Харківський медійник під окупацією: спогади Олега Юхта. Частина 4 (фото)

Харківський медійник під окупацією: спогади Олега Юхта. Частина 1

Харківський медійник під окупацією: спогади Олега Юхта. Частина 2

Харківський медійник під окупацією: спогади Олега Юхта. Частина 3

Допис від 10 серпня

Орки зовні дуже схожі на хомо сапієнс. Прямоходячі. Дві руки дві ноги. Голова, обличчя, вуха, ніс.

Спочатку вдавали, що вони типу люди. Розповідали про «звільнення», обіцяли тим, хто виїхав, зберігати їхні будинки та майно.

Ха тричі!

Розграбування почалося відразу.

Подейкували, що один небідний селянин розмовляв із цілим полковником, який обіцяв дотримуватися чистоти та порядку в його домоволодінні. Той, віддавши йому ключі від усіх будов, евакуювався через росію. Через два дні туди підігнали два КАМАЗи та вивезли все, включаючи баян та декоративні панелі на стінах. А через пару тижнів, коли йому про це розповіла сусідка, що припадає йому родичкою, під час рідкісної можливості сеансу звʼязку цей кричав їй у слухавку, чи то з Латвії, чи то з Фінляндії: «Як же ти це допустила!!! Мені ж обіцяли!!!».

Хвора людина.

Порожні будинки грабували не ховаючись, до тих, де жили люди, або за якими доглядали родичі, навідувалися ночами. Тягли все підряд, не гидували трусами та шкарпетками, які місцеві після прання зазвичай вивішували сушитися у дворі. Сусідка навпроти, яка з початку окупації переїхала жити до родичів в інший край села і чий будинок пограбували в перші дні, написала на двері крейдою «Я тут живу. Не бийте шибки. Все вже вкрадено». Але це не дуже допомогло. Вибивати шибки і зламувати будинок продовжували.

Коли відмародерили все, що було доступно, почали ходити житловими будинками. Стукають, гримають або вламуються туди, де живуть люди, і коли господарі виходять, кажуть:

- Вам ничего не нужно? Может, с едой помочь?

Або таке:

- Нам сказали, що у вас живут военные... 

Або: 

- Нам командир приказал проверить, нет ли тут ДРГ... 

Загалом починали моніторити (фу, слово яке мирне і підприємницьке, зовсім невідповідне до цих покидьків, але досить точне) де хто ще живе, а звідки вже виїхали, і де можна знову пограбувати.

Через 2 місяці почали тупо ходити по хатах і лякати жителів, мовляв, завтра тут буде повний капець, і якщо терміново не поїдете, то післязавтра вас уже не випустять... Ну і так через день. Ще пізніше, коли ми вже поїхали, а в нашому будинку продовжували жити сусіди, чиї будинки на той час були повністю спалені або зруйновані прильотами, їх почали виживати погрозами, що, мовляв, якщо не поїдете завтра, то кинемо гранату вам у підвал, а раптом у вас там ДРГ укрів сидить. Були випадки, що з міномета обстрілювали людей у дворі, могли і просто підпалити будинок.

Все заради поживи.

Моя сім’я ледве втекла до Німеччини, пощастило... 

І тут мені розповідають, як наші, типу розрощують якісь халупи, якихось там типу дачників на Старому Салтові, які навіть навіть окупанти не чіпали... 

Ну починаю розпитувати, чи особисто бачили, чи звідки інфа?

Та ні, кажуть, сусіди дзвонили знайомим, у яких там родичі поряд живуть (в окупації!!!), вони й розповіли.

Ну, кажу, щось не віриться, що ру"ня нічого не грабувала, а як наші звільнили так і почалося. Ну начебто я був сам 3 місяці в окупації і бачив все на власні очі, що і як відбувається і як це буває. 

Ну, кажуть мені, у нас теж своя пропаганда, правду ми ж ніколи не дізнаємося!

Ось що робити з цими людьми?

Напевно, краще їх залишити Німеччині назавжди!

Особисто я не маю ані сил, ані бажання пояснювати чи доводити таким істотам, що таке добре/погано, і хто винен.

І це ще не все... 

PS. Yа фото не лише мій будинок, а й будинки моїх друзів сусідів.