Секрет розсекреченої долі: харківська літераторка здобула престижну всеукраїнську відзнаку (ВІДЕО)

Сайт Громада.груп уже знайомив у статтях і подкастах Ірини Мироненко із  уродженцем нововодолазької громади Віктором Михайловичем Пінченком. Ось деякі  можете пригадати чи перегорнути вперше.

Коти живуть у вуликах, а бджоли носять мед і між тривог. Історії Віктора Пінченка

Бджоли носять мед  між тривог і снігів. Історії Віктора Пінченка. Частина друга

Факти і діалоги, оце фото чорнобильської перепустки молодого підполковника Віктора Пінченка  увійшли до книжки «Доступ. Спроба портрета офіцера й поета», що  відлунювала коментарями й запитаннями у соцмережах, вибудовувалася на очах уважних і вимогливих читачів. 

У квітні 2026 року харківське видавництво «Майдан» оприлюднило вже паперову версію багаторічного спілкування і майже річного проговорювання-прописування тексту авторки документальної розповіді та її головного героя. Презентували «Доступ» на 40-ві роковини чорнобильської катастрофи в Новій Водолазі Харківського району.

Потім була і  аудиторія в обласному центрі.

«Доступ. Спроба портрета офіцера і поета Віктора Пінченка». Відео з презентації у Харкові

Книжку читали вже в різних кінцях України – від Львова до Сум. Ось одна з рецензій.

Вивільнення пам´яті. Відгук на книжку про поета-чорнобильця Віктора Пінченка

Тож природним було рішення постукатися з такою книжкою  на  творче змагання.

Із листа до журі всеукраїнської літературної премії імені Михайла Слабошпицького від Харківської організації Національної  спілки письменників України.  

Книжка «Доступ» є значним внеском у сучасну українську літературу, зокрема, у чорнобильський пласт художньо-документальних свідчень. Твір вирізняє поєднання розмов з головним героєм і особистих спогадів авторки про час і події, що відтворює атмосферу повоєнного села, армії СРСР з її  русифікацією, а  також психологічний стан 36-річного офіцера, який «чорнобильську пройшов війну», знайшов себе в поезії й роботі на землі. «Доступ» порушує важливі питання блокування українців уже й у власній державі.

Авторка посилається на слушну цитату із спогадів М.Слабошпицького: «Літературознавець класичного крою з головою поринає в тексти, контексти, «школи», в усякі впливологічні гіпотези. Якщо ж переважає біограф, то цікавіше пройтися слідами митця, де він навчався, жив». І.Мироненко шукає визначення для свого тексту: «…розповідь про поета в просторі і часі, але з великою кількістю біографічних фактів і асоціацій із подіями в світі та вужче — літературі».

Письменник і громадський діяч, засновник і багаторічний очільник міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика, директор видавництва «Ярославів вал», лауреат Шевченківської  та багатьох інших премій Михайло Федотович Слабошпицький народився 28 липня 1946 року в селі Мар’янівка на Черкащині.

Був автором понад двох десятків книжок прози, літературної критики, біографістики та дитячої літератури. Проте значення його доробку вимірюється не лише кількістю написаних творів. Він послідовно відновлював перервані зв’язки між поколіннями, материковою Україною та діаспорою, сучасним читачем і замовчуваними сторінками минулого.

Письменник відійшов у вічність 30 травня 2021 року в Києві.

Кілька афоризмів від Михайла Федотовича.

  «Люди, які не читають книжок, приречені прожити лише одне, власне життя».

 

  «Книга — це дзеркало: якщо туди заглядає мавпа, то навряд чи звідти визирне апостол».

 

«Література існує для того, щоб людина не почувалася самотньою у всесвіті».

Всеукраїнська літературна премія імені Михайла Слабошпицького — це щорічна нагорода за найкращу художньо-біографічну та мемуарну прозу. Заснована 2021 року. Засновники: Національна спілка письменників України (НСПУ), Черкаська обласна організація НСПУ та родина Слабошпицьких (діти – Іванна, Мирослав, Святослав і дружина – письменниця і громадська діячка Світлана Короненко-Слабошпицька.

Мета відзнаки – утвердження високих мистецьких стандартів у національному письменстві і літературній критиці.

До участі в конкурсі допускаються книги, які обстоюють гуманістичні загальнолюдські й національні цінності, з числа тих, які здобули високу оцінку літературної критики, громадськості, читачів.

Першим лауреатом премії став письменник Михайло Пасічник. Він отримав цю нагороду у 2023 році за книгу мемуарів «Озирнутися із прийдешнього».

Хоча заснування премії та перший конкурс планували на 2022 рік, фактичне перше вручення відбулося роком пізніше.

2026 року вшановано авторів таких книжок:

• «Різдвяник. Мала проза» Марії Людкевич,

• «О, Венеціє..!» Бориса Фінкельштейна.

Відзнаку журі отримали:

•  Ірина Мироненко за книжку «Доступ. Спроба портрета офіцера й поета Віктора Пінченка»

• Сергій Мартинюк за книжку «Позивний «Письменник», або Як Ірпінці русню відірпінили».

Додаємо відео, яке Ірина Мироненко записала на Черкащині для церемонії відзначення переможців творчого конкурсу в Національному музеї літератури  (Київ).

Читайте також:

У Новій Водолазі згадали чорнобильців і представили книжку про одного з них (фото, відео)

Слухайте також:

Наші краяни. Подкаст «Градусник». Полковник, пасічник, поет