«Від Різдва до Різдва – чиста віра жива, хоча шлях наш такий непростий». Збірку про Київ писала вся Україна

У Національному музеї літератури України відбулася  презентація збірки «Київські різдвяні вірші», до якої ввійшли кращі поезії  однойменного  конкурсу.

Організатори проєкту: Творче об'єднання поетів Київської організації  НСПУ та ГО «Творча еліта України».

Збірка уже потрапила до кількох бібліотек України.

Літераторка і громадська діячка Тетяна Череп-Пероганич знайома постійним читачам  «Громада.груп» як лауреатка  всеукраїнської імені Михайла Чабанівського, заснованої на Харківщині. 2025 року в номінації «Публіциститка» так була відзначена  книжка «Дорога в нікуди…і назад», створена Тетяною спільно з чоловіком Юрієм Пероганичем. Творче подружжя торік побувало в Сахновщині, на батьківщині письменника Чабанівського, де вручалися літературні відзнаки. Тетяна Череп-Пероганич також заснувала портал «Жінка- УКРАЇНКА».

 У новій збірці, якою вона опікувалася, переважають жіночі голоси. Вірші з різдвяно-київськими асоціаціями й метафорами написані не тільки у столиці, а й у різних областях, зокрема, й на Харківщині.

У журі конкурсу працювали Станіслав Шевченко (голова журі), Тетяна Фольварочна, Тетяна Череп-Пероганич, Інна Ковальчук, Лариса Недін. 

Окрема вдячність за втілення об’єднавчого  задуму  голові правління ГО "Творча еліта України" Юрію Пероганичу.

Також добре знайоме ім’я нашим читачам – поетеса-киянка  Людмила Живолуп. Із Харковом її пов’язують роки навчання в Каразінському університеті, робота на Харківському обласному радіо, публікації в  колективних виданнях нашого краю і пісні написані на її слова митцями Слобожанщини.

Новою піснею може стати і вірш, опублікований у збірці, презентованій у Києві.

РІЗДВЯНИЙ ВАЛЬС

 

Від Різдва до Різдва –

чиста віра жива,

хоча шлях наш такий непростий.

Та яріють слова,

мов у квітні трава,

і воліють до сонця рости.

Любий Києве, ти

доль життєвих мости

нам тримаєш на арках добра.

І щоденних стежок – золотий ланцюжок

на тремкому зап'ясті Дніпра.

Хай любов осява –

і не раз, і не два...

Хай бринить і стріла, й тятива.

І вступає в права

світла радість нова –

в переддень чарівного Різдва.

Прикметно, що знайомство з новою книжкою відбувалося в залі, де було розгорнуто сучасну мистецьку виставку. Не постійна експозиція класиків минулого, а сучасні перегуки з рядками, що написані під час великої війни проти України.

По-різному пишуть про себе співавтори видання у соцмережах.  

Оксана Пасічник так знайомить із собою читачів: «Знадобилося багато років, щоб я сама усвідомила, наскільки важливим для мене було писати. Одного дня у січні 2023 року, спостерігаючи за темними вікнами міста, я зрозуміла, що ніхто крім мене не зможе розказати про безнадію темних вулиць і те, як її може змінити проста посмішка, про те, як страшно просинатись вночі під звуки вибухів, і про те, як може запалити серце звичайна дитяча листівка.

Мені знадобилося багато років, щоб знайти свою суперсилу. І моя сила – це розказувати людям історії, про їхні болі і радості, про страхи і надії, історії про них самих і про мене, звісно.

Наразі, я пишу про все, що зачіпає, подобається, заряджає і, навпаки, дратує, про життя, одним словом. Щоб писати ще краще, навчаюся, оскільки письменництво, як і будь-яка інша професія, потребує багато знань і навичок.

Я ще вчуся, тому пробую писати в різних стилях і жанрах. Більше того, уже маю кілька сценаріїв і за одним із них знятий фільм».

Документально і водночас лірично відтворюють рядки Оксани Пасічник настрій столиці.

 

***

На схилах тріпоче добряче підмочений стяг,

Пронизливо дивиться в бік Теремків, на Хрещатик,

То де ж він, той дивом наділений маг,

Що місту несе невгасиму надію на свято?

Він кине у сніг не монети, а теплі слова,

Що гріють долоні сильніше за каву й багаття.

………………………………………………….

І кожна оселя, де тріснула шибка жива,

Згадає, що дім починається з вміння триматись.

 

Оксана Пасічник  «В очікуванні Миколая»

ГОЛОСИ З ПРЕЗЕНТАЦІЇ

Тетяна Фольварочна, голова Київської організації НСПУ:

«Поетам Бог дав отой окуляр, з яким світ бачиться яскравіше, глибше за решту людей. Поезія не завжди лірика чи трагедія. Ми пишемо про якісь побутові речі, котрі хочеться зробити поезією. Проходять роки, ти повертаєшся у той побутовий вірш і відчуваєш: яке то свято! Та мить, той день ніколи не повторяться, але вони залишилися в рядках.

Маля не показують стороннім, доки не охрестять. Отак і ми сьогодні «охрестимо» цю антологію і пустимо в люди. Хай читають оці різдвяні вірші перед Великоднем.

Прозвучала ідея зробити такі збірки до головних українських свят. Так хочеться, щоб було менше війни у наших поезіях, але це ще не про сьогодні, тому сили нам вистояти».

Марія Овсяникова, авторка оформлення «Київських різдвяних віршів» сказала на презентації: «Коли я читала ці вірші, то відчула присутність янгола. І мені захотілося, щоб він охороняв наш Київ. Я передала цей образ».

Ось такий янгол на всесвітній день поезії з’явився  у родині Людмили Живолуп разом із збіркою поетичних роздумів про Київ і сенси Різдва.

Коли роздивлялася фото з презентації нової колективної збірки, стрічка соцмереж принесла знімок різдвяного коника від Марії Слободенюк. Вона була колись авторкою  репортажів з іншого літературного музею – харківського. Святкова фігурка, відтворена нитками і бісером, народилася вже в Києві, де тепер живе Марія. Вона коротко додала в опис: «Хоча вже настала весна, завершити «Різдвяного коника» було дуже приємно».

Ось так весняний день  окреслив спільну  тему - закінчувати роботи, які зігрівають інших. Презентувати  зимові теплі вірші, ділитися фотографією  коника у різдвяних  гірляндах. Отакі коники  у Харкові катали дітей на майдані Свободи навколо ялинки. Вогники  у білих гривах світилися в сутінках, а свято очікування свята значило для когось навіть більше, аніж ранок Різдва чи Новоріччя.  

P.S.  «Громада.груп».

Вітаємо авторку цього матеріалу Ірину Мироненко  з публікацією у колективній збірці «Київські різдвяні вірші».

Читати також: 

На вулиці Михайля Семенка-футуриста спершу стріляли чекісти

Авторка пісень із Чернещини  –  серед героїнь книжки, презентованої у Дніпрі