поєднати роботу, материнство, любов і пошук себе. Стиль оповіді поєднав риси хроніки, щоденника і репортажу.

Іноді саме такою сприймається проза  учасниці «Мистецьких містків», авторки з Харкова Ірини Романенко, яка 2022 року змушена була покинути домівку і оселитися в Німеччині. Прозвучав у авторському читанні фрагмент її оповідання «Листопадова відпустка»  –діалог про зерновий коридор для українського хліба.

Повернімося до іспанок. Журналістка і письменниця Маруха Торрес починала в Барселоні як оглядачка світського життя. Переїхала до Мадрида і опублікувала низку інтерв’ю з кінозірками, письменниками, публічними інтелектуалами, вела журналістські розслідування, стала військовою кореспонденткою в Лівані, Панамі та Ізраїлі. Їй належить гротескний роман-пригода «О, це він! Фантастична подорож до Хуліо Іглесіаса». Мемуари  вісімдесятирічна Маруха Торрес назвала  «Чим більше людей гине, тим більше мені хочеться жити».

Українка Люцина Хворост, поетеса, перекладачка, співачка – хронологічно – мистецька онука цієї іспанки. «А скажіть, будь ласка»  –  Люцинина  книжка інтерв’ю з відомими особистостями  здебільшого харківського творчого простору До «Мистецьких містків» приєднується з Варшави. Цього разу була запропонована аудиторії  особиста версія перекладачки і співачки  іспаномовної  пісні   "No me ofendas!"  1947 року.  "Не ображай мене!" (так перекладається назва)  вперше зазвучала в Нью-Йорку. Тріо Los Panchos,  автор музики й тексту Альфредо Хіль (Alfredo Gil). Українська версія Люцини Хворост. Румба, за словами співачки,  перегукується з настроями багатьох нинішніх українок, яких війна змусила адаптуватися до інших країн, мов і культур, до розривання кола самоти («залиш мене, але неправди не чини у дії й слові…Лише тобі дарую я свою любов, але не знаю, чи взаємно. Якщо не любиш ти – будь чесним і відмов. Не муч даремно»).  Тож пісня в українському переспіві з одним іспанським куплетом  несе в осінній день  «трішки тепла і любовного коктейлю».   

Постійний учасник  міжнародних творчих зустрічей, харківський актор і волонтер Микола Мох нині живе у Бельгії, в місті Брюгге. Щоразу в ефірі він читає класику. Цього разу  вірш Ліни Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать» прозвучав  нідерландською, а потім українською мовою.

15 листопада  для Миколи Івановича поєдналися дві події. Окрім онлайн-зустрічі він виступав і на відкритті  виставки семи українських художників ХАБІТУС (сукупність звичок, жестів та моделей поведінки). Експозицію розгорнули в  історичній залі Брюгге, що належить до об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Відкрив виставку Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Бельгія Ярослав Мельник.  Подія відбувалася в межах тижня української культури в Бельгії.

Ярослав Мельник сказав:

 

 

«Поки українські воїни боронять нашу землю та цінності, які ми розділяємо з Європою, українська культура продовжує стояти і створювати сенс навіть перед обличчям жорстокої російської агресії. Ваша присутність тут сьогодні – це жест солідарності, який надає сили мільйонам українців».  

Завдяки таким ініціативам, як ХАБІТУС, українська культура зміцнює свою присутність в європейському культурному ландшафті та сприяє спільному діалогу, який об'єднує громади навіть у найскладніші часи – підкреслюють організатори.

Анонс грудневої зустрічі

Звернення актора і волонтера, харківця Миколи Моха, який віднедавна тимчасово мешкає у місті Брюгге (Бельгія).

Дорогі мої українські дітки — в Україні і в різних куточках світу!

Я — Святий Миколай. І цього року запрошую вас у чарівну подорож.

Ми продовжуємо проєкт “Мистецькі містки” — де кожен із вас може творити, мріяти, надихатися, співати і бути разом, навіть якщо між нами тисячі кілометрів.

Свято живе в наших серцях, а Україна завжди поруч — де б ви не були.

Тож долучайтеся - створюймо нашу казку разом!

6 грудня 2025р. о 17.00 за київським часом (16.00 за європейським) відбудеться  онлайн зустріч.

ПОВНІСТЮ ЗАПИС МАДРИДСЬКИХ "МИСТЕЦЬКИХ МІСТКІВ"   СЛУХАЙТЕ ТУТ: 

https://www.youtube.com/watch?v=S4bmuIH12RI&t=3723s

Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.

Читатайте  також:

Осінні «Мистецькі містки» знову допомагають захисникам. Перегук від Парижа до Харкова

«Мистецькі містки» осінні знову підтримали захисників Харківщини

«Біль і надія поєднують нас». Благодійний проєкт харківців «Мистецькі містки»

«Мистецькі містки» допомагають захисту Харківщини. Подкаст «Градусник»

Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.