Коли не знаєш що робити від страху й невідомості – вари борщ

«Тема борщу може підніматися будь-коли, бо у нас борщ готували і на свята,  частували борщем гостей і родичів»,  – так написала  мені читачка нашого сайту, колишня харків’янка, яка мешкає у столиці Норвегії – місті Осло, Лариса Семеніхіна. З нею читачі сайту мали можливість познайомитися раніше. Тож пропоную продовження публікації

Чому в Норвегії борщ харків’янки назвали «український лапскаус»?

Також дізнаєтеся, який рецепт академіка увічнено на пам’ятнику в харківському саду Шевченка.

Ділюся харківською історією, яку описала пані Лариса.

 «Згадалося. Був у Харкові у 80-90 роки доволі відомий ветеринар Федір Михайлович Савченко. Науковець, кандидат наук. Дружина його викладала щось в Політехнічному інституті. Вже на пенсії він лікував домашніх тваринок, приїздив додому на виклик. Дуже порядна, цікава людина, фахівець. Любив поговорити, поспілкуватися, гроші відмовлявся брати. Фронтовик, танкіст. Молодим воював у Червоній Армії, війну закінчив свою війну в Австрії. Цікаву бувальщину розповів.

 Як український борщ врятував від голоду  австрійську сім'ю

Не пам'ятаю вже, як довго ті війська стояли там, але довгенько. Якесь маленьке містечко. Їжа у людей скінчилася, виживали.  І ось говорить йому старий австрієць, у якого він жив тимчасово, що їжа скінчилася, продукти навряд чи дістануть і скоріше за все їх чекає голодна смерть. А в сім'ї декілька дітей, дружина. Дуже засмутився господар дому.

 І тут наш молодий Федір спускається у погреби-підвали і бачить там овочі: картопля, буряк, капуста, морква, цибуля. Заспокоїв хазяїна, що з голоду точно не помруть. Той не повірив. І почав танкіст Федір варити український борщ. Їли залюбки. Так і пережили той голодний період.

 Коли війська повинні були повертатися додому, австрієць дуже дякував Федору за ті борщі, бо вони врятували життя сім'ї. І запропонував одружитися з одною з його доньок. Федір відмовився, бо вдома у Харкові на нього  чекала наречена. Тоді австрієць – вправний кравець – пообіцяв пошити йому костюм. Так отримав Федір чудовий костюм з найкращого сукна, яке було у австрійця. Говорив, довго носився, майже усе життя приносив йому радість та зігрівав. Беріг його, дуже вже гарний був. Не було потім в житті подібного. Така ось «борщова пригода».

«Іще про ту ситуацію з продуктами. Австрійська родина кравця заможно жила до війни. У підвал частіше навідувалася кухарка. Та й овочі без . м’яса, масла, сиру для них мало що значили. Вони не надали значення купці буряків  десь у закутку.

Страх перед майбутнім, невміння виходити зі скрутної ситуації – усе ніби паралізувало. Але той Федір такий гарний був, освічений, і їжу вмів готувати, любив.

Викликала якось я його до своєї собачки, розмовляємо. Він говорить, холодець вночі варив, треба розлити, тому поспішаю. Я так зрозуміла, що до кінця свого життя він готував їжу у сім'ї.

Гроші за послуги він не хотів брати, а просив чарку коньяку, у нас завжди був для гостей, самі ми не вживали. То ми сиділи з ним на кухні, він насолоджувався напоєм, а я розпитувала в нього про хвороби собак, лікування. У нього був величезний досвід і навчав він гарно. Про різне розмовляли. Якось і про війну, Австрію та борщ розповів».

«Іноземці часто вважають, що варити борщ удома сучасна жінка у США або Англії не має часу. Занадто багато інгредієнтів, тривала їхня обробка. Чула не раз такі подивовані відгуки. Так, поїсти колись у ресторані, але не щотижня в родині.

Навіть можуть у гарячий борщ жменю льоду покласти. Мій син Євген у Харкові водив колегу-іноземця до ресторану. Той захотів скуштувати щось українське, замовив борщ. Він йому здався занадто гарячим, то попросив офіціанта принести льоду. Американець…»

У кожного народу свої традиції готування і споживання різних страв.

Додам до цієї історії  український дотеп:

Якщо борщ не робить тебе щасливим – піди до кардіолога і перевір, чи є у тебе серце

Ще один відгук на мої попередні публікації про світ борщів. Харків’янка Наталія Каністратенко згадала:

У Криму, десь року 2006-го, пропонували іноземцям український борщ, вихваляли цю страву. Гості запивали його апельсиновим соком. Так хотілося їм чорного хліба чи пампушок із часником запропонувати. Подумаєш про борщ  –  і душа зігрівається!

Природознавець,  засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, філософ, автор вчення про ноосферу, перший президент Академії наук України (1919-1921) Володимир Вернадський

Через чотири роки після народження Володимира батьки з Петербурга  переїхали до  Харкова. Хлопчик провів одне літо  в садибі українського письменника Григорія Квітки-Основ’яненка. 1868 – 1875, тобто дитинство провів у Харкові й Полтаві, три роки навчався у Харківській гімназії. Її приміщення розташоване на початку проспекту Героїв Харкова. 

«…для натхнення любив готувати борщ за оригінальним рецептом». Такий напис супроводжує відкритий 2019 року  пам’ятник вченому, який куховарить на примусі. Скульптор – Олександр Рідний.

(далі мій переклад  з росцитати на пам’ятнику):

 

Зварити бульйон з яловичини. До нашаткованого буряка додати оцет і тушкувати до м’якості. Помідори відварити у власному соку і протерти через друшляк. Нашаткувати капусти, нарізати цибулю й картоплю великими шматками, опустити в бульйон, посолити і варити до готовності. Наприкінці додати помідори і буряк. Подавати із сметаною або густими вершками.

І ось такі мої роздуми в риму.

***

У нас Вернадський варить борщ.

Рецепт до відчаю звичайний.

Фонтанні мавпи / віра- майна/

щось грають в бік реклам і площ.

Вони на радість діточкам

і дерибанерам бюджету.

Бузковий помідор- планету

крізь сито протирають вам,

щоб відродилася за ніч,

вточила пива і текіли.

Ну що, мій Харкове безкрилий?

Яку роздмухувати піч?

Хай краще примус джеркотить.

Вернадський дістає каструлю

і буде вдячний, що не кулю.

Вона у Курбаса летить.

24 лютого 2022 року, коли росія зранку почала бомбити Україну, багато українців, щоб не впадати в паніку, йшли на кухню, щоб зварити борщ для своєї родини. Борщ став першою стравою, про яку подумали ті, хто був вимушений відправитися з дітьми в евакуацію, коли ситуація трохи стабілізувалась. Борщ став однією з основних страв, яку готували і готують волонтери для тих, чиї домівки розбомбив ворог. Борщ відправився на фронт і в госпіталі. З перших днів повномасштабної війни українці готували борщ, бо хотіли проявлення, символів, знаків і смаку України.

Сайт «Рубрика. Медіа рішень»

Неофіційний "індекс борщу" (за аналогією до "індексу Біг-Мака") часто використовується українськими  медіа для оцінки купівельної спроможності різних валют та визначення реальної інфляції гривні. Індексом борщу є середня вартість продуктів, необхідних для приготування певного обсягу цієї страви станом на певну дату.

Бажаю вам і собі, щоб ніякі обставини не перетворили борщ на делікатес, а його приготування не нагадувало анекдот: «Деякі гастрономічні відео повинні починатися з фрази: візьміть вихідний і половину зарплати».

Далі буде...

Читайте також:

Понад 900 рецептів борщу! Перше кулінарно-етнографічне дослідження Світлани Короненко про найвідомішу страву українців

Чому в Норвегії борщ харків’янки назвали «український лапскаус»?

Авторкам кулінарних книжок вдавалося вирватися за коло кухні