«Паляниця» б'є ворога. Що відомо про нову дрон-ракету України?

А в День Незалежності України президент Володимир Зеленський оголосив про успішне застосування нового класу зброї — ракети-дрона «Паляниця» проти країни-агресорки. Цей інноваційний засіб оборони вперше був використаний вночі перед нашим національним святом.

 Ворога було уражено. Росії буде дуже складно навіть вимовити, що саме прилетіло,

— сказав президент.

Розвиток ракетної програми України став необхідністю через політичні обмеження у застосуванні західного озброєння на території Росії. Президент також раніше натякав на значні досягнення у цій сфері та зростання поставок нових видів озброєння до українського війська.

Не буде хворий дід із Красної площі, який постійно погрожує червоною кнопкою, диктувати нам якісь свої червоні лінії.

 

Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін підтвердив, що 24 серпня нова зброя вперше успішно застосована.

Щоправда, він сказав про ураження військового об'єкта ворога на тимчасово окупованій території.

Ну що ж, з огляду на те, що ані наш Генштаб, ані воєнкори не повідомляли про те, що хтось невдало «покурив» на військовому складі в Криму чи на Херсонщині, то, слід вважати, що Воронезька область, де також мешкають слобожани-українці, - це тимчасово окупована РФ територія (жарт).

Утім, яка різниця де і що вразила «Паляниця», головне, що це зброя нашої перемоги.

За словами міністра, «Паляниця» — це дрон і одночасно ракета, яка за своїми тактико-технічними характеристиками підпадає під обидва визначення.

Радий, що у нас є перші наші українські розробки такого класу, які починають працювати в тилу ворога. А ворог вивчатиме їхні тактико-технічні характеристики по "прильотах",

- усміхнувся міністр.

Як повідомляється, оборонно-промисловий комплекс почне нарощувати виробництво нового виробу для ударів по російських військових об’єктах.

Ракет-дронів ставатиме більше, як вже стало більше далекобійних ударних дронів, результати роботи яких ми бачимо майже щодня,

 

– запевнів Олександр Камишін.

Як пише портал «Мілітарний», імовірно, «Паляниця» є маневровим безпілотником, який отримав реактивний двигун та потужну бойову частину.

Очікується, що бюджет розвитку ОПК у 2024 зросте у 20 разів порівняно з 2022 роком: у 2022 рік він склав 2,5 млрд гривень, у 2023 – 12 млрд, у 2024 очікується бюджет розміром 51 млрд гривень.

- Дуже багато критиків чомусь ігнорують динаміку розвитку українського ОПК. З чого ми починали у 2022 році і що ми маємо сьогодні. Справа навіть не в показниках, а в тому, як нам це вдалося? - розмірковує системна аналітикиня, експертка в галузі інновацій Наталія Глоба в ефірі UKRLIFE з Людмилою Немирей.

Це питання сьогодні ставлять аналітичні центри, пов'язані з defense tech і Miltech (Military-tech) - технологіями оборони та безпеки: як могло статися, що український Military-tech перетворився на другу Кремнієву долину.

Це тим більш показово, що повторення успіху Кремнієвої долини не сталося ні в ЄС, ні в Китаї, ні в РФ, ні навіть у Сінгапурі.

- Усі намагалися повторити, але ні в кого не вийшло, - зазначає інноваційна експертка. - Як ми пам'ятаємо, у травні 2022 року президент України Володимир Зеленський оголосив про старт державної програми «Армія дронів».

І все починалося в ситуації, коли колишній міністр оборони Олексій Резніков наприкінці 2022 року заявив, що цивільні дрони не пристосовані до роботи в бойових умовах, а командування, мовляв,  називає їх "весільними", іронізуючи над їх основним довоєнним призначенням.

Ці слова Резнікова викликали гостру реакцію в суспільстві. Військові, волонтери та громадяни, причетні до аеророзвідки, бурхливо відреагували на слова тодішнього міністра.

Разом зі старлінком дрони дають тандем, який дозволяє не програвати при явній перевазі супротивника в зброї. Без них ми б витрачали в рази більше боєприпасів для ураження в рази меншої кількості цілей і воювали б за Дніпро, а не за Бахмут, 

– наголосив засновник фонду "Повернись живим" Віталій Дейнега.

Як писала «Економічна правда» в 2023 році, волонтери разом із суспільством намагаються самостійно закривати потреби армії в таких дронах, але попит на них тільки збільшувався. Фронтові командири вимагали більше і більше дронів.

Як же не пам'ятати! Тоді багато експертів сумнівалися в успішності програми «Армія дронів», особливо дивувала заявлена кількість - 1 мільйон дронів. Дехто навіть насміхався!

У серпні 2024 року на офіційному порталі проєкту з'явилося повідомлення, що 1 мільйон українських дронів уже законтрактовано!

Серед них FPV, діпстрайки, бомбери, розвідувальні дрони – все те, що нищить або допомагає нищити ворога. Повітряних сюрпризів для ворога тільки більшатиме!

Задіяно три міністерства: Міноборони, Мінцифри та Мінстратепром. Керує цією прогрммою віцепрем'єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

І команди талановитих українських вчених, інженерів і програмістів день і ніч, без відпочинку, практично безкоштовно працювали.

Так народилася українська високотехнологічна дронова індустрія.

- Михайло Федоров виконав надважливу, непомітну широкому загалу роботу, - продовжує Наталія Глоба. - При Міністерстві оборони України було створено Акселератор інновацій, при Мінцифри - інкубатор інновацій. З'явився кластер військових інновацій Brave 1 і державний випробувальний полігон.

У процесі цієї діяльності Федоров презентує Проєкт Стратегії інноваційного розвитку України.

- Коли я його прочитала, я була приголомшена, - зізнається Наталія Глоба. - Бо свого часу я написала безліч статей, виступала на конференціях і говорила про необхідність інновацій, то впиралася в стіну нерозуміння. Особливо, якщо йшлося про інноваційну екосистему, завдання якої створювати потік інновацій, про те, як слід взаємодіяти державі, бізнесу і стараперам між собою, як працюють венчурні капітали тощо.

Мене сприймали або як інопланетянку, або гнівні стріли пускалися на адресу держави, мовляв, у нашій країні нікому цим займатися...

Водночас, щоб використовувати найкращі нові технології для забезпечення безпеки й оборони Північноатлантичного союзу, на зустрічі в Брюсселі 2021 року НАТО ухвалила рішення створити унікальну трансатлантичну інноваційну екосистему.

З моменту створення Каталізатора оборонних інновацій НАТО для Північної Атлантики (DIANA) мережа його афілійованих каталізаторів і випробувальних центрів  росла майже у всіх країнах НАТО. Цієї важливої віхи було досягнуто нещодавно після того, як Рада директорів DIANA ухвалила рішення включити додаткові 28 наукомістких випробувальних центрів у низці країн НАТО та два додаткові каталізатори стартапів у Північній Америці.

- Сьогодні НАТО має понад 600 тестувальних центрів по всьому світу, - каже пані системний аналітик. - І ось Стратегія, розроблена командою Федорова, і є Стратегія побудови такої національної екосистеми інновацій. До речі, Мінцифри України уклало договори з учасниками екосистеми DIANA.

І ось буквально тиждень тому Кабмін оголосив про те, що Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості спільно з Міністерством оборони та Генеральним штабом України запустили проект «Залізний полігон» – це безоплатна послуга, яку держава надає виробникам озброєння та військової техніки для швидкого й доступного тестування зразків на стадіях проектування.

«Залізний полігон» передбачає доступ українських виробників до процесу швидких фахових тестувань та випробувань, а також оцінки виробу військовим науково-дослідним інститутом.

 

- Цей проект є важливим етапом розвитку українського ОПК, оскільки дозволяє виробникам зброї та техніки значно скоротити час на тестування і доведення своїх виробів до стандартів, необхідних для реальних бойових дій. Це не просто можливість для випробувань – це стратегічний підхід до забезпечення Сил оборони саме тим озброєнням, яке потрібне вже зараз і сьогодні, а не потенційно в майбутньому, 

– пояснив заступник Міністра оборони України Іван Гаврилюк.

Однак, наскільки ефективною стане наша екосистема за відсутності в ній фундаментальної науки?

- Від фундаментальної нуки залежить глибина інновацій, - констатує Наталія Глоба. - Приміром, коли створювався Інтернет - це глибока інновація, у якої дуже довгий еволюційний потенціал. Скажімо, технологія напівпровідників, що вперше з'явилася в 50-ті роки минулого століття, донині не вичерпала свій інноваційний потенціал.

Те ж саме технологія штучного інтелекту - глибока інновація. А глибина інновація дається виключно фундаментальною наукою.

І ось, нарешті, українська інноваційна екосистема визначилася з флагманським університетом - це Національний авіаційний університет, перший defense-tech університет в Україні.

У січні почалася реорганізація ЗВО — за півроку  університет трансформувався в інноваційний хаб та інкубатор для розробників оборонних технологій.

Читайте також:

$2,4 трлн на війну. Палаючий світ на руїнах міжнародної безпеки