Не чекаючи на диво: як у Тростянці будують енергетику майбутнього

Саме так очільник Тростянецької громади Юрій Бова окреслив філософію виживання прикордонного міста під час ефіру проєкту «Голос громади» на майданчику Харківського прес-клубу.

Діалог із Юрієм Бовою довів: те, про що говорять вчені й експерти у сфері енергоефективності громад, у Тростянці вже втілюють «у металі» та бетоні.

Ця розмова стала безпосереднім відгуком і логічним продовженням аналітичних публікацій мережі «Громада Груп».

Нагадаємо, у статті «Енергетичний порятунок: чи є шанс українським містам вижити взимку» ми шукали відповіді на тривожні запитання: як українським містам протистояти тотальним блек-аутам, вберегти критичну інфраструктуру й не замерзнути взимку під постійними обстрілами.

А вже у матеріалі «Після ефіру Харківського прес-клубу: як вчені пропонують вирішувати проблеми енергетики» науковці та експерти надали чіткі розрахунки: єдиний порятунок — у негайній децентралізації генерації, створенні автономних «енергетичних островів» і використанні відновлюваних джерел.

Місто Тростянець, яке пройшло крізь пекло боїв і місяць жорстокої окупації з 24 лютого по 26 березня 2022 року, на власній шкірі пізнало ціну тотального колапсу.

Російські війська повністю розграбували й знищили комунальне господарство: вкрали й розтрощили сміттєвози, автомобілі швидкої допомоги, обладнання, спецодяг і навіть слюсарні ключі, завдавши збитків на понад 120 мільйонів доларів. Тростянець опинився без світла, води, газу, зв'язку й ліків.

Справжнім символом виживання стала місцева лікарня, яку загарбники розстрілювали з танків і мінометів, вибивши 480 вікон і потрощивши корпуси.

Нам рекомендували: зачиніть цю лікарню, вона частково зруйнована і дуже небезпечно там перебувати... Це неправильний підхід, скажу відверто, — розповів Юрій Бова.

Медики вчинили справжній подвиг: п'ятнадцятеро працівників відмовилися співпрацювати з ворогом і залишилися з хворими. У холодних підвалах, під гуркіт танкових гармат вони приймали пологи — під час окупації на світ з'явилося дев'ятеро немовлят!

Сьогодні цю лікарню перетворили на автономний форпост: тут є потужні дизельні та бензинові генератори для операційних та реанімацій, а на дахах розгортають сонячні панелі з акумуляторними накопичувачами.

Такий самий принцип безперебійності застосували й до води. Насосні станції водоканалу закрили потужними генераторами, тож навіть якщо згасне вся область, у кранах тростянчан буде вода, а каналізація працюватиме без збоїв.

Щодо тепла, то замість гігантських і вразливих центральних котелень місто розгортає мережу блочно-модульних котелень. Де є можливість — використовують газ із резервованим живленням насосів, де немає — переходять на альтернативне паливо: пелети, дрова чи тріску.

Утім, у громаді чудово розуміють: генератор — це лиш тимчасова «швидка допомога», яка щодня «зливає» сотні літрів дорогого пального.

Для довгострокової стійкості Тростянець робить ставку на сонячні електростанції із системами накопичення (СЕС + ESS).

На дахах шкіл, амбулаторій та адмінбудівель встановлюють панелі з акумуляторами та інверторами. Удень сонце дає безкоштовний струм, а надлишок накопичується у батареях, щоб уночі чи під час відключень заживити світло, зв'язок, сервери та дежурну техніку.

Ми стараємося, щоб комунальні підприємства були як мінімум прибутковими або незбитковими, бо всі думають: комунальне підприємство — це бездонна дірка, куди йдуть гроші», — пояснив голова громади.

Сонячна генерація суттєво зрізає платіжки бюджетних установ у теплий сезон, а кожна заощаджена гривня йде на закупівлю палива для генераторів та посилення безпеки.

Та найголовніше у цій системі — звичайна людська турбота. У Тростянці добре пам'ятають відчуття безпорадності в темряві, тому пункт обігріву чи укриття тут — це не просто холодний підвал. Це сучасні хаби, куди людина може прийти, заживити телефон, зв'язатися з рідними, почитати новини завдяки стабільному інтернету та випити гарячого чаю.

Для зняття шокового стану та підтримки ментального здоров'я це не менш важливо, ніж балони з газом. А для захисту приватних осель у місті відпрацювали алгоритм миттєвого закриття теплового контуру — плівкою, плашками OSB та тарпауліном, аби не вистудити будинки при обстрілах.

 Я вам дякую, що ви підняли дуже важливі теми... Бо не один Тростянець займається енергетикою. Скажу чесно, я дуже радію за успіхи своїх колег — мера Славутича, далі Чортків, Долина... Є з десяток міст, які потужно це роблять. Якщо ця розмова принесе користь хоч комусь, я буду морально задоволений,

— саме так очільник Тростянецької громади Юрій Бова підбив підсумки півторагодинного розмовного марафону в прямому ефірі проєкту Харківського прес-клубу «Голос громади».

…Досвід Тростянця доводить головне: часи великих і незахищених ТЕЦ минули. Майбутнє — за гнучкою, децентралізованою енергетикою, де поєднані сонце, акумулятори, локальні газові мікротурбіни та альтернативне паливо.

Маленьку котельню чи СЕС важко знищити однією ракетою, але вони здатні тримати цілий мікрорайон.

Тростянець втратив багато через окупацію, але завдяки залученню міжнародних грантів та допомоги європейських партнерів швидко наздоганяє лідерів, наочно демонструючи іншим громадам, як залишатися зі світлом і теплом навіть поруч із кордоном ворога.

Читайте також:

«Не для прибутку, а для людей»: як Тростянець знайшов рішення для безкоштовного проїзду й підштовхнув реформу

"Громада" розповідає про важливі новини та злободенні теми, робить цікаві подкасти та яскраві відео про життя у громадах Харківського регіону, України та у світі.